Навчальних закладів з навчанням російською мовою
(авт. Н. В. Гавриш, Т. С. Маркотенко)
Підручник «Українська мова» укладено відповідно до Державного стандарту початкової освіти з урахуванням освітніх ліній та до чинної програми з української мови.
Ключовим принципом реалізації змісту навчання української мови є принцип опори на знання рідної (російської) мови.
Завдання та вправи підручника дають можливість обрати зручну форму організації дітей: індивідуальне виконання завдань, робота в парах або колективна робота. Підказкою для вчителя виступає формулювання завдання, у якому дається вказівка на спосіб опрацювання навчального матеріалу: (Прочитай – Прочитайте). Урізноманітнення способів організації дітей для виконання вправ і завдань сприяє успішній реалізації принципу комунікативної спрямованості.
Підручник містить інформацію різного рівня: теоретичний матеріал з мови для обов’язкового засвоєння, інформаційні цікавинки для допитливих, фольклорні та літературні тексти (скоромовки, загадки, вірші, прислів’я, приказки тощо), ігрові матеріали (ребуси, кросворди тощо). Для зручності орієнтування в підручнику різна навчальна інформація, залежно від спрямованості, подається на певному кольоровому тлі. Також застосовано систему позначок, доступних для розуміння дітей (Працюємо разом. Працюємо в парах. Поміркуй. Домашнє завдання).
У підручнику вміщено вправи, спрямовані на активізацію чи корекцію знань, засвоєних на уроках російської мови, та відповідних умінь щодо усвідомлення спільного в російській і українській мовах. Серед різних видів завдань особливу увагу приділено вправам на формування правильної звуковимови, для попередження інтерферуючого впливу російської мови.
Зауважимо на різний характер запропонованих вправ і завдань. Зокрема, вправи аналітико-конструктивного характеру: на списування зі вставленням літер, дописування або зміну закінчень; вправи на конструювання словосполучень і речень; підстановчі вправи – ті, що потребують підстановки окремих слів, словосполучень у запропоновану фразу тощо; трансформаційні вправи, що передбачають заміну слів чи словосполучень синонімами або антонімами. До підручника включено вправи на переклад тексту з російської мови на українську, завдання творчого характеру, що вимагають скласти оповідання, невеличку розповідь за малюнком або серією малюнків. З цією метою до підручника вміщено сюжетні, предметні малюнки та репродукції картин відомих художників.
У доборі змісту підручникового матеріалу забезпечено використання текстів виховної спрямованості, з урахуванням гендерних інтересів дівчаток і хлопчиків. Складні для запам’ятовування слова у підручнику подано російською й українською мовами.
У підручнику подано словничок синонімів, антонімів, наголосів, що привчає учнів працювати з довідковою літературою. Також уміщено матеріал для повторення вивченого.
Зміст підручників «Літературне читання » спрямований на досягнення мети, розв'язання завдань, визначених у програмі; моделює систему навчання учнів читати і повноцінно сприймати художній твір як мистецтво слова, яке включає розвиток спостережливості, творчої уяви, чуття поетичного слова, здатності сприймати звукові, словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, виховувати у молодших школярів почутя патріотизму, любові до рідної землі, шанобливе ставлення до родинних стосунків, дотримання морально-етичних норм.
«Літературне читання. Українська мова. 3 клас»
( авт. О. Я. Савченко)
У 3 класі вдосконалюються знання і досвід читацької діяльності, набуті у попередніх класах, відбувається підготовка учнів до систематичного вивчення курсу української літератури. Зміст і структура підручника мають забезпечити формування читацької компетентності, якою діти оволодівають, читаючи різні за жанром і обсягом твори, виконуючи цікаві розвивальні завдання. Рукопис охоплює 11 розділів: «Цікава книга природи», «Від слова до книги», «Із джерел народної творчості», «Літературні казки і п’єса-казка», «Зачарувала все весна», «Байки Леоніда Глібова», «Шевченкове слово», «Українські письменнтки про світ природи і дитинства», «Із скарбниці казкарів світу», «Про винаходи і винахідників», «Візьму перо і спробую».
Зміст підручника має зацікавити учнів, тому що відібрано твори, які пройшли випробування часом, а також із новітньої дитячої літератури знаних авторів. Діти читатимуть твори Т. Шевченка, Л. Глібова, Лесі Українки, Л. Костенко, В. Сухомлинського, О. Донченка, А. Коваль, В. Дацкевича, А. Лотоцького, О. Буценя, Н. Забіли.
У структуру підручника закладено певний ритм, який складається з таких компонентів:
- назва розділу;
- ілюстрована заставка у вигляді розгорнутої книги;
- звернення-настанова до учнів щодо опрацювання розділу;
- основні тексти;
- позатекстові компоненти;
- супровідний ілюстративний матеріал;
- блок самоконтролю «Перевір свої досягнення».
Передбачено реалізацію виховної і розвивальної функцій дитячого читання. Тому вчитель повинен звернути увагу на те, що відібраний зміст виховує інтерес і повагу до рідної, української мови, привертаючи увагу дітей до її багатства, милозвучності, розкриває засобами художньо-пізнавального аналізу текстів глибинні образи української історії, культури, обрядовості. Наприклад, твори розділу «Сторінки історії», «Як не любить той край».
Значний виховний потенціал щодо морально-етичного виховання містять твори з розділів «Як не любить той край», «Світ дитинства у поезії і прозі».
Важливо, щоб учитель, працюючи з методичним апаратом підручника, зумів реалізувати ідеї компетентнісного підходу. Наприклад, з метою формування в учнів уміння вчитися їм пропонуються завдання на порівняння текстів, учинків дійових осіб, постановку завдань до прочитаного, доведення, визначення головної думки.
Методичний апарат охоплює:
Ø запитання і завдання до читання, у процесічитання,
після читання твору;
Ø різноманітні форми організаційної співпраці: попрацюйте у парі; попрацюйте у групі; попрацюйте разом; поміркуймо разом; розіграйте сценку за прочитаним; будьте дослідниками; пофантазуйте;
Ø створення ситуацій діалогу з текстом, автором,
укладачем підручника;
Ø завдання для розвитку ключових компетентностей: уміння вчитися, загальнокультурної, соціальної, комунікативної.
Рекомендуємо вчителю звернути увагу на те, що розділи завершуюься сторінкою «Перевір свої досягнення». У ній за блоками (знаю, розумію, можу пояснити, вмію, виявляю ставлення) кожен учень самостійно виявляє стан своїх досягнень. Структура цієї перевірки є аналогом структури читацької компетентності, що стимулює дітей до активної участі у формуванні досвіду читацької діяльності.
Змістове наповнення підручника організоване таким чином, щоб учні успішно могли користуватися ним, опираючись на зорові образи (фото, репродукції, ілюстрації), уміщено ілюстрації з культурознавчим смислом у зв’язку із змістом прочитаного.
«Літературне читання. Українська мова. 3 клас»
( авт. В. О. Науменко)
Знайомство з підручником починається з обкладинки. З легенди Івана Липи йде до дітей із квітами і голубами Лада — у слов’янській міфології богиня долі, краси, любові, радості та благополуччя. З її появою люди єдналися в сильну родину, вона проникала в душу, відганяла зневагу, вела до щастя. Світла, як зоря; прозора, наче марево; чарівна, як мрія.
У підручнику «Літературне читання» для 3 класу більше уваги, порівняно з другим класом, приділено формуванню самостійності учнів під час роботи з художніми творами, формуванню усвідомленості, швидкості читання мовчки. Читання вголос і читання мовчки визначається орієнтовно співвідношенням 50% і 50%.
Коло читання розширено жанрами: байкою, п’єсою, п’єсою- казкою, легендою.
Зміст підручника «Літературне читання» спрямований на:
Ø формування в учнів умінь повноцінно сприймати художній твір: визначати та засвоювати морально-естетичні цінності культури українського народу й народів світу, зосереджені у творі;
Ø розширення літературних знань, ознайомлення з новими жанрами, оволодіння прийомами розуміння твору.
Ø Твори для читання впорядковані за жанровим принципом, що дозволяє формувати в учнів знання їх жанрових особливостей і вміння аналізувати відповідно до них, читати твори в порівнянні. Порівнюючи твори, дитина-читач навчається їх розуміти, визначати спільне та відмінне в моральному, естетичному змісті творів різних жанрів, авторів, народів.