Тема: Пристрій для шліфування ядра
1. Мета заняття:
1. Вивчити процес шліфування ядра при одержанні крупи.
2. Вивчити пристрій, принцип роботи, основні регулювання шліфувального поставу РС-125.
В результаті вивчення даної роботи студент повинен:
знати:
а) принцип роботи шліфувального поставу;
б) будову машини РС-125;
в) показники ефективності роботи шліфувального поставу
вміти:
г) регулювати шліфувальний барабан для досягнення необхідного режиму обробки певної культури.
2. Самостійна підготовка до заняття:
За підручниками і методичними вказівками вивчити теоретичний матеріал по темі дано роботи.
3. Питання для самоперевірки:
1. Як здійснюється рух зерна в машині?
2. Якими механізмами забезпечуються основні регулювання машини?
3. Призначення гумових гальмівних вставок?
4. Будова обичайки?
5. Чому шліфувальний барабан має конусну форму?
4. Матеріальне забезпечення:
Технологічна схема машини, технічний опис, технічна характеристика.
5. Теоретичне обґрунтування:
Важливою операцією виробництва крупи є шліфування круп'яного ядра, призначення якого – звільнити лущені зерна від залишків квіткових плівок плодових і насіннєвих оболонок, а також частково алейронового шару і зародку. Шліфування сприяє підвищенню засвоюваності готової крупи, збільшує її водопоглинаючу здатність, поліпшує ступінь розварюваності крупи, покращує її зовнішній вигляд, збільшується привар крупи. У результаті видалення зародку, що містить жир, підвищується стійкість при зберіганні.
Процес шліфування – поступове стирання зовнішніх частин ядра в результаті інтенсивного його тертя об абразивну поверхню, а також взаємного тертя ядер. У процесі шліфування ядра витримують великі навантаження, що призводить до неминучого дроблення деяких із них. Для шліфування крупи застосовують лущильно-шліфувальні машини, вальце-декові верстати, шліфувальні постави.
Шліфувальний постав РС-125 служить для зняття із лущених зерен рису, проса і вівса плодових і насіннєвих оболонок, частинок ендосперму і зародку.
Робочі органи шліфувального поставу РС-125 (рис. 4.1) являють собою обертовий конусний барабан 14 покритий зверху абразивною масою, і нерухому сітчасту обичайку навколо нього, що має також конусну форму. Абразивний барабан щільно закріплений на конусному кінці вертикального валу.
Сітчаста обичайка складається із шести окремих рам, на яких набита сталева плетена сітка підвищеної тривкості (товщина дроту не менше 0,8 мм, розмір отвору 1,4 мм). При установці в машині рами щільно скріплюють між собою болтами. Для підвищення ефективності шліфування в середній частині кожної рами, уздовж утворюючої щитової обичайки, зроблені по довжині вертикальні пази, в які вставляють розподільні колодки з харчової гуми. Їхнє призначення полягає у зменшенні (гальмуванні) швидкості рухупродукту в робочому просторі, запобігаючи його круговому рухові разом із барабаном і створення ділянок інтенсивної обробки поверхні ядра.
Розмір робочого зазору між конусним барабаном і обичайкою коливається в межах 12-20 мм і регулюється шляхом підняття або опускання абразивного барабана за допомогою піднімального важеля і регулювального гвинта 2.
Зерно, що підлягає шліфуванню, надходить у машину через центральний прийомний патрубок 12, падає на поверхню підставу конусного барабану і з нього під дією відцентрової сили надходить у робочу зону між абразивним барабаном і сітчастою обичайкою, де переміщуючись зверху вниз по спіральній лінії, шліфується в результаті тертя об дротове сито обичайки й абразивну поверхню барабана, а також взаємного тертя. У процесі шліфування з поверхні зерен знімаються залишки оболонок і частки ендосперму, що, відокремлюючись, проходять крізь отвори сит обичайки, накопичуються на піддоні і поступово скребковим механізмом 18 із скребками підводяться до випускного патрубка 19 у дні піддона. Оброблене зерно також опускається і скребками подається до випускного конуса 17.
Ступінь впливу робочих органів машин на ядро регулюють підйомом або опусканням абразивного барабана (разом із валом), у результаті чого змінюється розмір робочого зазору між абразивним барабаном і сітчастою обичайкою. Крім того, ступінь шліфування регулюють відстанню між гумовими колодками 9 і барабаном 14, що змінюється маховиком 8.
Робочі органи шліфувального поставу розміщені усередині корпуса машини 10.
Рис 4.1.Шліфувальний постав РС-125
1 – піднімальний важіль; 2 – регулювальний гвинт; 3 – шків; 4 – вал; 5 – підстава корпуса; 6 – тарілка; 7 – двері; 8 – маховик; 9 – гумове гальмо; 10 – корпус; 11 – аспіратор; 12 – патрубок; 13 – штурвал для регулювання подачі продукту; 14 – конусний абразивний барабан; 15 – сітчаста обичайка; 16, 22 – корпус підшипника; 17 – випускний конус; 18 – скребковий механізм; 19 – випускний патрубок для мучки; 20 – штурвал; 21 – гайка; 23 – шків; 24 – втулка.
У процесі шліфування необхідно дуже обережно вести режим обробки, щоб не дробити оброблюване ядро. При переробці ядра з підвищеною вологістю, конусний шліфувальний барабан треба дещо підняти і наблизити до нього гумові копилля. Якщо цього не зробити, то ядро (головним чином рис) буде накопичуватися на поверхні барабану, що може привести до поломки машини.
Одним із показників якості обробки є наявність у крупі дроблених часток ядра і кількості отриманої мучки.
Полірувальні постави застосовують на рибозаводах для зняття з поверхні відшліфованого зерна борошнистих часток, що надають ядру борошнистий відтінок. Ця операція за своїм принципом роботи схожа на приведений вище процес обробки на шліфувальному поставі і відрізняється тільки будовою шліфувального барабану і зовнішньої сітківки обичайки і відсутністю гумових копиль.
Зміст роботи
6.1. Вивчити теоретичне обґрунтування та зробити короткі записи.
6.2. Замалювати схему шліфувального поставу.
Оформлення звіту
Тема та ціль роботи
Коротке теоретичне обґрунтування
Висновки про виконану роботу
Література
1. Бутковский В.А., Мельников В.М. Технологія борошномельного, круп'яного i комбікормового виробництва. - М: Агропромиздат. 1989.
2. Демский А.Б., Веденьев В.Ф. Оборудование для производства муки, крупы и комбикормов. Справочник. – М.: ДеЛи принт, 2005. – 760 с.
Лабораторна робота №5