Метод фарбування за Грамом
Петлю прожарюють.
Барвники та фарбуючі розчини
Феноловий фуксин Циля
Фуксин Пфейфера
3.Насичений спиртовий розчин метиленової синьки
Метиленова синька за Леффлером
5.Водно-спиртовий розчин метиленової синьки
Складні методи фарбування
За Грамом
2.За Ромамовським-Гімзою
Фуксин Пфейфера
4.Метод Циля-Нільсена
Метод Нейссера
10. Анілінові барвники, використання у мікробіології. Принципи готування фарбуючих розчинів. Прості та складні методи фарбування. Фарбування за Грамом, фактори, які впливають на фарбування бактерії за Грамом. Властивості, що спільні для грам позитивних або для грам негативних бактерій
Анілінові барвники - органічні сполуки, що утворюються при окисленні аніліну або його солей; широко використовуються в гістологічної техніки, мають бактерицидну, а деякі - канцерогенну дію.
Цей препарат має бактерицидну і бактеріостатичну активність щодо грампозитивних бактерій, особливо стрепто-і стафілококів, а також протипаразитарні і фотосенсібілізуючі властивості.
У медицині використовуються деякі анілінові барвники (фуксин, діамантовий зелений), метиленовий синій, метиловий фіолетовий.
Розрізняють прості і складні (диференціальні) способи фарбування мікроорганізмів. просте фарбування дозволяє швидко вивчити морфологічні особливості мікроорганізмів. Найбільш придатними є основні і нейтральні анілінові барвники. Для простого забарвлення використовують тільки один барвник, найчастіше червоного кольору - фуксин, фіолетового – генціанвіолет.
Складні методи фарбування:
Метод Ціля-Нільсена призначений для диференціації кислотостійких бактерій (збудників туберкульозу та лепри) від некіслотоустойчівих.
Метод Нейссера використовується для виявлення зерен волютину.
Метод Буррі є негативним методом забарвлення: забарвлюється фон, і не фарбуються самі мікроорганізми. Для цього використовують барвники, не фарбують бактерії, наприклад туш.
Метод Буррі-Гінса використовується для фарбування капсульних бактерій і заснований на тому, що капсула не сприймає барвники.
Метод фарбування за Романовським-Гімзою універсальний метод фарбування. При фарбуванні найпростіших їх цитоплазма набуває блакитний колір, а ядра - червоно-фіолетовий.
Основні відмінності складних методів фарбування від простих: Використання декількох барвників.; Використовування додаткових інгридієнтів, що не мають забарвлюючих властивостей.
Метод Грама є універсальним методом забарвлення і рекомендується для фарбування прокариотических клітин. Фарбування за Грамом є важливим методом для диференціації різних видів мікроорганізмів за тинкторальними властивостями
Фактори, які впливають на фарбування бактерій за Грамом:
Точне виконання правил приготування мазка, тривалості фарбування та знебарвлюваності спиртом. Крім того, має значення вік культури та мінливість мікроорганізмів.
Для грам позитивних бактерій є спільне: чутливість до лізоциму, пеніциліну, йоду; нечутливість до дії пепсину панкреатину; слабо виражені імуногенні властивості; можуть бути ксимлостійкими; можуть утворювати ендоспори, екзотоксин; війки не виявлені
Для грам негативних бактерій є спільним: перетравлюються ферментами ШКТ; мало чутливі до дії лізоциму, пеніциліну, йоду; імуногенні властивості добре виражені; чутливі до дії кислот; ендоспор не утворюють; рідко утворюють екзотоксин; можуть утворювати війки
11.Принципи організації,апаратура і режим роботи бактеріологічної,серологічної та вірусологічної лабораторій.
Бактеріологічна лабораторія-науково-дослідні,науково-практичні,практичні установи,які проводять бактеріологічні,серологічні та мікробіологічні дослідження.Їх організовують при науково-дослідних інститутах,навчальних закладах,клінічних лікарнях та санітарно-епідеміологічних станціях.
Правила роботи в мікробіологічних лабораторіях:
- Всі співробітники повинні працювати в медичних халатах, шапочках і змінного взуття.
- У лабораторії забороняється палити і приймати їжу.
- При випадковому потрапляннні заразного матеріалу на стіл, шкіру це місце необхідно ретельно обробити дезінфікуючим розчином.
- Зберігання, спостереження за культурами мікроорганізмів і їх знищення повинні проводитися відповідно до спеціальної інструкції.
- Після закінчення роботи руки слід ретельно вимити, а при необхідності обробити дезінфікуючим розчином.
У кожній лабораторії передбачені: а) бокси для роботи з окремими групами бактерій або вірусами, б) приміщення для серологічних досліджень, приготування поживних середовищ, стерилізації, миття посуду; в) віварій з боксами для здорових і піддослідних тварин;, г) реєстратура для прийому та видачі аналізів. Поряд з цими приміщеннями у вірусологічних лабораторіях є бокси для спеціальної обробки досліджуваного матеріалу і для роботи з клітинними культурами.
Лабораторії забезпечені наступним обладнанням: імерсійним мікроскопами з додатковими пристосуваннями, люмінесцентним мікроскопом, термостатами, приладами для стерилізації (автоклав, сушильну шафу, свертивателі), рН-метрами, апаратом для отримання дистильованої води (дистилятор), центрифугами, технічними, аналітичними вагами, апаратурою для фільтрування (фільтр Зейтца тощо), водяними банями, холодильниками, апаратом для виготовлення ватно-марлевих пробок, набором інструментів (бактеріологічні петлі, шпателі, голки, пінцети та ін), лабораторним посудом (пробірки, колби, чашки Петрі, матраци, флакони, ампули, пастерівські і градуйовані піпетки).
В лабораторії є місце для забарвлення мікроскопічних препаратів, де знаходяться розчини фарб, спирт, кислоти, фільтрувальний папір та ін Кожне робоче місце забезпечене газовим пальником або спиртівкою і банкою з дезінфікуючим розчином. Для повсякденної роботи лабораторія повинна мати у своєму розпорядженні необхідні поживні середовища, хімічні реактиви, діагностичні препарати. У великих лабораторіях є термальні кімнати для масового вирощування мікроорганізмів, постановки серологічних реакцій.
12. Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи. Методика фарбування бактерій за Грамом
Бактеріоскопічний (мікроскопічний) метод
сукупність способів виявлення та вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей бактерій (мікробів) Застосовують для встановлення діагноза інфекції. захворювання чи іншого викликаного мікробами процесу, а також при ідентифікації виділеної чистої к-ри. У лабораторній практиці використовують такі типи мікроскопічних препаратів: 1) висячу краплю 2) придавлену краплю 3) тонкий мазок крові, гною, мокротиння та ін; 4) товсту краплю 5) агар-мікроскопію 6) препарат-відбиток 7) фіксований мазок. У Бактеріологічній практиці частіше застосовують останній тип препарату. Приготування його складається з декількох етапів: 1) забору і доставки матеріалу для дослідження 2) приготування препарату. Для цього досл. матеріал наносять на чисте, знежирене предметне скло з допомогою бактерій. петлі і розподіляють по площі в 1 см2. Щільний (густий) матеріал або к-ру з щільного середовища вносять бактерій. петлею в краплину фізрозчину, ретельно розмішують і розподіляють по склу на такому ж просторі, як і в попередньому випадку. Величина внесеного матеріалу залежить від передбачуваної кількості бактерій в ньому. 3) приготовлений мазок висушують на відкритому повітрі або в теплому струмені повітря (від газового пальника), 4) препарат фіксується на склі для забезпечення безпеки подальшої роботи, прикріплення бактерій до скла, кращого сприйняття ними фарби, оскільки структури вбитих бактерій легше і міцніше сприймають барвники; 5) фіксовані мазки забарвлюють одним з простих або спеціальних методів фарбування , занурюючи мазок в барвник або наливаючи його на препарат так, щоб вся поверхня препарату була вкрита суцільним шаром барвника, і добре просушують на повітрі. Погано висушений препарат дає каламутне зображення при імерсійної мікроскопії через утворення емульсії; 7) мікроскопії мазка. Цінність Б.м. полягає в простоті, доступності методик і швидкості отримання результатів (30 - 60 хв і менше).
Метод фарбування за Грамом
1. Фіксований мазок забарвлюють карболовим розчином генціановий фіолетового протягом 1-2 хвилин.