Порядок посилань на джерела

© О.В. Сєвєрова , 2008 р

Програма курсу

Модуль I. Росія в епоху революцій та воєн ( 1900-1920 рр.)

Питання для обговорення

1. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку Росіїна початку XX ст.

2. Революційна криза початку XX ст.: її складові та прояви.

3. Революція 1905-1907 рр.: причини, характер, особливості, значення.

4. Сутність „третьочервневої” політичної системи.

5. Столипінська модернізація: основні напрями та підсумки.

Основні поняття| та терміни|

Модернізація, імперіалізм, „країна другого ешелону”, фінансовий капітал, депресія, картель, синдикат, трест, більшовизм, соціал-демократія, Рада робітничих депутатів, страйк, Кривава неділя, Державна Дума, курія, чорносотенці, „третьочервнева” політична система, відруб, хутір, переселенська політика.

Персоналії

Микола II, Вітте С., Распутін Г., Столипін П., Ленін (Ульянов) В., Мілюков П., Гучков О., Гапон Г. Мартов Ю., Плеханов Г., Плеве В., Пурішкевич В., Троцький Л.

Література

1. Россия на рубеже веков. Политические портреты. – М., 1991. (Столыпин П.А., Витте С.Ю., Гучков А.М., Милюков П.Н., Плеханов Г.В.).

2. Политические партии России. Конец XIX – первая треть XX века. Энциклопедия. - М., 1996.

3. Орлов А.С., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 1999. – С. 340-374.

4. Витте С.Ю. Избранные воспоминания. – М., 1991.

5. Милюков П.Н. Воспоминания. – Т. 1,2. – М., 1990.

6. История. Отечества: люди, идеи, решения. М., 1991.

7. Аврех А.Г. Столыпин и судьба его реформ в России. – М., 1992.

8. Булдаков В.П. Кризис империи и революционный национализм начала XX века в России.// Вопросы истории. –
2000. – № 1. – С.29-45.

9. Ананьич Б., Гакелин Р. Николай ІІ. // Вопросы истории. – 1993. – № 2.

10. Васильева С. Последняя коронация: образы и восприятие. // Вестник Московского университета. – Серия 8. История. – 2005. - № 4.

11. Канищев Н. Путь к реальной свободе (Реформы Столыпина). // Родина. – 2007. - № 3.

12. Кирьянов Ю., Додонов Б.Предистория правомонархических партий в России 1902-1905 гг. // Исторический архив. – 2001. – № 4, 5.

13. Кошель П. Девятьсот пятый год: террор в действии. // Газета «История». - 2003. - № 16.

14. Мейси Д. Земельная реформа и политические перемены: феномен Столыпина. // Вопросы истории. – 1993. - № 4.

Практичне заняття №2

Тема: 1917 рік в долі Росії та світу

Питання для обговорення

1. Росія в умовах світової та загальнонаціональної кризи.

2. Крах самодержавства. Причини перемоги Лютневої революції та її особливості.

3. Альтернативи суспільного розвитку після лютого. Тактика партій в умовах двовладдя.

4. Жовтневий переворот: революція, заколот, повстання?

Основні поняття| та терміни|

Альтернатива, двовладдя, заколот, Предпарламент, Директорія, Тимчасовий уряд, Установчі збори, більшовизація Рад, Декрет, Рада народних комісарів, ВЦВК.

Персоналії

Львов Г., Керенський О., Каменєв Л., Зінов’єв Г., Корнілов Л., Свердлов Я., Чхеїдзе М., Брусилов О., Чернов В.

Література

1. Боффа Дж. Империя Советского Союза. – Т. 1. – М., 1994.

2. Волкогонов Д. Ленин: политический портрет: В 2 книгах. – М., 1994.

3. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 1999. – С. 385-415.

4. Троцкий Л. История русской революции. Том 1,2. – М., 1997.

5. Карр Э. История Советской России. Кн. 1. – М., 1991.

6. История Отечества: люди, идеи, решения. – М., 1991.

7. Волобуев П., Булгаков В. Октябрьская революция: новые подходы к изучению.// Вопросы истории. –1996. – № 5,6.

8. Гайда Ф. Февраль 1917 года: революция, власть, буржуазия.// Вопросы истории. – 1996. – № 3.

9. Шульгин В. Дни. – М., 1990.

10. Алексеева Г., Манькин А. Партия социалистов – революционеров после октября 1917 года. // Вопросы истории. - 1992. - № 6 - 7.

11. Аманжолова Д. Москва в 1917 году глазами участника событий. Портрет большевика на фоне потрясений. // Газета «История». - 2002. - № 41.

12. Базанов С. Армия в российской революции. // Газета «История». - 2001. - № 9.

13. Гаритонов В. Февральская революция в России (попытка многомерного подхода). // Вопросы истории. - 1993. - №11 – 12.

14. Измозяк В. Оглянемся на историю 1917 года: легенды и факты. // Наука и жизнь. - 1991. - № 2.

Практичне заняття №3

Тема: Альтернативи непу

Питання для обговорення

1. Нова економічна політика: стратегічний вибір або вимушений маневр влади?

2. Непівська „лібералізація”.

3. Тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку країни в період непу.

4. Еволюція політичного режиму.

5. Подальший розвиток етатистської тенденції в 20-ті роки.

6. Альтернативи кінця 1920-х років.

Основні понятая| та терміни|

Політичний маневр, продрозкладка, продподаток, лібералізація, етатизм, концесія, закупівельна криза.

Персоналії

Каменєв Л., Троцький Л., Зинов’єв Г., Сталін Й., Молотов В., Бухарін М., Риков О., Калінін М., Чичерін Г.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней.- М., 1999.

2. Гимпельсон Е.НЭП и советская политическая система в 20-е годы. – М., 2000.

3. Коэн С. Бухарин. Политическая биография. – М., 1988.

4. НЭП: взгляд со стороны. – М., 1991.

5. История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории Советского государства. – М., 1991. – С. 118-164.

6. Троян С.С. Росія –СРСР історико-політичний аналіз (1901-1945). – К., 2000.

7. Бровкин В. Культура новой элиты (1921-1925 гг.). // Вопросы истории. – 2004. – № 8.

8. Войнов В. Кронштадт: Мятеж или восстание. // Наука и жизнь. - 1991. - № 6.

9. Дэвис Р., Гатрелл П. От царизма к НЭПу. // Вопросы истории. - 1992. - № 8 – 9.

10. Братющенко Ю.В. Нэп: государство, частник, кооперация // Вопросы истории. – 2007. – №2. – С. 3-15.

11. ДанильченкоС.Л. Концессионное право советского государства в перод НЭПа // Преподаватель. ХХI век. – 2006. – №2. – С. 28-35.

12. Миловидова Н.В. Нэповская Россия: человек в повседневности (материал к уроку) // Преподавание истории в школе. – 2004. – №4. – С.31-35.

Практичне заняття №4

Тема: Сталінська модернізація: досягнення та втрати

Питання для обговорення

1. Альтернативи сталінської індустріалізації.

2. Колективізація: історична необхідність чи прояв сталінського волюнтаризму?

3. Культурна революція та методи ідеологічного впливу на суспільство.

4. Державний терор періоду „великого перелому”.

5. Місце „великого перелому” в політичній еволюції більшовицького режиму.

Основні поняття| та терміни|

Форсована індустріалізація, „суцільна колективізація”, ліквідація куркульства як класу, командно-адміністративна система, радянська модель економіки, тоталітаризм, політичні репресії, „ворог народу”.

Персоналії

Сталін Й., Молотов В., Бухарін М., Риков О., Каганович Л., Ворошилов К., Кіров С., Ягода Г., Єжов М., Берія Л., Стаханов О., Литвинов М., Вишинський А.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 460-470.

2. Волкогонов Д. Триумф и трагедия: И.В. Сталин: Политический портрет. – Т. 1-2. – М., 2000.

3. Переписка на исторические темы. – М., 1989.

4. Медведев Р. О Сталине и сталинизме. – М., 1990.

5. Коэн С. Бухарин. Политическая биография. 1888 – 1938. – М., 1988.

6. Жуков Ю. Репрессии и Конституция 1936 года – Вопросы истории – 2000. – № 1.

7. Материалы февральско - мартовского пленума ЦК ВКП(б) 1937 года. // Вопросы истории. - 1992. - № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12.

8. Наумов Н. Проблемы индустриализации СССР в советской историографии. // Вестник Московского университетаю – Серия 8. История. - 2003. - № 3.

9. Новокашин Ю. XIV съезд РКП(б): современный взгляд. // Вопросы истории.–2003.– № 7.

10. Раков А. Социальный портрет раскулаченного в 1930 году. // Газета «История». - 2001. - № 27.

11. Рогачевская Л. Как составлялся план первой пятилетки. // Вопросы истории. - 1993. - № 8.

12. Єфіменко Г.Г. Радянська модернізація 1920-1930-х рр.( До постановки проблеми у світлі аналізу досліджень сучасних російських істориків) // Український історичний журнал. - 2002. - №5. – С.3-24.

13. Кравчук М. Утвердження тоталітарної політичної системи засобами політичної пропаганди: (Радянський період)// Науковий вісник Чернівецького університету. – Чернівці: Рута, 2004. – Вип.229-230. – С.129-133.

14. Любин В.П. Тоталитаризм в Германии, Италии и СССР: споры историков // Преподавание истории в школе. – 2003. – №1. – С. 30-40.

15. Нікольський В.М. Репресії за „лімітами” (1937-1938 рр.) // Український історичний журнал. – 2006. – №3. – С.210-223.

Практичне заняття №5

Тема: Проблеми історії Великої Вітчизняної війни

Питання для обговорення

1. Стан обороноздатності СРСР. Дискусія про „превентивну війну”.

2. Соціально-економічні аспекти історії війни.

3. Політичні альтернативи та проблема „третьої сили”.

4. Передумови перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні.

5. Ціна перемоги. Демографічні втрати СРСР в роки війни.

Основні поняття| та терміни|

Агресія, збройний конфлікт, превентивний удар, корений перелом, корений поворот, країни-сателіти, країни-союзники, ленд-ліз.

Персоналії

Сталін Й., Жуков Г., Тимошенко С., Василевський О., Рокосовський К., Конєв І., Гітлер А., Риббентроп Й, Черчилль У., Рузвельт Ф., Ейзенхауер Д.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 480-500.

2. Самсонов А. Вторая мировая война. – М., 1989.

3. Черчилль У. Вторая мировая война. В 3-х томах. – М., 1991.

4. Наше Отечество. Опыт политической истории. Том 2. – М., 1991.

5. Суворов В. Ледокол. – М., 2000.

6. Возвращение Сталина в историю войны: аргументы // Преподавание истории в школе. – 2006. – №1. – С.17-23.

7. Васильев А.Ф. Был ли в 1941 г. Советский Союз готов к войне // Вопросы истории. – 2005. – №1. – С.105-110.

8. Король В. Ціна Перемоги: військові втрати народів СРСР у роки Великої Вітчизняної війни(1941-1945 рр.): [Нові аспекти проблеми] // Історичний журнал. – 2005. – №2. – С. 18-29.

9. Вдовин А. Национальный вопрос и национальная политика в СССР в годы Великой Отечественной войны: мифы и реалии. // Вестник Московского университета. – Серия 8. История. - 2003. - № 5.

10. Драхлер Б. Обзор интернет – ресурсов по истории Великой Отечественной Войны. // Преподавание истории в школе.- 2006. - № 3.

11. Игнатов А. Поражения Красной Армии в первые месяцы Великой Отечественной войны. // Газета «История». - 2002. - № 3,2.

12. Коротков Г.И. Переломные сражения Великой Отечественной войны в оценках зарубежных государственных и военных деятелей // Новая и новейшая история. – 2005. – №2. – С.41-49.

13. 10.Куманев Г.А. Война и эвакуация в СССР: (1941-1942 годы) // Новая и новейшая история. – 2006. – №6. – С.7-28.

14. 11. Медведев Р. Сталин в первые дни войны // Преподавание истории в школе. – 2002. – №6. – С. 36-41.

15. 12.Рубцов Ю.В. Маршалы Сталина. – Ростов-н/Д.: Феникс, 2000. – 351 с. – (Исторические силуэты).

Практичне заняття| № 6

Тема: Соціально-економічні та політичні перетворення в період „відлиги”: 1953-1964 рр.

Питання для обговорення

1. „Відлига”: суть, передумови, етапи.

2. Основні тенденції соціально-економічного розвитку .

3. Проблема прискорення науково-технічного прогресу.

4. Аграрна політика періоду „відлиги”.

5. Еволюція політичного режиму.

6. Боротьба в правлячих колах СРСР. Альтернативи історичного розвитку.

Основні поняття| та терміни

Відлига, реабілітація, мирне співіснування, науково-технічний прогрес, дисидентський рух, суб’єктивізм і волюнтаризм, Карибська криза.

|

Персоналії

Хрущов М., Маленков Г., Громико А., Брежнєв Л., Косигін О., Шелест П., Сахаров А., Корольов С., Солженіцин О., Пастернак Б., Тито Й.-Б., Кеннеді Д., Мао Цзедун, Неру Д., Кастро Ф.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 512- 531.

2. Бурлацкий Ф. Вожди и советники. – М., 1990.

3. Свет и тень «великого десятилетия» Н.С. Хрущев и его время. – М., 1989.

4. Волкогонов Д. Семь вождей: Галерея лидеров СССР. Том 1. – М., 1989.

5. Никита Сергеевич Хрущев: материалы к биографии. – М., 1989.

6. Ефимов Н.Н. Карибский кризис 1962 года: новые данные // Вопросы истории. – 2005. – №10. – С. 25-35.

7. Кульчицький С.В. ХХ з’їзд КПРС - переломний пункт в історії радянського комунізму // Український історичний журнал. – 2006. – №2. – С.106-129.

8. Пыжиков А.В. Проблема культа личности в годы хрущевской оттепели // Вопросы истории. – 2003. – №4. – С. 47-57.

9. Евзеров Р. Год 1953. Руководство СССР после смерти
И. В. Сталина. // Преподавание истории в школе. - 2002. - № 9.

10. Кацва Л. Оттепель. // Газета «История». - 2001. - № 2.

11. Пыжиков А. Реформирование системы образования в СССР в период „оттепели” (1953-1964 гг.). // Вопросы истории. – 2004. – № 9.

Практичне заняття| №7

Тема: Перебудова в СРСР: від задуму до поразки

Питання для обговоренная

1. Радикальні економічні реформи: зміст, основні етапи та наслідки.

2. Політичні процеси в суспільстві. Президентство Путіна: досягнення та прорахунки.

3. Росія та республіки колишнього СРСР: міжнаціональні та міждержавні відносини.

4. Росія в контексті міжнародних відносин на сучасному етапі. |

Основні поняття| та терміни|

Лібералізація, багатоукладна економіка, федералізм, оппозизія, біженці, тероризм, ближнє зарубіжжя, дефолт, інвестиції, „ліві партії”, „праві партії”, центр, монетаризм.

Персоналії

Єльцин Б., Путін В., Медведєв Д., Зюганов Г., Гризлов Б., Миронов С., Явлінський Г.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 554-564.

2. Боффа Д. От СРСР к России. – М., 1996.

3. Медведев Р. Время Путина. Россия на рубеже веков. – М., 2002.

4. Бызов Л., Львов Н. Россия: империя или национальное государство? // Вестник МГУ. – Серия 12. Политические науки.-1995. № 5.

5. Согрин В. Политическая история современной России. 1985–2001. От Горбачева до Путина. – М., 2001.

6. Российская экономика: условия выживания, предпосылки развития .// Вопросы экономики. – 1999. – № 7.

7. Медведев Р. Владимир Путин и Борис Ельцин. Стиль и личность.- Преподавание истории в школе. – 2001. – № 1.

8. Здравомыслов А., Матвеева С. Межнациональные конфликты в России. // Общественные науки и современность. –1996. – № 2.

9. Новейшая история Отечества. ХХ век: Учеб. для студ. вузов обуч. по спец. "История": В 2 т. Т.2. – М.: ВЛАДОС, 2004.

Завдання для самостійної| роботи

Самостійна робота студентівзаймає|позичає,посідає| важливе|поважне| місце в навчальному процесі та є|з'являється,являється| одним з головних методів глибокого і всебічного |всебічного,усебічного| вивчення програмного матеріалу з курсу „Історії слов’янських народів”. Вона сприяє формуванню історичного світогляду, глибокому засвоєнню знань, розвиває самостійність мислення, організованість, цілеспрямованість, самоконтроль, дисциплінованість і наполегливість у праці.

Самостійна робота в широкому розумінні - це активна робота студентів, спрямована|спрямована| на глибоке, творче оволодіння програмним матеріалом, придбання|надбання| практичних навичків|навичок| самоосвіти і методики дослідження.

Як форма навчального процесу, самостійна робота включає наступні|слідуючі| основні напрями|направлення| діяльності студента|виучувати|:

- попереднє вивчення навчальної програми з дисципліни;

- ознайомлення з|із| літературою по темі майбутньої|прийдешньої| лекції, слухання лекції, складання конспекту з|із| подальшим|наступною| його доопрацюванням|доробкою|;

- вивчення і аналіз рекомендованої літератури і виконання контрольних завдань|задавань|;

- з’ясування питань, що виникли, під час консультації у викладача.

Самостійна робота студента забезпечується| системою навчально-методичних| засобів|, передбачених| для вивчення| конкретної| навчальної| дисципліни|: підручник|, навчальні| та методичні| посібники|, конспект лекцій| викладача|, практикум, тести тощо. Методичні матеріали| для самостійної| роботи| студентів| повинні| передбачати| можливість| проведення| самоконтролю з боку студента. Для самостійної| роботи| студентові також| рекомендується| відповідна| наукова| та фахова,| монографічна| і періодична| література|.

Самостійна робота студента є основним засобом засвоєння начального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Обсяг і зміст самостійної роботи визначає викладач, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента. Якість виконання завдань для самостійної роботи студентів контролюється шляхом написання короткочасних письмових робіт, підготовки доповідей на практичних занятиях, виконанням тестових завдань та проведенням індивідуальних співбесід.

|Тема 1. Політичний і соціально-економічний розвиток Росії на початку XX ст. Перша російська революція 1905-1907 рр.

I. Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте особливості політичного устрою Росії на поч. XX ст. Чи можна вважати владу російського імператора абсолютною?

2. Які нові тенденції зовнішньої політики Росії сформувалися на рубежі XIX – XX ст.?

3. Навколо яких проблем суспільного розвитку країни велася політична боротьба в кін. XIX – поч. XX ст.?

II. Завдання та вправи

1. Представте реформи С. Вітте, П. Святополка-Мирського й П. Столипіна у вигляді порівняльної таблиці.

2. На підставі матеріалів підручника складіть таблицю, що характеризує Росію як країну „другого ешелону” капіталістичного розвитку.

3. Проаналізуйте програми основних політичних партій Росії 1905-1907 рр. У чому ви бачите загальні риси й відмінності? Чим ви можете їх пояснити?

4. Чи є правильним ленінське твердження, що перша російська революція за своїми особливостями була народна, пролетарська, селянська?

ІІІ. Теми рефератів

1. Розвиток капіталізму й підприємництва в Росії на рубежі XIX - XX ст.

2. Програма індустріалізації Росії: М. Бунге, І. Вишеградський, С. Вітте.

3. Вплив специфіки російського варіанта модернізації на суспільно-політичну боротьбу в Росії в кін.XIX – поч. XX ст.

Додаткова (спеціальна) література:10, 12, 19, 53, 57.

Тема 2. Росія між двома революціями (1907-1917 рр.)

I. Питання для самоконтролю

1. Які наслідки для країни, різних категорій населення мала Перша світова війна?

2. З чого складалася столипінська концепція модернізації країни й чому вона викликала опір як у правому, так і у лівому політичних таборах?

3. Що є спільним, а що відмінним у революційних подіях 1905 року й лютого 1917 року?

II. Завдання та вправи

1. Проаналізуйте сутність політичної кризи Росії кін.1916 - поч. 1917 рр. і визначте можливі шляхи її подолання.

2. На основі вивченого матеріалу дайте оцінку розвитку економіки Росії 1894-1913 рр. : що це - розквіт або криза?

3. Період кін. XIX – поч. XX ст. у російській культурі називають „срібним століттям”. Назвіть діячів культури – представників різних видів мистецтва.

III. Теми рефератів

1. В. Ленін – теоретик і організатор більшовизму.

2. Еволюція політичної системи Росії в 1905-1907 рр.

3. Г. Распутін та його роль у політичному житті Росії поч. XX ст.

Додаткова (спеціальна) література: 2, 6, 10, 11, 19, 53.

Тема 3. 1917 рік в історії Росії

I. Питання для самоконтролю

1. Чим ви можете пояснити стримкий та відносно безкровний характер Лютневої революції?

2. Яким був характер влади та її організація в постлютневий період?

3. Стратегія і тактика більшовиків в 1917 році.

II. Завдання та вправи

1. Складіть таблицю: „Передумови, завдання, підсумки та перспективи Лютневої революції в Росії”

2. Проаналізуйте політику тимчасового уряду і визначте її сильні та слабки сторони, успіхи та невдачи, спираючись на вивчений матеріал.

3. Сформулюйте сучасні оцінки подій жовтня 1917 року в Росії, висловте своє особисте ставлення до них.

4. Чому революційні потрясіння 1917 року привели Росію до цивілізаційної кризи? В чому, на вашу думку, ця криза проявилася?

ІІІ. |Теми рефератів

1. Трансформація влади в Росії в 1917 р.

2. В. Ленін та революційний процес в Росії.

3. Шляхи розвитку Росії: альтернативи 1917 р.

4. Російськи масони і революція.

5. Політичний портрет на тлі епохи ( на вибір): П, Мілюков, М. Чхеїдзе, О. Керенський, Л. Троцький.

6. М. Бердяєв про сутність російської революції та обумовленість жовтня.

Додаткова (спеціальна) література:1, 2, 6, 25, 53, 56.

Тема 4. Становлення радянської влади в Росії

I. Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток країни на рейках непу.

2. Покажіть еволюцію радянської політичної системи в 20-ті роки.

3. Охарактеризуйте, які підходи існували в партійно-державному керівництві країни з питання національно-державного будівництва.

II. Завдання та вправи

1. Як ви розумієте термін „суспільна модель непу”? Представте в таблиці її основні риси. Чи мав неп перспективи?

2. Зведіть в таблицю матеріал про кризи непу. Покажіть, чим була викликана кожна з них і яку спільну причину вони мали?

3. Проаналізуйте ідейні основи радянської зовнішньої політики в роки непу і зіставте їх з першими зовнішньополітичними документами радянської влади.

III. |Теми рефератів

1. Більшовицька нова економічна політика і пострадянський період: історичні паралелі.

2. Посмертний культ Леніна як інструмент і основа ідеології вождизму, месіанства, сталінізму.

12
Далее ⇒