Порядок отримання та використання податкової інформації органами ДПС України
В податковому законодавстві України статтею 73 вперше досить чітко і ємко визначено порядок отримання податкової інформації органами державної податкової служби.
Інформація органам державної податкової служби надається на безоплатній основі. Періодичність надання такої інформації встановлюється Податковим кодексом. Крім того, інформація може бути надана на письмовий запит податкового органу. Форми отримання податкової інформації із джерел в Україні представлені на рисунку 3.5.
Періодична інформація надається джерелом такої інформації самостійно у визначений законом час:
¾ щомісяця органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом десяти календарних днів місяця, що настає за звітним, надається інформація про об’єкти оподаткування, що надаються та\або реєструються такими органами;
¾ органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом 10 календарних днів з дня подання звітності надається інформація, що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації, фінансових звітів), які подаються платником податків до відповідних органів;
¾ органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування надається інформація до податкових органів про встановлені ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги в терміни не пізніше десяти календарних днів з дати набрання чинності відповідного рішення;
¾ органами державної статистики інформація надається відповідно до плану держаних статистичних спостережень;
¾ з періодичністю не рідше ніж кожні десять календарних днів митними органами надається інформація про експортні та імпортні операції платників податків.
Рисунок 3.5 – Основні форми отримання податкової інформації органами ДПС із джерел в Україні
Крім того, Податковим кодексом встановлені інші строки для подання періодичної інформації. Так, наприклад, у Розділі 15 Податкового кодексу України визначено, що центральним органом з регулювання у сфері телекомунікації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв’язку інформація надається двічі на рік: до 1 березня та до 1 вересня поточного року щодо переліку користувачів радіочастотного ресурсу.
Порядок надання періодичної інформації визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім періодичної форми отримання податкової інформації, є форма за запитом контролюючого органу. Органам державної податкової служби надано право звернення до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
При підготовці запитів щодо отримання податкової інформації податкові органи зобов’язані дотримуватись певних умов:
¾ запит підписується керівником або заступником керівника органу державної податкової служби;
¾ запит повинен містити перелік інформації, яка запитується;
¾ запит повинен містити перелік документів, що підтверджують інформацію;
¾ в запиті повинні бути визначені підстави для його надіслання.
Письмовий запит направляється платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності однієї із підстав:
¾ за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платком податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
¾ для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
¾ в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.
Запит повинен бути надісланий поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку відповідному адресату.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин за запитом зобов’язані надати таку інформацію в місячний термін. Причиною відмови в наданні податкової інформації може бути неналежним чином оформлений запит. У разі неналежно оформленого запиту платник податків звільняється від обов’язку надання податкової інформації.
Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
Національний банк України та комерційні банки надають інформацію безоплатно в порядку та обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до зазначеного Закону, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками з письмового дозволу власника такої інформації або надається органам державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.
Вимога відповідного податкового органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:
¾ бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;
¾ бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;
¾ містити передбачені Законом України «Про банки і банківську діяльність» підстави для отримання цієї інформації;
¾ містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.
Інша, необхідна для здійснення контрольних функцій інформація надається виключно за рішенням суду.
Спеціальний запит про одержання або надання інформації з-за кордону – це запит про інформацію, яка може бути надана в результаті перевірки або розслідування дій платника податку щодо ухилення від сплати податків та інших порушень законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби України, державною податковою службою України іноземному партнеру або іноземним партнером – державній податковій службі України. Спеціальний запит робиться у випадку, коли факти підтверджують, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і всі зусилля одержати цю інформацію з джерел в Україні не призвели до бажаного результату.
Форма та зміст спеціального запиту про одержання або надання інформації з-за кордону, встановлюється міжнародним договором. У випадку, коли форму та зміст спеціального запиту не встановлено, вони можуть бути встановлені за взаємною домовленістю компетентних органів та виконуються Державною податковою адміністрацією України лише за наявності міжнародних договорів, якими передбачено обмін інформацією.
З метою отримання або підтвердження податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами держаної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками. Вони проводяться виключно для отримання або підтвердження податкової інформації. Відповідно за результатами такої зустрічної перевірки не може бути донараховано податки, збори, пені, штрафні санкції, не може бути притягнуто платника податків до відповідальності.
Результати зустрічної звірки можуть бути використані виключно як підтвердження чи спростування наявної податкової інформації, для збору необхідних даних тощо. Результат зустрічної звірки оформлюється відповідною довідкою, яка надається суб’єкту господарювання, з яким проводилась звірка щодо платника податків, в десятиденний термін. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора проведення зустрічних звірок, так і виконавця). Матеріали зустрічної звірки направляються до контролюючого органу, який направив запит на проведення такої звірки для їх подальшої реалізації, та можуть бути використані в інформаційно-аналітичній діяльності податкових органів.
Враховуючи вищезазначене, форми отримання податкової інформації органами державної податкової служби схематично представлені на рисунку 3.6.
Податкова інформація зібрана або отримана органами ДПС України зберігається та опрацьовується в інформаційних базах податкових органів.
Податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких визначається Державною податковою адміністрацією України.
Інформація може зберігатись в електронному вигляді в електронних базах даних та на паперових носіях, які повинні зберігатись у визначених архівах. Окремі аналітичні матеріали, узагальнення, практика застосування, інші матеріали можуть знаходитись в окремих виконавців, у міру необхідності.
Рисунок 3.6 – Схема отримання податкової інформації органами державної податкової служби України
Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена.
Порядок подання податкової інформації іншим учасникам інформаційних відносин чітко регламентовано чинним інформаційним законодавством.
У процесі аналізу інформаційних матеріалів виробляються нові знання, на основі яких приймається управлінське рішення щодо подальшої діяльності. Передача, одержання, обробка та аналіз інформації й прийняття на їхній основі управлінських рішень мають місце при виконанні практично всіх функцій, покладених на органи державної податкової служби. Тому комунікаційні процеси (процеси обміну інформацією) і процеси прийняття відповідних рішень відіграють основну роль взаємопов’язаних між всіма ланками управління процесів.
Питання для самоконтролю
1. Визначити поняття «інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС України».
2. Назвіть основні елементи інформаційної системи органів ДПС України.
3. Назвіть комплекс заходів щодо створення інформаційно-аналітичного забезпечення органів ДПС.
4. Назвіть основні джерела податкової інформації, необхідної для виконання органами ДПС України своїх функцій.
5. Яким законодавчим актом регламентується порядок отримання податкової інформації?
6. Який діє порядок отримання податкової інформації органами ДПС України?
7. Розкрийте сутність отримання податкової інформації за письмовим запитом податкового органу.
8. Чи передбачено податковим законодавством проведення податковими органами зустрічних звірок з метою отримання або підтвердження податкової інформації?
9. Чи підлягає розголошенню персональна інформація про платників податків, що знаходиться в електронних базах податкових органів?