Автоматизований контроль гранулометричного складу
Для автоматичного контролю гранулометричного складу застосовуються прилади: А) Гранулометр конструкції Механобр - дія його заснована на тім, що на грохіт із заданою величиною чарунок розсіюється проба руди, зважується підрешітний продукт, а потім і вся проба, і обчислюється відсоток контрольованого класу крупності. Він із пробовідбирачем може встановлюватись для контролю безперервних потоків руди. Б) Гранулометр ситового мокрого розсіву типу ГСА-1М - створений на основі методу експрес-аналізу. Відібрана пульпа надходить у барабанний грохіт, у який подається вода. Після розсіву проби й скидання підрешітного продукту зважується надрешітний матеріал, а потім і підрешітний матеріал. В) Гранулометр «Мікрон-3» конструкції ВНИКИ Цветметавтоматики. Принцип дії приладу заснований на статистичній залежності між великими й дрібними класами в досліджуваній пульпі. Ця установка призначена для автоматичного контролю й регулювання крупності твердої фази пульпи механічних класифікаторів. Підтримка заданого гранулометричного складу пульпи проводиться в безперервному потоці шляхом регулювання витрати води, що подається в класифікатор залежно від показань приладу. Дія установки заснована на вимірі середнього розміру зерен великих класів у потоці.
51) Роторні дробарки. Будова, робота, призначення.
Дроблення здійснюється жорстко закріпленими на роторі біллами. Матеріал, що дробить, вільно падає в зону швидкісного ротора. Тут і відбувається руйнування матеріалу під ударами білл. Далі матеріал додроблюється ударами об футеровку відбійних плит і колосників. Відмінною рисою роторних дробарок є те, що в дробленні приймає участь вся маса ротора. Тому дробарки використовують для великого й середнього дроблення. Найбільш ефективне дроблення відбувається, якщо удар центральний, а не ковзкий. Для цього шматок повинен проникнути в зону обертання ротора на глибину 0,6 від максимального шматка. У зв'язку з тим, що не всі шматки попадають у зону обертання ротора, для їхнього дроблення передбачені відбійні плити. Роторні дробарки можуть бути 2-х, 3-х, 4-х й 6-и більні. По числу роторів: 1-х, 2-х й 4-х роторні. Вони можуть бути з колосниковими решеткой й без її.(мал.)по движению ротора(навстречу друг другу, реверсивне, в противоположную сторону): а-однороторна нереверсивна з колосниковими ґратами; б-те ж, без ґрат; в-двухроторна із ґратами; г-те ж, без ґрат; д-однороторна реверсивна.
52) Поняття про гідратні шари.
Молекули поверхневого шару через нерівномірність сил, що діють із боку дотичних фаз, перебувають в особливому енергетичному. стані. Властивості рідини, що перебуває в прикордонному шарі відрізняються від властивостей рідини в об’ємі. Прикордонні шари води наз. гідратними шарами. У порівнянні з об’ємом води вони мають підвищену в'язкість і знижену розчинюючу здатність, меншу дифузію розчинених у них речовин. Структура й товщина гідратних шарів залежить від ступеня полярності дотичних фаз. Розглянемо структуру гідратного шару на границі розділу вода-повітря. Молекули води на бульбашці стикаються протилежними за знаком кінцями диполів, взаємно компенсуються їхні дипольні моменти, різко ослаблена взаємодія з молекулами води в об’ємі, товщина гідратного шару мінімальна. При заміні поверхні розділу воду-повітря пов. розділу олія-вода, структура й товщина гідратного шару не змінюються. При адсорбції на бульбашці гетерополярних молекул відбувається урівнювання полярності дотичних фаз, зменшення їхньої різниці й зниження своб. пов. енергії в результаті особливої орієнтації гетер. молекул. Полярною частиною вони розташовуються до полярної рідини, а аполярні радикали - до повітря. Если 2 пузырька сталкиваются гидратными слоями то он мешает их слиянию.Толстые гидратные слои увеличивают жесткость пузырька и капли и приближаю тих пов-ть к сферической форме. Это уменьшает их скорость подьема и увеличивает время пребывания в пульпе, затрудняет их коалисценцию.
53) Зневоднюючі установки.
Зневоднення проводять у таких установках: А) Для зневоднювання кускових і грубозернистих матеріалів застосовують: Ковшові елеватори, зневоднюючі грохоти, бункери, дренажні склади, штабелі. Зневоднення в цих апаратах відбувається при природній фільтрації рідини через проміжки між твердими частками під дією сили тяжіння. Б) Для зневоднення дрібнозернистих матеріалів застосовують: центрифуги з відцентровим вивантаженням осаду, зі шнековим вивантаженням осаду, з вібраційним вивантаженням осаду, осадові центрифуги. Зневоднення в цих апаратах проводиться під дією відцентрових сил. В) Для згущення тонкозернистих і шламистих матеріалів застосовуються: циліндричні згущувачі - із центральним і переферичним приводом , гідроциклони, згущувач із похилими пластинами. Зневоднення в цих апаратах відбувається в результаті осідання в пульпі твердих часток під дією сили ваги або відцентрових сил. Г) Фільтри - у них рідка й тверда фази розділяються за допомогою пористої перегородки під дією різниці тисків, створюваної розрідженням повітря або надлишковим тиском. Апарати: вакуум - фільтри - барабанні, дискові, стрічкові, план-фільтри, барабанні із внутрішньою й зовнішньою фільтруючою поверхнею; фільтри, що працюють під тиском - камерний фільтр-прес, рамний. Д) Газові барабанні сушарки, газові труби-сушарки, установка з киплячим шаром, парові трубчасті сушарки, топки. Продукти зневоднюють випаровуванням вологи в навколишнє середовище при нагріванні сушимого продукту.
54) Конструкція щокової дробарки. Будова, робота, призначення.
Щокові дробарки розрізняють по виду хитання щоки й по місцю підвісу рухливої щоки:
1) Із простим хитанням щоки, із простим шарнірним механізмом (ЩДП). 2) Із простим хитанням щоки з верхнім підвісом і з подвійним важільно-шарнірним механізмом (ЩДП). 3) ЩДС із нижнім підвісом. 4) ЩДС із верхнім підвісом рухливої щоки. 5) ЩД із двома рухливими щоками.
1-нерухома щока, 2-рухлива щока, 3-ексцентриковий вал (або колінчатий привід), 4-шатун, 5- розпірні плити.
Дроблення в щокових дробарках здійснюється за рахунок роздавлювання між двома щоками, які поперемінно наближаються й віддаляються друг від друга. Дроблення відбувається в момент зближення двох щік - робочий хід дробарки. Вивантаження матеріалу відбувається в момент віддалення щік друг від друга - холостий хід. Качальні рухи щоки створюються ексцентриковим валом. При верхньому підвісі щоки вона має найбільший розмах унизу в місці розвантаження дробленого продукту. При нижньому підвісі найбільший розмах унизу - у місці розвантаження. Дробарки відрізняються між собою продуктом, одержуваним після дроблення. При нижньому підвісі одержують однорідний гранулометричний склад. А при верхньому підвісі переважають великі шматки. Застосовують щокові дробарки для дроблення великого матеріалу з тимчасовим опором стиснення до 300 Мпа (граніти, базальти, кварцити, вапняк, вугілля). Застосовують для першої стадії дроблення.
+: с конусн.:эти имеют простую конструкцію, малые енергозатраты.---:небольшая призв-ть, наличие холостого хода, невозможность работы под. завалом, вибрация и шум.Рабочий ход-момент приближения щек, холостой- корда они насходяться.
55.Комбіноване збагачення за тертям і пружністю.Збагачення за формою.
а)Комбіноване збагачення за тертям і пружністю.Комбіноване збаг. За тертям і пружністю: цей метод застосовується при отриманні міцного щебеня При цьому використовується відмінність коефіцієнтів відновлення, швидкості і коефіцієнті тертя частинок, що розділяються.принцип комбінованого збагач.реалызовують в сепаратор. МКтимченкаРис.55.1-бункер,2-выброживильник.3-стабылызатор траекторыъ,4-барабан., З бункера матеріал надходить у стабілізатор траєкторії, що дозволяє зміщати точку подачі матеріалу на барабан.. Взаємодіючи з барабаном частинки з високим коеф.відновленя відскакують від нього а глинисті частинки деформуються і виносяться барабаном у хвости. Регулювання сепаратора здійснюється зміною подачі вихідного мат-лу і зміну частоти оберту барабану.При необхідності перечисток вик-ся 2-х барабанний сепаратор.Б)Збагачення за формою:грохочення на спеціальних просіюючих поверхнях, розділення за різними швидкостями руху в залежності від форми.Цей процес заст. для матеріалів, що розрізняються формою купок компонентів (вугілля, сланці, слюда, азбестові руди). Для розділення за різнюї формою вик-ся наступні способи: грохочення на спеціальних просіюючи поверхнях, розділення за різними швидкостями руху частинок зумовленою відмінностями їх форми, розділення за площею контакту частинок з робочею поверхнею апарату, комбіновані способи розділення.. Для виділення слюди, що має пластинчату форму, застосовують дахоподібний грохіт. Для ефективної роботи товщина пластинки слюди не повинна перевищувати максимального значення h, яка у свою чергу повинна бути менше від розміру ширини гуркоту d. Ймовірність виділення пластинки слюди зростає, якщо дахоподібний грохіт обладнаний вертикальними перегородками. Для розділення гранату і слюди крупністю менше 5 мм за різницею у швидкості руху застосовується полочний сепаратор(рис). Для розділення за формою і парусністю застосовується площинний сепаратор(рис). Відцентровий сепаратор – заснований на відмінності у формі, терті, і швидкості руху частинок, що розділяються. Сепаратор складається з диска і кільця, які обертаються в одному напрямку, але з різною швидкістю. (мал) При переході з диска на кільце плоскі частинки закручуються навколо своєї осі і набувають стабільної пологої траєкторії. Округлі частинки розвантажуються за більш крутою траєкторією.
56) Магнітний аналіз. Експресний магнітний аналіз вихідної руди, пульпи, хвостів.
Магнітний аналіз застосовується для вивчення збагачуваності руд, що містять магнітні мінерали, і контролю роботи магнітних сепараторів. Змінюючи величину електричного струму в котушці електромагніта й напруженість магнітного поля між його полюсами, можна розділити руду по фракціях з різною сприйнятливістю. Для проведення магнітного аналізу застосовують сепаратори невеликих розмірів й аналізатори. Ізодинамічний електромагнітний сепаратор заст. для поділу проб руди по фракціях з різною сприйнятливістю. Сепараційні пристрої призначені для поділу мінеральних порошків крупністю зерен від 1 до 0,001 мм похилим і вертикальним способами, а також для мокрого аналізу зерен розміром 0,01-0,001 мм. Вертикальний спосіб застосовується для поділу мінералів, що сильно відрізняються, по магнітній сприйнятливості, а похилий - незначно відрізняються. Для мокрого аналізу тонких продуктів застосовують трубчастий аналізатор. У ньому між загостреними полюсами електромагніта розміщається скляна трубка, заповнена водою. Потім у трубку засипають змочений матеріал крупністю 0,5 мм. Магнітні частки, падаючи, затримуються під впливом магнітного поля на стінках трубки в міжполюсному просторі, а немагнітні падають униз. По масі магнітної частини визначається процентний вміст корисного компонента у вихідній пробі. Магнітна сприйнятливість слабомагнітних мінералів визначається за допомогою установки Гуі. У ній зважують пробу матеріалу в магнітному полі й по формулі визначають магнітну сприйнятливість. Для контролю заліза у вихідній руді, концентраті й у хвостах застосовують експрес-аналізатори, які проводять по попередньо підготовлених пробах, і які засновані на пондеромоторному або індуктивному методі з амплітудним виміром. Відбір проб для проведення експрес-аналізів проводять щогодини.
57) Процес грохочення. Ефективність грохочення.
Грохочення подготовительный процес, разделяемый п.и на продукты разные по крупности через просеивание на 1 или болем сит. Поділ по крупності суміші шматків або часток корисної копалини різних розмірів на класи просіюванням через одне або кілька сит. Матеріал, що надходить на просівання, наз. вихідним, той, що пройшов через сито - підрешітним, що залишилося на ситі - надрешітним. Розрізняють види грохочення: 1) Попереднє - застосовується для виділення готового по крупності продукту перед дробленням; 2) Підготовче - вик. для поділу переробляємої руди на класи, необхідні для того або іншого методу збагачення; 3) Контрольне - заст. для контролю крупностиі продукту дроблення;4) Самостійне – застосовується для одержання готових продуктів; 5) Допоміжне - застосовується в операціях дроблення для того, щоб не дробити нічого зайвого: а)контрольне; б) попереднє. Грохочення може бути сухим або мокрим. Сухе заст. при вмісті вологи у вих. руді до 4-5%. Мокре грох. пров. при збагаченні грузлих глинистих руд. Руда зрошується водою під час руху по ситу або перед грохоченням. Також грохочення буває: 1) Вибіркове - заст., коли необх. одержати продукти різні по вмісту кор. комп.; 2) Зневоднююче - звільнення від зайвої води, застосовується при збагаченні зернистих прод. Залежно від класу крупності грох. Буває: А) Крупне 1200-300 мм; 2) Середнє 300-350, получ. 60-25 мм; 3) Дрібне 75 получ. 25-6 мм; 4) Тонке 10, получ. 6-0,5 мм; 5) Надтонке 1,0, получ. 0,05 мм. Ефективність просівання - виражене в %(или в долях единиц) відношення маси підрешітного продукту до маси нижнього класу у вихідному матеріалі. Еф. грох. розуміють як вилучення нижнього класу в під решітний продукт.
58) Депресори, призначення і механізм їх дії при флотації.
Депресори(подавители)-неорг. вещества в основном и орг.., реагенти, що знижують флотуємість тих мінералів, вилучення яких у пінний продукт небажано в даній операції. Избирательно закрепляются на пов-ти тех. Минералов, которые в данный момент не должны флотироваться.Вызывают увеличение гидрофильности минералов и припятствуют закреплению собирателя.Обратное собирателю.Застосування реагентів-депресорів є основним засобом одержання максимальної селективності при флотаційному поділі мінералів із близькими властивостями. Механізми дії при флотації: А) Розчинення поверхневих з'єднань збирача й створення умов, що перешкоджають закріпленню збирача на поверхні мінералу. Б) Витиснення іонів збирача іонами депресора, що утворять із іонами мінералу важкорозчинне гідрофільне з'єднання. В) Підвищення ступеня гідрофільності мінеральної поверхні без витіснення збирача. Г) Закріплення на поверхні депресуємого мінералу гідрофільних неорганічних або органічних часток.
59) Складання схеми обробки проби для хімічного аналізу.
Маса кінцевої хімічної проби повинна становити близько 100 г з дублікатами такої ж маси. Якщо проба має підвищену вологість, її піддають повітряному підсушуванню або підсушують при температурі 105-110С*. Обробка первинної проби для хімічного аналізу перемішується , скорочується й подрібнюється з контрольним просіюванням. Це викликано тим,що первинна проба для даного аналізу відбирається масою від 300 до 900 кг, а для лабораторних випробувань необхідно не більше 0,5 кг матеріалу, здрібненого до стану аналітичного порошку (0,1-0,2 мм). Наважка такого матеріалу для одного аналізу становить усього лише 0,5-1,0 г. Перед кожним скороченням проба подрібнюється до певної крупності й ретельно перемішується. Хімічні проби обробляються в кілька прийомів, що включають операції дроблення, перемішування й скорочення. При обробці проб пульпи їх зневоднюють і сушать. Якщо маса початкової проби у два рази й більше перевищує мінімальну масу первинної проби, припустиму для даної крупності опробуємого матеріалу, обробка її починається з операції перемішування й наступного скорочення. Коли маса початкової проби на перевищує подвоєної мінімальної маси первинної проби, обробку її починають із операції дроблення, а потім перемішування й скорочення. Втрати маси проби при обробці не повинні перевищувати 1%.
60) Термоадгезійний метод збагачення. Збагачення з використанням вибіркового характеру фазових переходів
Метод включає дві операції: 1. Селективний нагрів компонентів. 2. Селективне закріплення по-різному нагрітих компонентів на термопластичній поверхні. 1. Селективний нагрів компонентів заснований на їх відмінності в оптичних, теплових, електричних та теплопровідних властивостях. Для нагрівання використовується джерела інфрачервоного, індукційного, надвисокочастотного випромінювання. 2. Селективне закріплення по-різному нагрітих компонентів здійснюється на термочутливій поверхні за рахунок її розм'якшення. Фіксація відбувається при охолодженні місця контакту ч-ки і термочутливої поверхні. Основні вимоги до термочутливого шару – це стабільність температури його розм'якшення (точка кластифікації). Для зниження витрат енергії необхідно здійснити поверхневий нагрів, який повинний відбуватися в ідентичних для всіх частинок умовах. Промислове застосування отримав спосіб селективного нагріву до різної прозорості, а саме – відокремлення кухонної солі від доломіту.
Збагачення з використанням вибіркового характеру фазових переходів компонентів корисної копалини.
Обов'язковою умовою комбінованих методів є:1).переведення одного з компонентів в інший більш рухомий фазовий стан (розчин, розплав, газ). 2). Виділення різнорідних фаз у різнорідні продукти. У практиці широко заст-ся процеси з вик-ням рідкої й тв. фази, оскільки при цьому потрібні менші витрати електроенергії, і їх легше розділяти. Загал. схема комбінованих методів зб-ня включає наступ. оп-ції: 1.підготовку КК до переведення в інші фазові стани; 2.селективне переведення компонентів в інший фазовий стан за допомогою робочих агентів; 3.розділення компонентів; 4.переведення речовини, що містить цін. компон-т у форму, зручну для подальшого використання; 5.регенерація робочих агентів та повернення їх у процес.
Основною оп-цією комбінованих методів зб-ня є перевед-ня комп-тів у рухливий фазовий стан. Розрізняють фізичне та хімічне розчинення. При фіз. розчиненні комп-ти не змінюють свій склад, а при хім. -змінюють. Хім. розчин-ня відбув-ся внаслідок обмінних р-цій, окисно-відновних та р-цій комплексоутворення. Переведення тв. фази в розплав здійсн-ся за рах. термічного впливу на КК шляхом підведення до неї теплоносіїв або ж її окиснення з виділенням тепла(горіння).
Рис 1. Схема термоадгезийного сепаратора.Вкл-є наступні елементи:
1.Барабанний грохот.2-Лампи інфрачервоного випромінювання.3-Формувач моно шарового потоку.4-пристрій регенерації термопластичного покриття.5-конвеер з термопластичним покриттям.6-щітка зйому прилиплого продукту.
Рис 2:Термоадгезійний сепаратор ЄГ.:1-Бункер,2-віброживильник.3-вертик-на прохідна піч,4- барабан,5-щітка.
61. Сепаратор Knelson відноситься до відцентрових сепараторів, одержав поширення у золотовидобувный галузі..
Сепаратор містить вертикально встановлений ротор, виконаний у формі усіченого конуса з подвійними стінками. Живлення сепаратора здійснюється через центральну трубу, яка не доходить до дна ротора. Внутрішня поверхня конуса містить кільцеві канавки, на дні яких є перфорації для подачі води з міжстінного простору конуса для розпушення пристінного шару. У такому сепараторі на частки діють, з одного боку, відцентрові сили, в десятки разів перевершують силу власної ваги і, з іншого боку, висхідні потоки хвилі. Розвантаження концентрації здійснюється періодично по мірі накопичення його в рифлях.
Недоліками такого пристрою є періодичність дії і невисока ефективність збагачення без попередньої вузької класифікації збагачуваного матеріалу. Це обумовлено тим, що по суті даний пристрій являє собою класифікуючих апарат, де розділення частинок здійснюється в основному за їх гідравлічної крупності у висхідному потоці води.
62) Очистка стічних вод. Методи очистки.
Стічними водами збаг. фабрик наз. води, що видаляють за межі фабрик, забруднені відходами й шкідливими домішками. Характеристика стічних вод залежить від складу збагачуваних руд і способів їхнього збагачення й від властивостей застосовуваних реагентів. На обогат фабриках применяют схемы с прямоточным(однократным) использованием воды,С последовательным использованием(2-3 раза испол-ют воду), и с оборотом воды( отработанная вода после очистки и обработки полностью или частино возвращается).При застосуванні на фабриці оборотного водопостачання стічні води очищаються й повертаються в процес. Методи очищення: 1) Механічний - видалення зі стічних вод грубодисперсних домішок шляхом осадження їх під дією сили тяжіння й відцентрових сил. 2) Хімічний метод - полягає у введенні у воду реагентів для утворення нерозчинних з'єднань, що випадають в осад, і нейтралізації шкідливої дії домішок. До процесів хімічного очищення відносять: хімічне окислювання, нейтралізацію й ін. хім. реакції. 3) Фізико-хімічні: а) Сорбція забруднення стічних вод або поглинаються частками твердої речовини(абсорбція), або осаджуються на поверхні цих речовин(адсорбція), або вступають із ними в хімічну реакцію(хемосорбція) ; б) Екстракція - вилучення з розчинів речовин здійснюють за допомогою іншого розчинника; в)Коагуляція; Г) Флотація - спливання в стічній воді бульбашок повітря з дисперсними частками, що забруднюють стічну воду; Д) Евапорація - відгін водяними парами летучих речовин, що забруднюють стічну воду; Е) Йонний обмін - є кат іонообмінні або аніонообмінні смоли(катіоніти або аніоніти), здатні витягати з розчину позитивні або негативні іони металів в обмін на еквівалентну кількість інших іонів того ж знака. Процес очищення проводиться в іонообмінних фільтрах, завантажених йонообмінними смолами. Через фільтр пропускають стічну воду, що містить іони металу. Іони водню або натрію йдуть із очищеною водою, а іони металу затримуються фільтром. ; Ж) Кристалізація - випарювання для створення більшої концентрації, перемішування й охолодження для утворення кристалів ; З) Дезактивація; И) Знесолення. 4) Елетрохімічний метод - відбувається або руйнування шкідливих речовин шляхом окислювання на аноді, або вилучення металів зі стічних вод шляхом відкладенні їх на електродах. 5) Біохімічний - використання мікроорганізмів, що окисляють органічні речовини, що є присутніми у колоїдному й розчиненому стані.
63) Схеми барабанних сепараторів з різними типами ванн.
Барабанні сепаратори бувають прямоточні, протиточні, полупротиточні. У прямоточних сепараторах збагачуваний матеріал, немагнітні частки й барабан рухаються в одному напрямку, а магнітні частки відхиляються від нього. У протиточних сепараторах збагачуваний матеріал і немагнітні частки рухаються в одному напрямку, а магнітний продукт і барабан – у протилежному. У полупротиточних сепараторах збагачуваний матеріал подається знизу під барабан, а магнітний і немагнітний продукти рухаються в протилежних напрямках
64) Компоненти корисної копалини. Загальні відомості.
Корисними копалинами наз. природні речовини, що добувають із надр, які при даному стані техніки можуть бути з достатньою ефективністю використані народним господарством у природному виді або після обробки. Руди являють собою складний комплекс різних мінералів, де поряд з корисними компонентами є мінерали, економічно непридатні для промислового споживання і утворюють пусту породу. Однак поняття «пуста порода» - відносне. Наприклад, кварц, що міститься в рудах чорних металів, є пустою породою, але в інших випадках він може мати промислове застосування (для скляної промисловості). У міру розвитку техніки збагачення й способів наступної переробки одержуваних при збагаченні продуктів мінерали пустої породи, що містяться в руді, стають корисними. В останні роки визнане необхідним повне використання відходів збагачення (пустої породи), наприклад кварцового піску, гранітів, для потреб будівництва, скляної, керамічної й ін. галузей промисловості.
65) Пилевловлення. Класифікація методів. Апарати.
Пилевловлення - виділення пилу із пиле-газової суміші й осадження її в камерах акумуляції або видалення у вигляді шламу.По гран составу пыль различают:крупная(улавлив-ся в камерах, циклонах),мелкая(фильтры, мокре пылеуловители),тонкая пыль, туманы,весьма тонкая(електрофильтры или после коагуляции в рукавних фільтрах).Бывает 2 способа отделения частиц: сухие способы и мокрые с помощью воды(обесшламливания). Методи пиловловлення: осадження під дією сили ваги й сил інерції, фільтрація газу через пористу перегородку, що затримує пил, осадження на електродах під дією електричних сил, змочування часток пилу водою й видалення її у вигляді шламу, коагуляція дрібних часток у більші й осадження піл дією сил ваги й інерції. Як апарати для пиловловлення використовуються: 1) Пиловловлюючі камери (заст-ся для вловл. пилу більше 100 мкм). Принц. дії засн. на тому, що запилений газ надходить у камеру, поперечний переріз якої дозвол. потоку рухатися при ламінарному режимі. Під дією сили ваги великий пил осідає в бункер, а звільнений від її повітря разом з тонким пилом несеться за межі камери. 2) Інерційні жалюзні пиловловлювачі - у них потік запиленого газу надходить у пиловловлювач, де зустрічає на шляху руху похило поставлені пластини. Потік газу повертається в простір між пластинами й іде, а частки пилу вдаряються об пластини й падають у зону видалення пилу. 3) Циклони (батарейні)- принцип дії як у гідроциклона. 4)Прямоточні пиловловлювачі - дія заснована на принципі дії інерційних пиловловлювачів з використанням центробіжних сил інерції.5) Мокрі пиловловлювачі - принц. дії заснований на взаємодії часток пилу з водою: а) плівковий пиловловлювач - циклон, по внутрішній поверхні якого стікає вода у вигляді плівки; б) мокрий фільтр – пило-газова суміш пропускається через шар води або піни при чому часточки пилу вдаряються об поверхню води. Пил залишається в піні або воді, а очищ. газ віддаляється за межі пиловловлювача.
Фильтры: тканевые фильтры( рукавне, каркасне, касетне и ячейковые),Зернистые:насыпные(через слой угля, гравия)и жесткие пористе(пористая кераміка, пористое стекло).Зернистый щебеночный фільтр с движущейся средой и с орошеним.(рис 65 а и б) и масляне фильтры.Електрофильтры-осованы на ионизации запыленного газа, пропускаемого между двумя сис-ми электродов в неоднородном электр. Поле высокой напряжености.в рез-те частицы пыли получают заряд и осаждаются на електроде противоположного знака и встряхиванием сбрасываются в пылевой сборник.Бывают:встряхивающие и орошаемые;однозонные и двух зонне зарядка и разрядка в разных зонах;трубчасте и пластинчасте( по форме осадительных электродов.)
66) Фактори, що впливають на ефективність електричної сепарації.
1. Контактний опір між часткою й заземленим електродом. 2. Опір частки. 3. Температура. 4. Вологість. 5. Гігроскопічність. 6. Кондиціонування повітря. 7. Опромінення. 8. Форма часток. 9. Розміри часток. 10. Напруженість електричного поля й ступінь її нерівномірності. 11. Величина механічних сил. 12. Склад сепаруемого матеріалу. 13. Діаметр барабана сепаратора. 14. Очищення поверхні часток.
67. Промивка руд. Сутність пр-су та обл.його застос-ня:
Промивка-це процес розмокання (дезінтеграція) глинистого матеріалу, який входить до складу руди з одночасним відокремленням його від рудних част-ок у вигляді глинистої суспензії під дією води. Крім того промивка забезпечує видалення розчинних мін.компонентів з КК. Промивка вик-ся при збаг-ні розсипних родовищ рідкісних та благородних металів. Промивка заст-ся в якості попередньої оп-ції збаг-ня або остаточної оп-ції (доводка чорнових конц-тів). Дезінтеграція глинистих порід відбув-ся за рах.впливу роб.органів апарату і води. При цьому тонкі част-ки переходять у воду, тим самим відкривають нові поверхні, які у свою чергу продовжують взаємодіяти з водою. Вода руйнує клейкі плівки гелів, що цементують част-ки мін-лів. Таким чином основн властивість, що визначає проц.-с дезінтеграції – це міцність компонентів при руйнуванні у водному середовищі. В залежності від крупності міцного компоненту для видалення його від глини використ-ютьгрохочення чи класифікацію. Проц-с, що об'єднує оп-ції дезінтеграції, грохочення або клас-ції наз-ють промивкою.Основна властивість глини- розмокання( розкисання) на відміну від глин інші компоненти не поглинають воду і не розбухають.Руйнування глинистих порід відбув-ся за рахунок механічного впливу робочих органів апаратів і води. При цьому тонкі частинки переходять у воду, оголюючи нові пов-ні, які також взаємодіють з водою. Вода руйнує клейкі плівки гелів, що цементують частинки мін-лів.
68. Контроль рН пульпи:
Хар-р флотосередовища визнач-ся складом водорозчинних солей, що утрим-ся у вихідному мат-лі, і хім.. складом води, що вик-ся при флотації. Колориметричний метод контролю рН: цей м-д вимагає складної апаратури і тому він вик-ся на рудозбагачувальних фабриках для виміру рН від 2,8 до 8,4Цей м-д заснований на зміні окраски індикатора, доданого у відомій кількості до визначеного обсягу пульпи. При цьому інтенсивність окрасу залежить від концентрації водневих іонів у пульпі. Для дослідження пульпи необхідно мати набір стандартних індикаторів у межах зміни рН на даній фабриці. Також відомі розчини (еталони) зі зміною окрасу у межах 0,1-0,2рН. Визначення рН зводиться до порівняння інтенсивності забарвлення пульпи зі стандартними еталонами. Потенціометричний м-дконтролю рН: заснований на вимірі різниці потенціалів між двома електродами, що занурюють у контрольовану пульпу, в залежності від конц-ції водневих іонів.Процес перехода ионов в пульпу и назад явл-ся обратнім и его состояние хар-ся величиной потенциалов между електродом и пульпой.Кондуктометрический метод контроля рн- основан на измерении електропроводности пульпы величина которой опред-ся при помощи измерительной ячейки.на обог. Ф. данный метод прим-ся при рн больше 12 или при высоких концентрациях реагента.
69. Техніка безпеки при експлуатації дробарок та млинів.
Для безпечної експлуатації дробарок їх обертові та рухомі частини необхідно огороджувати металевими огорожами. Для запобігання запиленості повітря на дільницях дроблення робочий простір дробарок, їх завантажувальні та розвантажувальні отвори необхідно герметизувати укриттями і необхідно приєднувати до аспіраційних установок. Завантаження матеріалу в дробарку необхідно механізувати (транспортери, живильники, грейферний кран, захоплювачі тощо). На шляху подачі матеріалу в дробарку (перед дробаркою над транспортерною стрічкою) необхідно встановлювати електромагніти, а дробильні установки необхідно забезпечувати автоблокуванням або ручним блокуванням, що забезпечує зупинку агрегату та припинення подачі матеріалу в разі попадання матеріалів, що важко подрібнюються, або металевих предметів. Керування дробаркою повинне здійснюватися дистанційно зі спеціального майданчика або пульта керування та дублюватися безпосередньо у самій дробарці. Робочий майданчик дробарки необхідно огороджувати гратчастими металевими щитами, розташованими таким чином, щоб машиніст міг без труднощів спостерігати за засобами індивідуального захисту. Подрібнення : Кульові млини необхідно розташовувати в окремому приміщенні та відділяти від інших дільниць цеху капітальними шумоізолювальними стінами. Відстань між габаритами кульових млинів необхідно брати не менше ніж 3 м, а між стіною та млином - не менше ніж 1,2 м. Кожний млин необхідно відділяти поручнями або металевою сіткою таким чином, щоб запобігти доторканню до барабана млина з боку проходів. У конструкції огорожі необхідно передбачати дверці, що обладнані блокуванням відключення привода млина від мережі при відкритих дверцятах або спеціальним запірним пристроєм, що виключає можливість відкриття дверцят стороннім працівником. Шестерні привода, торцеві кришки, з'єднувальні муфти млина необхідно огороджувати кожухами. Кріпильні болти, що утримують футерувальні плити, необхідно максимально затягувати. Якщо пуск млина в роботу здійснюється дистанційно, то це необхідно тільки після подання світлової сигналізації. У разі ослаблення або випадання кріпильних болтів необхідно їх підтягнути або замінити новими. Всі роботи на корпусі млина необхідно проводити з майданчиків. Внутрішній огляд кульових млинів необхідно виконувати з обов'язковим дотриманням вимог биркової системи. Для огляду внутрішнього стану млина, перебуваючи зовні нього, допускається зупинка млина так, щоб люки були розташовані збоку.
Зневоднення згущенням
Зневоднення– операція з видалення надлишкової вологи з матеріалу, зокрема з продуктів збагачення корисних копалин. Згущення - пр-с осадження тв.фази і виділення рідкої фази з пульпи, який відбувається у рез-ті осадження у ній тв.ч-к під дією сили тяжіння чи відцентрових сил. Згущення застос-ся для пульпи крупністю<0.5 мм. На збагачувальних фабриках частіше за все застосовують: радіальні, циліндричні (циліндро-конічні), пластинчасті З. та пірамідальні відстійники - з осадженням твердої фази у гравітаційному полі, а також гідроциклони та осаджувальні й осаджувальнофільтруючі центрифуги - для згущення у відцентровому полі. У результаті З. отримують прояснену воду і згущений продукт. Утворення агрегатів часто здійснюється на основі застосування коагулянтів і флокулянтів. Коагулянти (вапно, галун, хлорид кальцію та ін.) нейтралізують електричні заряди тонких частинок, флокулянти адсорбуються на частинках і сприяють утворенню механічних зв'язків між ними і, як наслідок, - агрегатів (флокул). Застосування флокулянтів більш ефективне, бо воно інтенсифікує процес осадження в 4-6 разів. Згущувач– машина для згущення пульпи, гідравлічної класифікації або прояснення шламової води методом устоювання. В більш широкому розумінні – машина або апарат для розділення пульп (суспензій) на тверду і рідку фази під дією сил тяжіння, відцентрового і магнітного поля. Згущувач цылиндрический(радіальний) – апарат для згущення шламу під дією гравітаційної сили. Має форму чаші циліндричної форми з конічним дном. Пульпа, яка згущується, завантажується через центральний стакан і переміщається у радіальному напрямку (звідси назва «радіальний») до зливного кільцевого порога. Шлам, який осідає при цьому, за допомогою граблин (граблищ), що обертаються навколо вертикальної осі, пересувається до центрального випускного отвору. Розрізняють З.р. з центральним та периферійним приводом. Чаша згущувача виготовляється з металу або залізобетону Сгущение в гидроциклонах, сгуститель с наклонными пластинами.
42.Зневоднення на прес-фільтрах.
Зневоднення важкофільтруємих суспензій відбувається на апаратах ,в яких фільтрування виконують під дією високого тиску, тому що вакуум в цих випадках не дає добрих результатів. Фільтри, працюючі під тиском, наз. фільтр-пресами. Існує багато різних конструкцій фільтр-пресів, які застосовуються головним чином в хімічній промисловості: камерні, рамні, листові та ін. Застосовують ФП для розділення пульпи з невисоким вмістом твердого. Тиск 0,4-1,6 МПа. По конструкції розділяють на горизонт. и верт