У процесі обліку доходів і витрат банку керуються такими правилами
Правило перше. При класифікації витрат за елементами і цільовим призначенням розрізняють капітальні затрати і поточні витрати.
Капітальні витрати виникають у процесі придбання, удосконалення та доведення основних засобів (необоротних активів) до стану, придатного до експлуатації, тобто вони розраховані на тривалий час. Такі витрати виникають під час капітального ремонту, модернізації і реконструкції власних основних засобів або взятих в оренду; вони утворюються під час будівництва нових приміщень, придбання комп’ютерної техніки та у разі виконання інших операцій, пов’язаних з розширенням банківського бізнесу. Джерелом покриття капітальних затрат служить накопичений нерозподілений прибуток минулих років і прибуток, одержаний у поточному році. Капітальні затрати відображаються в активі балансу.
Поточні витрати виникають у процесі здійснення банківських операцій, а також під час нарахування заробітної плати і премій співробітникам банку; до складу поточних витрат включають витрати на експлуатацію приміщень, на виплату орендної плати, сплату аудиторських послуг тощо, тобто на те, що приносить користь протягом короткого часу (з фінансового погляду). Джерелом покриття поточних витрат є операційний дохід. Поточні витрати списуються відразу або розглядаються як витрати майбутнього періоду, якщо вигода від їх здійснення виявиться в наступному звітному періоді.
Якщо капітальні витрати помилково зараховуються до складу поточних витрат, прибуток буде заниженим. Це призводить також до заниження вартості активів у балансі.
Правило друге. На практиці надання (отримання) послуги нерідко не збігається у часі з надходженням (сплатою) грошових коштів.
Для об’єктивного визначення фінансового результату виникає необхідність здійснювати облік доходів і поточних витрат банку згідно з принципами нарахування, відповідності та обережності.
Відповідно до принципу нарахування дохід визнається одержаним у момент, коли він зароблений, а не коли надійшли відповідні кошти, тобто в момент продажу активів або надання послуг. Витрати визнаються в обліку в момент, коли вони понесені, а не коли сплачені гроші.
Зіставлення доходів і витрат відбувається на підставі принципу відповідності. Витрати і доходи, одержання яких пов’язане з даними витратами, повинні відображатись у бухгалтерському обліку в один і той самий звітний період.
Виходячи з цих принципів можна класифікувати доходи і витрати за такими групами:
1) доходи, зароблені та отримані водночас; витрати, понесені та сплачені водночас;
2) доходи, отримані наперед, але ще не зароблені (дохід майбутніх періодів, або відкладений дохід); витрати сплачені наперед, але ще не понесені (витрати майбутніх періодів, або відкладені витрати);
3) доходи зароблені, але ще не отримані (нарахований дохід); витрати понесені, але ще не сплачені (нараховані витрати).
Однак реалізація принципів нарахування і відповідності не повинна спричинювати як переоцінку активів або доходів банку, так і недооцінку зобов’язань і витрат банку. Отже, керуючись принципом обережності, банк повинен:
· ураховувати доходи від наданих послуг, тільки якщо є впевненість в одержанні цих доходів;
· якщо немає впевненості в одержанні доходів, ураховуються тільки витрати. Доходи за такими операціями відображаються в бухгалтерському обліку тільки після їх фактичного одержання.
Заборгованість за нарахованими доходами визнається сумнівною, якщо є невпевненість у її погашенні боржником. Після визнання дебіторської заборгованості за нарахованими доходами сумнівною банк здійснює облік таких доходів за відповідними рахунками сумнівних нарахованих доходів. Під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами банки здійснюють формування резервів за рахунок витрат. Якщо є імовірність неотримання економічних вигід від операції та приймається відповідне рішення щодо визнання сумнівної заборгованості за нарахованими доходами безнадійною, то заборгованість списується за рахунок сформованих резервів. Подальший облік такої заборгованості ведеться на позабалансових рахунках групи 960 «Несплачені в строк доходи» до погашення боргу або до закінчення терміну позовної давності.
Правило третє.З другого правила випливає, що наслідки операції можуть поширюватись на два або більше облікових періоди. Наприклад, Шевченко П. С. 1 грудня 2010 р. вклав до банку депозит на суму 1000 грн строком на шість місяців. Проценти вкладнику виплачуються за ставкою 15 % річних один раз у три місяці.
Проценти нараховуються щомісяця (31 грудня 2010 р., 31 січня, 28 лютого, 31 березня, 30 квітня, 31 травня 2011 р.), а виплати клієнту проводяться згідно з договором 28 лютого та 31 травня 2011 р. У звіті про прибутки та збитки витрати відображаються як понесені щомісячно, крім того, нараховані процентні витрати за даною угодою за грудень будуть включені до річного звіту про фінансові результати діяльності банку за 2010 р.
Згідно з принципами нарахування і відповідності доходи і витрати мають бути правильно оцінені в кожному звітному періоді.
З цією метою наприкінці кожного облікового періоду (у банку — щомісяця) мають бути зроблені бухгалтерські записи за тими операціями, наслідки яких поширюються за межі облікового періоду, в якому здійснилася початкова операція. Такі проведення називаються регулювальними.Так, у нашому прикладі щомісячно понесені і нараховані процентні витрати становлять 12,50 грн. Вони відображаються бухгалтерським регулювальним записом наприкінці кожного місяця:
Д-т 7041 «Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб»;
К-т 2638 «Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб».
А 28 лютого та 31 травня 2011 р. виплачуються проценти вкладнику на суму 37,50 грн:
Д-т 2638 «Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб»;
К-т 1001 «Банкноти та монети в касі банку».
Це вже тільки реєструючий запис, оскільки за його допомогою відображається операція з виплати процентів, які уже враховані в складі понесених витрат.
Правило четверте.Облік доходів і витрат здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками доходів і витрат закриваються підсумковим проведенням в останній день звітного року.
Синтетичні рахунки для обліку доходів згруповані у шостому класі балансу, а для обліку витрат — у сьомому класі. В основу побудови синтетичних рахунків покладено ті самі ознаки, з урахуванням яких здійснена класифікація доходів та витрат і виділені об’єкти обліку. Це забезпечує деталізований облік доходів і витрат, що дає можливість накопичувати й одержувати інформацію для оцінки фінансового стану банку й ефективності окремих напрямів його діяльності.
Рахунки з обліку прострочених нарахованих доходів включені в групи з обліку активів, що приносять доходи, як парні до рахунків з обліку нарахованих доходів. Рахунки другого порядку (розділу) дають змогу одержати інформацію і порівняти доходи від основних видів банківських операцій і послуг з витратами, які пов’язані з їх здійсненням. Так, склавши процентні доходи з процентними витратами, можна розрахувати чистий процентний дохід.
Рахунки третього порядку (групи) дають інформацію про доходи і витрати за банківськими операціями щодо контрагентів (банківський сектор, підприємства, бюджетний сектор). Рахунки четвертого порядку деталізують інформацію щодо окремих фінансових інструментів, які застосовуються банком. Наприклад, окремо враховуються процентні доходи за кредитами, векселями, цінними паперами, факторинговими операціями тощо. Рахунки з обліку доходів за технікою записів пасивні, витрат — активні.
58. Облік доходів і витрат банку
Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку банків України інформації про доходи і витрати визначені у Правилах бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правління НБУ від 18.06.2003 № 255.
Методика бухгалтерського обліку доходів та витрат за операціями з цінними паперами регламентується Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ від 3.10.2005 р. № 358.
Методика бухгалтерського обліку доходів і витрат, пов’язаних з необоротними активами банку, у тому числі за операціями з лізингу (оренди) необоротних активів, регламентується Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постановою Правління НБУ № 480 від 20.12.2005 р.
При розрахунку сум процентних доходів і витрат за кредитними і депозитними угодами враховується перший і не враховується останній день дії договору. У банківській практиці можуть використовуватися три методи визначення кількості днів, які беруться в розрахунок під час нарахування сум процентних доходів і витрат:
1) метод «факт/факт» — при нарахуванні процентів виходять з фактичної кількості днів у місяці та у році;
2) метод «факт/360» — при розрахунку виходять з фактичної кількості днів у місяці, а кількість днів у році приймають умовно за 360;
3) метод «30/360» — при розрахунку суми відсотків умовно приймають кількість днів у місяці за 30, а в році — за 360.
Розрахунковий період для нарахування процентних доходів (витрат) визначається договором відповідно до вимог законодавства України.
Приклад 1.Визначити суму процентних платежів за терміновим депозитом на суму 500 грн, який розміщений в іншому банку на строк з 21 вересня до 10 листопада під процентну ставку 17 % річних.
Процентні доходи і витратита прирівняні до них комісії повинні обліковуватися регулярно, не рідше одного разу на місяць, незалежно від періодичності розрахунків, указаній в угоді.
Наприкінці кожного місяця (або щоденно — залежно від облікової політики банку) в обліку здійснюються такі бухгалтерські записи.
При нарахуванні доходів:
Д-т «Нараховані доходи».
К-т «Доходи».
При нарахуванні витрат:
Д-т «Витрати».
К-т «Нараховані витрати».
При отриманні банком сум нарахованих доходів:
Д-т «Поточний рахунок клієнта» (або кореспондентський рахунок банку, або каса).
К-т «Нараховані доходи».
При сплаті банком сум нарахованих витрат:
Д-т «Нараховані витрати».
К-т «Поточний рахунок клієнта» (або кореспондентський рахунок банку, або каса).
У разі непогашення боржником заборгованості за нарахованими доходами в строк, передбачений угодою, наступного робочого дня несплачена сума обліковується на відповідних рахунках з обліку прострочених нарахованих доходів класів 1, 2, 3.
При неотриманні банком сум нарахованих доходів в обумовлений в угоді термін:
Д-т «Прострочені нараховані доходи».
К-т «Нараховані доходи».
Якщо банк не має впевненості в погашенні заборгованості за основним боргом і процентами, ураховуючи фінансовий стан боржника (контрагента банку), то така заборгованість має бути визнана та відображена в обліку як сумнівна щодо отримання.
За умови визнання основного боргу сумнівним заборгованість за нарахованими доходами також має визнаватися сумнівною щодо отримання і відображатися на відповідних рахунках для обліку сумнівної заборгованості за нарахованими доходами класів 1, 2, 3, і навпаки, у разі визнання нарахованих доходів сумнівними щодо отримання сума основного боргу теж має визнаватися в бухгалтерському обліку сумнівною.
При визнанні дебіторської заборгованості за нарахованими доходами сумнівною:
Д-т «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами».
К-т «Прострочені нараховані доходи».
У разі наявності простроченої та сумнівної заборгованості за нарахованими доходами банк формує спеціальні резерви у відповідній валюті за рахунок витрат.
При формуванні резерву під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами:
Д-т «Відрахування в резерв».
К-т «Резерв».
Якщо заборгованість за нарахованими доходами визнана сумнівною та обліковується за відповідними рахунками сумнівної заборгованості, то подальше нарахування доходів та їх облік банк здійснює за позабалансовими рахунками групи 960 «Не сплачені в строк доходи» до терміну їх погашення клієнтом (поручителем) або до строку, визначеного угодою.
Якщо заборгованість за нарахованими доходами, що обліковується за відповідними рахунками класів 1, 2, 3, визнана безнадійною, то банк списує її за рахунок сформованих резервів.
Заборгованість, що списана за рахунок спеціальних резервів, банк обліковує за позабалансовими рахунками групи 960 «Не сплачені в строк доходи». Критерії, строки та порядок визнання заборгованості за нарахованими доходами сумнівною, безнадійною визначаються обліковою політикою банку.
При списанні безнадійної заборгованості за нарахованими доходами:
Д-т «Резерв».
К-т «Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами».
І одночасно на позабалансових рахунках:
Д-т «Борги, списані у збиток».
К-т «Контррахунок».
При отриманні банком коштів авансом:
Д-т «Поточний рахунок клієнта» (або кореспондентський рахунок банку).
К-т «Доходи майбутніх періодів».
У кінці кожного місяця на суму, що відноситься до звітного періоду:
Д-т «Доходи майбутніх періодів».
К-т «Доходи».
При сплаті банком коштів авансом:
Д-т «Витрати майбутніх періодів».
К-т «Поточний рахунок клієнта» (або кореспондентський рахунок банку).
У кінці кожного місяця на суму, що відноситься до звітного періоду:
Д-т «Витрати».
К-т «Витрати майбутніх періодів».
59. Облік фінансового результату діяльності банку і розподілу прибутку
Фінансовий результат діяльності банку визначається як різниця між загальною сумою усіх доходів та витрат та обліковується за рахунками 5 класу «Капітал банку» груп 503 «Результати минулих років» та 504 «Результати звітного року, що очікують затвердження», а саме:
5030 (пасивний) «Нерозподілені прибутки минулих років». Рахунок призначений для обліку прибутків минулих років до їх розподілу. За кредитом рахунку відображаються суми підтвердженихприбутків минулих років; перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок вартості активів, що раніше були переоцінені, у разі їх вибуття.
За дебетом рахунку відображаються суми розподіленого прибутку згідно з рішенням загальних зборів акціонерів (учасників) відповідно до законодавства України.
5031 (активний) «Непокриті збитки минулих років». Рахунок призначений для обліку сум підтверджених збитків минулих років до їх покриття. За дебетом рахунку відображається облік підтверджених сум непокритих збитків минулих років. За кредитом рахунку відображаються суми покриття збитків минулих років.
5040 (пасивний) «Прибуток звітного року, що очікує затвердження». Рахунок призначений для обліку прибутку звітного року до його затвердження загальними зборами акціонерів учасників). За кредитом рахунку проводяться суми в порядку закриття рахунків обліку доходів звітного року. За дебетом рахунку проводяться суми в порядку закриття рахунків витрат звітного року; суми розподілу прибутку за рішенням загальних зборів акціонерів (учасників) згідно із законодавством України; суми підтвердженого нерозподіленого прибутку на рахунок 5030 до його розподілу загальними зборами акціонерів (учасників).
5041 (активний) «Збиток звітного року, що очікує затвердження». Рахунок призначений для обліку збитку звітного року до його затвердження загальними зборами акціонерів учасників). За дебетом рахунку проводяться суми в порядку закриття рахунків витрат звітного року. За кредитом рахунку проводяться суми в порядку закриття рахунків обліку доходів звітного року; суми покриття збитку; суми збитків, підтверджених загальними зборами акціонерів (учасників), на рахунок 5031 до їх покриття.
Залишки за рахунками доходів і витрат відображаються наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закриваються:
за умови перевищення доходів над витратами — на пасивний рахунок 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»;
за умови перевищення витрат над доходами — на активний рахунок 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження».
У випадку коли банк має прибуток, 31 грудня поточного року виконуються такі бухгалтерські проводки:
закриття рахунків з обліку доходів:
Дт Рахунки з обліку доходів (6 клас)
Кт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»;
закриття рахунків з обліку витрат:
Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»
Кт Рахунки з обліку витрат (7 клас).
Якщо банк має збиток, 31 грудня поточного року банк здійснює такі бухгалтерські записи:
закриття рахунків з обліку доходів:
Дт Рахунки з обліку доходів (6 клас)
Кт 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження»;
закриття рахунків з обліку витрат:
Дт 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження»
Кт Рахунки з обліку витрат (7 клас)
Сума прибутку обліковується за рахунками 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження», а сума збитку — за рахунком 5041«Збиток звітного року, що очікує затвердження» до їх затвердження та розподілу загальними зборами акціонерів банку.
Розподіл прибутку банку відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:
формування загальних резервів:
Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»
Кт 5020 «Загальні резерви»;
формування резервних фондів:
Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»
Кт 5021 «Резервні фонди»;
формування інших фондів:
Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»
Кт 5022 «Інші фонди банку»;
нарахування дивідендів акціонерам банку:
Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»
Кт 3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами (учасниками) банку за дивідендами»;
спрямування дивідендів (реінвестиція) на придбання акцій нової емісії:
Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»
Кт 5003 «Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу».
Залишок нерозподіленого прибутку обліковується за рахунком 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років». При цьому виконується така бухгалтерська проводка:
Дт 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження»
Кт 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років».
Якщо банк закінчив фінансовий рік із збитком, то сума збитку за рішенням зборів акціонерів покривається за рахунком загальних резервів, резервних та інших фондів, створених у минулих роках в процесі розподілу прибутку. При цьому виконуються такі проводки:
Дт 5020 «Загальні резерви», або
«Резервні фонди», або
«Інші фонди банку», або
5030 «Нерозподілені прибутки минулих років»
Кт 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвердження».
Якщо в банку не вистачає коштів для покриття збитку, то непокрита сума збитку обліковується за рахунком 5031 «Непокриті збитки минулих років».