На проект доктора філософських наук С. О. Черепанової. “Родове самопізнання. День Повноліття в Україні - статус державного”

“Родове самопізнання. День Повноліття в Україні - статус державного”

Рецензія обговорена та затверджена на засіданні кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 9 від 25 червня 2015 року).

Розвиток України як сучасної демократичної держави вимагає нових форм соціалізації поколінь, органічно пов’язаних з історичними традиціями народу, родини. Стратегічні інтереси нашої держави вимагають вироблення державної ідеології та загальних принципів цілеспрямованої виховної роботи з молодим поколінням, котра є однією з головних складових подолання духовно-моральної та соціально-економічної кризи. Цей процес передбачає активізацію громадянського та патріотичного виховання молодого громадянина, формування його як людини соціальної.

Досягнення повноліття – це важливий момент в становленні людини, новий громадянський статус представників молодого покоління. Саме тому надання Дню Повноліття статусу державного має важливе значення для формування громадянського суспільства в Україні.

Запропонований доктором філософських наук С.О.Черепановою проект спрямований на реалізацію цього важливого завдання. Він передбачає поєднання теоретико-дослідницьких та соціально-практичних завдань державної молодіжної політики, гармонізацію освітніх та виховних аспектів скоординованої діяльності відповідних державних структур, суспільних організацій, навчальних закладів, родини.

Проект спрямований на формування національної та громадянської ідентичності, громадянське та патріотичне виховання молодого покоління. Разом з тим, він передбачає ґрунтовне освоєння традицій національної культури, зокрема сімейних традицій. В умовах кризи духовно-моральних цінностей цей аспект виховної роботи з молоддю набирає особливого значення.

Значна увага в проекті приділяється проблемі формування моральної культури особистості, вибору нею позитивних духовно-ціннісних орієнтирів, усвідомлення відповідальності за власну долю та долю Батьківщини.

Філософсько-теоретична основа проекту та змістове наповнення органічно поєднуються з наміченими практичними заходами по його реалізації. Проект включає нормативно-правове забезпечення реалізації завдань молодіжної політики; розробку відповідних начальних програм та методик по організації і проведенню Дня Повноліття; його інформаційне забезпечення. Накопичений автором досвід з широкого залучення педагогів, студентів, громадських організацій до апробації проекту свідчить про його відповідне кадрове забезпечення.

Враховуючи вищесказане, вважаємо, що реалізація проекту доктора філософських наук С.О.Черепанової “Родове самопізнання: День Повноліття в Україні – статус державного” є актуальним завданням як в сфері формування в Україні громадянського суспільства, так і в сфері молодіжної політики нашої держави.

 

В.о. завідувача кафедри теорії та історії культури

Львівського національного університету імені Івана Франка

кандидат філософських наук, доцент О.Б.Сінькевич

РЕЦЕНЗІЯ

на проект доктора філософських наук С. О. Черепанової “Родове самопізнання. День Повноліття в Україні - статус державного”

Актуальність проекту, запропонованого доктором філософських наук Світланою Черепановою не викликає сумнівів. Дійсно, в історії сучасної України - 25 років незалежності! Проте яких успіхів досягла за ці роки державна сімейна політика в Україні, в якому стані знаходиться інститут української родини? Ці питання досліджуються в багатьох наукових публікаціях, виявляючи тривогу і стурбованість відсутністю послідовної сімейної політики й з причини того, що українська сім’я віддана на відкуп хаотичним процесам самоорганізації. Роки радянської влади викорінили в українцях шанобливе ставлення до свого родоводу, історії конкретної української родини. Родовід багатьох українських сімей радше охоплює третє покоління, а хто є і чим займалися наші предки в четвертому, п’ятому і наступних поколіннях, українці, на жаль, не знають. Це неприпустимо, адже патріотизм виховується саме на родовому самопізнанні, на осмисленні досягнень, втрат, суперечностей, властивих для країни й родини.

Дослідження Світлани Черепанової актуалізує родознавчий потенціал філософії освіти. Проект спрямований на “онтологічну персоніфікацію суб’єкта культури через універсальну цілісність роду, духовний діалог поколінь. Відтак враховано об’єктивні тенденції інтеркультурної гармонізації багатонаціонального середовища нашої країни” - як зазначає автор. Ідея започаткувати День Повноліття в Україні у статусі державного обґрунтована С. Черепановою у навчальних виданнях, наукових публікаціях, під час виступів на наукових конференціях різного рівня (Міжнародні, всеукраїнські тощо). Особливо варто відзначити популярні в Україні і не тільки навчальні посібники: “Родовід – духовний діалог поколінь” (1998), “Філософія родознавства” (2007, 2008) та ін. Пропозиція Світлани Черепанової уможливити День Повноліття в Україні на рівні загальнодержавного – містить праксеологічну складову національної самоідентифікації. У багатьох країнах світу це свято в тому чи іншому форматі існує і святкується. Тому повноліття дитини має розглядатися не лише святом конкретної сім'ї, а й святом загальнодержавного масштабу. “День Повноліття в Україні має бути урочистим прилученням до духовної спадщини народу за участі відповідних державних структур влади, суспільних установ, навчальних закладів, родини. Такі урочистості сприятимуть усвідомленню молодими людьми відповідальності за власну дорогу життя” - ця думка С. Черепанової знайде відгук у серці кожного українця, патріота своєї батьківщини. Ми всебічно підтримуємо проект Світлани Черепанової “Родове самопізнання. День Повноліття в Україні - статус державного”. На наше переконання, пропонована ідея покликана визначати пріоритети національного виховання, державної сімейної політики України. Українська родина - це не лише основа, а й майбутнє української державності. Тому проект, спрямований на зміцнення української родини, на повернення її історії, традицій і різоми (кореневища), вимагає підтримки всієї української громадськості і влади.

7 липня 2015 р.

Доктор філософських наук, професор, заслужений працівник освіти України, професор кафедри філософії Переяслав-Хмельницього державногопедагогічного університету імені Григорія Сковороди…………………………………………………..Олег Базалук

 

 

ЗНАКОВА МОТИВАЦІЯ ЄДНОСТІ

 

Пізнай свій Рід – побачиш свій шлях у житті.

Українське прислів’я

 

Рефлексія над буттям роду виявляє духовно-ціннісний смисл системи “родина – нація – світ”. Відповідно життєвий світ культури постає як свій, людяний, освоєний і духовно збагачений людиною задля самої себе, предків та нащадків, де міра людського засвідчує духовність міжпоколінних зв’язків.

Духовно насичені слова рід - родина - народ - Україна. Яскраві поетичні рядки Ліна Костенко присвятила легендарній Марусі Чурай:

Красива я була, правда?

Схожа на свою матір.

Смілива я була, правда?

Схожа на свого батька.

Співуча я була, правда?

Схожа на свій народ.

 

Засобами родового самопізнання свідомість здатна охопити індивідуальне буття в динаміці минулого – сучасного – майбутнього, прогнозувати майбутнє як певну ціль.

 

Згадаймо!

Образи Вічності промовляють до нас через всесвітньо відомі мистецькі пам’ятки. Такими є скіфська золота пектораль* (ІУ ст. до н.е., із Товстої Могили на Дніпропетровщині) –історичний художній шедевр через віки актуалізує ідеї миролюбства й злагоди, так необхідні нашому сьогоденню.

Володимир Мономах залишив автобіографічне “Поучення” (1117), адресоване дітям і широкому загалу.

“Поучення” пропагує ідеї миру, патріотизму, справедливості, наполегливої праці, моральні чесноти. У своїх настановах він наголосив: “Старих шануй, як отця, а молодших – як братів; Лінощі ж – усьому [лихому] мати: що [людина] вміє – те забуде, а чого ж не вміє – то того не вчиться; страх божий майте вище над усе” (Літопис руський, 1989. – С. 454 – 461).

Чи захистить нас Марія-Оранта** (ІХ ст., Софія Київська), заступниця роду людського, від нас самих, від “людської деструктивності” (Е.Фромм)?

Людська діяльність амбівалентна (від лат. ambo – обидва і лат. valere – володіти, діяти), може бути негативною і позитивною.

 

 

І, можливо, людина не відає, що творить, залишаючи нащадкам Хіросіму і Чорнобиль?

А так звані новоросійські конструкти…!?

А зіткнення реальностей “дітей війни” (Другої світової) ... та вже їхніх внуків – “дітей війни” сучасної.., неоголошеної – коли йдеться про захист цілісності України!?

Особливий знакового-символічний сенс вирізняє відновлений Михайлівський Золотоверхий монастир (зруйнований 1936 р.). Михайлівський собор органічно поєднував візантійський і бароковий стиль. Його інтер’єр містив чудові мозаїки, фрески, фрагменти яких тепер частково експонує заповідник “Софійський музей” (Київ).

На Михайлівській площі Києва, за проектом скульптора Івана Кавалерідзе 1911 р. було встановлено величний монумент – пам’ятник княгині Ользі, слов’янським просвітителям Кирилові та Мефодію, святому Андрію Первозданному. Згодом цей монумент знищено (1936 р.).

Відновлено пам’ятник 1996 року.

Скульптор Кавалерідзе талановито втілив актуальну концепцію єдності основних сфер суспільства: Держави(княгиня Ольга), Науки та Освіти (Кирило і Мефодій), Релігії (Андрій Первозванний).

Відновлення пам’ятника має сутнісне соціальне, морально-етичне, загальнокультурне значення як свідчення реальної демократизації, духовного піднесення українського суспільства.

Михайлівський Золотоверхий закономірно постав символом духовного прозріння, піднесення, згуртування …

Ця знакова подія відбулась…в ніч на 11 грудня 2013… Коли спецпризначенці виконували злочинні накази тодішньої влади – не лише “зачистити” Майдан, а й зламати волю його учасників до спротиву…

Саме цієї ночі завдяки Іванові Сидору (25-річний диякон Михайлівського Золотоверхого), з благословення намісника монастиря Агапіта, й за підтримки колег, до п’ятої ранку набатом заговорили великі дзвони…

Тривожний нічний набат скликав киян і всю Україну на захист кращого майбутнього кожного з нас, наших нащадків!

Історично в останнє набат пролунав 1240 року, коли Києву загрожувала татаро-монгольська орда…

До кожного з нас звернено запитуючий погляд юного святого – вцілілий фрагмент фрески із Десятинної церкви Києва !?

Згадані мистецькі твори викликають відчуття “потоку свідомості”, де бринить невимовна туга за втраченим…Не кажучи вже про реалії України.., суперечності сучасного динамічного буття… Й виборювання кращого майбутнього…

І сучасне перше покоління 24-річних ровесників НЕЗАЛЕЖНОСТІ є справжніми патріотами, мужньо виборюючи НЕЗАЛЕЖНІСТЬ та ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ.

Захисники нашої країни є авторитетом для нових поколінь – дошкільнят і школярів, загалом памолоді України, малюнки яких стали оберегами для оборонців…

Відпоколіннясвідомих захисників України й постають нове сприйняття історичної та родової пам’яті, нові за змістом і сенсом не лише сімпоколінь роду, а й відриті до гідного майбутнього покоління української спільноти в системі європейських цінностей та життєдіяльності.

 

АВТОРСЬКА БІБЛІОГРАФІЯ