Зразок екзаменаційного білета (І курс І (ІІ) семестр)
Екзамен
Студентам, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 63–70, за рішенням кафедри може бути виставлена підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою «відмінно», за шкалою ЄКТС – А. Підсумковий рейтинговий бал виставляється шляхом додавання до семестрового рейтингового бала студента 30 балів.
Екзамен відбувається в усній формі. Максимальний екзаменаційний бал становить 30. Викладач оцінює відповідь студента на екзамені (диференційованому заліку) у 4-бальній шкалі. Ця оцінка трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у такий спосіб:
«5» — 30 балів;
«4» — 23 бали;
«3» — 18 балів;
«2» — 0 балів.
Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється за підсумковим рейтинговим балом (сума семестрового рейтингового бала та екзаменаційного бала) за таблицею:
| Підсумковийрейтинговий бал | Оцінка за шкалою ЄКТС | Підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою |
| 90-100 | А | Відмінно |
| 82-89 | В | Добре |
| 75-81 | С | |
| 66-74 | D | Задовільно |
| 60-65 | Е | |
| 40-59 | FХ | незадовільно з можливістю повторного складання |
| 39 і менше | F | незадовільно з обов'язковим повторним курсом |
Якщо студент на екзамені з дисципліни, з якої він мав семестровий рейтинговий бал менше 42 балів, отримує позитивнуекзаменаційну оцінку («5», «4», «3»), то такому студенту виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою лише «задовільно», за шкалою ЄКТС – E, а в екзаменаційній відомості в графі «Підсумковий рейтинговий бал» ставиться 60 балів.
Структура екзамену зі “Вступу до мовознавства”
Екзамен з курсу “Вступ до мовознавства” складається у І (ІІ) семестрі. Екзамен є основною формою підсумкового контролю знань та умінь студентів.
Екзамен відбувається в усній формі після попереднього обдумування студентом питань екзаменаційного білета.
Кожний білет з курсу “Вступ до мовознавства” складається з трьох питань, передбачених типовою і робочою програмами: два питання теоретичного характеру і одне – практичного (наприклад, при складанні фонетики – це фонетичний аналіз слова).
Зразок екзаменаційного білета (І курс І (ІІ) семестр).
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА
| Київський національний лінгвістичний університет |
| Спеціальність: «Мова і література», «Переклад» Семестр I (ІІ) Навчальна дисципліна: Вступ до мовознавства |
| ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 26 |
| 1. Розвиток і функціонування мов у капіталістичному суспільстві. Поняття національної і літературної мови. 2. Фонема. Диференційні і інтегральні ознаки фонем. 3. Визначити засоби граматичних значень: столи, пішов би, люди, краще, зим, виходив – виходив; рос. мать любит дочь – дочь любит мать; казах, кызыл-кызыл «найчервоніший», анг. good-better, write-writes, sing-sang. |
| Затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології (протокол № __ від ___ _______2011 р.) |
| Зав. кафедри: ______________________ проф. Корольова А.В. Викладач ______________________ доц.. Терехова Д.І. |
Критерії оцінювання кожного питання білета
1. Оцінка “відмінно” виставляється тоді, коли відповідь вважається повною, тобто в ній містяться визначення всіх понять, про які йдеться в питанні, проаналізовано об'єкт аналізу, охарактеризовано його семантичні та структурні ознаки. Відповідь повинна бути чіткою і послідовною, супроводжуватися великою кількістю прикладів із різних мов світу.
2. Оцінка “добре” виставляється, коли у відповіді студента містяться незначні неточності, але при цьому відповідь є повною, змістовною і логічно побудованою.
3. Оцінка “задовільно” ставиться у тих випадках, коли студент дав не досить чітке або неповне визначення аналізованого об'єкта, не дав ілюстративного матеріалу, нелогічно і непослідовно розкривав суть поняття.
4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо студент не подав правильної відповіді на питання екзаменаційного білета, не знав термінологічної системи дисципліни, а також якщо відповідь студента була нелогічною.
Орієнтовні питання до курсового екзамену зі «Вступу до мовознавства»
1. Зміст та основні завдання курсу «Вступ до мовознавства». Місце мовознавства в системі наук.
2. Методи вивчення і опису мов.
3. Природа і сутність мови. Функції мови.
4. Мова і суспільство.
5. Структура мови. Синхронія і діахронія.
6. Мова як знакова система. Мова і мовлення.
7. Мова і мислення.
8. Гіпотези походження мови.
9. Мова як історичне явище. Зовнішні і внутрішні фактори розвитку мов.
10. Мовні контакти. Субстрат, суперстрат і адстрат.
11. Основні процеси історичного розвитку мов. Специфіка і розвиток різних рівнів мовної структури.
12. Розвиток і функціонування мов у первісно-общинному, рабовласницькому і феодальному суспільстві.
13. Розвиток і функціонування мов у капіталістичному суспільстві. Поняття національної та літературної мов.
14. Розвиток і функціонування мов у тоталітарному соціалістичному суспільстві. Питання про перспективи розвитку мов у майбутньому.
15. Мови світу, їх порівняльне вивчення. Генеалогічна класифікація мов.
16. Поняття типологічної класифікації мов.
17. Флективні мови синтетичної та аналітичної будови.
18. Значення письма в історії суспільства. Предметне «письмо», піктографія, ідеографія.
19. Основні етапи розвитку фонографічного письма.
20. Поняття про графіку та орфографію. Принципи орфографії.
21. Поняття про звуки мови. Акустичні властивості звука.
22. Артикуляційна характеристика звуків мови. Мовленнєвий апарат та його будова. Поняття про артикуляцію та артикуляційну базу.
23. Класифікація голосних.
24. Класифікація приголосних.
25. Фонетичне членування мовного потоку (фраза, синтагма, такт, склад). Склад, типи складів. Монофтонги та поліфтонги.
26. Наголос і його види. Явище енклізи і проклізи.
27. Інтонація та її складові.
28. Позиційні зміни звуків.
29. Комбінаторні зміни звуків.
30. Спонтанні зміни звуків. Звукові закони.
31. Поняття про орфоепію. Фонетична транскрипція.
32. Фонетичні та історичні чергування звуків.
33. Фонема. Диференційні та інтегральні ознаки фонем.
34. Вчення про позицій фонем. Варіанти і варіації фонем.
35. Поняття фонологічної системи.
36. Слово як предмет лексикології. Розділи лексикології.
37. Значення слова.
38. Полісемія та омонімія.
39. Синонімія та антонімія.
40. Питання про лексико-семантичну систему мови.
41. Характеристика різних груп слів, що входять до словникового складу мови.
42. Поняття про етимологію. Принципи наукової етимології.
43. Історичні зміни словникового складу. Історична лексикологія.
44. Запозичена лексика. Різні шляхи і види лексичних запозичень..
45. Фразеологія. Види фразеологізмів.
46. Лексикографія. Основні типи словників.
47. Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови.
48. Лексичне і граматичне значення, відмінності між ними.
49. Морфема. Види морфем.
50. Граматична форма слова.
51. Способи вираження граматичних значень: афіксація, фузія, аглютинація.
52. Способи вираження граматичних значень: чергування, редуплікація, складення, наголос, суплетивізм.
53. Службові слова, порядок слів та інтонація як засіб вираження граматичних значень.
54. Поняття граматичної категорії. Класифікація граматичних категорій.
55. Граматичні категорії та лексико-семантичні розряди.
56. Частини мови як лексико-граматичні розряди слів. Принципи класифікації частин мови.
57. Частини мови в різних мовах.
58. Характеристика основних частин мови.
59. Поняття про словосполучення. Класифікація словосполучень.
60. Синтаксичні звязки слів у словосполученні та реченні.
61. Речення як основна комунікативна одиниця. Речення і судження.
62. Члени речення і частини мови. Актуальне членування речення.
ІХ. Рекомендована навчально-методична література
Основна література
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000.
Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2006.
Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник. – К.: Вища шк. , 1974.
Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства: Навчальний посібник. – К.: Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права,1995.
Завдання для самостійної роботи зі «Вступу до мовознавства» / Уклад. Д.І.Терехова. – К.: Вид. центр КДЛУ, 2000.
Додаткова література
Підручники
Бевзенко С.П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис. – К., 2006.
Введение в языковедение: Хрестоматия / Сост. А.В.Блинов, И.И.Богатырева, В.П.Мурат, Г.И.Рапова. – М., 2000.
Вендина Т.И. Введение в языкознание. – М., 2001.
Головин Б.Н. Введение в языкознание. 4-е изд. – М.,1983.
Доленко М.Т. Вступ до мовознавства: Збірник вправ і завдань. – К., 1975.
Донець С.Л., Мацько Л.І. Вступ до мовознавства: Практикум. – К.., 1989.
Кодухов В.И. Введение в языкознание. 2-е изд. – М.,1987.
Зиндер Л.Р. Введение в языкознание: Сборник задач. – М., 1987.
Норман Б.Ю. Сборник задач по введению в языкознание. – Минск, 1989.
Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1967.
Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 2001.
Довідкова література
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1969.
Васильева Н.В., Виноградов В.А., Шахнарович А.М. Краткий словарь лингвистических терминов. – М., 1995.
Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.,1985.
Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н. Ярцевой. – М., 1990 (2002).
Розенталь Д.З., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. – М., 1976.
Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава, 2006.
Українськамова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. – К., 2001.
Українськамова. Енциклопедія. – К., 2004.
Додаткова література
Аванесов Р.И. Русское литературное произношение. – 5-е изд. – М., 1972.
Ажнюк Б. М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації // Мовознавство. – 2001. - № 3.- С. 48-49.
Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – К., 1987.
Алефиренко Н.Ф. Современные проблемы науки о языке. – М., 2005.
Алпатов В.М. 150 языков и политика: 1917-2000. Социолингвистические проблемы СССР и постсоветского пространства. – М., 2000.
Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики (краткий очерк). – М., 1966.
Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. – М., 1974.
Аракин В.Д. Омонимы в английском языке // Иностранные языки в школе. – 1958. – № 4.
Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. – М., 2005.
Атласнародов мира. – М., 1964.
Атлас української мови: у 3 т. – К., 1984-2001.
Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. – М., 1957.
Бабайцева В.В. Односоставные предложения в современном русском языке. – М., 1968.
Баран Я.А. Фразеологія у системі мови. – Івано-Франківськ, 1997.
Бардина Н.В. Проблеми сучасної прикладної лінгвістики // Мова. – Одеса, 2004.
Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови: Морфологія. – К., 1993.
Белецкий А.А. Лексикология и теория языкознания: Ономастика. – К., 1972.
Бенвенист Э. Классификация языков // Новое в лингвистике. – Вып. 3. – М., 1963. – С. 36-59.
Білецький А. Коріння нашої мови // Вітчизна. – 1992. – № 4.
Білецький А.О. Про мову й мовознавство. – К., 1996.
Богородицкий В.А. Введение в татарское языкознание в связи с другими тюркскими языками. – М., 1934.
Бодуэн де Куртенэ И.А. Об отношении русского письма к русскому языку // Избранные труды по обшему языкознанию. – Т. 2. – М.: Изд. АН СССР, 1963.
Бондарко Л.В. Теории морфологических моделей. – Л., 1976.
Бондарко Л.В. Фонетическое описание языка и фонологическое описание речи. – Л.: Изд. ЛГУ, 1981.
Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики. – СПб., 1991.
Бондарко Л.В., Зиндер П.Р. Исследование фонетики // Основы теории речевой деятельности / Отв. Ред. А.А.Леонтьев. – М., 1974.
Брайчевський М. Походження словянської писемності. – К., 1998.
Будагов Р.А. Литературный язык и языковые стили. – М., 1968.
Будагов Р.А. Что такое общественная природа языка?// Вопросы языкознания. – 1975. – № 3.
Будагов Р.А. Язык – реальность – язык. – М., 1983.
Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. Серія друга // Вибр. твори: у 5 т. – К., 1975. – Т. 1.
Виноградов В.В. Проблемы литературных языков и закономерностей их образования и развития. – М., 1967.
Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове. – М., 1972.
Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М., 1977.
Вихованець І.Р. У світі граматики. – К., 1987.
Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті – К., 1988.
Вихованець І.Р. Таїна слова. – К., 1990.
Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К., 1993.
Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантико-синтаксична структура речення. – К., 1983.
Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. – К., 2004.
Воронин С.В. Фоносемантические идеи в зарубежном языкознании. Очерки и извлечения. – Л., 1990.
Гак В.Г., Григорьев Б.Б. Теория и практика перевода. – М., 2000.
Гамкрелидзе Т.В., Иванов В.В. Индоевропейский язык и индоевропейцы. Реконструкция и историко-типологический анализ праязыка и протокультуры. – Тбилиси, 1984.
Гельб И.Е. Опыт изучения письма. Основы грамматологии / Пер. с англ. – М., 1982.
Гиляревский Р.С., Гривнин В.С. Определитель языков мира по письменности. – 2-е изд. – М., 1963.
Гордина М.В. О различных функциональных единицах языка // Исследования по фонологии. – М., 1966.
Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества // Избранные труды по языкознанию. – М., 1984.
Денисюк Н., Янко Л. Київські глаголичні листки. – К., 2003.
Дирингер Д. Алфавит. – М., 1963.
Драгунов А.А. Исследования по грамматике современного китайского языка. – М., 1952.
Драчук В.С. Дорогами тисячоліть: Про що розповідали письмена. – К., 1978.
Журавлев В.К. Внешние и внутренние факторы языкового развития. – М., 1952.
Звегинцев В.А. Внутренние законы развития языка. – М., 1954.
Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М., 1979.
Зиндер Л.Р. Очерк общей теории письма. – Л., 1987.
Златоустова Л.В., Потапова Р.К., Трунин-Донской В.Н. Общая и прикладная фонетика. – М, 1986.
Зограф Г.А. Языки Индии, Пакистана, Цейлона и Непала. – М., 1960.
Іваницька Н.Л. Синтаксис простого речення. Складні випадки аналізу. – К, 1989.
Іванишин В., Радевич-Винницкий Я. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. – Дрогобич,1994.
Иванов В.В. Генеалогическая классификация языков и понятие языкового родства. – М., 1954.
Из трудов А.А.Шахматова по современному русскому языку (учение о частях речи). – М., 1952.
Иллич-Свитыч В.М. Опыт сравнения ностротических языков: Сравнительный словарь. – М., 1971-1984. – Т. 1-3.
Использование ЭВМ в лингвистических исследованиях / Под ред. В.И.Перебейнос. – К., 1990.
Истрин В.А. 1100 лет славянской азбуки. – М., 1963.
Истрин В.А. Развитие письма. – 2-е изд. – М., 1965.
Карабан В.І., Мейс Дж. Переклад з української мови на англійську. – Вінниця, 2003.
Карский Е.Ф. Славянская кирилловская палеография. – Л., 1928.
Касарес Х. Введение в современную лексикографию. – М., 1958.
Клименко Н.Ф., Пещак М.М., Савченко І.Ф. Формалізовані основи семантичної класифікації лексики. – К., 1982.
Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичної думки. – К., 1985.
Кондрашов Н.А. История лингвистических учений. – М., 1979.
Кубрякова Е.С., Панкрац Ю.Г. Морфология в описании языков. – М., 1983.
Кузнецов П.С. Морфологическая классификация языков. – М., 1954.
Курилович Е. Очерки по лингвистике. – М., 1962.
Левицький Ю.М. Мови світу: енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.
Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала. – М., 1962.
Лейчик В.М. Терминоведение. Предмет, методы, структура. – М., 2006.
Леонтьев А.А. Возникновение и первоначальное развитие языка. – М., 1963.
Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. – М., 1999.
Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови: Семантична структура слова. – Х., 1977.
Лисиченко Л.А. Бесіди про рідне слово: слово і його значення. – Харків, 1993.
Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф: Труды по языкознанию. – М., 1982.
Лоукотка У. Развитие письма. – М., 1950.
Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.
Люльфинг Г. У истоков алфавита. – М., 1981.
Макаев Э.А. Язык древнейших рунических надписей. – М., 1965.
Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология. – К., 2004.
Матусевич М.И. Введение в общую фонетику. – 3-е изд. – М., 1959.
Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков. – М., 1938.
Мельничук О.С. Про два синтаксичні рівні формування й опису словосполучень // Мовознавство. – 1970. - № 6.
Мещанинов И.И. Члены предложения и части речи – Л., 1978.
Мізін К. Людина в дзеркалі компаративної фразеології: Монографія. – Кременчук, 2011.
Молчанов А.А., Нерознак В.П., Шарыпкин С.Я. Памятники древнейшей греческой письменности: введение в микенологию. – М., 1988.
Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. – К., 1977.
Морфологическая типология и проблема классификации языков. – М.; Л., 1965.
Мосенкис Ю.Л. Сравнение языков разных надсемей и проблема языкового моногенеза. – К., 1997.
Народы мира. Историко-этнографический справочник / Под ред. Ю.В.Бромлея. – М., 1988.
Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах. – К., 1993.
Николаева Т.М. Фразовая интонация славянских языков. – М., 1977.
Общее языкознание. Внутренняя структура языка. – М., 1972.
Общее языкознание: Методы лингвистических исследований / Под ред. Б.А.Серебренникова. – М., 1973.
Огієнко І. Повстання азбуки і літературної мови в словян. – Жовква, 1937.
Оранский И.М. Иранские языки. – М., 1963.
О соотношении синхронного анализа и исторического изучения языка. – М., 1961.
Панов М.В. И все-таки она хорошая! (Рассказ о русской орфографии). – М., 1964.
Панфилов В.З. Взаимоотношение языка и мышления. – М., 1971.
Пауль Г. Принципы истории языка. / Пер. с нем. – М., 1960.
Пешковский А.М. Русский синтаксис в научном освещении. – М., 1956.
Пешковский А.М. Избранные труды. – М., 1959.
Півторак Г.П. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов / Міфи і правда про трьох братів словянських зі «спільної колиски». – К., 2001.
Пизани В. Этимология: История. Проблемы. Метод. – М., 1956.
Потапов В.В. Краткий лингвистический справочник. Языки и письменность. – М., 1997. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике. – М., 1958. – Т. 1-2.
Потебня А.А. Мысль и язык // Полное собрание сочинений. – К., 1993. – Т.1.
Проблемы и методы экспериментально-фонетического анализа речи. – Л., 1980.
Прокопович Н.Н. Словосочетание в современном русском литературном языке. – М., 1966.
Пронников В.А., Ладанов И.Д. Язык мимики и жестов. – М., 2001.
Радевич-Вінницький Я.К. Україна: Від мови до нації. – Дрогобич, 1996.
Распопов И.П. Строение простого предложения в современном русском языке. – М., 1970.
Реформатский А.А. Из истории отечественной фонологии. Очерк. Хрестоматия. – М., 1971.
Реформатский А.А. Агглютинация и фузия как две тенденции грамматического строения слова // Морфологическая типология и проблема классификации языков. – М.-Л., 1965.
Реформатский А.А. Лингвистика и поэтика. – М., 1987.
Різник М.Г. Письмо і шрифт. – К., 1978.
Росетті А. Вступ до фонетики / Пер. з румун. – К.,1974.
Рубинштейн Р.И. Разгаданные письмена. – М., 1960.
Русанівський В.М. Структура лексичної семантики. – К., 1988.
Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К., 1999.
Селіванова О.О. Нариси з української фразеології. – К. – Черкаси, 2004.
Семиотика. – М., 1983.
Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологи. – М., 1993.
Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.
Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання: Навч. посібник. – К., 1994.
Соколовская Ж.П. Система в лексической семантике: анализ семантической структуры слова. – К., 1979.
Солнцев В.М. Язык как структурно-системное образование. – М., 1977.
Соссюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр. А.Корнійчук, К.Тищенко. – К., 1998.
Сравнительно-историческое изучение языков разных семей. Современное состояние и проблемы. – М., 1981.
Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. – К., 2005.
Степанов Ю.С. Семиотика. – М., 1971.
Степанова Н.Д., Чернышова П.П. Лексикология современного немецкого языка. – М., 1962.
Струганець Л.В. Динаміка Лексичних норм української літературної мови ХХ століття. – Т., 2002.
Ступин Л.П. Лексикография английского языка. – М., 1985.
Суслопаров М. Розшифрування найдавнішої писемності з берегів Дніпра // Київ. – 1996. – № 9.
Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969.
Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969.
Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1972.
Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1973.
Тайны древних писем. Проблемы дешифровки. – М., 1976.
Тараненко А.А. Языковая семантика в ее динамических аспектах. – К., 1989.
Тараненко О.О. Новий словник української мови (Концепція і принципи укладання словника). – К. – Камянець-Подільський, 1996.
Теоретические основы классификации языков мира / Под ред. В.Н.Ярцевой. – М., 1980.
Теоретические основы классификации языков мира. Проблемы родства / Под ред. В.Н.Ярцевой. – М., 1982.
Тоцька Н.І. Голосні фонеми української літературної мови. – К., 1973.
Трубецкой Н.С. Основа фонологии. – М., 1960.
Удовиченко Г.М. Словосполучення в сучасній українській літературній мові. – К., 1968.
Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних учень. – К., 1980.
Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К., 1988.
Ужченко В.Д. Образи рідної мови. – Луганськ, 1999.
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посібник. – К, 2007.
Утевська П. Невмирущі знаки. – К., 1976.
Уфимцева А.А. Опыт изучения лексики как системы. – М., 1963.
Уфимцева А.А. Лексическое значение. Принципы семиологического описания лексики. – М., 1986.
Фортунатов Ф.Ф. Избранные труды. – М. – Т. 1, 1956. – Т. 2, 1957.
Филин Ф.П. Образование языка восточных славян. – М.; Л., 1962.
Филин Ф.П. Происхождение русского, украинского и белорусского языков: Историко-диалектологический очерк. – Л., 1972.
Фридрих И. История письма. – М., 1979.
Холодович А.А. Проблемы грамматической теории. – Л., 1979.
Цейтлин Р.М. Краткий очерк истории русской лексикографии (Словари русского языка). – М., 1958.
Чесноков П.В. Слово и соответствующая ему единица мышления. – М., 1967.
Чикобава А.С. Проблемы языка как предмета языкознания. – М., 1959.
Шахматов А.А. Синтаксис русского литературного языка. – 2-е изд. – М., 1941.
Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики. – М., 1973.
Щерба Л.В. Избранные работы по языкознанию и фонетике. – Ч. 1. – Л., 1958.
Щерба Л.В. Опыт общей теории лексикографии. // В кн.: Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974.
Щерба Л.В. О частях речи в русском языке // Введение в языковедение: Хрестоматия: учеб. пособие для студентов вузов / Сост. А.В.Блинов, В.П.Мурат, Г.И.Рапова. – М., 2000.
Юшманов Н.В. Ключ к латинским писменностям земного шара. – М.-Л., 1941.
Языки Азии и Африки. – Т. 1-2. Индоевропейские языки. – М., 1976-1978.
Языки и диалекты мира. – М., 1982.
Языки народов СССР: в 5 т. – М., 1966-1967.
Языки Российской Федерации и соседних государств. Энциклопедия. – М., 1997. – Т. 1.
Языковая номинация. Общие вопросы. – М., 1977.
Языковая номинация. Виды наименований. – М., 1977.
Якобсон Р.О. Избранные работы. – М., 1985.
Якобсон Р., Хале М. Фонология и ее отношение к фонетике // Новое в лингвистике / Отв. ред. В.В.Иванов. – М., 1962. – Вып. 2.
Якушин Б.В. Гипотеза о происхождении языка. – М., 1984.
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:підручники, збірники вправ, словники, методичні розробки практичних занять, методичні рекомендації до тем, таблиці, рекомендовані списки наукової і науково-популярної літератури, пакети тестів і контрольних робіт, список питань для колоквіуму, список питань для самоконтролю, лекційний матеріал в системі Power Point.
РЕСУРСИ: (Інтернет, електронні адреси: www.meta.ua; nbuv.gov.ua; www.auditorium.ru; bukinist.agava.ru; library.univ.kiev.; library.univer.kharkov.).