Анамнез наявного захворювання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

  Учбова дисципліна     ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ
  Тема заняття     Обстеження хворого в клініці ортопедичної стоматології. Особливості збору анамнезу, послідовність огляду пацієнта. Додаткові і спеціальні методи обстеження. Первинний і заключний діагноз  
  Курс     ІІІ курс ( V семестр )
  Факультет     стоматологічний

 

Методичні рекомендації підготував

асистент кафедри ортопедичної стоматології НМУ

Макаров Ю.П.

 

Київ-2009

I. Актуальність теми.

Виявлення симптомів захворювання , визначення протікання хвороби у пацієнта , його фізичнйи можливо тільки при правельному гглибокому клінічному дослідженні. Виявлення етіологічних момемнів і патогенезу будуть допомогати встановленню діагнозу , що дає нам можливість раціонального виготовлення тих чи інших зубних протезів.

 

II. Навчальна мета

 

1. ознайомити студентів з методами дослідження в ортопедичній стоматології (1)

2. Знати методику обстеження заповнювання історії хвороби.(2) ,

3. Вміти проводити спеціальні та лабороторні дослідження. (3) .

4. Оволодіти клінічними прийомами виробу конструкцій протезів у конкретних хворих.

 

III.Виховні цілі.

 

Виховувати у студентів почуття відповідальності шляхом привиття деонтологічних принципів і лікарської етики при проведенні різноманітних методів дослідження хворих.

 

IV. Міжпредметна інтеграція

 

ДИСЦИПЛІНА ЗНАТИ ВМІТИ
Нормальна анатомія Анатомію зубнощелепної системи Обстежити порожнину рота пацієнтів
Нормальна фізіологія Анатомо-фізіологічні особливості будови зубощелепної системи Провести діагностику захворювання зубощелепної системи
Ортопедична стоматологія Методи дослідження ортопедичних хворих Проводити обстеження і всиановлювати діагноз у даного хворого  

 

V. Зміст теми заняття.

 

Діагностичний процес складається із слідуючих тісно зв”язаних між собою етапів:

1. Виявлення суб”єктивних симптомів ( анамнез ).

2. Виявлення етиологічних моментів визвавших захворювання.

3. Встановлення об”єктивних симптомів при допомозі різноманітних методів дослідження.

4. Виявлення морфологічних змін при допомозі клінічних та лабораторних методів дослідження.

5. Визначення функціональних змін шляхом лабораторних досліджень.

6. Встановлення нозологічної форми захворювання.

7. Встановлення патогенезу і специфіки протікання хвороби у данногго хворого.

8. Встановлення діагнозу.

 

Причини звернення у клініку (скарги хворого)

На початку бесіди необхідно уважно вислухати скарги хворого, його пояснення про причини виникнення і характер розвитку тих незвичних відчуттів (суб'єктивних симптомів), які його турбують. Установлені з розповіді хворого відомості допоможуть визначити коло питань, заснованих на виниклих перших припущеннях про характер захворювання. Своєчасне уточнення окремих моментів шляхом конкретно поставлених питань і відповідь на них визначають правильний напрямок опитування, що у свою чергу дозволить надалі обгрунтувати достовірність скарг і відчуттів хворого.

 

Оформляючи цю графу історії хвороби, потрібно зазначи­ти основні причини звернення в клініку. Залежно від пато­логії хворі можуть пред'являти скарги на:

• утруднене пережовування їжі через відсутність декількох
бічних або всіх зубів;

· неможливість відкушування їжі внаслідок відсутності пе­
редніх зубів;

· стертість або рухомість зубів;

· утруднене відкривання рота;

• наявність патологічних елементів на червоній каймі губ і слизовій оболонці порожнини рота;

· біль у яснах, слизовій оболонці, скронево-нижньощелепному
суглобі, кровоточивість ясен;

· посилену слинотечу або навпаки - сухість у роті;

· печіння в язиці і на піднебінні;

· порушення смакових відчуттів;

· неприємний запах із рота;

· погану фіксацію знімного протеза;

· перелом базису знімного протеза;

· розцементування штучних коронок, штифтових зубів або
мостоподібних протезів;

· зміну кольору штучних коронок або мостоподібних протезів
(пластмасових, комбінованих);

· косметичний дефект, обумовлений ушкодженням або відломом
значної частини природної коронки передніх зубів, аномальним їхнім положенням, зміною кольору;

· порушення мовлення через відсутність зубів або неправильно
виготовлений протез і т.п.

 

Анамнез наявного захворювання

У процесі діалогу з хворим виявляються симптоми, що характеризують відхилення від фізіологічної норми і її варіантів. Проте, чисто класичні прояви захворювань зустрічаються рідко, частіше спостерігаються різноманітні відхилення і поєднання симптомів. Суттєву роль у зміні класичних схем симптоматики захворювань відіграє індивідуальна реакція організму. Саме реакція, що індивідуально проявляється на захворювання, обумовлює необхідність одержати вичерпні дані про виникнення і розвиток хвороби.

Оформляючи цю графу історії хвороби, необхідно зазначити ранні прояви захворювання (коли, як і під впливом яких причин, на думку хворого, почалося захворювання), як розвивалося до моменту звернення в клініку (характер і особливості його перебігу), чи застосовувалося яке лікування (вид і обсяг), яка би. його ефективність (чи задовольняє хворого протез, якщо ні, то з яких причин).

При повторному протезуванні варто з'ясувати, якими ортопедичними конструкціями користувався пацієнт (знімними або незнімними), як і відбулася адаптація., ступінь відновлення функції жування, естетики, фонетики чи не було неприємних відчуттів, пов'язаних із несприятливою дією протеза (сухість у роті, посилена слинотеча, печіння слизових оболонок щік небіння, «присмак металу» і т.п.). Якщо раніше були виготовлені протези (знімні) і пацієнт ними не користувався, то варто зазначити причини (негативний психологічний настрій, погана фіксація, неможливість пережовування їжі).

 

Анамнез життя

На виникнення і характер суб'єктивних симптомів, що відчуваються хворим, впливають соціальні і природні умови, стан здоров'я і життєві обставини.

У цьому розділі важливо з'ясувати місце народження, умови життя хворого, режим праці і побуту, характер харчування. Важливість кожного пункту анамнезу визначається клінічною картиною захворювання. Так, знання місця народження (проживання) допоможе визначити наявність «крайової» патології (ендемічні осередки) і пов'язані з цим флюороз, гіпоплазію й ін. Цані про режим харчування у період росту щелеп і характер жування допомагають зрозуміти причину різноманітних відхилень у формуванні зубощелепнної системи і виникненні низки захворювань. У деяких хворих є спадкова схильність до певних хвороб зубощелешюї системи. Місце роботи може обумовити розвиток професійної патології: підвищена стертість спостерігається у робітників кислотних цехів, вугільної і борошномельної промисловості; непереносимість протезів із пластмас - у робітників акрилового виробництва.

Усі ці чинники можуть впливати як на організм у цілому, так і на: зубощелепну систему зокрема. У зв'язку з цим особливого значення набувають дані про перенесені захворювання, наявність загально-соматичних і спадкових хвороб, екологічну і виробничу шкідливість, звичні інтоксикації і шкіливі звички.

Розповідь хворого і його відповіді на ці питання повинні бути внесені у відповіддну графу історії хвороби.

На підставі встановлених суб'єктивних і анамнестичних даних необхідно зробити попередній висновок про наявність тієї чи іншої форми захворювання, дійти до певних припущень про характер хвороби. Виниклі внаслідок співбесіди з хворим припущення (гіпотези) будуть сприяти цілеспрямованому проведенню подальших досліджень і отриманню вичерпних даних про хворобу.

 

Об'єктивне дослідження

Об’єктивне дослідження хворого в клініці ортопедичної стоматології проводиться у визначеній послідовності за допомогою клінічних і спеціально додаткових) методів. У процесі дослідження незалежно від отриманих суб’єктивних даних і очевидних клінічних симптомів повинна бути обстежена зубощелепна система, кожний її орган.