Організація біржового управління
Тема 2. Організація біржової торгівлі
Створення бірж
Організація біржового управління
Організація біржових торгів
Створення бірж
Створення біржі, тривала та складна справа, яка вимагає значних коштів та зусиль. Як правило, все розпочинається з формування ініціативної групи, члени якої в подальшому стають засновниками і входять до складу керівництва біржі. Вони визначають різновид та статус майбутньої біржі і розробляють концепцію її діяльності.
Принципове значення при створенні бірж має питання визначення кількості і складу її засновників. Як вже зазначалося, біржа може мати різний правовий статус: бути приватним підприємством, акціонерним товариством, змішаним товариством і навіть державним підприємством.
Біржі можуть засновуватися як юридичними, так і фізичними особами. Чим більше засновників і чим краще їх фінансово-матеріальне становище, тим більшу підтримку вони можуть надати біржі, хоча дуже велика кількість засновників ускладнює управління біржею. Однак у кожному варіанті формування біржі є свої переваги та недоліки.
Після того як визначено склад засновників, вони укладають між собою засновницький договір, де чітко визначають свої права і обов'язки, сферу і напрям діяльності, участь у фінансуванні витрат на створення біржі, способи і форми внесення членських внесків і взаємну відповідальність.
Велике значення має підготовка засновницьких документів, визначення статутного фонду біржі, проведення підписки на акції і продаж брокерських місць. Розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не
менш як 15 мільйонів гривень. Розмір власного капіталу фондової
біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, має становити не менш як
25 мільйонів гривень. Конкретна ж його величина залежить від розмірів і завдань біржі, її обороту, кількості учасників і т.д. Деякі біржі визначають статутний фонд на рівні мінімального розміру, інші – в десятки сотень тисяч гривень. Значну роль в організації біржі відіграє визначення номінальної вартості акцій і проведення підписки на них. Біржа має право випускати акції різних категорій і номінальної вартості. Це дає великі можливості для вибору найкращого варіанту підписки. Але як свідчить практика, частіше всього випускають два види акцій – прості і привілейовані, однієї номінальної вартості.
При створенні біржі можна випустити невелику кількість акцій, необхідну лише для формування її мінімального статутного фонду і нормальної організації діяльності. Основні ж кошти вона може отримати від аукціонного продажу брокерських місць.
Різними бувають форма і терміни сплати цих акцій, їх сплата може здійснюватися грошовими коштами у будь-якій валюті, основними фондами, цінними паперами, наданням прав користування землею, будівлями, устаткуванням, інтелектуальною власністю тощо.
Правове положення товарних бірж визначається Законом України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 p., фондових бірж – Законом України "Про цінні папери і фондовий ринок" від 26 лютого 2006 p., валютної біржі – Постановою Правління Національного банку України "Про Українську міжбанківську валютну біржу" № 50 від 8 липня 1993 р.
В економічному розумінні біржа – це ринок, якому властиві особливі, тільки йому притаманні ознаки. Так, на товарній біржі відбуваються торги замінимими товарами, що визначаються, як правило, родовими ознаками (мірою, кількістю, вагою); торги ці носять оптовий характер, при цьому зразки товарів відсутні, їх заміняє загальна характеристика товарів; біржові угоди укладаються з дотриманням спеціальних умов, які визначаються Правилами біржової торгівлі. Фондові біржі також підпорядковані певним правилам, які спрямовують на формування біржового курсу цінних паперів, надання різних послуг, пов'язаних з реалізацією цінних паперів.
Біржі є юридичними особами, вони беруть участь у торгах від свого імені, несуть самостійну майнову відповідальність, не відповідають за борги інших організацій і держави, які в свою чергу не відповідають за борги бірж. Вони діють на засадах самоврядування, самоокупності, мають самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.
Отже, основними ознаками біржових інститутів як особливої форми оптового ринку є:
- здійснення торгівлі товарами, які заміняються за стандартами і зразками, що дає можливість в момент купівлі-продажу реалізовувати не сам товар, а контракт на його поставку;
- регулярність торгів і ведення їх на основі чітко встановлених правил;
- формування цін на основі співвідношення попиту і пропозиції, що вільно формуються;
- свобода для продавців і покупців у виборі контрагента по угоді;
- стандартизація контрактів, розмірів мінімальних партій, лотів, обсягів поставок.
Товарні біржі не мають права займатися комерційними посередницькими операціями, вони не можуть здійснювати фактичні дії по "прив'язці" продавців товарів до їх можливих покупців. Вони також не повинні одержувати прибуток від своєї діяльності, їх майно формується за рахунок пайових, вступних і періодичних внесків членів біржі, надходжень від здійснюваних на біржі операцій, від надання їх підрозділами послуг, а також штрафів, що стягуються за порушення Правил біржової торгівлі.
Майно, що відображається на самостійному балансі біржі, належить їй на праві власності. Оскільки біржа створюється у певній організаційно-правовій формі: у формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об’єднання торговців цінними паперами, як це характерно для фонової біржі, або ж у формі акціонерного товариства чи у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що характерно для товарної біржі, то водночас кожна із бірж є суб’єктом колективної власності.
Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання юридичних і фізичних осіб (громадян), якщо їм не заборонено виступати засновниками (членами) біржі. Не можуть бути засновниками (членами) біржі органи державної влади (наприклад, державні адміністрації), державного управління (виконкоми, міністерства, відомства), а також державні бюджетні установи (організації). Слід вважати, що ці організації не можуть бути засновниками фондових бірж, оскільки вони не підпадають під поняття торговців цінними паперами, які для створення фондової біржі повинні мати спеціальний дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяльності з цінними паперами.
Створення як товарної, так і фондової бірж повинно здійснюватися шляхом укладання їх засновниками угоди. Цей засновницький договір за своєю юридичною природою є договором про спільну діяльність. Він повинен містити відомості (нарівні зі статутом), передбачені ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", а також іншими статтями цього Закону, в т. ч. про порядок і принципи створення біржі, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і періодичних внесків.
На відміну від інших цивільно-правових договорів, в яких завжди беруть участь дві сторони, договір про спільну діяльність – багатосторонній. Закон не обмежує кількість учасників договору. Спільна діяльність учасників завжди направлена на досягнення загальної мети, яка при виконанні цим договором засновницьких функцій до господарських віднесена бути не може.
Господарська мета – це досягнення конкретного результату – створення нового продукту, надання виробничих послуг, що видозмінює якість товару, виконання робіт. Засновницький договір спрямований на створення організації – юридичної особи, однак ця діяльність не є господарською.
Засновницьким документом біржі є її статут. Статут товарної біржі затверджується її засновниками, статут фондової біржі - її вищим органом (зборами акціонерів). Біржі є громадськими приватноправовими організаціями, їх статути містять переважно норми адміністративного (організаційного) порядку. Однак правила біржової торгівлі, які розробляються і затверджуються самою біржею, містять у більшій своїй частині приватно-правові норми. Обов'язковість останніх для учасників біржового обороту базується лише на вільному підпорядкуванні ним з боку цих учасників, які одержують свій вираз або в акті прийняття їх в члени біржі, або в допущенні їх як постійних або разових відвідувачів. Виникають біржі в дозвільному (реєстраційному) порядку.
Державна реєстрація товарних бірж здійснюється відповідно до вимог ст. 58 ГК.
Державна реєстрація фондових бірж здійснюється в порядку, встановленому ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.
Біржові операції на товарній біржі можуть здійснюватися шляхом укладання договорів купівлі-продажу, поставки або міни. При укладенні цих угод біржа виступає ніби як посередник, тобто вона зводить сторони, сприяє укладанню між ними угод, а також здійснює її оформлення. Ніяких прав і обов'язків безпосередньо з таких угод біржа не набуває і не несе відповідальності за їх невиконання (неналежне виконання). Цим біржа відрізняється від комісіонера, а біржові угоди, що укладаються – від договору комісії. Комісіонер укладає угоди (головним чином купівлі-продажу) від свого імені і за кошти комітента. Відповідно до угоди, що укладається ним, комісіонер набуває певних прав і обов'язків. Всі посередницькі дії біржа здійснює через своїх посадових осіб – брокерів. Виступаючи як посередник, брокер сприяє укладенню угод. Ніяких правових наслідків вони для нього не породжують. Брокери лише представляють членів біржі і в цій своїй якості підшукують вигідні для них контракти і представляють їх до реєстрації на біржі. Забезпечуючи інтереси членів біржі, яких вони представляють, брокери повинні пересвідчитися в наявності і якості товару, що пропонується до реалізації, в платоспроможності покупця (якщо вони представляють інтереси продавця), пропонувати альтернативні умови угод тощо, їм заборонено розголошувати комерційні таємниці угод, в яких вони беруть участь, вони не мають права одночасно обслуговувати клієнтів, інтереси яких не співпадають, або суперечать один одному.
Організація біржового управління
Управління біржовими інститутами здійснюється трьома органами, компетенція яких різна і функції яких можуть мати специфіку на різних біржах: загальні збори членів біржі (пайовиків) і засновників, біржовим комітетом (радою директорів), виконавча дирекція.
Для керівництва біржею при ній створюється ряд робочих органів. Як правило, в їх склад входять:
- розрахункова палата, для проведення розрахунків за укладеними угодами і контролю за виконанням контрактів;
- біржовий арбітраж, для юридичного консультування і вирішення виникаючих спорів;
- реєстраційний комітет, для реєстрації і оформлення укладених угод і нагляду за виконанням правил біржової торгівлі;
- котирувальний комітет, для проведення котирування, збору інформації про порушення цін, підготовки і публікації її в біржовому бюлетені;
- комітет із стандартів і якості, для розробки біржових стандартів, проведення експертизи якості і розв'язання питань щодо прийняття товарів і обігу їх на біржі;
- комітет з правил біржової торгівлі, для розробки і зміни правил біржової торгівлі, типових контрактів і контролю за їх дотриманням;
- групи брокерів, для виконання посередницьких функцій по укладенню угод на біржі.
Загальні збори - це законодавчий орган внутрішньобіржової діяльності, що має такі функції:
- здійснення загального керівництва біржею і біржовою торгівлею;
- визначення основних напрямів діяльності біржі (для товарної біржі, у тому числі зміна номенклатури товарних секцій);
- визначення цілей і завдань біржі, стратегії її розвитку, правил внутрішнього розпорядку;
- затвердження і зміна установчих документів (договору, статуту, правил торгівлі);
- вибори і затвердження Біржового комітету (для ТОВ) або ради (для AT) і Ревізійної комісії;
- внесення змін і доповнень в їх персональний склад і структуру;
- затвердження результатів діяльності біржі і розподілу прибутку;
- визначення розміру і порядку виплати дивідендів, а також джерел покриття збитків;
- визначення (зменшення або збільшення) кількості місць на біржі і встановлення квот для її членів;
- затвердження рішень Біржового комітету (ради) про створення товарних секцій;
- прийом нових членів біржі;
- обрання і відкликання посадових осіб, які відповідно до статуту біржі вступають на посаду за рішенням загальних зборів;
- обрання і відкликання членів ревізійної комісії, затвердження її звітів і рішень, визначення порядку її діяльності;
- затвердження кошторису витрат на утримання Біржового комітету (ради) та персоналу біржі;
- розгляд питань про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб біржі;
- створення і припинення діяльності філіалів і представництв біржі, затвердження положень про них;
- розгляд заяв і скарг на роботу ради директорів, генерального директора, президента біржі (якщо він є);
- визначення умов оплати праці посадових осіб біржі, її філіалів і представництв;
- розгляд і затвердження правил проведення біржових торгів, порядку здійснення біржових угод, затвердження інструкцій та інших нормативно-правових документів, що розробляються Біржовим комітетом;
- розгляд скарг щодо рішень Біржового комітету;
- встановлення розміру щорічної і разової плати для постійних і разових відвідувачів біржових торгів, штрафів, пені, зборів з біржових угод і плати за послуги біржового технічного апарату;
- прийняття рішення про припинення діяльності біржі, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;
- розгляд інших питань, що виносяться на розгляд загальних зборів.
Рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.
Позачергові загальні збори можуть бути скликані на вимогу одного і більше засновників або 2/3 членів біржі.
Члени, засновники біржі й інші зацікавлені особи повинні бути оповіщені про повістку і дату проведення чергових або позачергових загальних зборів не пізніше одного місяця до дня їх проведення.
Право участі у загальних зборах належить кожному члену біржі. Всі члени біржі володіють правом як дорадчого (бути присутнім і брати участь в обговоренні питань порядку денного), так і вирішального голосу (брати участь у голосуванні).
Традиційною умовою роботи загальних зборів членів біржі є голосування за принципом: кожний член біржі не може мати більше одного вирішального голосу. У біржах, організованих як пайове товариство, ця умова легко дотримується. Якщо ж біржа створена як акціонерне товариство, то це необхідно оговорити.
Право участі у загальних зборах члени біржі реалізовують особисто або через представників. Виходячи з того, що об'єднання голосів не допускається, представниками не можуть виступати інші члени біржі, ними повинні бути тільки треті особи.
Право скликання загальних зборів належить органам управління біржею, а також членам біржі, що складають у сукупності не менше за передбачену статутом частину всього складу членів біржі (аналогічно із законодавством про пайові і акціонерні товариства - від однією п'ятої до однієї десятої складу).
Порядок скликання загальних зборів встановлюється з метою забезпечення максимально повної присутності членів біржі і широкої їх участі в обговоренні питань порядку денного.
Крім Загальних зборів, для управління біржею необхідний постійно діючий орган, оскільки збори проводяться, як правило, один раз у рік.
Постійно діючим органом управління біржі вважають Біржовий комітет (рада, Рада директорів), зі складу якого формуються Президія і Правління.
Біржовий комітет є контрольно-розпорядчим органом поточного управління біржею, він захищає інтереси членів біржі, здійснює поточний контроль за її діяльністю. Біржовий комітет вирішує усі питання діяльності біржі, крім тих, які входять до виняткової компетенції загальних зборів членів біржі.
Функціями Біржового комітету (ради) є:
- керівництво діяльністю біржі в період між загальними зборами її членів;
- заслуховування й оцінка звіту Правління;
- внесення поправок до правил біржової торгівлі;
- підготовка рішень Загальних зборів членів біржі;
- представництво біржі в державних та інших організаціях в усіх справах біржі;
- встановлення розміру усіх внесків, виплат, грошових і комісійних зборів;
- підготовка рішення про прийом або виключення членів біржі;
- підготовка рекомендацій підприємствам і організаціям про заміну їх повноважних представників, які беруть участь у біржових торгах;
- заборона членам біржі, які порушили правила біржової торгівлі, відвідувати біржу на певний термін або до затвердження чи скасування цього рішення загальними зборами;
- створення необхідних підрозділів біржі, що функціонують на громадських засадах, затвердження тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність цих підрозділі, а також підрозділів, що створюються правлінням біржі;
- організація і проведення кваліфікаційних екзаменів для брокерів;
- підготовка до загальних зборів членів біржі проектів правил біржової торгівлі, документів, що регламентують діяльність біржі, а також доповнень і змін до них;
- реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі;
- здійснення контролю за дотриманням його учасниками правил біржової торгівлі.
Рішення Біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість присутніх його членів. Біржовий комітет діє від імені біржі та в межах, передбачених статутом. Комітет обирається на строк, що встановлюється загальними зборами членів біржі (як правило, від 1 до 3 років).
Голова Біржового комітету і його заступники здійснюють загальне керівництво діяльністю біржі в період між засіданнями Біржового комітету, їх права і відповідальність визначаються загальними зборами засновників і членів біржі. Голова, його заступники і члени Біржового комітету обираються загальними зборами на основі персонального обговорення кожної кандидатури. У разі незадовільної роботи склад Біржового комітету може бути перебраний достроково. Рішення про обрання голови, його заступників і членів біржового комітету вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала кваліфікована більшість засновників і проста більшість присутніх членів біржі.
До складу Біржового комітету для виконання функцій, що вимагають спеціальних знань, можуть бути обрані повноважні представники організацій і громадяни, що не є членами біржі. Розподіл обов'язків між членами Біржового комітету відбувається на його першому засіданні. Члени Біржового комітету не є службовцями біржі і проводять роботу на громадських засадах.
У західних країнах структура кожної біржі має свою специфіку, але основні особливості їх організації носять загальний характер. На Товарній біржі у Нью-Йорку (СОМЕХ) до Ради директорів входять 25 осіб, які представляють чотири категорії членів: торговців реальним товаром, брокерів у біржовому кільці (ямі), "комісійні будинки" (особливий вид посередників у ф'ючерсній торгівлі) і публіку. Перші три групи мають по 7 місць, четверта - 3. Крім того, самостійно обирається голова Ради директорів.
Рада директорів Чиказької торгової палати (Chicago Board of Trade) складається з 22 осіб, у тому числі голови, його заступника, 15 директорів-членів, 1 директора-асоційованого члена, 3 директорів-нечленів біржі і президента. Крім цього, для повсякденного керівництва біржею і її адміністративним апаратом Рада призначає президента, одного виконавчого віце-президента і 16 віце-президентів. Нагляд за всіма напрямками діяльності біржі здійснюють більше 50 комітетів, що сформовані з її членів.
На інших біржах до Ради директорів входять від 14 до 24 осіб. На Лондонській біржі металів (London Metal Exchange) Біржовий комітет може нараховувати 9-15 осіб. Голова Біржового комітету може без довіреності здійснювати дії від імені біржі. Однак іноді в статутах бірж передбачаються спеціальні правила підпису договорів, довіреності й інших юридичних документів: головою Біржового комітету і його заступником або кимсь з членів. Для підписання чеків і векселів нерідко, згідно з статутами бірж, повноваження надаються не голові Біржового комітету і його заступнику, а двом іншим членам Біржового комітету. Ще .одне важливе завдання Біржового комітету - нагляд за котируванням цін на біржі і видання відповідних бюлетенів (прейскурантів).
Однією з найважливіших функцій Біржового комітету є узагальнення і систематизація торгових звичаїв, що склалися, а також безпосередня розробка проектів правил біржової торгівлі, регламентів, інструкцій та інших документів про діяльність біржі, які потім подаються на затвердження загальними зборами.
З метою організаційно-господарського функціонування біржі Біржовий комітет створює як виконавчий орган - правління біржі (виконавчу дирекцію). Правління виконує функції, які не ввійшли до компетенції загальних зборів пайовиків і Біржового комітету.
Голова і члени правління (виконавчої дирекції) не є членами біржі і працюють за наймом (трудовою угодою). Права і відповідальність керівника та його заступників визначаються Біржовим комітетом.
До компетенції правління біржі належать:
- поточне керівництво комісіями (відділами) біржі;
- організація і ведення обліку, підготовка встановленої статистичної звітності, господарсько-фінансове забезпечення діяльності біржі;
- придбання і продаж майна біржі та здійснення інших юридичних дій від її імені за розпорядженням Біржового комітету;
- прийняття та звільнення з роботи співробітників підрозділів біржі, які працюють за наймом (трудовою угодою), і не є членами біржі;
- організація публікацій Біржової комерційної інформації, реклами діяльності біржі;
- створення необхідних підрозділів біржі (за винятком ревізійної, арбітражної та інших комісій), які забезпечують її нормальне функціонування;
- розробка тимчасових (до затвердження загальними зборами) положень, рекомендацій та інших документів, що регламентують діяльність новостворених підрозділів, призначення їх керівників;
- розпорядження фінансовими коштами й іншим майном біржі, що виділені правлінню для забезпечення його функціонування;
- організація перевірки відповідності стандартам зразків продукції, що реалізовується або обмінюється на біржі, проведення експертизи, а в необхідних випадках - лабораторних аналізів і контрольних випробувань;
- організація надання учасникам біржових торгів інформаційно-комерційних, рекламних і консультаційних послуг, забезпечення їх необхідними коштами, оргтехнікою і зв'язком;
- реалізація рішень і постанов загальних зборів засновників і членів біржі, а також біржового комітету;
- здійснення контролю за дотриманням учасниками біржових торгів, відвідувачами і гостями встановлених біржею правил;
- оповіщення засновників, членів біржі й інших зацікавлених осіб про проведення чергових або позачергових загальних зборів;
- встановлення розміру і форм оплати праці найманих працівників, а також розвиток виробничо-технічної бази біржі.
Одночасно з Біржовою радою на Загальних зборах членів біржі обирається Ревізійна комісія, яка здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю біржі і її відособлених підрозділів. Крім того, вона має право оцінювати правомочність рішень, що приймаються органами управління біржі.
Ревізійна комісія до проведення загальних зборів членів біржі повинна здійснити документальну перевірку фінансово-господарської діяльності біржі (суцільну або вибіркову), її торгових, розрахункових, валютних та інших операцій. Ревізійна комісія перевіряє:
- виконання встановлених кошторисів, нормативів і лімітів;
- своєчасність і правильність здійснення платежів до бюджету;
- своєчасність і правильність відрахувань та виплат дивідендів;
- дотримання біржею та її органами управління законодавчих актів й інструкцій, а також рішень Загальних зборів членів біржі;
- дотримання членами біржі правил біржової торгівлі, змісту й умов укладених біржових угод;
- постановку та правильність оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку та звітності.
Для ведення господарської біржової діяльності, поточної роботи біржі як установи, а також для виконання рішень, які приймаються Загальними зборами членів біржі і Біржовою радою, необхідна стаціонарна структура біржі, яка представлена спеціалізованими і виконавчими органами.
Від того, наскільки кваліфіковано ці органи здійснюють свою діяльність, багато в чому залежить ефективність роботи біржі. Раціональна стаціонарна структура біржі дозволяє найбільш ефективно виконувати її функції.
Спеціалізовані органи – це комісії біржі і її комерційні організації. Серед комісій найбільш впливовими є Котирувальна й Арбітражна.
Котирувальна комісія необхідна для того, щоб організувати облік різних видів цін (попиту і пропозиції, договірних, вищих і нижчих, початкових і заключних) при укладенні біржових угод. На основі узагальнення таких цін визначаються котирувальні (довідкові) ціни, які публікуються в біржових бюлетенях і розглядаються як біржовий довідник.
Біржовий бюлетень є каталогом обробки численних відомостей не тільки здійснених, тобто укладених угод, але й товарів, що пропонуються до торгів, а також заявок про попит, у тому числі і при позабіржових угодах.
Обов'язковою функцією Котирувальної комісії є нагляд за своєчасним представленням учасниками торгового процесу досить повних і об'єктивних відомостей.
Вона також повинна встановлювати базу біржового бюлетеня, тобто список товарів, що котируються, з вказівкою типового обсягу товарного друку. Котирувальна комісія надсилає до інформаційно-довідкового відділу біржі дані про ціни і тенденції їх руху так само, як і по тих товарах, які не увійшли до офіційно опублікованого котирування. Спільно з Арбітражною комісією вона встановлює ціни при виникненні спірних питань.
У разі виникнення спорів між покупцями, продавцями і брокерами під час укладення або виконання біржових угод вони можуть звертатися до третейського суду – Арбітражної комісії біржі для вирішення цих спорів. Однак вона не наділена правом приймати рішення, які є обов'язковими до виконання сторонами конфлікту. Це деякою мірою погоджувальна комісія.
При незадоволенні висновками розгляду справи Арбітражною комісією будь-якою із сторін справа передається до судової інстанції.
Важливим підрозділом стаціонарної структури біржі є Розрахункова палата, її функції полягають в оперативному і точному проведенні розрахунків за біржовими угодами, в регулюванні і формалізації процедури платежів. На вітчизняних біржах поки що немає сучасних Розрахункових палат у повному розумінні цього слова. Подібним підрозділом на українській біржі є розрахунково-фінансові центри, без яких нормальне функціонування біржі неможливе. На ф'ючерсних біржах Розрахункова палата є головним гарантом виконання угод, оскільки вона здійснює облік маржі, що знаходиться в заставі і надає кредит контрагентам угоди.
Біржове котирування, тобто фіксування і опублікування цін, що склалися на біржі, є однією з найважливіших функцій біржі. Біржове котирування проводиться, як правило, Котирувальною комісією, яка працює під безпосереднім контролем Біржового комітету (або іншого виконавчого органу, передбаченого статутом біржі). У структурі Котирувальних комісій нерідко створюються відповідні секції за окремими групами товарів.
3. Організація біржових торгів
Одним з основних завдань біржі є забезпечення місця, де укладаються угоди, встановлення правил торгівлі і контролю за їх виконанням, збір і розповсюдження інформації про товари. Торговий зал біржі розбитий на секції, так звані, на біржовому жаргоні, "ями". У кожній з них проводяться операції з купівлі-продажу певних видів товарів. Ціни встановлюються вигуками. У вік електроніки така система може показатися архаїчною, але, на думку біржовиків, вона виконує і корисні функції: зокрема, створює необхідну ринкову атмосферу, забезпечує публічність (відкритість, гласність) торгів.
Як правило, за 30 хв. до початку торгів брокери збираються в торговому залі біржі. Всі вони мають при собі інформаційний листок, де вказані: список товарів з ціною, кількість пропозицій, номер брокерської контори, місце її знаходження, умови розрахунку і термін поставки товару. Триразовий удар гонга сповіщає про початок торгів, які відбуваються у кожній товарній секції. Біржова торгівля організується за принципом: останній, хто ствердно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди, а укладення форвардних угод і угод "з умовою" за принципом згоди сторін з вимогами, що взаємно висуваються.
Веде торг у секції біржовий маклер. Спочатку він проводить торг за пропозиціями на реальний товар, призначений для негайної реалізації, а потім обговорюються пропозиції щодо укладання форвардних операцій.
Торги у кожній секції відбуваються в такому порядку.
1) Маклер оголошує список товарів, виставлених на торги цього біржового дня. У момент оголошення маклером товару, брокери, які виявляють до операції зацікавленість, підіймають вгору свої перепустку. Якщо інтерес до товару виявлений, то маклер оголошує номер брокерської контори, яка представила цей товар. Якщо брокер, що представляє її, не відреагував (або його не має у даний момент, або "заґавився"), то товар знімається з торгів, а брокер платить штраф "за нез'явлення брокера на біржу". Тому брокер повинен бути уважним, зібраним і обов'язковим.
2) Далі маклер оголошує чергову позицію. Після оголошення списку робиться невелика перерва (хвилин на десять). Потім, після одного удару гонга, починається друга частина роботи, під час якої обговорюються брокерські пропозиції. Обговорення кожної брокерської пропозиції також складається з двох частин.
У першій частині обговорюється пропозиція у тому вигляді, в якому вона представлена в інформаційному листку. Якщо внаслідок обговорення не знайшовся покупець на всю партію товару, то маклер проводить другу частину торгу за цим пунктом.
У другій частині обговорюються зустрічні пропозиції від брокерів-покупців, які зібралися у секції. Брокери повідомляють свої умови, на яких вони б погодилися придбати даний товар, причому не весь, а лише його частину. Ці умови торкаються кількості товару і ціни пропозиції, і якщо угода знову не укладена, то маклер, переходить до обговорення наступного пункту виставлених на продаж товарів.
Обговорення пропозицій щодо укладання форвардних угод дещо відрізняється. У цьому випадку маклер лише оголошує присутнім, які зібралися, пропозицію щодо укладання форвардної угоди і номер брокерської контори, яка запропонувала цей товар. Потім сам брокер-продавець (або його повноважний помічник) виходить у центр секції і обговорює з присутніми їхні зустрічні пропозиції протягом декількох хвилин. Якщо покупець і продавець знайшли один одного, тобто визначилися сторони угоди, то маклеру залишається тільки зафіксувати усну угоду, а учасникам угоди оформити договір поставки і зареєструвати угоду в Реєстраційному відділі біржі. Якщо ж брокера не влаштовують зустрічні пропозиції, то він повідомляє про це маклеру, який закінчує обговорення даної пропозиції.
Але може скластися така ситуація, коли зустрічних пропозицій надійшло багато, однак під час обговорення сторони угоди не виявлені. Тоді брокер повинен з блискавичною швидкістю проаналізувати варіанти і постаратися відразу ж визначити найбільш вигідні для себе умови, вибрати брокера-покупця і повідомити про це маклеру, який фіксує усну угоду сторін.
Якщо ж брокер нерозторопний і не може визначити сторін угоди, то після закінчення обговорення всіх пропозицій на цей біржовий день буде продовжено обговорення його товару. З одного боку, це дає можливість брокеру ще раз зважити всі пропозиції, але, з іншого боку, він може позбутися вигідних покупців, оскільки останні також будуть мати час подумати і купити інший товар. Якщо сторони угоди знову не будуть визначені, то обговорення переноситься на наступний біржовий день.
Аналогічним чином в іншій секції відбувається обговорення пропозицій щодо укладання угод "з умовою", їх особливістю є те, що брокер має право зняти свій товар, виставлений в секції угод "з умовою", якщо цей товар вже реалізований під час обговорення попередніх брокерських пропозицій в даний біржовий день. Він може також перевести товар в іншу секцію для реалізації не "з умовою", а в звичайному порядку. Для цього брокер після закінчення роботи секції повинен підійти до маклера, пред'явити йому свою перепустку і повідомити про прийняте рішення. Однак переведення товару в іншу секцію може бути здійснене тільки після закінчення торгів.
3) Уклавши угоду, брокер вносить в спеціальний бланк кодовий номер свого контрагента, час укладення угоди, місяць обумовленої поставки товару, її обсяг і ціну. Ці дані негайно передаються присутнім в кожній ямі біржовим спостерігачам в комп'ютерну систему обліку. Інформація про ціну виноситься на спеціальне табло в торговому залі біржі, а також передається на інші біржі і біржові служби інформаційних компаній, після чого заноситься в інформаційний банк даних. Банк з даними про угоди завіряється брокером і передається у відділ зв'язку фірми, який є структурною одиницею даної біржі. Там на ньому знову проставляється час надходження, після чого клієнту повідомляють про виконання його замовлення.
Кожний брокер прагне, щоб у нього не залишилося невиконаних замовлень. Однак оскільки таке не завжди вдається всі угоди проходять через одну з фірм, що входить до розрахункової палати біржі. Після закінчення торгівлі остання підводить підсумки укладення угод. За правилами Чиказької торгової ради, всі угоди повинні закриватися в день їх укладення. Брокери несуть фінансову відповідальність перед фірмою, що входить в розрахункову палату, а палата гарантує виконання всіх замовлень, що надійшли на біржу.
По суті, продаж партії товару перетворюється в угоду між продавцем і розрахунковою палатою, а також розрахунковою палатою і покупцем.
Гарантія виконання замовлень забезпечується завдяки маржі - грошовій заставі, що вноситься всіма фірмами, які входять до розрахункової палати, її розмір встановлюється на кожній біржі членами особливого комітету палати залежно від рівня коливань цін на ринку. Власники товару, що виноситься на продаж зобов'язані внести певну заставу брокеру. Якщо продавець приймає рішення щодо продажу товару, то він надсилає про це до розрахункової палати біржі письмове повідомлення.
На біржі існують особливі правила не тільки виставлення товарів, а й зняття товарів з біржових торгів. Ці правила вводяться для того, щоб обмежити позабіржовий оборот. Біржа має прибуток з кожної укладеної на ній угоді. Тому вона зацікавлена в розширенні кількості учасників і збільшенні кількості угод. З цією метою на біржах організовують дні відкритих торгів, в яких беруть участь всі особи, що бажають купити або продати партію товару. Але при цьому угоди повинні укладатися і оформлятися тільки через біржу. Однак мають місце випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржі інформацію, укладає угоду не на біржі, а поза нею. У перші місяці роботи наших (вітчизняних) бірж мала місце така ситуація, коли брокер, що запропонував до продажу товар, несподівано знімав свою пропозицію або "раптом" зникав з торгів. Тому керівництвом бірж були посилені правила зняття товарів з торгів. Брокер не може зняти виставлений для продажу товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінити вказану в заявці інформацію до закінчення перших торгів.
Брокер може змінити інформацію щодо товару, вказаного у заявці, лише у торговому залі біржі або відразу після закінчення обговорення пропозиції, або ж протягом певного часу після закінчення торгів. У відповідній товарній секції брокер повідомляє маклеру або його помічнику ціну, з якою розпочнуться торги на наступний день.
Якщо покупець товару не з'явиться протягом декількох торгів і товар не буде проданий, то вже без згоди брокера заявка на продаж цього товару виводиться з інформаційного каналу.