Статутного капіталу підприємства

Далее ⇒

Кафедра менеджменту та адміністрування

”ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ”

Самостійна робота №4

Ви маєте ознайомитися з поняттями

Комерціалізація права інтелектуальної власності.
Ліцензії та види ліцензійних платежів.
Визначення вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності. Затратний підхід, дохідний підхід, ринковий підхід.

Особливості права інтелектуальної

Власності як товару

Товар – це продукт праці, що виготовлений для про-

дажу. Цей продукт стає товаром, якщо на нього визначена

ціна. Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, май-

нових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мо-

жуть оцінюватися "... нематеріальні активи, у тому числі

об’єкти права інтелектуальної власності ...". Таким чином,

майнові права на об’єкти інтелектуальної власності мають

ознаки товару, тому що вони є продуктом праці і можуть ма-

ти ціну.

До основних властивостей будь-якого ринкового то-

вару відносяться:

а) корисність;

б) рідкість - властивість, протилежна загальнодосту-

пності;

в) універсальність - придатність до обміну на гроші

або на будь-які інші ринкові товари.

Корисність розуміється як здатність задовольняти

будь-яку потребу. Тобто якщо об’єкт інтелектуальної влас-

ності нікому не потрібний, то він не може стати товаром.

Найважливішою є властивість рідкості, що перетво-

рює корисність продукту в комерційну цінність, а сам про-

дукт - у товар.

Рідкість для об’єктів інтелектуальної власності реалі-

зується ідеально тому, що за визначенням об’єкт

інтелектуальної власності повинен бути новим, оригіналь ним, неповторним. Наявність перших двох властивостей

для матеріальних об’єктів звичайно майже автоматично за-

безпечує третю. Але для права інтелектуальної власності

ця властивість має суттєві відмінності.

З третьою властивістю товару – універсальністю –

тісно пов'язана його оборотоспроможність, що припускає

відчуження прав інтелектуальної власності як від індивідуу-

ма, так і від підприємства. Тільки у цьому випадку права на

об’єкти інтелектуальної власності можуть обертатися як то-

вар у його звичайному розумінні.

Комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності

Метою комерціалізації є отримання прибутку за ра-

хунок використання об’єктів права інтелектуальної власнос-

ті у власному виробництві або продажу чи передачі прав на

їх використання іншим юридичним чи фізичним особам.

Комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності –

це взаємовигідні (комерційні) дії всіх учасників процесу пе-

ретворення результатів інтелектуальної праці у ринковий

товар

Внесення інтелектуальної власності до

статутного капіталу підприємства

Статтею 13 Закону України "Про господарські това-

риства" (1991) передбачена можливість використання не-

матеріальних активів (у тому числі ОІВ) при формуванні

статутних капіталів нових господарських товариств. Отже,

інтелектуальну власність можна вносити до статутного капі-

талу замість майна, грошей та інших матеріальних ціннос-

тей, для чого необхідна лише добра воля всіх засновників.

Використання інтелектуальної власності в статутному капі-

талі дозволяє:

- сформувати значний за своїми розмірами стату-

тний капітал без відволікання коштів й забезпе-

чити доступ до банківських кредитів і інвестицій,

використовуючи інтелектуальну власність як

об'єкт застави нарівні з іншими видами майна;

- амортизувати інтелектуальну власність у статут-

ному капіталі і замінити її реальними коштами,

включаючи амортизаційні відрахування на собі-

вартість продукції, тобто капіталізувати інтелек-

туальну власність;

- авторам і підприємствам - власникам інтелекту-

альної власності - стати засновниками (власни-

ками) при організації дочірніх і самостійних фірм

без відгалуження коштів.

Внесення прав на ОІВ до статутного капіталу замість

"живих грошей" надає також:

- право на отримання частки прибутку (дивідендів);

- право на участь в управлінні підприємством че-

рез загальні збори правління;

- право на отримання ліквідаційної квоти у разі лік-

відації підприємства тощо.

Далее ⇒