Споруди і підприємства для зберігання і обслуговування транспортних засобів

7.43 Зберігання легкових автомобілів у містах (населених пунктах) слід передбачати відповідно до функціонального зонування їх територій. У житлових районах повинне бути забезпечене постійне зберігання усіх автомобілів (100%), які належать жителям цих районів, тимчасове зберігання автомобілів відвідувачів.

Кількість місць постійного зберігання легкових автомобілів у житлових районах визначається, виходячи із кількості населення даного району на розрахунковий термін і розрахункового рівня автомобілізації, а тимчасового зберігання, - виходячи з умов забезпечення цими місцями як мінімум 10% розрахункового парку автомобілів, які належать жителям даного району.

При розробленні проектної документації на будівництво житлових комплексів та окремих житлових будинків, залежно від передбачуваної їх категорії за рівнем комфорту та соціальної спрямованості, конкретизується прийнята в містобудівній документації потреба в машино-місцях для цих будинків та тип гаража чи відкритої автостоянки з використанням даних таблиці 7.4 а.

Таблиця 7.4 а

№ з/п	Тип житлового будинку і квартир за рівнем комфорту та соціальної спрямованості	Кількість машино-місць на двох- або більшекімнатну квартиру
для постійного зберігання автомобілів	для тимчасового зберігання автомобілів (гостьові стоянки)
	Житлові будинки, що розміщуються у зонах міста: центральній серединній периферійній	1,0 0,8 0,5	0,1 0,1 0,1
	Доступне житло, що будується за державної підтримки	0,4	0,1
	Житловий фонд соціального призначення (соціальне житло)	0,1	0,1

Примітка 1. Кількість машино-місць для однокімнатних квартир визначається з використанням коефіцієнта 0,5.

Примітка 2.В умовах реконструкції кількість машино-місць на квартиру при відповідному обґрунтуванні допускається зменшувати, але не більше ніж на 20 %.

7.44 Гаражі та автостоянки індивідуальних автомобілів слід розміщувати, в основному, на периферії житлових районів і міжмагістральних територіях або у їхніх межах на ділянках, віддалених від місць, призначених для ігор дітей і відпочинку населення при дотриманні санітарно-гігієнічних вимог щодо планування придомової території та площі озеленення.

7.45 У житлових районах із новою багатоповерховою забудовою пріоритетним типом гаражів для постійного зберігання індивідуальних легкових автомобілів повинні бути окремо розташовані багатоповерхові наземні (до 9 поверхів), підземні (до 5 поверхів) та комбіновані наземно-підземні, в тому числі і механізовані (автоматизовані) гаражі. Допускається влаштування гаражів, вбудованих у перші, цокольні й підвальні поверхи багатоповерхових житлових будинків, а також відкритих автостоянок із наступним їх перевлаштуванням у гаражі різного типу.

В умовах житлової забудови до 5 поверхів постійне зберігання легкових автомобілів має здійснюватись у малоповерхових (до 3 поверхів) окремо розташованих наземних, підземних та наземно-підземних, у тому числі й механізованих (автоматизованих) гаражах найпростіших типів, а також на відкритих автостоянках, розміщуваних на непридатних під іншу забудову ділянках.

При розміщенні об’єктів у центральних історично-сформованих районах крупніших, крупних та великих міст будівництво житлових будинків необхідно передбачати лише з підземними гаражами».

Примітка. Під житловими будинками підземні гаражі допускається розміщувати тільки для легкових автомобілів, які належать громадянам.

7.46* Довжина пішохідного підходу до гаражів і автостоянок постійного зберігання легкових автомобілів від місця проживання володаря не повинна перевищувати 800 м, а в умовах реконструкції - 1000 м.

Віддаленість автостоянок, призначених для тимчасового зберігання від входів у житлові будинки, не повинна перевищувати 150 м.

Примітка*. Відстань автостоянок і гаражів для інвалідів від житлових будинків, а також розміщення автостоянок для інвалідів біля громадських будинків і споруд, біля входів на територію підприємств, на яких використовується їх праця, не повинна перевищувати 50 м.

7.47* При розрахункових рівнях автомобілізації, які перевищують умовно усереднені (п.7.2), а також в умовах реконструкції допускається постійне зберігання частини парку легкових автомобілів, які належать громадянам даного житлового району, за його межами - на "незручних" для інших видів будівництва територіях, у зонах і санітарних розривів промислових підприємств, у смугах відведення залізничних і автомобільних доріг безперервного руху.

При цьому повинна бути забезпечена пішохідно-транспортна доступність місць постійного зберігання легкових автомобілів у межах 15 хв.

Збільшення кількості машино-місць на існуючих боксових гаражах та на відкритих автостоянках може здійснюватися шляхом поступової надбудови над ними двох-трьох поверхів при дотриманні санітарно-гігієничних вимог до їх облаштування (умови захисту від шуму, розсіювання атмосферного повітря, дотримання санітарних розривів).

7.48 Необхідну для влаштування гаражів і відкритих автостоянок площу земельних ділянок приймати згідно з ДБН В.2.3-15.

Примітка. Для механізованих (автоматизованих) гаражів розмір земельної ділянки визначається залежно від типу передбачуваного механізованого (автоматизованого) пристрою.

7.49* Кількість в’їздів і виїздів та найменшу відстань до в’їздів на ділянки гаражів і відкритих автостоянок та виїздів із них слід приймати згідно з ДБН В.2.3-15, а проїзди до них - згідно з п. 5.29 ДСП 173-96.

7.50 Відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків слід приймати не менше тих, що наведені у таблиці 7.5.

Таблиця 7.5

--------------------------------------------------------------------

| Будинки, до яких | Відстані, м, від гаражів і відкритих |

| визначаються | автостоянок при кількості легкових |

| відстані | автомобілів |

| |----------------------------------------------|

| | 10 і |11 - 50| 51 - | 101 - 300 | понад |

| | менше | | 100 | | 300 |

|-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------|

|Житлові будинки, у | 10 | 15 | 25 15 | 35 25 | 50 35 |

|т.ч. торці | 10 | 10 | | | |

|-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------|

|Громадські будинки | 10 | 10*) | 15 | 25 | 25 |

|-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------|

|Загальноосвітні | 15 | 25 | 25 | 50 | *) |

|-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------|

|Лікувальні установи| 25 | 50 | *) | *) | *) |

|------------------------------------------------------------------|

| |

| *) Визначається за погодженням з органами Державного|

|санітарного нагляду. |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Відстані слід визначати від вікон житлових і|

|громадських будинків і від меж земельних ділянок загальноосвітніх|

|шкіл, дитячих дошкільних установ і лікувальних установ із|

|стаціонаром до стін гаража або меж відкритої стоянки. |

| Примітка 2. Відстань від секційних житлових будинків до|

|відкритих майданчиків місткістю 101-300 машин, які розміщуються|

|уздовж поздовжніх фасадів, слід приймати не менше 50 м. |

Примітка 3. Протипожежні відстані від гаражів до житлових і громадських будинків та між гаражами слід приймати за Додатком 3.1.

| Примітка 4. Для гаражів місткістю більше 10 машин зазначені у|

|таблиці 7.5 відстані допускається приймати за інтерполяцією. |

| Примітка 5*. Проектування і розміщення приміщень для|

|зберігання автомобілів з газопаливною системою під житловими,|

|громадськими і адміністративними будинками, а також в окремо розташованих підземних гаражах та в наземних гаражах закритого типу забороняється.

--------------------------------------------------------------------

Таблиця 7.5а*

--------------------------------------------------------------------

| Об'єкти, до стін яких |Відстань, м, не менше від станцій |

| визначається відстань | технічного обслуговування при |

| | кількості постів: |

| |-----------------------------------|

| | 10 та | 11 - 30 | більше 30 |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Житлові будинки, у т.ч. торці | 15**) | 25 25 | 50 50 |

|житлових будинків без вікон | 15**) | | |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Громадські будинки | 15**) | 20 | 20 |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Загальноосвітні школи і дитячі| 50 | *) | *) |

|------------------------------+----------+----------+-------------|

|Лікувальні установи із | 50 | *) | *) |

|------------------------------------------------------------------|

|--------------- |

| *) Визначаються за погодженням з органами Державного|

|санітарного нагляду. |

| **) Приймається не менше протипожежних відстаней згідно з|

|таблицею 1 додатка 3.1. |

--------------------------------------------------------------------

7.51 Основним типом споруд для тимчасового зберігання легкових автомобілів працівників і відвідувачів загальноміського центру, громадських комплексів та окремих будинків і споруд, розміщуваних у різних функціональних зонах міст, включаючи й перехоплюючі стоянки, що розміщуються з метою розвантаження центральної частини в периферійній та серединній зонах міст у вузлах пересадки на швидкісні види внутрішньоміського пасажирського транспорту (метро, трамвай, залізниця), повинні бути окремо розташовані наземні, підземні, наземно-підземні, вбудовано/прибудовані в перші, цокольні й підземні поверхи в/до громадських будинків (за винятком будинків закладів охорони здоров’я, фізичної культури, дитячих дошкільних установ, дитячих будинків, установ культури, мистецтва та громадського харчування), в тому числі й мало- та середньоярусні механізовані (автоматизовані) гаражі, а також тимчасові відкриті автостоянки. У межах територій, що мають особливу історико-культурну цінність та в районах історичної забудови міст необхідно передбачати розміщення лише підземних гаражів.

Розрахункову кількість машино-місць на автостоянках і в гаражах біля громадських комплексів, закладів, окремих будинків і споруд масового відвідування необхідно приймати за даними таблиці 7.6.

Таблиця 7.6

№ з/п	Громадські будинки і споруди масового відвідування	Розрахункова одиниця	Кількість машино-місць

	Установи управління, громадські, наукові, проектні, фінансові та юридичні організації: державного та загальноміського значення районні	На 100 працюючих	15-20 10-15

	Одно- та багатофункціональні окремі будинки, комплекси (центри) комерційно-ділової діяльності (адміністративно-ділові та бізнес-центри, офісні комплекси), площею більше 100 м²	На 100 працюючих та одночасних відвідувачів	5-10

	Вищі та середні навчальні заклади	На 100 викладачів та співробітників На 100 студентів	10-15 3-5
Підприємства торгівлі та громадського харчування:
	Ресторани і кафе	На 100 місць у залі	8-10
Торгові центри, універмаги, універсами (супермаркети), магазини з площею торгових залів, м²: 100- 500 500 -2000 2000-5000 понад 5000 Спеціалізовані магазини з виставковими залами	На 100 м² торгової площі На 100 м² торгової площі	1-2 2-3 3-5 5-8 1-2
Ринки	На 50 торгових місць	20-25
Заклади відпочинку, культури та мистецтва:
	Театри, цирки, кінотеатри, концертні зали, будинки творчості, бібліотеки, музеї Розважальні та виставкові центри і приміщення, культові споруди	На 100 місць у залах чи одночасних відвідувачів На 100 відвідувачів	15-20 15-20
Парки культури та відпочинку	На 100 відвідувачів	5-7
Лікувально-профілактичні заклади:
	Лікарні, диспансери, пологові будинки	На 100 ліжок	10-15
Поліклініки	На 100 відвідувачів	10-15
Готелі
	Готелі вищих категорій (***, ** )	На 100 номерів	15-20
Готелі нижчих категорій (*, та *)	На 100 номерів	10-15
Мотелі	На 100 номерів

	Підприємства побутового обслуговування населення (будинки побуту, хімчистки, лазні)	На 100 працюючих та одночасних відвідувачів	5-8

	Спортивні будівлі і споруди, стадіони, зали і басейни	На 100 відвідувачів та обслуговуючого персоналу	6-10

	Вокзали залізничного, річкового, морського, автомобільного і повітряного транспорту	На 100 пасажирів, які прибувають у годину „пік” та обслуговуючого персоналу	15-20

Примітка 1.Мінімальні норми у таблиці наведені для міст з відносно низьким рівнем автомобілізації на розрахунковий термін (до 280 автомобілів на 1000 жителів), максимальні - для міст з відносно високим рівнем автомобілізації (280-350 автомобілів на 1000 жителів).

Примітка 2*. На відкритих стоянках автомобілів біля установ культурно-побутового обслуговування, підприємств торгівлі і відпочинку, окремих будинків і споруд масового відвідування а також на автостоянках і в гаражах для постійного зберігання автомобілів слід виділяти місця для особистих автотранспортних засобів інвалідів, визначаючи їх спеціальною розміткою і спеціальними знаками. Місткість їх визначається залежно від загальної місткості автостоянки чи гаража і складає: до 100 автомобілів - 4 місця-стоянки для інвалідів; від 100 до 200 - 5 - 7 місць-стоянок; більше 200 - за розрахунком. Для лікувально-профілактичних установ, які відвідують інваліди при їх амбулаторному лікуванні, кількість машино-місць для інвалідів приймати з розрахунку 10-15% від загальної місткості автостоянки.

Примітка 3*. Розрахункова кількість машино-місць враховує зберігання усіх категорій легкових автомобілів, включаючи й мототранспортні засоби (п. 7.2).

Примітка 4*. Залежно від місцевих умов і при відповідному обґрунтуванні розрахункову кількість машино-місць допускається збільшувати або зменшувати, але не більше ніж на 20%.

Примітка 5*. У разі розміщення в громадських будинках і спорудах різних за функціональним призначенням об’єктів масового відвідування розрахунок загальної потреби в машино-місцях біля них здійснюється, як сума для кожного з цих об’єктів.

Примітка 6*. Стоянки установ та організацій з малою кількістю машино-місць рекомендується групувати у стоянки загального користування місткістю не менше 20 машино-місць.

Примітка 7*. Зональна (периферійна, серединна та центральна зони) кількість та впорядкування машино-місць для тимчасового зберігання автомобілів повинні зменшуватися у напрямку від периферії до загальноміського центру крупніших, крупних та великих міст.

7.52 У промислових і комунально-складських районах треба передбачати тимчасове зберігання індивідуальних автомобілів трудящих відповідних підприємств, а також постійне зберігання усіх відомчих (службових і спеціальних) легкових автомобілів, вантажних автомобілів, громадського транспорту та інших транспортних засобів.

Розрахункову кількість машино-місць на автостоянках для тимчасового зберігання цих автомобілів у промисловій і комунально-складській зонах треба визначати залежно від кількості зайнятих на них трудящих і відвідувачів відповідно до таблиці 7.7.

Таблиця 7.7

Підприємства та комплекси	Розрахункова одиниця	Кількість машино-місць
Промислові підприємства	На 100 працюючих у двох суміжних змінах	7-10
Підприємства та установи комунального господарства	На 100 працюючих	7-10
Склади та складські комплекси	На 100 працюючих	5-8

7.53 Пішохідну доступність від входів або прохідних в установах і підприємствах, зазначених у таблиці 7.7, слід приймати не більше 400 м.

7.54* Гаражі відомчих автомобілів і легкових автомобілів спеціального призначення, вантажних автомобілів, таксомоторів, автобусні й тролейбусні парки, трамвайні депо, а також станції технічного обслуговування автомобілів слід розміщувати у промислових і комунально-складських зонах міста.

Відстані від станцій технічного обслуговування до житлових і громадських будинків необхідно приймати згідно з таблицею 7.5а та приміткою 1 до п. 7.50 приймаючи параметричний ряд підприємств та розміри їх земельних ділянок згідно з чинними нормативними документами.

7.55* АЗС за умови дотримання санітарно-гігієнічних, екологічних, протипожежних та інших нормативних вимог можуть проектуватися також як автозаправні комплекси (далі - АЗК) з приміщеннями і окремими об'єктами сервісного обслуговування водіїв і транспортних засобів: для роздрібної торгівлі, швидкого харчування, технічного обслуговування, миття і змащування автомобілів.

У населених пунктах АЗС, АЗК слід розміщувати на земельних ділянках, планувально відокремлених від кварталів житлової та громадської забудови, з урахуванням загальної потреби в залежності від рівня автомобілізації населеного пункту, інтенсивності руху та споживчого попиту. Вибір типу АЗС для конкретного місця розташування слід проводити в залежності від потужності та технологічних рішень, згідно з класифікацією, наведеною у таблиці 7.8*, а також з урахуванням містобудівних обмежень і вимог природоохоронного законодавства.

7.56* АЗК з пунктами технічного обслуговування транспортних засобів (технічне обслуговування, миття, змащування автомобілів) слід розміщувати тільки уздовж вулиць і доріг промислових і комунально-складських зон, на їх територіях та на виїздах із населених пунктів. Забороняється розміщувати ці АЗК у межах сельбищних територій і зон відпочинку. Вимоги до розміщення АЗК без пунктів технічного обслуговування транспортних засобів слід приймати такими, як при розміщенні АЗС.

Таблиця 7.8* - Класифікація АЗС за потужністю та технологічними рішеннями

--------------------------------------------------------------------

| Типи АЗС за їх | Категорії АЗС за потужністю (за місткістю |

| технологічними | резервуарів та кількістю автозаправок на |

| рішеннями | годину) |

|------------------+-----------------------------------------------|

| |--------------+--------------+--------------+-----------------|

| | | | | ну, | куб.м | ну, | | одиниць |

| | | | | оди- | | оди- | | |

|---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------|

| А |розділь-|під- |від 10 |до 80 |більше |більше|більше |більше |

| | не |земне| до 40 |включ.| 40 до |80 до |100 до | 150 |

| |(тради- | |включ. | | 100 | 150 | 200 | |

|---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------|

| Б |зблоко- |під- |від 10 |до 80 |більше |більше|більше |більше |

| | ване |земне| до 40 |включ.| 40 до |80 до |100 до | 150 |

| |(блочне)| |включ. | | 100 | 150 | 200 | |

|---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------|

| В |розділь-| на- | до 20 |до 40 |більше |більше| - | - |

| | не |земне|включ. |включ.| 20 до |40 до | | |

| |(модуль-| | | | 80 | 100 | | |

| | | | | |(до 20 | | | |

|---+--------+-----+-------+------+-------+------+-------+---------|

| Г |зблоко- | на- | до 20 |до 40 |більше |більше| - | - |

| |(конте- | | | | 40 | 80 | | |

| | | | | |(до 20 | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1.Резервуар вважається підземним, якщо найвищий|

|рівень пального в ньому знаходиться не менше як на 0,2 м нижче|

|рівня планувальної відмітки прилеглої території на відстані не|

|менше 3,0 м від стінки резервуара. |

| Примітка 2. Одна ПРК може мати від 1 до 10 роздавальних|

|пістолетів в залежності від кількості видів пального та відсіків у|

|резервуарі. При цьому в розрахунках потужності АЗС приймається|

|заправлення не більше двох автомобілів на одну ПРК одночасно,|

|незалежно від кількості пістолетів у ній. |

| Примітка 3. АЗС всіх типів та категорій при розміщенні у|

|стислих містобудівних умовах щільної забудови можуть бути|

|запроектовані із додатковими технологічними заходами щодо|

|підвищеного рівня екологічної безпеки (додаток 7.2). |

| Примітка 4. Малі АЗС при їх розміщенні на сельбищних|

|територіях населених пунктів призначаються для заправлення паливом|

|тільки легкових автомобілів та мікроавтобусів, а середні та|

|великі - для автомобілів всіх типів за умови розміщення за межами|

|житлових кварталів (мікрорайонів). |

| Примітка 5. При визначенні орієнтовної потужності АЗС за|

|показником кількості автозаправок на добу слід керуватися таким|

|співвідношенням - при пропускній здатності до: 40 од./год.|

|відповідає 100 од./добу 135 од./год. відповідає 500 од./добу|

|80 од./год. відповідає 200 од./добу 150 од./год. відповідає|

|750 од./добу 100 од./год. відповідає 250 од./добу більше|

|150 од./год. відповідає більше 1000 од./добу |

--------------------------------------------------------------------

7.57* АЗС слід розміщувати: в найзначніших та великих містах уздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, в середніх та малих містах - уздовж магістральних вулиць і доріг, а також уздовж вулиць і доріг промислових і комунально-складських зон та на їх територіях.

Розміщувати АЗС на пішохідних вулицях та внутрішньоквартальних проїздах забороняється.

7.58* Земельні ділянки, відведені для будівництва АЗС, розміщують поза межами червоних ліній вулиць або частково в їх межах, якщо містобудівною документацією ця територія не передбачена для розширення проїжджої частини вулиці на перспективу. В межах червоних ліній допускається відводити земельні ділянки та розміщувати споруди АЗС тільки тимчасово за умови погодження та затвердження у встановленому порядку.

7.59* Розміщення АЗС повинне здійснюватись на ділянках, передбачених для їх будівництва відповідною містобудівною документацією. В інших випадках, у разі відсутності або після завершення розрахункового терміну дії цих документів вибір земельної ділянки та погодження місця розташування АЗС здійснюється у відповідності з вимогами чинного законодавства на підставі містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта, погодженого і затвердженого в установленому порядку.

7.60* АЗС можуть бути з підземним або наземним розміщенням резервуарів.

У центральних щільно забудованих районах міст з населенням 200 тис. чол. і більше допускається розміщення нових АЗС лише малої потужності з підземним розташуванням резервуарів типів А і Б без пунктів технічного обслуговування та при застосуванні пожежобезпечних технологій та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифіковане в Україні, або можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного нагляду у встановленому порядку.

При розміщенні в межах населених пунктів АЗС типу В максимальна сумарна місткість наземних резервуарів для зберігання рідкого палива не повинна перевищувати 80 куб.м при застосуванні пожежобезпечних технологій та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифіковане в Україні, або можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного нагляду у встановленому порядку. При цьому місткість кожного окремого з резервуарів не повинна перевищувати 20 куб.м.

АЗС великої потужності типів А і Б слід розміщувати у промислових та комунальних зонах, санітарно-захисних зонах об'єктів у відповідності з встановленим законодавством режимом їх використання.

Застосування контейнерних АЗС малої та середньої потужності типу Г допускається в межах населених пунктів на земельних ділянках автогосподарств, промислових підприємств, гаражних кооперативів, платних стоянок автомобілів, моторних човнів і катерів, на пристанях з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней і вимог природоохоронного законодавства.

Улаштування АЗС із підземними одностінними резервуарами в межах населених пунктів не дозволяється.

Зменшення санітарних розривів від АЗС до оточуючих споруд за наявності на цій території небезпечних явищ геологічного та геотехногенного походження (тектонічних, сейсмічних, зсувних сельових, карстових явищ та інших деформацій земної поверхні, підтоплення, затоплення тощо) не дозволяється.

7.61* Розміщення нових та реконструкцію існуючих АЗС необхідно здійснювати з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней від найближчої з споруд АЗС до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж у відповідності з таблицею 7.9* та додатком 8.3* з урахуванням правил безпеки дорожнього руху.

Відстані обчислюються від найближчого з вибухонебезпечних пристроїв та джерел забруднення споруд АЗС - стін наземних резервуарів палива та корпусів паливороздавальних колонок (далі - ПРК), технологічних колодязів, дихальних пристроїв підземних резервуарів, витяжних вентиляційних шахт аварійних резервуарів та очисних споруд, вузла зливу палива у резервуари до:

зовнішніх стін житлових та громадських будинків;

межі ділянок садибних, дачних та садівницьких будинків, дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних установ із стаціонаром, санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, будинків-інтернатів загального та спеціального типів, закладів відпочинку, фізкультурно-спортивних та фізкультурно-оздоровчих комплексів, а також майданчиків для ігор, занять фізкультурою та спортом, відпочинку населення, місць масового скупчення людей згідно з таблицею 7.9*.

Примітка 1. Відстані від споруд АЗС, які розміщують на земельних ділянках промислових, комунально-складських, науково-виробничих, автотранспортних підприємств, установ, організацій та підприємств з обслуговування автотранспорту для їх власних потреб, до зовнішніх стін виробничих, адміністративних, побутових будинків і складських будівель цих підприємств приймають згідно з пунктами 6 та 7 таблиці 7.9*, крім підприємств з виробництва харчових продуктів та медичних препаратів, для яких відстані визначають за пунктом 1 таблиці 7.9* як для житлових та громадських будинків.

Примітка 2. Допускається за погодженням з органами державного пожежного нагляду зменшувати відстані від АЗС середньої потужності з наземними резервуарами (тип В) до житлових і громадських будинків I і II-го ступенів вогнестійкості проти показників, указаних у таблиці 7.9*, але не більше ніж на 25%.

Таблиця 7.9* - Протипожежні відстані від об'єктів оточуючого середовища до споруд АЗС

Найменування об'єкта, до якого визначають відстань від споруд АЗС	Мінімальна відстань від споруд АЗС, м
Типів А і Б з підземними резервуарами	Типу В з наземними резервуарами
малі	середні	великі	малі	середні
1. Житлові та громадські будинки
2. Місця масового скупчення людей (до зупинки громадського транспорту, межі території ринку)
3. Окремі торгові палатки кіоски
4. Гаражі та автостоянки
5. Очисні каналізаційні , що не відносяться до АЗС
6. Виробничі (за винятком указаних у пункті 8), адміністративні і побутові будинки, складські будівлі і споруди промислових підприємств I, II та III-го ступенів вогнестійкості
7. Те саме IIIа, IIIб, IV, IVа, 4-го ступенів вогнестійкості
8. Виробничі будинки з наявністю радіоактивних або шкідливих речовин
9. Склади лісових матеріалів, торфу, волокнистих горючих речовин
10. Масиви лісу, парків, міських скверів: - хвойних і змішаних порід - листяних порід

Примітка. Для виробничих будинків та складських будівель категорій А і Б відстані, зазначені в пункті 6, збільшуються на 50%, а категорії В - на 25%.

7.62* Величину санітарних розривів від обладнання АЗС до оточуючих будинків і споруд установлюють за розрахунками хімічного і акустичного забруднення атмосферного повітря, але не менше 50 м.

Для АЗС малої та середньої потужності типів А і Б величина санітарних розривів від обладнання АЗС та автотранспортних засобів, що обслуговуються, може бути зменшена за умови застосування пожежобезпечних технологій та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифіковане в Україні, або можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного нагляду у встановленому порядку, але не менше ніж до 25 м для малої та 40 м для середньої АЗС. При цьому розрахункові показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням його фонового рівня не повинні перевищувати гігієнічні нормативи та нормативи екологічної безпеки. Зменшення санітарних розривів погоджується з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та місцевими органами Мінекоресурсів у встановленому порядку.

7.63* Не допускається розміщувати АЗС на ділянках вулиць і доріг з поздовжнім похилом більше 40%0 та з радіусами закруглення у плані 250 м і менше.

Наземні споруди АЗС слід розміщувати на відстані не менше 10 м від краю проїжджої частини. На дорогах з 1-2 смугами руху в кожному напрямку на під'їздах до АЗС необхідно улаштовувати додаткову смугу накопичення транспортних засобів завширшки, що дорівнює основній смузі руху, але не менше 3,0 м, впродовж 50 м до в'їзду на АЗС та 15 м від виїзду з неї. Довжину переходу від основної ширини проїжджої частини до додаткової смуги накопичення слід приймати не менше 15 м. Допускається зменшення довжини смуги накопичення до 30 м для малих та 40 м для середніх АЗС за умови їх розташування на вулицях з інтенсивністю руху не більше 300 авт./год. на 1 смугу руху.

7.64* Територія АЗС відокремлюється від проїжджої частини острівцем безпеки, ширина якого встановлюється з умов розміщення транспортного бар'єра, тротуару. В'їзд та виїзд з території АЗС влаштовують окремо один від одного завширшки не менше 4,2 м кожний з радіусом закруглення не менше 10 м. Якщо в'їзд та виїзд влаштовуються суміщеними, між ними необхідно передбачити розділювальний острівець безпеки завширшки не менше 1 м, піднятий над проїжджою частиною на 0,1 м.

7.65* Найменшу відстань від в'їзду та виїзду з території АЗС слід приймати:

а) до перехрестя з магістральною вулицею (найближча межа її проїжджої частини) - 100 м;

б) до перехрестя з вулицею або проїздом місцевого значення (найближча межа її проїжджої частини) - 35 м;

в) до вікон робочих та житлових приміщень, ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних та лікувальних закладів, майданчиків відпочинку - 15 м.

Додаток 3.2*

(рекомендований)

ПОКАЗНИКИ

розрахункової щільності населення (брутто) для районів садибної забудови

------------------------------------------------------------------

| | нки, |ділянок|--------------------------------------|

| | кв.м |на 1 га| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

|---------+-------+-------+-----+-------+-------+-------+--------|

|Садибна | 1500 | 5 - 6 |10 - |15 - 18|20 - 24|25 - 30|30 - 36 |

| | | | 12 | | | | |

|---------+-------+-------+-----+-------+-------+-------+--------|

|Садибна | 1200 | 6 - 7 |12 - |18 - 21|24 - 28|30 - 35|36 - 42 |

| | | | 14 | | | | |

|---------+-------+-------+-----+-------+-------+-------+--------|

|Садибна | 1000 | 8 - 9 |17 - |26 - 27|34 - 35|43 - 44|51 - 52 |

| | | | 18 | | | | |

|---------+-------+-------+-----+-------+-------+-------+--------|

|Садибна | 600 |13 - 15|28 - |42 - 43|55 - 57|68 - 71|81 - 84 |

| | | | 29 | | | | - |

|---------+-------+-------+-----+-------+-------+-------+--------|

|Садибна | 500 |16 - 17|34 - |50 - 52|66 - 68|82 - 84|97 - 99 |

| | | | 35 | | | | |

|---------+-------+-------+-----+-------+-------+-------+--------|

|Блокована| 400 |19 - 21|41 - |61 - 62|80 - 82| 98 - | 115 - |

| | | | 42 | | | 100 | 118 |

|---------+-------+-------+-----+-------+-------+-------+--------|

|Блокована| 300 |24 - 27|53 - |78 - 80| 101 - | 124 - | 144 - |

| | | | 55 | | 104 | 127 | 148 |

|---------+-------+-------+-----+-------+-------+-------+--------|

|Блокована| 200 |32 - 38|75 - | 109 - | 134 - | 169 - | 196 - |

| | | | 77 | 112 | 143 | 173 | 200 |

|---------+-------+-------+-----+-------+-------+-------+--------|

|Блокована| 150 |40 - 49|96 - | 138 - | 176 - | 211 - | 242 - |

| | | | 99 | 142 | 180 | 216 | 248 |

------------------------------------------------------------------

Додаток 6.3

(рекомендований)

Таблиця 1 - Величина максимально допустимих радіусів обслуговування

--------------------------------------------------------------------

| Установи і підприємства | Радіус обслуговування, м |

| обслуговування | |

|------------------------------------------------------------------|

| Дитячі дошкільні установи*): |

|------------------------------------------------------------------|

|у містах при багатоповерховій | 300 |

|забудові | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|у сільських поселеннях і містах, при| 500 |

|одно- і двоповерховій забудові | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Загальноосвітні школи різних |До 750 для I й II ступенів; |

|ступенів освіти*) | до 2000 для III ступеня |

|------------------------------------------------------------------|

|Дитячі дошкільні установи, об'єднані з початковою школою: |

|------------------------------------------------------------------|

|у містах при багатоповерховій | 300 |

|забудові | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|у сільських поселеннях і містах, при| 500 |

|одно-, двоповерховій забудові | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Позашкільні заклади житлових | 750 - 1500 |

|районів | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Приміщення для фізкультурно- | 500 |

|оздоровчих занять та дозвілля **) | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Приміщення, будинки для творчості і | 1500 |

|спорту учнів у житлових районах | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Культурно-видовищні центри житлових | 1500 |

|районів | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Фізкультурно-спортивні центри | 1500 |

|житлових районів | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Поліклініки та їх філіали у містах | 1000 |

|***) | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Роздавальні пункти молочної кухні | 500 |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Те саме, при одно- і двоповерховій | 800 |

|забудові | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Аптеки у містах | 500 |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Те саме, при одно- і двоповерховій | 800 |

|забудові | |

|------------------------------------------------------------------|

|Підприємства торгівлі, громадського харчування і побутового |

|обслуговування місцевого значення: |

|------------------------------------------------------------------|

|у містах при забудові | 500 |

|багатоповерховій | |

|------------------------------------+-----------------------------|

|те саме, одно-, двоповерховій | 800 |

|------------------------------------+-----------------------------|

|у сільських поселеннях | 2000 |

|------------------------------------+-----------------------------|

|Відділення зв'язку та філіали | 500 |

|ощадного банку | |

|------------------------------------------------------------------|

|--------------- |

| *) Вказаний радіус обслуговування не поширюється на|

|спеціалізовані й оздоровчі дитячі дошкільні установи, а також на|

|спеціальні дитячі ясла-сади загального типу і загальноосвітні|

|школи (мовні, математичні, спортивні та ін.). Шляхи підходів учнів|

|до загальноосвітніх шкіл з початковими класами не повинні|

|перетинати проїзну частину магістральних вулиць в одному рівні з|

|транспортом. |

| **) Доступність фізкультурно-спортивних споруд міського|

|значення не повинна перевищувати 30 хв. |

| ***) Доступність поліклінік, амбулаторій,|

|фельдшерськоакушерських пунктів і аптеку сільській місцевості|

|приймається у межах 30 хв. (з використанням транспорту). |

--------------------------------------------------------------------

Таблиця 2 - Зменшення радіусів обслуговування залежно від схилу місцевості

------------------------------------------------------------------

| Схил, %0 | Зміна радіусів пішохідної доступності до різних |

| | об'єктів залежно від схилів місцевості, м |

|--------------+-------------------------------------------------|

| 0 - 5 | 300 | 500 | 750 | 1000 | 1500 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 10 | 180 | 300 | 450 | 600 | 900 |

|--------------+---------+---------+---------+---------+---------|

| 20 | 90 | 150 | 225 | 300 | 450 |

------------------------------------------------------------------

ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 НАСТАНОВА ЩОДО ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ.

Аналогові графічні матеріали – графічні креслення Зонінгу виконані на паперових носіях у відповідному масштабі.

Вид використання території –використання та забудова території, що поєднуються за подібністю відповідних ознак. Розрізняються переважний, супутній та допустимий вид використання.

Дозволений (переважний та супутній) вид використання території – використання, яке відповідає переліку переважних та супутніх видів використання та містобудівної документації.

Допустимий вид використання території (земельної ділянки) – вид використання, який не відповідає переліку переважних та супутніх видів для даної територіальної зони, але може бути дозволеним за умови спеціального погодження.

Єдині зональні вимоги – вимоги до функціонального призначення, параметрів забудови та іншого використання території, що діють в межах кожної територіальної зони, встановленої в Зонінгу відповідно до містобудівної документації, державних будівельних норм.

Зонування – встановлення територіїаьльних зон в межах населеного пункту з визначенням відповідних видів використання території, об’єктів нерухомості та встановленням містобудівного регламенту.

Зонінг – містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Містобудівний регламент – використання земельних ділянок, що встановлюється у межах відповідних територіальних зон і визначає види переважного та супутнього використання земельних ділянок, граничні параметри дозволеного будівництва, реконструкції об’єктів будівництва і використовується в процесі проектування, забудови та наступної експлуатації об’єктів.

Переважний вид використання території (земельної ділянки) – вид використання, який відповідає переліку дозволених видів для даної територіальної зони і не потребує спеціального погодження.

Схема зонування – картографічний матеріал, якій відображає розташування і типи територіальних зон, що забезпечує надання відповідних умов та обмежень в межах населеного пункту.

Супутній вид використання території (земельної ділянки) – вид використання, який є дозволенним та необхідним для забезпечення функціонування переважного виду використання земельної ділянки, (який не потребує спеціального погодження).

Спеціальне погодження – погодження щодо видів землекористування, використання нерухомості, які не відповідають переліку переважних та супутніх видів використання для зазначеної територіальної зони за Зонінгом, але відносяться до допустимих.

Територіальна зона – територія (у визначених межах) на схемі зонування, стосовно якої встановлені єдині зональні вимоги.

Територіальна підзона – частина зони, в межах якої умови та обмеження забудови земельних ділянок, відрізняються від аналогічних показників територіальної зониокремими показниками, що пов’язані з відповідними планувальними обмеженнями.

На схемі зонування територія населеного пункту поділяється на територіальні зони, для кожної з яких встановлюється містобудівний регламент.

На схемі зонування відображаються:

- межі та кодові позначення встановлених Зонінгом територіальних зон (включно з підзонами у їх складі);

- межі затверджених у встановленому порядку територій об'єктів культурної спадщини (за наявності).

Назви і кодові позначення зон (включно з підзонами у їх складі) групуються за видами. Код підзони включає код територіальної зони, в межах якої вона виділена, і порядковий номер підзони.

Містобудівними регламентами, встановленими для кожної територіальної зони (підзони), визначаються:

- види дозволеного (переважні та супутні) використання земельних ділянок;

- граничні параметри дозволеного будівництва, реконструкції об’єктів будівництва відповідно Порядку надання умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх складу та змісту, затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011 № 109 та зареєстрованого у Мінюсті України за № 912/19650 від 22.07.2011).

Сукупність, видів використання та граничних параметрів переважного будівництва, реконструкції об’єктів будівництва у складі містобудівного регламенту є єдиними для усіх об’єктів в межах відповідної зони, якщо інше не обумовлене у складі регламенту.

Містобудівні регламенти підзон можуть відрізнятися від містобудівного регламенту територіальних зон за окремими показниками дозволеного будівництва.

Для кожної земельної ділянки дозволеним є таке використання, яке відповідає містобудівному регламенту відповідної зони.

Невідповідність наміру забудови встановленому виду дозволеного використання земельних ділянок і об'єктів, зазначеним у містобудівному регламенті, означає, що його застосування, у відповідній територіальній зоні не допускається. Зміна параметрів земельних ділянок і об'єктів будівництва, види використання і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можлива лише шляхом приведення таких об'єктів у відповідність до містобудівного регламенту або шляхом зменшення їх невідповідності граничним параметрам в процесі дозволеного будівництва.

Розташування в межах земельних ділянок об’єктів соціального призначення та супутніх видів забудови – інженерно-технічних об'єктів, споруд, комунікацій, що забезпечують реалізацію дозволеного використання об'єктів будівництва на цих ділянках, є обов’язковим за умов дотримання технічних умов (норм).

4.8 Невідповідними містобудівним регламентам вважаються земельні ділянки та існуючі об'єкти:

- існуючі види використання земельних ділянок для містобудівних потреб і параметри об'єктів будівництва, які не відповідають видам переважного використання;

- існуючі розміри земельних ділянок для містобудівних потреб і параметри об'єктів будівництва, які не відповідають граничним розмірам земельних ділянок і граничним параметрам дозволеного будівництва, реконструкції об'єктів будівництва;

- виробничі та інші об'єкти, санітарно-захисні зони які розповсюджуються за межі виробничої території, в наслідок чого їх функціонування наносить шкоду об’єктам, розташованим у межах суміжних земельних ділянок.

4.9 Земельні ділянки та розташовані на них об'єкти, які існували до впровадження в дію Зонінгу, граничні розміри і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можуть використовуватись без визначення терміну їх приведення у відповідність до містобудівного регламенту, якщо вони не створюють загрози для життя, здоров'я людини, для оточуючого середовища, об'єктів культурної спадщини.

4.10 Зміна видів використання земельних ділянок і об’єктів будівництва фізичними та юридичними особами здійснюється у відповідності до переліку видів переважного та супутніх видів допустимого використання в межах відповідної територіальної зони при дотриманні вимог містобудівних регламентів та в порядку, визначеному законодавством, за умов забезпечення надійності та безпеки об’єктів нерухомості.

4.11 Перелік, кількість територіальних зон та перелік видів використання земельних ділянок визначається у залежності від особливостей населеного пункту, місцевих умов, рішень містобудівної документації.

6.8 Схема зонування складається, як правило, з основних типів зон:

- громадські Г;

- житлові Ж;

- рекреаційні Р;

- курортні К:

- зони транспортної інфраструктури ТР;

- зони інженерної інфраструктури ІН;

- комунально –складські КС;

- виробничі В;

- спеціальні С;

- зони земель історико – культурного призначення ІК;

- зона земель природно – заповідного фонду ПЗФ.

В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються:

- переважні види використання;

- супутні види дозволеного використання;

- допустимі види використання.

Допустимі види використання можуть бути дозволені за умови виконання визначених вимог і отримання спеціальних погоджень з відповідними підрозділами органів виконавчої влади та територіальними спеціально – уповноваженими органами центральних органів виконавчої влади та розробником генерального плану (в разі необхідності).

До переважних видів використання територіальної зони можуть встановлюватися супутні. За відсутності на земельній ділянці переважного виду використання, супутній вид не допускається.

До супутніх видів переважного використання можуть відноситися:

1) об’єкти, що технологічно пов’язані з об’єктами переважних видів або сприяють їх безпеці, в тому числі протипожежні, у відповідності до чинної нормативно-технічної докуменації;

2) об’єкти торгівлі, громадського харчування та іншого громадського, побутового обслуговування;

3) споруди, що призначені для охорони об’єктів переважного чи дозволеного виду використання;

4) об’єкти інженерної інфраструктури:

- автостоянки,

- гаражі,

- паркінги;

5) об’єкти благоустрою (дитячі, спортивні майданчики, місця для відпочинку);

6) громадські туалети.

Сумарна площа об’єктів супутнього виду використання не повинна перевищувати загальну площу переважних та допустимих видів використання.

5.9 Громадські зони Г.

Ділові зони Г-1 призначаються для розташування адміністративних, наукових, ділових, фінансових, супутніх до них елементів транспортної інфраструктури (стоянок, паркінгів). В громадських зонах також можуть розташовуватись житлові будинки.

Навчальні зони Г-2 призначаються для розташування закладів середньої спеціальної і вищої освіти. Зони вищих і середньо-спеціальних навчальних закладів встановлюються з метою концентрації освітніх і супутніх до них функцій: навчальних, інформаційних, культурних, оздоровчих, дозвілля.

Культурні та спортивні зони Г-3 призначаються для розташування крупних культурно-мистецьких та спортивно-видовищних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів тощо.

Лікувальні зони Г-4 призначаються для розташування лікарень, поліклінік,амбулаторій, аптек.

Торгівельні зони Г- 5 призначаються для розташування магазинів, торгівельних центрів,ринків.

5.10. Житлові зони Ж.

Житлові зони у своєму складі містять території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об’єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об’єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на оточуюче середовище.

Житлові зони призначені для забудови житловими будинками різних типів і поверховості в залежності від місця розташування і характеру забудови території.

- садибної забудови Ж-1 розташування одноквартирних житлових будинків до З поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.

Допускається розміщення об’єктів обслуговування цієї зони, гаражів для збереження автомобілів, споруд інженерно-технічного забезпечення.

- блокованої малоповерхової забудови Ж-2 розташування зблокованих житлових будинків з виходом з кожної квартири на земельну ділянку з поверховістю до 3 поверхів.

Допускається розміщення об’єктів обслуговування цієї зони, гаражів для зберігання автомобілів, споруд інженерно-технічного забезпечення.

- змішаної житлової забудови середньої поверховості та громадської забудови Ж- 3;

розташування багатоквартирних житлових будинків, супутніх об’єктів повсякденного обслуговування, некомерційних комунальних об’єктів, а також окремих об’єктів загальноміського значення;

- змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови Ж4.

- розташування багатоповерхових житлових будинків поверховістю вище ніж 5 поверхів, супутніх об’єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об’єктів, окремих об’єктів загальноміського значення.

5.11 Рекреаційні зони Р.

належать території, що призначаються і використовуються для відпочинку населення:

- рекреаційні зони природних ландшафтів Р-1, для забезпечення збереженості унікальних природних ландшафтів – об’єктів. Мета організації зони полягає у збереженні цінних природних особливостей і ландшафтів; планувальні містобудівні заходи мають здійснюватися з мінімальним впливом на вразливі елементи природного середовища;

- рекреаційні зони активного відпочинку Р-2 призначаються для виконання активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об’єктами для активного відпочинку населення та громадські центри. Ці території мають бути забезпечені високим рівнем благоустрою, належним переліком постійних споруд для активного відпочинку, тимчасових споруд та інших об’єктів супутніх видів активності;

- рекреаційні зони озеленених територій загального користування Р-3 призначаються для повсякденного відпочинку населення і включає парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми;

- рекреаційні зони дач та колективних садів Р-4.

5.12 Курортна зона – К.

Зона санаторіїв КС призначені для розміщення санаторіїв, санаторіїв –профілакторіїв для дорослих , для батьків з дітьми;

Зона установ відпочинку і туризму КВТ призначені для розміщення пансіонатів, курортних готелей, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, центрів обслуговування, парків.

5.13 Зони транспортної інфраструктури ТР.

До зон транспортної інфраструктури включаються :

- зона транспортної інфраструктури ТР-1 містять території смуг відводу залізниці;

- зона транспортної інфраструктури ТР-2 –відносяться території залізничних і авто вокзалів, морських і річкових вокзалів, аеровокзалів, терміналів, транспортних вузлів;

- зона транспортної інфраструктури ТР-3 відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній).

5.14 Зони інженерної інфраструктури ІН.

До зон інженерної інфраструктури відносяться :

головні об’єктіи електромережі ІН-1;

головні об’єкти тепломережі, міжоб’єктних котелень, розподільчих об’єктів електромережі ІН-2;

магістральні інженерні мережі ІН-3.

5.15 Комунально –складські зони КС.

- зона розміщення об’єктів 1-класу санітарної класифікації – КС-1;

Для розміщення полів асенізації, утильзаводів і потребує санітарно–захисних зон -

1000 м.

- зона розміщення об’єктів 2-класу санітарної класифікації – КС-2;

Для розміщення скотомогильники із захороненням в ямах, сміттєспалювальних та сміттєпереробних заводів, полігонів твердих побутових відходів, ділянки компостування твердих побутових відходів та нечистот населеного пункту і потребує санітарно–захисних зон –500 м.

- зона розміщення об’єктів 3-класу санітарної класифікації – КС3;

Для розміщення кладовища, зливних станцій, ділянки для парників, теплиць з використанням сміття, компостування і потребує санітарно –захисних зон -300 м.

- зона розміщення об’єктів 4-класу санітарної класифікації – КС4;

Для розміщення бази районного призначення для збирання утильсировини, механізованих транспортних парків по очищенню міст, сміттєперевантажувальних станцій, складів тимчасового збереження утильсировини без її переробки, підприємства по обслуговуванню автомобілів (вантажні автомобілі, а також автобуси міського транспорту), автогазонаповнювальних компресорних станцій і потребує санітарно – захисних зон –

100 м.

- зона розміщення об’єктів 5-класу санітарної класифікації – КС5;

Для розміщення підприємств по обслуговуванню автомобілів (легкові автомобілі, крім тих, що належать громадянам, і автобуси, крім автобусів міського транспорту) і і потребує санітарно –захисних зон -50 м.

5.16 Виробничі зони В.

До складу виробничих зон входять:

- зони підприємств І класу шкідливості В-1 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 1000 м;

- зони підприємств ІІ класу шкідливості В - 2 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 500 м;

- зони підприємств ІІІ класу шкідливості В- 3 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 300 м;

- зони підприємств IV класу шкідливості В-4 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 100 м.

- зони підприємств V класу шкідливості В-5 призначені для підприємств, що є джерелами забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон до 50 м;

5.17 Спеціальні зони С.

У спеціальних зонах передбачається розташування об’єктів, які несумісні із функціонуванням з іншими об’єктами в інших територіальних зонах, а створення і використання цих зон неможливе без встановлення спеціальних вимог. Режим використання цих зон визначається їх призначенням.

- рекреаційно-меморіальні зони С-1, призначені для збереження місць пам’ятних історичних поховань, що однозначно виконують рекреаційну та культурну функцію. Як правило, рекреаційно-меморіальні території розташовані в зонах дії обмежень за вимогами охорони пам’яток культурної спадщини;

- меморіальні зони С-2 призначені як для забезпечення умов охорони існуючих меморіальних комплексів, так і для організації нових в честь пам’ятних подій;

- зони режимних об’єктів зв’язку С-3, що виділяються для розташування радіотелевізійних передаючих та ретрансляційних центрів, антенних полів, телебашт;

- зони військових об’єктів С-4 для розташування підприємств, закладів і організацій державних органів виконавчої влади з питань оборони та безпеки;

- зони пенітенціарних установ С-5.

5.18 Зона земель історико-культурного призначення (ІК)

Для населених пунктів занесених до Списку історичних населених місць визначаються зони, щодо яких встановлюється спеціальний режим використання, обумовлений законодавством про охорону культурної спадщини:

5.19 Зона земель природно-заповідного фонду (ПЗФ)

Території з