Медичні огляди та їх значення

Відповідно до інструкції Міністерства охорони здоров'я СРСР від 6 травня 1961 № 352-61 і доповненням до інструкції від 26 серпня 1965 № 10-83/14-104 всі працівники перукарні перед вступом на роботу повинні пройти лікарський огляд і мати довідку про допуск до роботи. Завдання таких оглядів (званих попередніми) - не допустити на роботу осіб із захворюваннями, при яких робота в умовах даного виробництва протипоказана (тобто можуть бути загострення вже наявного захворювання або може з’явитися професійне захворювання). До роботи в перукарнях не допускаються особи, хворі на активну форму туберкульозу, шкірними захворюваннями. Вступники на роботу в перукарню повинні пройти огляд терапевтом і лікарем з шкірних хвороб.

Надалі лікар-терапевт проводить періодичні (один раз на квартал) медичні огляди працівників перукарні, а один раз на рік проводиться обстеження на туберкульоз (флюорографія) і на шкірні хвороби відповідно до зазначеної інструкції МОЗ СРСР . Основне завдання періодичних медичних оглядів - виявлення початкових ознак професійного захворювання та своєчасне вжиття заходів, спрямованих на попередження подальшого його розвитку.

Результати проходження періодичного медичного огляду заносяться в спеціальний журнал або санітарну книжку, яка є у кожного працівника перукарні.

Відповідальним за своєчасну явку на медичний огляд є завідувач перукарні або бригадир.

Суворе дотримання всіма працівниками санітарних правил в поєднанні з заходами щодо підтримання приміщення перукарні в чистоті, виконанням правил особистої гігієни сприяє попередження поширення заразних захворювань через перукарню.

Дотримання правил особистої гігієни. Виконання усіма без винятку працівниками правил особистої гігієни є обов'язковим.

Мити тіло надолужити не рідше одного разу на тиждень. Якщо є умови, то по закінченні робочого дня рекомендується прийняти душ.

Особливо ретельно повинен бути догляд за шкірою рук, так як ними майстер торкається до волосся і обличчя відвідувача; руки слід мити перед обслуговуванням кожного відвідувача, перед прийомом їжі, після відвідування вбиральні. Щоб від частого миття рук не з'явилася сухість шкіри, і на ній не утворилися тріщини, рекомендується після кожного миття насухо витирати руки і змащувати їх пом'якшувальним кремом. Зазвичай застосовують крем «Ланоліновий», гліцерин в суміші з нашатирним спиртом (на 100 г гліцерину 20-25 крапель нашатирного спирту) та подібні.

Особливу увагу слід звертати на нігті. Чорна облямівка під вільним краєм нігтя - це скупчення бруду, мікробів, лусочок шкіри, шкірного сала. Відомо, що 95% мікробів, які є на шкірі, знаходяться під нігтями. Догляд за нігтями - це щоденне миття щіткою, ретельне очищення піднігтьового простору, регулярне підрізання нігтів. Для очищення піднігтьового простору слід користуватися нігтечисткою. Використання інших предметів для цих цілей може привести до поранення шкіри. Підрізати нігті необхідно не рідше одного разу на тиждень.

Щодня треба доглядати за порожниною рота. Зуби краще чистити ввечері, а після кожного прийому їжі полоскати рот. Регулярне чищення зубів зміцнює ясна і усуває неприємний запах.

Робота перукаря пов'язана з постійним перебуванням на ногах. Тому велике значення має зручне взуття, яке повинне відповідати розміру ноги. При носінні вузького, тісного взуття може з’явитись плоскостопість та інші захворювання. Найкраще носити взуття на невеликому каблуці. Носіння взуття на високих підборах може спричинити розвиток такого захворювання, як розширення вен на ногах, а взуття без підборів - плоскостопість. Не слід під час роботи носити занадто тепле взуття.

При виконанні правил особистої гігієни необхідно стежити за білизною і одягом. Білизна захищає тіло від холоду, спеки, механічних подразників та іншого. Вона вбирає в себе піт, шкірне сало та інші виділення людського тіла, які при розкладанні починають видавати неприємний запах. Тому регулярна зміна білизни є обов'язковою.

На закінчення треба сказати про важливість занять фізкультурою і постійному загартовуванні організму. Це положення повністю відноситься до працівників перукарні, так як їх робота пов'язана з постійним перебуванням в приміщенні і за своїм характером малорухлива.

Регулярне заняття ранковою гімнастикою, обтирання, систематичні заняття спортом оберігають організм від захворювань і зміцнюють здоров'я.

Контроль за дотриманням працівниками перукарні санітарних правил по пристрою, обладнання та утримання перукарень покладено на санітарно-епідеміологічну станцію - профілактичний заклад органів охорони здоров'я. На лікарів санітарно-епідеміологічної станції покладається систематичне обстеження всіх приміщень перукарень (поточне санітарне обстеження), а також виконання працівниками гігієнічних вимог. Результати такого обстеження відображають в санітарному журналі, сторінки якого мають бути пронумеровані, журнал прошитий і зареєстрований в санітарно-епідеміологічній станції, яка обслуговує дану перукарню. Журнал повинен зберігатися у адміністрації. При подальшому відвідуванні перукарні санітарний лікар перевіряє виконання раніше даних приписів, спрямованих на усунення виявлених санітарних порушень. (У ряді випадків перевірка приписів санітарного лікаря покладається на громадського санітарного інспектора.) Якщо лікар при поточному обстеженні виявляє грубі санітарні порушення або адміністрація систематично не виконує дані лікарем приписи, то в цьому випадку санітарний лікар застосовує санкції: накладення штрафу на особу, винну в санітарному порушення, винесення постанови про припинення експлуатації перукарні або окремих її приміщень для усунення порушення та подібне.

При здійсненні постійного контролю за санітарним станом перукарні санітарний лікар у своїй діяльності спирається на актив в особі громадських санітарних інспекторів.

Опора на широкий санітарний актив - неодмінна умова ефективності роботи санітарного лікаря.

У перукарнях громадські санітарні інспектори виділяються з числа співробітників. Списки виділених санітарних інспекторів стверджує головний лікар санітарно-епідеміологічної станції за погодженням з профспілковою організацією.

Хороша робота активу можлива лише за умови відповідної підготовки. Лікарі санітарно-епідеміологічних станцій проводять заняття з громадськими санітарними інспекторами з програмою, затвердженою виконкомом союзу товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР і Міністерством охорони здоров'я СРСР. У навчальний план і програму занять громадських санітарних інспекторів входять питання необхідного санітарного мінімуму за основними гігієнічним розділах.

Інспекторам видаються посвідчення за встановленою формою з додатком виписки з Положення про громадський санітарному інспекторі, затвердженої Міністерством охорони здоров'я СРСР 10 серпня 1964

Громадський санітарний інспектор організовує перевірку санітарного стану приміщень перукарні, а в разі виявлення санітарних порушень пред'являє адміністрації вимоги щодо усунення зазначених порушень. Про всі виявлені недоліки громадський санітарний інспектор ставить до відома місцеву санітарно-епідеміологічну станцію.

Громадський санітарний інспектор стежить за поточним санітарним станом перукарні, за дотриманням усіма працівниками перукарні санітарних норм і правил санітарного режиму при виконанні різних робіт і т. д.

У ряді випадків на громадського санітарного інспектора покладається перевірка виконання адміністрацією приписів, які дає санітарний лікар при обстеженні перукарні.

Проведене обстеження громадський санітарний інспектор оформляє актом, один примірник якого відправляє в місцеву санітарно-епідеміологічну станцію, інший - передає адміністрації.

Громадський санітарний інспектор має доступ до перукарні в будь-які години (навіть у неробочий час).

Він повинен знати принципи надання першої медичної допомоги при нещасних випадках. В аптечці, яку відає санітарний інспектор, повинен постійно бути повний набір необхідних медикаментів.

Усі працівники перукарні до вступу на роботу навчаються санітарного мінімуму, а надалі 1 раз на 2 роки і мають про це відповідний документ.

У кожній перукарні повинно бути витяг з діючих Санітарних правил устрою, обладнання та утримання перукарень.

Відповідальним за виконання цих правил є завідувач перукарні.