Категорія робіт за важкістю та енерговитратами

Норми для Карти умов праці

Норми штучного (для люмінесцентних ламп) та природного освітлення виробничих приміщень

Таблиця 3.1

Характеристика зорових робіт Найменший розмір об’єкта розпізнавання, мм Розряд зорової роботи Під розряд зорової роботи Штучне освітлення Природне освітлення Суміщене освітлення
Освітленість, лк КПО, %
при комбі-новано-му освітленні при боковому освітленні при верхньому чи комбінованому освітленні при боковому освітленні при верхньому чи комбінованому освітленні при боковому освітленні
Найвищої точності Менше 0,15 І а б в г 3,5
Дуже високої точності 0,15-0,3 ІІ а б в г 2,5 4,2 1,5
Високої точності 0,3-0,5 ІІІ а б в г 1,2
Середньої точності 0,5-1 ІV а б в г 1,5 2,4 0,9
Малої точності 1-5 V а б в г - - 1,0 1,8 0,6
Груба Більше 5 ІV - - 0,5 1,2 0,3

Нормовані значення КПО для деяких приміщень

Таблиця 3.2

 

№ з.п. Приміщення Площина (Г- горизонтальна) нормування КПО - висота площини над підлогою, м Коефіцієнт природної освітленості ен , %,  
при верхньому та комбінованому освітленні при бічному освітленні
1. Конструкторські та креслярські бюро Г-0,8 4,5 1.8
2. Читальні зали Г-0,8 2,7 0,9
3. Аудиторії, навчальні кабінети, лабораторії Г-0,8 на робочих столах та партах 3,6 1,4
4. Цехи та приміщення виробництва харчових продуктів Г-0,8 2,7 0,9

 

 

Категорія робіт за важкістю та енерговитратами

(ГОСТ 12.1005-88)

Категорія робіт Характеристика робіт Енерговитрати
Легка Іа належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження. 105 - 140 Вт 90 - 120 ккал/год.
Легка Іб належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням 141 - 175 Вт 121 - 150 ккал/год.
Середньої важкості ІІа належать роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження 176 - 232 Вт 151 - 200 ккал/год.
Середньої важкості ІІб належать роботи, що виконуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням 233 - 290 Вт 201 - 250 ккал/год.
Важка ІІІ належать роботи, пов'язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль 291 - 349 Вт 251 - 300 ккал/год.

Таблиця 4.2.

Оптимальні величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Період року Категорія робіт Температура повітря, 0С Відносна вологість, % Швидкість руху повітря, м/с
Холодний період року Легка Іа 22-24 60-40 0,1
Легка Іб 21-23 60-40 0,1
Середньої важкості ІІа 19-21 60-40 0,2
Середньої важкості ІІб 17-19 60-40 0,2
Важка ІІІ 16-18 60-40 0,3
Теплий період року Легка Іа 23-25 60-40 0,1
Легка Іб 22-24 60-40 0,2
Середньої важкості ІІа 21-23 60-40 0,3
Середньої важкості ІІб 20-22 60-40 0,3
Важка ІІІ 18-20 60-40 0,4

 

Таблиця 4.3.

Допустимі величини температури, відносної вологості і швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень
Пора року Категорія робіт Температура повітря, 0С Відносна вологість, % Швидкість руху, м/с
Верхня межа Нижня межа
На постійних робочих місцях На непостійних робочих місцях На постійних робочих місцях На непостійних робочих місцях
Холодний період року Легка Іа 25 26 21 18 75 не більше 0,1
Легка Іб 24 25 20 17 75 не більше 0,2
Середньої важкості ІІа 23 24 17 15 75 не більше 0,3
Середньої важкості ІІб 21 23 15 13 75 не більше 0,4
Тяжка ІІІ 19 20 13 12 75 не більше 0,5
Теплий період року Легка Іа 28 30 22 20 55 - при 280С 0,2 - 0,1
Легка Іб 28 30 21 19 60 - при 270С 0,3 - 0,1
Середньої важкості ІІа 27 29 18 17 65 - при 260С 0,4 - 0,2
Середньої важкості ІІб 27 29 15 15 70 - при 250С 0,5 - 0,2
Тяжка ІІІ 26 28 15 13 75 - при 240С 0,6 - 0,5

 

 

Вимоги безпеки до виробничих будинків і споруджень Безпека обслуговуючого персоналу подібних технологічних ліній залежить від того, наскільки правильно буде розставлено обладнання, виділені проходи і встановлений порядок пересування людей, вантажів, транспорту.

При розставлянні основного обладнання необхідно враховувати складність технологічного процесу, а також небезпеку експлуатації обладнання.

На робочому місці розрізняють робочі проходи і допоміжні. Робочий прохід визначається потребою обслуговуючого персоналу переносити деталі, конструкції, інструмент і т.д. У цьому випадку робочий прохід не повинний бути менше 1 м, рахуючи від крайніх точок обладнання або від межі робочих місць (зони обслуговування). Допоміжний прохід використовується тільки для періодичного проходу обслуговуючого персоналу (ремонт, чищення обладнання). Ширина допоміжного проходу залежить від конфігурації поверхонь обладнання, що виходить у прохід, і від розмірів обладнання. Наприклад, відстань (мінімальна) між механічним обладнанням і стіною або колоною будинку приймається рівною 0,5 м, а між електричним обладнанням і конструкціями будинку — не менше 0,75 м.

Ширина основного проходу в більшості різноманітних виробництв установлюється 1 м, проте цей розмір збільшується для електроустановок до 1,5—2,0 м, для зварювального обладнання — до 2—2,5 м. Ширина проходу, що примикає до пульта керування, збільшується до 1,5 м.

Залізничні колії, розташовані в цеху або на відкритій виробничій території, повинні мати габарити безпеки по обидва боки колії: при широкій колії — не менше 2 м, при вузькій — не менше 1 м, рахуючи від верхівки рейки. На заокругленнях шляху вузької колії габарит безпеки варто збільшити до 1,5 м.

При розміщенні обладнання і призначенні розмірів зони обслуговування необхідно враховувати робочу позу людини, яку вона змушена приймати при виконанні різноманітних операцій. Основні пози людини зображені на рис. 6.2

Ширина проходу в цих випадках відраховується від межі зони обслуговування. Відстань між бічними частинами механічного обладнання приймається рівною не менше 0,5 м. Збільшення цього проміжку може бути обгрунтовано лише збільшенням габаритів обладнання внаслідок складання і розбирання останнього.

Ширина проїзду визначається в залежності від транспортних засобів (вона повинна перевищувати габарити транспорту на 0,7 м із кожної сторони) і перевезених вантажів, а також від числа рядів прямування.

Рис. 6.2. Мінімальний простір, необхідний для виконання роботи при різноманітних положеннях тіла

 

Робоче місце є основною ланкою виробничої структури цеху металоконструкцій, тому дуже важливо, щоб воно було раціонально організовано. Під раціональною організацією робочого місця варто розуміти: упорядковане розташування обладнання (верстата), організаційної оснастки (інструментальні шафи, підноси і лотки для інструментів, стелажі й етажерки, планшети і рамки для технічної документації й ін.) і інших пристроїв, що забезпечують високопродуктивну працю і її безпеку.

На рис.6.3 поданий варіант безпечної організації робочого місця свердлильника, що обслуговує вертикально-свердлильний верстат. Воно оснащене стелажем 1 із висувною платформою для збереження пристосувань і предметів відходу за робочим місцем, а також інструментальною тумбочкою, призначеною для збереження ріжучого, допоміжного і вимірювального інструменту. За інструментальною тумбочкою встановлений планшет 3 для робочих креслень і технологічної документації. Під ноги верстатнику підкладають штахет 4. Пересувний приймальний столик 5 служить для розміщення на ньому тари 6 із заготівлями. Біля столика розташований стелаж-підставка 7 піднастільне обладнання. Таке планування робочого місця забезпечує безпечну високопродуктивну працю.

Огородження — матеріальна перешкода у вигляді шта-хетів, сіток, екранів, кожухів, щитків, установлюваних із метою ізоляції небезпечних чинників і зон. У залежності від джерела небезпеки різняться огородження: частин, що рухаються, що являють собою небезпеку захоплення рук, волосся й одягу робітника; робочої зони, із якої можуть вилітати оброблювані предмети, ушкоджені елементи; частин, що знаходяться під напругою; від падаючих предметів; перешкоджаючому влученню людини в небезпечну зону; устроїв і установок, ушкодження яких може призвести до нещасного випадку.