Які біологічно активні сполуки утворюються в нирках?
Чим відрізняються один від одного нефрони?
Залежно від місця розташування в нирці розрізняють три типи нефронів: суперфіці- альні, інтракортикальні і юкстамедулярні. Співвідношення їх таке: суперфіціальних нефронів 20-30 %, інтракортикальних - 60-70 %, юкстамедулярних - 10-15 %. Відмінність нефронів стосується як міс- церозташування клубочка, так і деяких особливостей канальців. Розташовані найближче до капсули нирки суперфіціальні нефрони мають крупніші клубочки і коротку петлю Генле з поворотом на межі кіркової і мозкової речовин. Розташовані на межі цих шарів нирки клубочки юкстамедулярних нефронів (ЮМ) мають довгу петлю, що доходить майже до кінця сосочка. Це забезпечує активнішу реабсорбцію в них, ніж у поверхнево розташованих нефронах з коротшою петлею Генле. Місцезнаходження кожної з частин нефрона невипадкове. Від цього залежить їх функція в процесі сечоутворення. Нижче подана характеристика функцій юкстамедуляр- ного нефрона.
Що таке юкстагломерулярний апарат (ЮГА) нирок?
ЮГА складається з трьох типів клітин: 1) гранулярні; 2) екстрагломе- рулярні мезангіальні; 3) клітини macula densa. Гранулярні клітини (диференційовані гаадком'язові) містять секреторні гранули гормону (ферменту) реніну. Клітини macula densa беруть участь в регуляції секреції реніну і швидкості фільтрації.
Які особливості кровопостачання нирок?
Нирковий кровотік характеризується тим, що протікаюча кров використовується не тільки для трофіки органа, але й для сечоутворення. Тому кровоносні судини, забезпечуючи процес утворення сечі, при виконанні функції відповідних відділів нефрона тісно взаємодіють з ними на кожній ділянці. За своєю інтенсивністю кровопостачання нирки близьке до кровопостачання ендокринних залоз. У нормі в дорослої людини через нирки проходить до 25 % серцевого викиду (1000-1200 мл/хв), і при вазі обох нирок 300 г питомий кровотік через них складає 4 мл/хв/г. Таке рясне кровопостачання забезпечується анатомічними особливостями ниркових артерій, що відходять безпосередньо від черевного відділу аорти у випіяді короткого товстого стовбура. Артерія, потрапляючи в кожну нирку, починає ділитися на все дрібніші гілки: так, кінцеві гілки її — ра- діарні артерії - на межі кіркового і мозкової о шарів віддають гілки до зовнішньої поверхні нирки під прямим кутом. Це уа$а а$егет, що входить у їломерулярний апарат нирок.
Від чого залежить величина фільтраційного тиску?
Ефективний тиск фільтрації (ЕТФ) є результуючою взаємодії сил, частина яких виштовхує вміст крові з капілярів, а інша цьому перешкоджає. Виштовхуючою силою є трансмуральний тиск (Р(), обумовлений різницею між гідродинамічним тиском крові клубочка (Рк) і гідростатичним тиском рідини, що знаходиться в просвіті капсули (Ргіі), а перешкоджаючою - онкотичний тиск крові (Ро):
ЕТФ =Р,-Р„ (ммрт. ст.)
У звичайних умовах ЕТФ на початку капілярів дорівнює: (65 - 15) - 25 = 25 мм рт. ст. (33 кПа). Але в міру виходу деякої частини плазми крові (вірніше, безбілкової її фази) онкотичний тиск зростає, і величина ЕТФ знижується.
Які біологічно активні сполуки утворюються в нирках?
Наявна у нирці система зворотного зв'язку регулює швидкість клубочкової фільтрації залежно від об'єму крові, що притікає, і швидкості реабсорбції №С1 у даному нефроні. Ця функція виконується клітинами ЮГА, які реагують на: а) ступінь розтягування аферентної артеріоли; б) рівень реабсорбції ИаСІ. Зрештою ЮГА, секретуючи ренін, запускає гормональну регуляцію процесів кровотоку і реабсорбції (докладніше див. нижче). Секреторними клітинами є й інші структури нирок. Так, мезангіоцити, подоцити і ендотеліоцити ниркової мембрани секрету- ють метаболіти арахідонової кислоти (простагландини, лейкотрієни, тромбоксан), які регулюють стан самих цих клітин, нирковий кровотік, а також імунні реакції в клубочках.