Комплексний підхід у професіографуванні. Комплексні, універсальні, спеціальні та часткові професіограми
Комплексний аналіз опису професії включає виробничу характеристику професії та її спеціальностей; оцінку економічного значення професії; соціально-психологічну характеристику професії (престиж в суспільстві, особливості міжособистісної взаємодії); визначення обсягу знань, умінь і навичок, необхідних для успішного професійного праці, особливо тих, які визначають професійну майстерність, терміни підготовки і перспективи просування; санітарно-гігієнічну характеристику умов праці з акцентуванням уваги на «професійні шкідливості»; складання переліку вимог, що пред'являються до стану здоров'я працівника і медичних протипоказань до даної професії; формулювання вимог, що пред'являються до психологічних характеристик людини, і виділення професійно важливих якостей (ПВК) (В.Є. Орел).
Комплексна професіограма (К.К. Платонов, Ю.В. Котелова та ін.) Враховує характеристики :соціальні, технічні, економічні, медико-гігієнічні). А також вказує предмет, цілі, спосіб, критерії оцінки результатів і т.п.Комплексна професіограма є усестороннім описом роботи, в якому зібрані результати професіографії всіх дисциплін ергономіки і відповідних спеціальних дисциплін.
Часткові професіограми дають лише часткове з точки зору однієї науки чи наукової дисципліни уявлення про роботу. Якщо психологічна професіограма відображає лише фізіологічні, чи санітарно-гігієнічні, чи соціологічні, чи технологічно-економічні показники, таку професіограму відносять до розряду часткових. Використання подібних професіограм обмежується областю, пов’язаною з відповідною наукою, чи суміжними областями.
В залежності від призначення професіограми поділяються на універсальні та спеціальні.
Універсальні професіограми містять свідчення і характеристики праці, дійсні для всіх видів робіт. Така професіограма буває дуже обширною і переслідує багато цілей.
Спеціальна професіограма повинна будуватися системно, що передбачає: характеристику професії (спеціальності); соціальний престиж; перелік об'єкта знань, умінь, необхідних для успішної діяльності, з виділенням тих, які визначають професіональну майстерність, тут же наводяться терміни підготовки і перспективи оволодіння даною професією (спеціальністю); перелік фізіологічних вимог пропонованих до людини, і медичних протипоказань до роботи за даною професією (спеціальності); складання псіхограмми.Спеціальна професіограма – це вузькоспеціалізований відбір тих важливих характеристик, які необхідні для вирішення конкретної задачі, для конкретної цілі. Спеціальні професіограми складаються, наприклад, в цілях раціоналізації чи оптимізації роботи, профілактики травматизму і профзахворювань, при розстановці кадрів чи підвищенні кваліфікації працівників, при оплаті праці чи преміюванні.
Зміст і обсяг професіограми залежить від мети, з котрої проводиться вивчення професії. В якості мети можуть виступати: проф.-відбір, профорієнтація, профконсультация, раціоналізація режиму та умов праці.
Методи професіографії
Основними методами у професіографії вважають: опитування, спостереження, самоспостереження, експеримент, які доповнюються аналізом документації, розбором критичних ситуацій, розглядом результатів праці тощо. Метод опитування. Опитування — найдавніший прийом, застосовуваний у вивченні професій (цим методом користувався ще Г.Мюнстерберг).У сучасній професіографії метод опитування використовується переважно з допоміжною метою. Напр-д, його можна застосовувати, щоб з'ясувати ставлення спеціалістів до своєї професії, мотиви вибору спеціальності, довідатися про труднощі у роботі тощо. Метод може застосовуватися у формі бесіди. Метод спостереження. Спостереження у професіографічному дослідженні є способом збору первинної інформації про професії шляхом безпосереднього сприймання і прямої реєстрації різних фактів і сторін діяльності. Щоб одержати необхідну інформацію про професії з допомогою спостереження, треба завчасно продумати і розробити його план і програму. Спостереження не лише дає змогу виявити психологічні вимоги професії до спеціаліста, а й встановити, які моменти професійної діяльності обумовлюють ті чи інші вимоги до психофізіологічних якостей працівника. Самоспостереження і самозвіт. Самоспостереження в професіографії можна використовувати у двох формах: як самозвіт спеціаліста і як самоспостереження психолога, який поєднує в одній особі дослідника і спеціаліста з певної професії. Самоспостереження як метод професіографії — активний процес відображення людиною ходу власної професійної діяльності. На основі внутрішньої фіксації елементів певної діяльності подається самозвіт про кожний з цих елементів та їх послідовність (напр-д, «трудовий метод»).
Експериментальний метод. Експеримент у процесі психологічного вивчення професійної діяльності використовується переважно для виявлення тих її аспектів, які неможливо встановити лише на основі аналітичного спостереження природного протікання робочого процесу. Залежно від мети дослідження застосовують природний чи лабораторний експеримент. Особистісні тести в експериментальному дослідженні спрямовані виключно на вивчення психологічних особливостей суб'єкта праці.До професіографічного методу належить диференціальна психологічна діагностика перспективних і неперспективних працівників. Цей метод включено в експериментальні методи професіографії.
Метод вивчення виробничої документації. Використовується для збору об'єктивної інформації про процес праці, про браковану продукцію, стан здоров'я робітників, їх кваліфікацію, режим праці, основні професійні завдання тощо. Аналіз службових анкет, характеристик, звітів використовується, наприклад, для виявлення кращих і відстаючих працівників з метою порівняльного аналізу спеціалістів. Метод аналізу критичних ситуацій. Грунтується на зборі інформації про поведінку людей у певних складних ситуаціях. Вивчаються причини допущення бракованої продукції, аварій, травматизму і т. ін. з метою встановлення ролі психологічного фактору в даних явищах. Для виявлення помилок і причин їх виникнення можуть використовуватися практично всі вище названі методичні прийоми: аналіз документації, опитування, спостереження, експеримент тощо.
Алгоритмічний метод у професіографічному дослідженні. Існують різні форми алгоритмічного опису робочих процесів: словесний опис, складання логічних схем, кінематичних графіків, опис символами тощо. У будь-якому випадку описова форма алгоритму — це виклад усіх операцій, які виконує спеціаліст у процесі професійної діяльності у визначеній послідовності.