Локальный предмет доказывания, его значение для принятия промежуточных процессуальных решений

Розглянуті обставини, які складають предмет доказування, необ­хідно встановити для вирішення справи по суті. Разом з тим, у ході провадження в кримінальній справі виникає необхідність вирішувати деякі питання, для чого потрібно встановити певні обставини, зокре­ма, в зв'язку із здійсненням судом (суддею) функції судового контро­лю. Так, скажімо, розгляд у суді подання слідчого про обрання до об­винуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту потребує встановлення наявності відповідних підстав.

Саме в зв'язку з формуванням в законодавстві функції судового контролю в науковій літературі набрало актуальності питання про об­ставини, які необхідно встановити на підставі доказів під час розгляду в суді скарг на дії та рішення органів дізнання, слідчого, прокурора, подання про проведення слідчих дій, що обмежують права громадян, про усунення захисника від участі в справі, тобто про існування особ­ливого предмета доказування.

Ми також вважаємо, що є необхідність у виділенні так званого «ло­кального» предмета доказування, тобто переліку обставин, які слід встановити, зокрема, при здійсненні судом (суддею) контрольних пов­новажень. На жаль, у чинному кримінально-процесуальному законо­давстві такі обставини чітко не визначені і тому суттєве значення ма­ють роз'яснення Пленуму Верховного Суду України з цих питань.

Як зауважив Пленум Верховного Суду України в постанові № 4 від 25 квітня 2003 року (із змінами, внесеними постановою № 10 від 11 червня 2004 року та постановою № 25 від 24 жовтня 2008 року) «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та подовження строків тримання під вартою на ста­діях дізнання та досудового слідства», під час судового розгляду по­дання про взяття під варту, предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу. Зокрема, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпоряджен­ні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом по­рядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчи­неного саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).

Якщо питання про взяття під варту вирішується до порушення кримінальної справи щодо затриманої особи, суддя повинен перевіри­ти, чи мали місце передбачені частинами 1 та 2 ст. 106 КПК підстави для затримання, чи наведені вони у відповідній постанові органу ді­знання і чи зазначено в ній, у вчиненні якого саме злочину підозрю­ється особа та як він кваліфікується за статтями КК.

У разі, коли питання стосується особи, щодо якої порушено кримі­нальну справу, суд має дослідити, чи наявні передбачені ст. 94 КПК приводи та підстави до її порушення і чи зазначено в постанові кримі­нальний закон, за ознаками якого порушено кримінальну справу.

Коли питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взят­тя під варту вирішується щодо обвинуваченого, необхідно також пере­вірити, чи є у справі докази, що вказують на вчинення злочину саме цією особою, чи відповідає постанова про притягнення її як обвину­ваченого вимогам ст. 132 КПК, чи було пред'явлено обвинувачення з додержанням вимог ст. 140 КПК.

Далі Пленум підкреслив, що суддя не вправі досліджувати дока­зи, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини пі­дозрюваного чи обвинуваченого, а постанови про обрання запобіжного заходу мають бути викладені у формулюваннях, які забезпечують до­тримання принципу презумпції невинуватості особи.

Крім названих обставин досліджуються також обставини, які від­повідно до ст. 150 КПК мають бути враховані при обранні запобіжного заходу» вік підозрюваного чи обвинуваченого, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, дані про по­передні судимості, соціальні зв'язки особи, її схильності (чи вживає наркотики, алкогольні напої тощо), спосіб життя, поведінку під час провадження в цій або іншій кримінальній справі (чи не ухилялася раніше ця особа від слідства, суду або виконання судових рішень, чи не вчинювала злочини проти правосуддя). Дослідженню підлягають і відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний, обвинуваче­ний, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього про­цесуальних обов'язків, та не займеться злочинною діяльністю (п. 10 названої постанови).

Менш конкретними є роз'яснення щодо обставин, які необхідно встановити під час розгляду подань про проведення слідчих чи оперативно-розшукових дій, пов'язаних з обмеженням конституційних права і свобод людини і громадянина, в постанові Пленуму № 2 від 28 березня 2008 року «Про деякі питання застосування судами Укра­їни законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснен­ня оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства». Аналіз деяких рекомендацій з цього питання дозволяє дійти виснов­ку, що, розглядаючи, наприклад, подання органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, суди повинні переконатися, що в поданні вказано мету, з якою пропонується здійснити певні дії, обґрун­тування терміну їх застосування, та неможливості одержати інформа­цію іншим способом. Крім того, в поданні має бути зазначено, які саме заходи пропонується провести, спосіб їх здійснення, об'єкт здійснення заходів з конкретними характеристиками (номер каналу зв'язку, його вид, адреса житла чи іншого володіння особи, вмотивовані дані про їх належність особі та дані про те, що особа може користуватися ними тощо). Далі в постанові підкреслюється, що суди не вправі надавати до­зволи на проведення розглядуваний дій, якщо немає даних, які б свід­чили, що отримати інформацію в інший спосіб неможливо. В поданні слідчого про проведення обшуку, огляду чи виїмки має бути зазначено, зокрема, дані про порушення кримінальної справи, дані про особу пі­дозрюваного (обвинуваченого), адресу житла чи іншого володіння осо­би, де планується провести певні дії, дані про те, що знаряддя злочину, речі чи цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети чи документи, сліди злочину та інші речові докази, які можуть мати значення для справи, знаходяться в цьому житлі чи іншому володін­ні особи. Розглядаючи подання, суддя, для того, щоб переконатися в наявності підстав для проведення конкретних дій, вивчає матеріали оперативно-розшукової, контррозвідувальної або кримінальної спра­ви, причому, обсяги надання матеріалів справи визначаються суддею.

Поняття «локальний предмет доказування» доцільно вживати і для визначення обставин, які підлягають доказуванню під час розгля­ду різних питань у стадії виконання вироку.

Вважаємо, що розглядуване поняття потребує подальшого науко­вого дослідження, а також конкретизації в законодавстві переліку об­ставин, які повинні бути встановлені для прийняття певних рішень під час провадження в справі.

 

 

Задача 55. В производстве следователя прокуратуры находится уголовное дело об убийстве гр-на Сомова. По делу в качестве свидетеля был допрошен Мартынов, сосед потерпевшего, проживающий том же доме, что и Сомов. Мартынов показал, что 10 сентября приблизительно в 20 часов (день и время, когда предположительно было совершено убийство) он видел, как из квартиры Сомова выходил Гребенюк. Как пояснил Мартынов, он хорошо знает Гребенюка, потому что тот несколько лет проживал в том же доме, что и Мартынов, а после переезда в другой район города неоднократно приходил к Сомову, поскольку, как полагал свидетель, «у них были какие-то общие дела». Мартынов рассказал, что он часто подходил к окну своей квартиры, т. к. во дворе дома гулял его маленький внук. Из окна он и видел, как Гребенюк выходил из квартиры Сомова. Гребенюк был допрошен в качестве свидетеля и пояснил, что с Сомовым у него были хорошие отношения, кто убил Сомова, он не знает. На вопрос следователя, был ли Гребенюк у Сомова 10 сентября, Гребенюк ответил, что 10 сентября он к Сомову не приходил, весь день провел у себя дома, поскольку плохо себя чувствовал. Следователь ознакомил Гребенюка с показаниями Мартынова. Гребенюк заявил, что Мартынов либо ошибается, либо лжет, из своего окна он вообще не мог видеть, кто выходит из квартиры Сомова. Следователь решил проверить показания Мартынова и выяснить, мог ли Мартынов из окна видеть человека, выходившего от Сомова. Кроме того, следователь решил допросить других жильцов дома и установить, приходил ли Гребенюк 10 сентября в дом, где проживал Сомов.

Входят ли обстоятельства, которые намерен установить следователь, в предмет доказывания по данному делу?

Задача 56. В производстве следователя находится уголовное дело, возбужденное по факту хищения боевых припасов по ст. 185 ч. 4, 263 ч. 1 УК Украины.

Полагая, что в деле имеется достаточно доказательств для предъявления обвинения Козлову И.И., следователь вынес постановление о его привлечении в качестве обвиняемого, указав: «По делу собраны достаточные доказательства, дающие основания для предъявления обвинения Козлову Ивану Ивановичу в том, что он повторно совершил хищение боевых припасов при проведении сотрудниками УМВД Украины в Одесской области уничтожения боевых припасов и взрывчатых веществ. 10 октября 2001 года в дневное время Козлов, находясь на полигоне, расположенном около пос. Чабанка Одесской области, похитил 500 патронов, калибра 5,45 и толовые шашки, общим весом 1,5 кг, в момент доставки их к месту утилизации. С указанными патронами и толовыми шашками Козлов скрылся с места преступления на автомобиле ВАЗ-2101 (гос. номер 000—01 ОЕ). Похищенные патроны и толовые шашки хранил у себя дома, в детской комнате. 14 сентября 2001 года указанные патроны и толовые шашки были изъяты у Козлова сотрудниками милиции».

Перечислите обстоятельства, которые перед предъявлением обвинения следователь должен был установить.

 

Задача 57. В производстве следователя находится уголовное дело по обвинению Кленовского (19 лет), Ногаева (20 лет) и Рябко (17 лет) в совершении четырех квартирных краж (ч.3 ст. 185 УК). Следователем были собраны необходимые доказательства, на основе которых установлены такие обстоятельства:

1) время совершения краж (год, месяц, число и время);

2) место совершения преступлений (точные адреса квартир, в которых были совершены кражи);

3) способ совершения краж (Кленовский влезал через окно или форточку в квартиры первого этажа и через окно передавал соучастникам наиболее ценные вещи, которые ему удавалось обнаружить, а затем все уходили);

4) участие во всех четырех кражах каждого из обвиняемых, вина каждого в виде прямого умысла, корыстные мотивы;

5) характер и размер ущерба (предметы, похищенные у каждого из потерпевших, их стоимость);

6) анкетные данные каждого из обвиняемых (число, месяц и год рождения, место рождения, место жительства, род занятий), а также обстоятельства, смягчающие наказание (в отношении Рябко – его несовершеннолетие; в отношении Кленовского – тяжелое положение в семье, в которой он проживал).

Все ли обстоятельства составляющие предмет доказывания (как конечную цель доказывания) установлены (доказаны) следователем?

 

Задача 58. 12 марта на гражданку Тимоненко, возвращавшуюся поздно вечером домой, совершено разбойное нападение. Ударом кулака по голове преступник повалил ее на землю и стал вырывать из рук сумку. Тимоненко стала кричать, звать на помощь. Услышав шаги и крики побежавших к ней людей, нападавший бросил сумку и скрылся. Тимоненко была доставлена в больницу, где установлено, что у нее сотрясение мозга и сломаны два ребра. По данному факту следователем милиции проводится проверка. У потерпевшей были отобраны объяснения об обстоятельствах нападения. Потерпевшая сказала, что ей кажется, что нападение совершил сосед по дому, Морозов, больной шизофренией. У него, как пояснила потерпевшая, бывают обострения заболевания, во время которых ему кажется, что она, Тимоненко, хочет его убить пистолетом, который носит в сумке. Сестра Морозова, вместе с которой он проживает, в своих объяснениях утверждает, что ее брат, действительно, страдает шизофренией, в начале марта произошло обострение заболевания, и 13 марта утром он был госпитализирован. Вечером 12 марта, как ей кажется, он из дома не выходил.

15 марта работниками милиции был задержан Голуб, который совершил несколько разбойных нападений, причем он использовал такой же способ нападения, как и при нападении на Тимоненко. Факт нападения на Тимоненко он отрицал. Внешне Голуб имеет сходство с Морозовым. Следователь считает необходимым установить, кто из двух названных лиц нападал на Тимоненко.

Каков предмет доказывания в стадии возбуждения уголовного дела? Должен ли следователь в этой стадии установить лицо, совершившее обзественно опасное деяние?

 

Задача 59. Баранов и Шкляров обвинялись в совершении кражи программно-технического комплекса, стоимостью 83 тыс. грн., из помещения научно-исследовательского института. Следствием было установлено, что похищенный компьютерный программно-технический комплекс был приобретен институтом за 2 месяца до хищения по договорной цене 83 тыс. грн. Институтом был заявлен гражданский иск о возмещении ущерба, причиненного преступлением, на сумму 83 тыс. грн. Обвиняемые оспаривают сумму ущерба, так как считают, что при его расчете должны применяться специальные нормативно-правовые акты, устанавливающие уменьшающий коэффициент. На момент досудебного следствия местонахождение комплекса установлено не было.

Установлены ли по делу обстоятельства, предусмотренные п. 4 ст. 64 УПК?