Система та методика визначення рейтингових показників

ВСТУП

Одним з основних підходів до підвищення якості підготовки спеціалістів є орієнтація навчального закладу на вимоги потенційних роботодавців щодо рівня професійних та особистісних якостей випускників з вищою освітою.

До основних вимог, що висуваються до молодих спеціалістів з боку роботодавців, належать: прагнення до постійного вдосконалення і підвищення професійного рівня, самонавчання; наявність відповідних теоретичних знань і практичних навичок зі спеціальності; особистісні якості такі як: активна життєва позиція та ініціативність, старанність, вміння працювати в колективі та комунікативні навички; наявність додаткових навичок та досвіду самостійної трудової діяльності.

Непряма оцінка наявності цих характеристик у молодих спеціалістів, яких готує вищий навчальний заклад, може бути проведена на підставі аналізу індивідуальних показників рівня включеності студента в освітньо-виховний процес, його участі у різних сферах студентського життя.

Освітній процес у вищому навчальному закладі будується на принципі єдності навчання і виховання з метою формування гармонійно-розвинутої, всебічно освіченої особистості майбутнього фахівця; відповідно до цієї мети планується і організовується система навчальної та позанавчальної діяльності студентів. Говорячи про її оцінювання, слід зазначити, що сьогодні існує більш-менш чітка система моніторингу та оцінювання навчальної успішності студентів. З переходом вузів до кредитно-модульної системи організації навчального процесу найбільш ефективним засобом контролю та оцінки навчальної успішності студентів є рейтингова система. Що ж стосується оцінки участі студента у позанавчальній діяльності, то тут немає єдиної встановленої системи фіксації та оцінювання суспільної активності студента.

У ряді вітчизняних та зарубіжних вищих навчальних закладах (Київському національному торговельно-економічному університеті, Національному університеті “Львівська політехніка”, Харківському національному університеті радіоелектроніки та ін.) вже запроваджені системи рейтингової оцінки соціальної активності студентів, де оцінювання позанавчальної діяльності проводиться разом з рейтинговим оцінюванням знань.

Визначення критеріїв рейтингової оцінки базується, по-перше, на основі аналізу основних вимог потенційних роботодавців до якостей молодих спеціалістів та можливості їх оцінки через показники участі у різних сферах студентського життя; по- друге - на основі врахування всіх основних видів діяльності студентів під час навчання у вузі та оцінки їх участі у цих видах діяльності.

Загальні положення

1.1. Дане Положення розроблене у відповідності до наказу МОНУ від 29.10.2007. № 948 “Про удосконалення механізмів зовнішнього та внутрішнього оцінювання навчальних досягнень студентів”,

1.2. Система рейтингового оцінювання навчальної та позанавчальної діяльності студентів Біотехнологічного факультету ПДАТУ запроваджується з метою підвищення зацікавленості студентів у покращенні показників навчальної діяльності, більш повного розкриття їх інтелектуального потенціалу, а також оптимізації процесу залучення студентів до науково-дослідної, громадської та спортивної діяльності.

1.3. Основним завданням системи рейтингового оцінювання навчальної та позанавчальної діяльності студентів є:

- комплексне оцінювання навчальних досягнень студентів, їх соціально-громадської активності, особистого внеску у діяльність академічної групи, курсу, факультету, університету;

- отримання оперативної інформації щодо поточної активності студентів, їх участі у науково-дослідній, громадській, спортивній діяльності тощо;

- відстеження індивідуальних схильностей та інтересів кожного студента, його особистих досягнень;

- оптимізація підходів до вирішення питань, пов'язаних з матеріальним та моральним заохоченням студентів;

- раціоналізація процесу планування та корегування освітньо-виховної та організаційної діяльності факультету.

1.4. Рейтингове оцінювання навчальної та позанавчальної діяльності студентів здійснюється на основі результатів моніторингу навчальних досягнень студентів, а також їх участі у наукових, професійно орієнтованих, культурно-масових та спортивних заходах, студентському самоврядуванні та інших формах позанавчальної діяльності, пов’язаної з функціонуванням університету.

1.5. Рейтингове оцінювання навчальної та позанавчальної діяльності студентів здійснюється на рівні академічної групи, курсу, факультету.

1.6. Рейтингове оцінювання навчальної та позанавчальної діяльності студентів здійснюється за рік та за весь період навчання.

 

Система та методика визначення рейтингових показників

2.1. Рейтинговий бал є інтегральною оцінкою результатів основних видів позанавчальної та навчальної діяльності студента, яка включає:

- наукову роботу;

- суспільно-громадську роботу;

- культурно-масову роботу;

- спортивну діяльність;

Наукова робота - одна із головних складових процесу підготовки студентів у вищій школі. Сучасний спеціаліст повинен не тільки володіти необхідними теоретичними знаннями, але й навичками творчого рішення практичних проблем, демонструвати уміння використовувати в своїй роботі все нове, що з’являється в науці і практиці, постійно удосконалювати свою кваліфікацію. Всі ці якості виховуються в процесі науково-дослідної роботи за всіма її напрямками (участь в олімпіадах, наукових конференціях, конкурсах, науково-дослідницькій роботі, написання статей тощо).

Суспільно-громадська робота - є відображенням соціальної активності і зрілості студентської молоді. Громадська робота охоплює різні сфери діяльності, участь у самоврядуванні; сприяє формуванню навичок командної роботи, розвитку ініціативи, організаторських, управлінських та інших здібностей студентів, які необхідні в подальшій професійній роботі. Практична діяльність - включає участь у наукових гуртках, самостійне вивчення додаткових практичних курсів, наявність загального досвіду роботи та досвіду роботи за спеціальністю.

Культурно-масова діяльність - включає участь у культурно-масових, просвітницьких, творчих та ін. заходах, роботі клубів за інтересами тощо; сприяє формуванню у студентської молоді навичок командної роботи, загальної культури, (у тому числі комунікативної), духовності, сприяє розвитку творчості, всебічному розкриттю особистості студента, його нахилів і здібностей.

Спортивна діяльність - включає участь у роботі спортивних секцій, клубів, у проведенні спортивних змагань, турнірів, інших спортивно-масових заходах; спрямована на формування потреби і культури фізичного самовдосконалення студентів, ствердження здорового способу життя як невід’ємного елемента загальної культури спеціаліста.

2.2. Кількісні показники участі студентів в основних видах позанавчальної діяльності оцінюються відносними одиницями - балами, що дозволяють проводити співставний аналіз та оцінку роботи окремих студентів.

2.3. Виходячи із інтегрального співвідношення між оптимальним обсягом навчальної та позанавчальної діяльності студента (0,7:0,3) та максимально можливого рейтингу навчальної роботи студента (1000 балів за навчальні дисципліни у семестрі), максимальний рейтинг позанавчальної діяльності можна оцінити у 500 балів. Бал буде вираховуватись за формулами

= +

– Загальна кількість балів набрана студентом;

– Семестровий бал;

– Позанавчальний бал;

= * 100 :

– Відсоток успішності по відношенню до кращого студента на курсі;

– кількість балів, які набрав студент за семетрову сесію;

– максимальна кількість балів, які набрав студент за семетрову сесію;

= * 1000 / 100;

На основі цього максимального рейтингу визначаються величини окремих показників позанавчальної діяльності студента .