Статистична перевірка гіпотез. 1. Вказати, яке з тверджень є правильним:

⇐ Назад

1. Вказати, яке з тверджень є правильним:

в) статистика – наука, що дає можливість виявити закономірності, які проявляються в масі спостережень і характеризують розвиток (динаміку), структуру явища або розподіл одиниць сукупності;

2. Статистичний показник – це:

а) узагальнена кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця й часу;

3. Предметом статистики є:

а) вивчення розмірів й кількісного співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їхнім якісним змістом за певних умов місця та часу;

4. Етапи статистичного дослідження:

а) статистичне спостереження, статистична сукупність і статистичне групування;

б) статистичне спостереження, статистичне зведення і групування первинних даних, аналіз статистичної інформації;

в) статистичне спостереження, статистичні показники і статистична сукупність.

5. Ознака – це:

б) характерна риса, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць, об'єктів;

6. Статистична сукупність – це:

в) велика кількість одиниць, об'єктів, явищ, об'єднаних будь-якими загальними властивостями, що підлягають статистичному вивченню.

7. Варіація – це:

б) коливання значень ознаки в сукупності;

8. Бельгійський вчений А.Кетле відзначився в історії статистики тим, що:

б) вивчав закономірності суспільних явищ;

9. Що собою являє статистична наука? Знайти правильну відповідь.

б) самостійна суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною;

10. Р.Орженцький обґрунтував:

а) нову методику вимірювання зведених ознак за допомогою відносних величин та ймовірностей;

б) методику розробки комбінаційних таблиць;

в) свій індекс шлюбності.

11. Яке з положень належить до визначення статистичної методології?

в) сукупність статистичних методів дослідження;

12. Що вивчає соціальна статистика?

в) кількісна і якісна сторона масових суспільних явищ і процесів, які відбуваються у соціальному житті;

13. Що вивчає економічна статистика ?

а) масові суспільні явища у сфері економіки;

14. Що вивчають галузеві статистики?

б) методику побудови та аналізу статистичних показників в галузях народного господарства;

15. Атрибутивними ознаками є:

а) вид страхування;

16. Кількісними ознаками є:

б) номінальна вартість акції;

17. Одиницею статистичної сукупності є:

б) первинний елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню;

18. Головне місце в земській статистиці займали:

а) реєстрація народжуваності і смертності населення;

19. Основну увагу в статистичних дослідженнях М.В.Птуха приділяв:

в) демографічним дослідженням.

20. Згідно Закону України "Про інформацію", основними принципами інформаційних відносин є:

д) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.

21. Згідно Закону України "Про державну статистику" державна статистична діяльність – це:

б) сукупність дій, пов'язаних з проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології;

22. Закон великих чисел передбачає, що:

в) зміна однієї ознаки чи показника на певну величину веде за собою зміни другої ознаки чи показника на чітко визначену величину.

23. Виконавчим органом Статистичної комісії ООН є:

в) Статистичне бюро ООН.

24. Р.Фішеру належить:

а) розробка теорії дисперсійного аналізу;

25. Система національних рахунків – це:

б) сукупність макроекономічних показників, що використовуються для послідовного та взаємопов'язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу, фінансів;

26. Є.Є.Слуцькому належить відкриття:

б) комбінаційних таблиць;

27. Кількісні статистичні показники – це такі:

в) за допомогою яких описують зведені економічні показники.

28. Якісні статистичні показники – це такі:

б) за допомогою яких характеризують рівень розвитку явища;

29. Засновниками школи "політичної арифметики" є:

в) В. Петті і Д. Граунт.

30. Що таке статистична закономірність?

а) послідовність, повторюваність, порядок у явищах і процесах;

1. Промисловими підприємствами України за 2003 рік вироблено продукції і надано послуг на суму 220,6 млрд. грн., що на 15,8% більше, ніж за 2002 р. У 2004 році порівняно з 2003 р. обсяги промислового виробництва зросли на 12,5%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

г) розвитку.

2. Порівняно з 2003 р. виробництво цукрових буряків збільшилося у 2004 році на 23,2% і становило 16,5 млн. т, що досягнуто за рахунок підвищення урожайності з 201 ц з га до 236 ц з га. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

г) зв'язку між явищами.

3. У 2004 році до Німеччини, Туреччини, США, Італії, Польщі, Китаю та Угорщини здійснювалось майже 30% експортних поставок. Імпортні надходження з Німеччини, Туркменистану, Польщі, Італії, США, Сполученого Королівства та Китаю разом становили також 30%. Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером України (18% експортних та 41% імпортних надходжень). У 2003 році до Німеччини, Італії, Китаю, Туреччини, Угорщини, Польщі та США здійснювалось майже 30% експортних поставок. Імпортні надходження з Німеччини, Туркменистану, Польщі, Італії, Сполученого Королівства, Китаю та Франції разом становили 30,5%. Російська Федерація залишається найбільшим торговельним партнером України (18,7% експортних та 38,1% імпортних надходжень).

Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

а) структурних зрушень;

4. Залізничним транспортом України за 2004 рік було перевезено 452,4 млн. пасажирів. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 3,7 млн. пасажирів. Авіаційним транспортом перевезено 3,1 млн. пасажирів. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

б) розподілу елементів сукупності;

5. У добувній промисловості у 2003 році порівняно з 2002 роком випуск продукції збільшився на 5,5%. У 2004 році порівняно з 2003 роком обсяги виробництва у добувній промисловості зросли на 4,1%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

а) розвитку;

6. У 2003 році на підприємствах металургії та з оброблення металу випуск продукції порівняно з 2002 роком збільшився на 14,3%. У 2004 році порівняно з 2003 роком випуск продукції збільшився на 12%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

б) розвитку;

7. У 2003 році відбулося скорочення виробництва зернових культур порівняно з 2002 р. (20,2 млн. т зерна, що у 1,9 рази менше, ніж у 2002 р.) як за рахунок зменшення їх площ збирання (на 3,1 млн. га, або на 22%), так і зниження рівня урожайності (на 9,1 ц з га, або на 33%). У 2004 році одержано 41,7 т зерна, що вдвічі більше, ніж у 2003 р. Це зумовлено як розширенням зібраної площі на 3,7 млн. га (на 32,9%), так і зростанням урожайності на 10,1ц (на 55,5%). Досягнутий рівень урожайності зернових культур (28,3 ц з га) є найвищим за останні одинадцять років. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

г) структурних зрушень.

8. У 2003 р. будівельними підприємствами усіх форм власності укладено контрактів підряду на суму 14,0 млрд. грн., що на 24,3% більше, ніж у 2002 р. за зазначеними контрактами виконано будівельних робіт на суму 13,3 млрд. грн., що становить 126,6% рівня 2002 року. У 2004 р. будівельниками укладено контрактів на суму 20,8 млрд. грн., що на 23,9% більше проти 2003 р. Виконано робіт на суму 19,4 млрд. грн., що на 17,3% більше, ніж у попередньому році. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

б) розподілу елементів сукупності;

9. У 2003 році порівняно з 2002 р. збільшили обсяги будівництва підрядні підприємства усіх регіонів країни. Значно (в 2,6 рази) зросло будівництво у Черкаській області, на 42-49% - у Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Київській, Тернопільській, Херсонській та Чернівецькій областях. У 2004 році порівняно з 2003 р. збільшили обсяги виконаних робіт підприємства цих регіонів країни в 1,7 рази. Значно вони зросли в Кіровоградській області. Будівельні підприємства Черкаської та Закарпатської областей збільшили обсяги підрядних робіт відповідно на 61% та 54%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

г) структурних зрушень.

10. У 2003 році у структурі видатків Зведеного бюджету 54,0% витрачено на соціально-культурні заходи, 13,0% - на загальнодержавні функції, з яких видатки на обслуговування боргу становили 3,3% від загальної суми видатків (0,9% до ВВП), у тому числі на обслуговування зовнішнього боргу витрачено 2,8% відповідно (0,8% до ВВП). У 2004 році у структурі Зведеного бюджету 51,5% припадає на фінансування соціально-культурних заходів, 11,5% - на здійснення загальнодержавних функцій, зокрема видатки по обслуговуванню боргу – 2,9% (0,8% до ВВП), у тому числі зовнішнього боргу – 2% (0,5% до ВВП). Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

в) зв'язку між явищами;

11. Фінансовий результат суб'єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих, сільськогосподарських підприємств та підприємств, що утримуються за рахунок бюджету) за 2003 р. становив 19,9 млрд. грн. (загальна сума прибутку – 33,7 млрд. грн., збитків – 13,8 млрд. грн.). Найбільших обсягів фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування досягли підприємства промисловості (44,7%) та підприємства транспорту і зв'язку (26,6%). У 2004 р. фінансовий результат становив 42,5 млрд. грн. (загальна сума прибутку – 55,7 млрд. грн., збитків – 13,2 млрд. грн.). Найбільших обсягів фінансового результату у 2004 р. досягли підприємства промисловості (48,3%) найбільше підприємств, які працювали збитково на транспорті та зв'язку (43,1%). Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

в) зв'язку між явищами;

12. Обсяги експорту зовнішньої торгівлі України товарами за 2003 р. становили 20679,4 млн. дол. США, імпорту – 20344,3 млн. дол. проти 2002 року і збільшилися відповідно на 27,9% та на 33,6%. У 2004 р. обсяги експорту зовнішньої торгівлі України становили 29482,7 млн. дол. США, імпорту – 26070,3 млн. дол. проти 2003 р. і збільшилися відповідно на 42,7% та на 28,2%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

г) структурних зрушень.

13. За 2003 р. експорт давальницької сировини становив 29,3 млн. дол. Імпортовано готової продукції з української давальницької сировини на 30,6 млн. дол. Водночас в Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 1451,4 млн. дол. Експортовано готової продукції з імпортної давальницької сировини на 1887,1 млн. дол. У 2004 р. експорт давальницької сировини становив 32,9 млн. дол. Імпортовано готової продукції з української давальницької сировини на 36,8 млн. дол. Водночас в Україну надійшло іноземної давальницької сировини на 1602,9 млн. дол. Експортовано готової продукції з імпортної давальницької сировини на 2248,6 млн. дол. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

г) розподілу елементів сукупності.

14. Оборот підприємств оптової торгівлі за 2003 р. становив 350,7 млрд. грн. Фізичний обсяг оптового товарообороту порівняно з 2002 р. збільшився на 13,1%. У 2004 р. оборот підприємств оптової торгівлі становив 515,5 млрд. грн. Фізичний обсяг оптового товарообороту порівняно з 2003 р. збільшився на 17,5%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

б) розвитку;

15. Оборот ресторанного господарства у 2003 р. проти попереднього року збільшився на 4,3% і становив 3 млрд. грн. У 2004 р. оборот ресторанного господарства збільшився на 9,9% і становив 3,7 млрд. грн. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

а) розвитку;

16. Індекс споживчих цін у 2003р. становив 108,2%. (у 2002 р. – 99,4%). Індекс споживчих цін у 2004 р. становив 112,3% (у 2003 р. – 108,2%). Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

г) розвитку.

17. Номінальні доходи населення за 2003 р. порівняно з 2002 р. збільшились на 13%. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання товарів та послуг, зросли на 10,1%, а реальні, визначені з урахуванням цінового фактора, на 4,9%. Номінальні доходи населення за 2004 р. порівняно з 2003 р. зросли на 21,7%. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання товарів та послуг, збільшились на 26,3%, а реальні – на 16,2%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

в) розподілу елементів сукупності;

18. За 2003 р. сума невиплаченої заробітної плати зменшилася майже в усіх регіонах країни. Найбільше вона скоротилася у Закарпатській (на 55,9%), Тернопільській (на 42,7%), Чернігівській (на 34,4%), Рівненській (на 31,9%) областях та м. Києві (на 39,8%). Поряд з цим, у Кіровоградській та Луганській областях за цей період відбулося її зростання (відповідно на 2,2% та 5,5%). Протягом 2004 року сума невиплаченої заробітної плати зменшилася у Закарпатській (на 83,6%), Рівненській (на 71,0%), Полтавській (на 70,6%) та Луганській (на 70,5%) областях. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

б) розподілу елементів сукупності;

19. Обсяг природного скорочення населення у 2004 р. порівняно з 2003 р. зменшився на 26,1 тис. чоловік (на 8,1%), за рахунок як зростання кількості народжених на 18,7 тис. (на 5,0%), так і скорочення числа померлих на 7,4 тис. (на 1,1%). Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

в) зв'язку між явищами;

20. Обсяг міграційного відпливу населення у 2003 р. зменшився порівняно з 2002 р. на 8,2 тис. чоловік (або з 0,7 до 0,6 осіб на 1000 жителів). Міграційне скорочення населення зменшилося з 23,6 тис. чоловік у 2003 р. до 8,0 тис. у 2004 р. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

г) розвитку.

21. Кількість зареєстрованих безробітних за грудень 2003 р. збільшилася на 4,1% і становила 988,9 тис. чоловік. Кількість зареєстрованих безробітних за грудень 2004 р. збільшилася на 6,8%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

а) розвитку;

22. У 2003 р. населенням країни сплачено за житлово-комунальні послуги, включаючи погашення боргів попередніх періодів, 6783,5 млн. грн., що становило 96,0% нарахованих за цей період сум. У 2004 р. населенням сплачено за житлово-комунальні послуги, включаючи погашення боргів 74861,1 млн. грн., що становило 99,2% нарахованих за цей період сум. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

а) зв'язку між явищами;

23. Доходи Зведеного бюджету за січень-листопад 2003 р. становили 66,9 млрд. грн. (29,6% до ВВП), що становить 89,0% річних призначень. В основному доходи були сформовані за рахунок податкових надходжень (72,8% від загальної суми доходів). За січень-листопад 2004 р. доходи Зведеного бюджету становили 81 млрд. грн. (27,2% до ВВП), що становить 89,1% річних призначень. 68,8% доходів були сформовані за рахунок податкових надходжень. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

г) зв'язку між явищами.

24. За 2003 р. підприємствами транспорту перевезено 855,8 млн. т вантажів, що на 10,6% більше, ніж за 2002 р. Вантажооборот зріс на 11,9% і становив 450,7 млрд. т/км. За 2004 р. підприємствами транспорту було перевезено 876,9 млн. т вантажів, що на 4,0% більше, ніж за 2003 р. Вантажооборот зріс на 5,5% і становив 469,4 млрд. т/км. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

в) розвитку;

25. Дебіторська і кредиторська заборгованість суб'єктів господарювання на 1 грудня 2003 р. становила відповідно 273,1 та 340,9 млрд. грн. Протягом листопада 2003 р. дебіторська заборгованість зросла на 2,6%, кредиторська – на 2,0%. У структурі кредиторської заборгованості частка заборгованості між підприємствами України становила 88,6%, між суб'єктами господарської діяльності України та країн СНД – 4,8%, із суб'єктами господарської діяльності інших країн – 6,6%. У структурі дебіторської заборгованості – 95,0% 1,5% 3,5% відповідно. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

в) зв'язку між явищами;

26. За січень-листопад 2003 р. з України було експортовано зернових культур 3501,9 т, або на суму 353,9 млн. дол. (на 7073,5 тис. т, або утричі менше, ніж у січні-листопаді 2002 р.). Імпортовано зернових культур в Україну 2622,8 тис. т на суму 374,7 млн. дол. (на 2525,8 тис. т, або у 27 раз більше, ніж у січні-листопаді 2002 р.). Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

б) розподілу елементів сукупності;

27. На підприємствах з виробництва деревини та виготовлення виробів з неї обсяги промислової продукції у 2003 р. проти 2002 р. зросли на 23,6%. У 2004 р. на підприємствах з виробництва деревини та виготовлення виробів з неї випуск продукції зріс на 25,5%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

в) розвитку;

28. У хімічній та нафтохімічній промисловості у 2003 році перевищено рівень виробництва 2002 року на 16,8%. У 2004 р. на підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості рівень виробництва 2003 року перевищено на 14,4%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

г) розвитку.

29. У целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості та видавничій справі у 2003 р. приріст обсягів продукції становив 25,7%. У 2004 р. приріст обсягів продукції у целюлозно-паперовій промисловості становив 25,9%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

в) розвитку;

30. У 2003 р. проти 2002 р. підприємства з виробництва неметалевих мінеральних виробів збільшили обсяги продукції на 17,9%. У 2004 р. проти 2003 р. підприємства з виробництва неметалевих мінеральних виробів збільшили обсяги продукції на 19,3%. Вищенаведена статистична інформація є проявом статистичної закономірності:

в) зв'язку між явищами;

2. Статистичне спостереження.

1. Суть статистичного спостереження полягає:

а) в планомірному науково-організованому відборі масових даних про явища та процеси суспільного життя;

2. Об'єктом статистичного спостереження є:

б) сукупність явищ, що підлягають обстеженню;

3. Одиницею статистичного спостереження є:

в) первинний елемент статистичної сукупності, від якої отримують інформацію;

4. Програмно-методологічні питання плану спостереження вимагають визначення:

б) мети, об'єкта, одиниці, програми спостереження;

5. Одиницею статистичної сукупності є:

а) первинний елемент об'єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації;

6. За часом реєстрації фактів спостереження буває:

б) поточне, періодичне, одноразове;

7. До організаційних питань статистичного спостереження відносять:

б) місце, час спостереження, органи спостереження, комплекс підготовчих робіт;

8. Безперервним спостереженням вважається:

б) облік касової виручки;

9. Періодичним спостереженням вважається:

б) планова ревізія діяльності установи;

10. При анкетному опитуванні респондент визначив свій соціальний статус як "учень загальноосвітньої школи", а в пункті "сімейний стан" зазначив "вдівець". Допущена помилка:

а) випадкова;

11. Помилки реєстрації можуть бути:

б) випадковими або систематичними;

12. До якого виду статистичного спостереження належить звітність сільськогосподарських підприємств перед органами державної статистики?

в) суцільне;

13. До якого виду статистичного спостереження належить обстеження бюджету сімей?

а) суцільного

14. Які види спостережень розрізняють залежно від повноти охоплення статистичної сукупності?

а) суцільне і несуцільне спостереження;

15. Який вид спостереження називають вибірковим?

б) спостереження, при якому обстеженню підлягає частина статистичної сукупності, відібраної на основі науково розроблених принципів відбору;

16. Який вид спостереження називають обстеженням основного масиву?

а) несуцільне обстеження, при якому з усієї сукупності одиниць відбирається переважна їх частина, в якій обсяг досліджуваної ознаки визначає розмір явища;

17. Який вид спостережень називають монографічним?

в) детальне вивчення окремих одиниць статистичної сукупності або їх груп, подібних у певному відношенні;

18. Яка мета монографічного спостереження?

б) виявлення тенденції розвитку прогресивних явищ і поширення передового досвіду;

19. Сутність поточного статистичного спостереження:

б) систематична реєстрація фактів і явищ;

20. Сутність періодичного спостереження:

а) спостереження, яке повторюється через певні, заздалегідь установлені проміжки часу;

21. Сутність одноразового спостереження:

в) спостереження, яке проводиться з метою вивчення якогось явища на певний момент часу;

22. До якого виду статистичного спостереження за часом належить реєстрація народжень?

б) поточного

23. Які помилки визначають розбіжність між даними спостереження і дійсними значенням показників?

а) помилки репрезентативності

24. Які помилки спостереження називають помилками реєстрації?

а) помилки, які виникають внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису у формуляр;

25. Що називають точністю статистичного спостереження?

в) ступінь відповідності величини ознаки, встановленої за даними спостереження, дійсній величині;

26. Критичним моментом спостереження є:

б) момент часу, на який фіксують дані про явища;

27. Цензом в статистиці називають:

в) набір кількісних та якісних обмежувальних ознак;

28. Моніторинг – це:

а) спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища;

29. Перепис – це:

а) спеціально організоване спостереження, основним завданням якого є повний облік чисельності й характеристики складу будь-якого явища;

30. Звітність – це:

б) отримання статистичних даних від підприємств у вигляді обов'язкових звітів про їхню роботу за встановленими формами та у відповідні строки;

Статистичні таблиці

1. Статистична таблиця - це:

б) форма раціонального викладу результатів статистичного зведення;

2. Підмет статистичної таблиці - це:

б) показники, які характеризують статистичну сукупність або її частини;

3. Присудок статистичної таблиці - це:

в) статистична сукупність або її частини, які характеризуються системою показників.

4. Розмір статистичної таблиці визначає:

а) кількість рядків;

5. Під макетом статистичної таблиці розуміють:

в) сукупність рядків і вертикальних граф з відповідними заголовками і без числових даних.

6. Коли у підметі статистичної таблиці міститься перелік об’єктів, то це :

а) проста таблиця;

7. Коли у підметі статистичної таблиці міститься перелік адміністративно-те-риторіальних одиниць, то це:

а) проста таблиця;

8. Коли у підметі статистичної таблиці міститься перелік ряду періодів, то це:

б) групова таблиця;

9. Груповою називається статистична таблиця, в якій:

б) підмет поділено на групи за однією ознакою;

10. Комбінаційною називається статистична таблиця, в якій:

а) підмет поділено на групи за двома і більше ознаками;

11. Вид статистичної таблиці залежить тільки від:

в) розробки і підмета і присудка.

12. В статистичних таблицях з простою розробкою присудка:

б) при розробці показників присудка застосовують групування;

13. В статистичних таблицях із складною розробкою присудка:

а) підмет поділено на групи за двома і більше ознаками;

14. Якщо явища немає, то в статистичній таблиці ставлять:

б) ( - )

15. Якщо немає відомостей про розмір явища, то в статистичній таблиці ставлять:

б) ( - ) ;

16. Якщо числове значення менше прийнятої в статистичній таблиці точності, то ставлять:

в) 0,0 .

17. Якщо клітинка в статистичній таблиці не заповнюється, то ставлять:

в) ( х ) .

18. Для розбивки чисел на класи в статистичних таблицях використовують:

а) крапки;

19. Аналіз статистичних таблиць полягає у використанні методу:

в) вищеперераховані варіанти відповідей правильні.

20. Платіжна матриця - це :

в) вищеперераховані варіанти відповідей правильні.

21. Коли імовірність виникнення кожного з можливих майбутніх станів природи можна вважати відомими, то для прийняття рішень з використанням матриці цінностій альтернатив рекомендують використати критерії:

в) песимізму – оптимізму;

22. Коли немає ніякої інформації про імовірності виникнення кожного з можли-вих станів природів, то для прийняття рішень з використанням матриці цінностей альтернатив рекомендують використати критерії:

а) Лапласа;

23. Критерій Вальда в статистичній теорії прийняття рішень враховує оцінку аль-тернатив:

а) песимістичну;

24. Критерій Гурвіца в статистичній теорії прийняття рішень враховує оцінку аль-тернатив:

в) тільки песимістичну й оптимістичну.

25. Коли немає ніяких підстав вважати, що кожний окремий стан природи більше імовірний у порівнянні з іншими, то для прийняття рішень з використанням мат-риці цінностей альтернатив рекомендують використовувати критерії:

в) Ходжеса-Лемана;

26. Згідно критерію Байєса – Лапласа в статистичній теорії прийняття рішень рекомендується вибирати ту з альтернатив, яка має:

б) найбільшу середню зважену оцінку

27. Якщо виникає ситуація, коли критерії статистичної теорії прийняття рішень призводять до різних альтернатив, то:

а) перевагу віддають тій альтернативі, на яку вказує більшість критеріїв;

28. Платіж або цінність в статистичній теорії прийняття рішень - це:

а) грошова винагорода або корисність, які є наслідком конкретної стратегії у

поєднанні з конкретними обставинами;

29. Якщо виникає ситуація, коли критерії статистичної теорії прийняття рішень призводять до різних альтернатив, то мають певну перевагу:

б) максимаксний критерій;

30. Принцип недостатньої підстави можна застосовувати, коли:

а) зовсім нічого не відомо що те, з якою ймовірністю може виникнути той чи інший стан навколишнього середовища;

1. Очікуваний прибуток підприємства за умов продовження роботи у традиційному режимі складе 200 тис.грн. - якщо не з’являться конкуренти, і 170 тис.грн. – якщо конкуренція посилиться, а за умови активізації рекламної кампанії - 180 тис.грн. без конкурентів і 175 тис. грн. за умов посилення конку-ренції. Якою буде оцінка вибраної альтернативи. якщо буде використано критерій Вальда?

б) 175 тис.грн..

2. Очікуваний прибуток підприємства за умов продовження роботи у традиційному режимі складе 200 тис.грн. - якщо не з’являться конкуренти, і

170 тис.грн. – якщо конкуренція посилиться, а за умови активізації рекламної кампанії - 180 тис.грн. без конкурентів і 175 тис. грн. за умов посилення конку

ренції. Якою буде оцінка вибраної альтернативи. якщо буде використано макси-максний критерій?

а) 200 тисюгрн.

3.Очікуваний прибуток підприємства за умов продовження роботи у традиційному режимі складе 200 тис.грн. - якщо не з’являться конкуренти, і

170 тис.грн. – якщо конкуренція посилиться, а за умови активізації рекламної кампанії - 180 тис.грн. без конкурентів і 175 тис. грн. за умов посилення конку-ренції. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Гурвіца? (a=0,5)?

а) 185 тис.грн.;

4.Очікуваний прибуток підприємства за умов продовження роботи у традиційному режимі складе 200 тис.грн. - якщо не з’являться конкуренти, і 170тис.грн. – якщо конкуренція посилиться, а за умови активізації рекламної кfмпанії - 180 тис.грн. без конкурентів і 175 тис. грн. за умов посилення конку-ренції. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Лапласа?

в) 185,5 тис.грн

5.Очікуваний прибуток підприємства за умов продовження роботи у традиційному режимі складе 200 тис.грн. - якщо не з’являться конкуренти, і 170 тис.грн.–якщо конкуренція посилиться, а за умови активізації рекламної кампанії - 180 тис.грн. без конкурентів і 175 тис. грн. за умов посилення конку-ренції. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Байєса – Лапласа (8 експертів з 10 опитаних прогнозують посилення активності конкурентів)?

б) 176 тис.грн.;

6.Очікуваний прибуток підприємства за умов продовження роботи у традиційному режимі складе 200 тис.грн. - якщо не з’являться конкуренти, і 170 тис.грн. – якщо конкуренція посилиться, а за умови активізації рекламної кампанії - 180 тис.грн. без конкурентів і 175 тис. грн. за умов посилення конку-ренції. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Ходжеса-Лемана (8 експертів з 10 опитаних прогнозують посилення активності конкурентів;b=0.7) ?

а) 175,7 тис.грн

7. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіновиробництво

4,5 млн.грн. за умови , що кінокартина матиме великий успіх у кіноглядача і

1,0 млн.грн., якщо кінокартина не матиме успіху. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у магазини 3,5 млн.грн. за умови, що створена інвестором торгова мережа матиме успіх у покупців і 1,5 млн.грн. , якщо магазини не користуватимуться популярністю серед покупців. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Вальда?

б) 1,5 млн.грн;

8.Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіновиробництво

4,5 млн.грн. за умови , що кінокартина матиме великий успіх у кіноглядача і

в) 4,5 млн.грн..

9. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіновиробництво 4,5 млн.грн. за умови , що кінокартина матиме великий успіх у кіноглядача і 1,0 млн.грн., якщо кінокартина не матиме успіху. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у магазини 3,5 млн.грн. за умови, що створена інвестором торгова мережа матиме успіх у покупців і 1,5 млн.грн. , якщо магазини не користуватимуться популярністю серед покупців. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Гурвіца (a=0,2) ?

в) 1,9млн.грн..

10. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіновиробництво 4,5 млн.грн. за умови , що кінокартина матиме великий успіх у кіноглядача і

а) 2,75 млн.грн.;

11. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіновиробництво

4,5 млн.грн. за умови , що кінокартина матиме великий успіх у кіноглядача і

б) 1,7, млн.грн;

12. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіновиробництво 4,5 млн.грн. за умови , що кінокартина матиме великий успіх у кіноглядача і 1,0 млн.грн., якщо кінокартина не матиме успіху. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у магазини 3,5 млн.грн. за умови, що створена інвестором торгова мережа матиме успіх у покупців і 1,5 млн.грн. , якщо магазини не користуватимуться популярністю серед покупців. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Ходжеса-Лемана ( лише 10 експертів з 100 опитаних вважають, що інвестиційні проекти матимуть успіх b = 0,3)?

а) 1,56 млн.грн.;

13. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом без стабілізаторів 15000 грн., якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповню-вачів і 30000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у продукті.Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом із ста-білізаторами 25000 грн., якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповнюва-чів і 20000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у морозиві.Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано кри-терій Вальда?

в) 20000 грн..

14. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом без стабілізаторів 15000 грн., якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповню-вачів і 30000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у продукті.Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом із ста-білізаторами 25000 грн., якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповнюва-чів і 20000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у морозиві.Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано мак-симаксний критерій?

б) 30000 грн.;

15. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом без стабілізаторів 15000 грн., якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповнювачів і 30000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у продукті.Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом із стабілізаторами 25000 грн., якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповнювачів і 20000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у морозиві.Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Гурвіца (a=0,7) ?

в) 25500 грн..

16. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом без стабілізаторів 15000 грн.,якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповню-вачів і 30000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у продукті.Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом із ста-білізаторами 25000 грн., якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповнюва-чів і 20000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у морозиві.Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано кри-терій Лапласа?

а) 22500 грн

17. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом без стабілізаторів 15000 грн.,якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповню-вачів і 30000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у продукті.Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом із ста-білізаторами 25000 грн., якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповнюва-чів і 20000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у морозиві. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Байєса-Лапласа ( 75 із 100 опитаних споживачів повідомили, що вони все частіше звертають увагу на відсутність наповнювачів у морозиві)?

б) 26250 грн.;

18. Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом без стабілізаторів 15000 грн.,якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповню-вачів і 30000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у

продукті.Очікуваний прибуток від капіталовкладень у кіоск з морозивом із ста-білізаторами 25000 грн., якщо споживачі не зважатимуть на наявність наповнюва-чів і 20000 грн., якщо споживачі почнуть зважати на наявність наповнювачів у

морозиві. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Ходжеса-Лемана ( 75 із 100 опитаних споживачів повідомили, що вони все частіше звертають увагу на відсутність наповнювачів у морозиві b =0,8)?

в) 24000 грн..

19. Якщо замовлення хлібного магазину складатиме 1500 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 800 грн., а якщо попит виявиться меншим цього рівня , буде 600 грн. Якщо за-мовлення хлібного магазину складатиме 2000 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 1000 грн. , а якщо попит виявиться нижчим цього рівня, буде 300 грн. Якою буде оцінка вибраної альтер-нативи, якщо буде використано критерій Вальда?

б) 600 грн.;

20. Якщо замовлення хлібного магазину складатиме 1500 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 800 грн., а якщо попит виявиться меншим цього рівня , буде 600 грн. Якщо за-мовлення хлібного магазину складатиме 2000 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 1000 грн. , а якщо попит виявиться нижчим цього рівня, буде 300 грн. Якою буде оцінка вибраної альтер-нативи, якщо буде використано максимаксний критерій ?

в) 1000 грн..

21. Якщо замовлення хлібного магазину складатиме 1500 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 800 грн., а якщо попит виявиться меншим цього рівня , буде 600 грн. Якщо за-мовлення хлібного магазину складатиме 2000 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 1000 грн. , а якщо попит виявиться нижчим цього рівня, буде 300 грн. Якою буде оцінка вибраної альтер-нативи, якщо буде використано критерій Гурвіца ( a= 0.4) ?

а) 680 грн

22. Якщо замовлення хлібного магазину складатиме 1500 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 800 грн., а якщо попит виявиться меншим цього рівня , буде 600 грн. Якщо за-мовлення хлібного магазину складатиме 2000 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 1000 грн. , а якщо попит виявиться нижчим цього рівня, буде 300 грн. Якою буде оцінка вибраної альтер-нативи, якщо буде використано критерій Лапласа ?

в) 700 грн.

23. Якщо замовлення хлібного магазину складатиме 1500 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 800 грн., а якщо попит виявиться меншим цього рівня , буде 600 грн. Якщо за-мовлення хлібного магазину складатиме 2000 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 1000 грн. , а якщо попит виявиться нижчим цього рівня, буде 300 грн. Якою буде оцінка вибраної альтер-нативи, якщо буде використано критерій Байєса-Лапласа (Аналіз тенденцій по-казує, що у 8 випадках з 10 обсяг попиту виявляється меншим за обсяг замов-лень)?

а) 640 грн.;

24. Якщо замовлення хлібного магазину складатиме 1500 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 800 грн., а якщо попит виявиться меншим цього рівня , буде 600 грн. Якщо за-мовлення хлібного магазину складатиме 2000 хлібин, то очікуваний прибуток у разі, якщо попит виявиться не нижчим цього рівня, буде 1000 грн. , а якщо попит виявиться нижчим цього рівня, буде 300 грн. Якою буде оцінка вибраної альтер-нативи, якщо буде використано критерій Ходжеса-Лемана (Аналіз тенденцій по-казує, що у 8 випадках з 10 обсяг попиту виявляється меншим за обсяг замов-лень; b = 0,6)?

б) 624 грн.;

25.Очікувана виплата при ставках у заїзді на довгу дистанцію у бігах на іподромі 50000 грн., якщо вгадаєш переможця і 1000 грн., якщо не вгадаєш пере-можця.Очікувана виплата при ставках у заїзді на коротку дистанцію у бігах на іподромі 40000 грн., якщо вгадаєш переможця і 5000 грн., якщо не вгадаєш пе-реможця. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано кри-терій Вальда?

в) 5000 грн..

26.Очікувана виплата при ставках у заїзді на довгу дистанцію у бігах на іподромі 50000 грн., якщо вгадаєш переможця і 1000 грн., якщо не вгадаєш пере-можця.Очікувана виплата при ставках у заїзді на коротку дистанцію у бігах на іподромі 40000 грн., якщо вгадаєш переможця і 5000 грн., якщо не вгадаєш пе-реможця. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано мак-симаксний критерій ?

а) 50000 грн.;

27.Очікувана виплата при ставках у заїзді на довгу дистанцію у бігах на іподромі 50000 грн., якщо вгадаєш переможця і 1000 грн., якщо не вгадаєш пере-можця.Очікувана виплата при ставках у заїзді на коротку дистанцію у бігах на іподромі 40000 грн., якщо вгадаєш переможця і 5000 грн., якщо не вгадаєш пе-реможця. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано кри-терій Гурвіца ( a = 0,3 )?

б) 16000 грн.;

28.Очікувана виплата при ставках у заїзді на довгу дистанцію у бігах на іподромі 50000 грн., якщо вгадаєш переможця і 1000 грн., якщо не вгадаєш пере-можця.Очікувана виплата при ставках у заїзді на коротку дистанцію у бігах на іподромі 40000 грн., якщо вгадаєш переможця і 5000 грн., якщо не вгадаєш пе-реможця. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано критерій Лапласа ?

б) 25500 грн.;

29.Очікувана виплата при ставках у заїзді на довгу дистанцію у бігах на іподромі 50000 грн., якщо вгадаєш переможця і 1000 грн., якщо не вгадаєш пере-можця.Очікувана виплата при ставках у заїзді на коротку дистанцію у бігах на іподромі 40000 грн., якщо вгадаєш переможця і 5000 грн., якщо не вгадаєш пе-реможця. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано кри-терій Байєса-Лапласа (досвід участі у розиграшах показує, що у 80 випадках із 100 , учасники розиграшів програють)?

а) 12000 грн

30.Очікувана виплата при ставках у заїзді на довгу дистанцію у бігах на іподромі 50000 грн., якщо вгадаєш переможця і 1000 грн., якщо не вгадаєш пере-можця.Очікувана виплата при ставках у заїзді на коротку дистанцію у бігах на іподромі 40000 грн., якщо вгадаєш переможця і 5000 грн., якщо не вгадаєш пе-реможця. Якою буде оцінка вибраної альтернативи, якщо буде використано кри-терій Ходжеса-Лемана (досвід участі у розиграшах показує, що у 80 випадках із 100 , учасники розиграшів програють b =0,5)?

б) 8500 грн.;

Графічний метод

1.Під статистичним графіком розуміють:

в) спосіб наочного зображення і узагальнення статистичних даних про соціально економічні явища і процеси через геометричні образи, малюнки або схематичні карти;

2. До основних елементів статистичних графіків відносять:

д) правильної відповіді не запропоновано.

3. Засобами просторових орієнтирів статистичних графіків є:

в) графічні або контурні карти;

4. До статистичних графіків відносять:

г) правильної відповіді не запропоновано.

5. Під полем графіка розуміють:

б) простір, на якому розміщують геометричні або інші графічні знаки;

6. Якими повинні бути пропорції сторін поля графіка?

б) графіки здебільшого бувають прямокутної форми;

7. Для графічного зображення даних на графіках з нерівними сторонами поля на практиці найчастіше використовується формат з відношенням короткої і довгої сторін поля:

г) від 1:1,30 до 1:1,50.

8. Під координатною сіткою в прямокутній системі координат розуміють:

в) сукупність паралельних та вертикальних ліній, які покривають поле графіка в межах осей координат.

9. Під координатною сіткою в полярній системі координат розуміють:

б) сукупність паралельних та вертикальних ліній;

10. Основою або мовою статистичних графіків є:

а) графічні образи

11. Найбільш ефективним використання полярної системи координат є при зображенні:

в) динаміки явищ і процесів;

12. У полярній системі координат положення будь-якої точки визначається:

г) кутом між полярною віссю і прямою, яка з’єдную центр обертання з цією точкою;

13. Просторові орієнтири використовують для:

б) визначення порядку розміщення графічних знаків у полі графіка;

14. Кут нахилу відрізків прямих ліній, що з’єднюють крапки на графіках, відображує:

а) розмір, величину, рівень явища чи його ознаки;

15. Негеометричні знаки-символи застосовують при побудові діаграм:

г) фігурних.

16. При побудові фігурних діаграм масштаби діаграм зображають:

а) знаками-символами різних розмірів;

17. Графічні образи – це:

д) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.

18. Площини кругів або квадратів, які відображають розміри явищ, що порівнюють, відносяться як:

а) корені квадратні з радіусів або корені квадратні сторін відповідних кругів або квадратів;

б) радіуси або сторони відповідних кругів або квадратів;

в) квадрати радіусів або квадрати сторін відповідних кругів або квадратів.

19. Для зображення показників круговими або квадратними діаграмами необхідно визначити радіуси кругів або сторони квадратів, для чого:

а) добути корені квадратні з величин показників;

20. Масштабні орієнтири застосовують для:

б) визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків;

21. Функціональною називають шкалу, у якої:

а) рівним графічним інтервалам відповідають нерівні числові інтервали;

22. На логарифмічній шкалі відлік починають від:

а) 1;

23. Експлікація графіка застосовується для:

г) пояснення змісту і основних елементів графіка.

24. Ярлики – це:

в) умовні позначення, що спеціально винесені за межі графічного образу.

25. Легенди – це:

а) пояснювальні надписи, що знаходяться на самому графіку;

26. За видом поля статистичні графіки поділяють на:

б) діаграми і статистичні карти;

27. За функціонально-цільовим призначенням статистичні графіки поділяють на:

а) графіки рядів розподілу, графіки рядів динаміки, графіки взаємозв’язку і графіки порівняння;

28. При побудові огіви :

а) на осі абсцис відкладають кумулятивні частоти або частки, а по осі ординат – межі інтервалів ряду розподілу;

б) на осі абсцис відкладають інтервали групувань у вигляді відрізків, а на осі ординат – кумулятивні частоти або частки;

в) на осі абсцис відповідно до прийнятого масштабу відкладають нижню і верхню межі інтервалів, а на осі ординат – частоти або частки.

29. Коли розподіл зображувальних явищ за адміністративними районами немає великого значення, тоді використовують;

б) центрограми;

30. Центрограма – це:

б) контурна карта, на якій розміщено короткі цифрові таблиці з інформацією про історико-географічний розвиток і розміщення явища;

Вибірковий метод

1. Вибіркова сукупність вважається репрезентативною, якщо:

б) кожен елемент генеральної сукупності має однакову імовірність потрапити до вибірки і відбір елементів із генеральної сукупності проводиться випадковим чином;

2. Що з наведеного нижче належить до переваг вибіркового спостереження:

а) уникнення випадкових похибок

3. Точковою оцінкою вибіркового спостереження є:

а) вибіркова середня і вибіркова частка; б) вибіркова дисперсія; в) довірчий інтервал вибіркової середньої; г) довірчий інтервал вибіркової частки.

4. Похибка вибірки - це :

в) розбіжність між показниками вибіркової і генеральної сукупності;

5. Випадкова похибка вибірки виникає у результаті:

а) порушення правил випадкового відбору елементів вибіркової сукупності;

6. Величина випадкових похибок залежить від:

в) коливання ознаки в генеральній сукупності.

7 Гранична похибка вибірки - це:

б) максимальне значення коефіцієнта довіри вибраної ймовірності;

8. Значення граничної похибки вибірки пов’язане із:

б) точковими оцінками вибірки

9. Вибірковий метод є ефективнішим за суцільне обстеження при:

в) всі вищеперераховані варіанти відповіді правильні.

10. Для проведення технічного аналізу якості партії упакованих лампочок найефективніше можна використати:

г) механічний відбір;

11. Типовий відбір передбачає формування вибірки на основі:

а) однорідності елементів;

12. Якщо замість простого безповторного відбору провести простий повторний випадковий відбір, то величина стандартної похибки:

б) зміниться;

13. У випадку невеликих обсягів вибірки ( n 30) коефіцієнт довіри для вибраного рівня ймовірності знаходять за розподілом:

а) ймовірностей Студента;

14. При збільшенні обсягу вибіркової сукупності, гранична похибка вибірки:

б) зменшиться

15. В результаті вибіркового дослідження встановлено, що стандартна похибка частки бракованої продукції дорівнює 0,2. Якщо вибрано коефіцієнт довіри 2,5, то гранична похибка вибіркової частки становить:

в) 0,5;

16. При типовому відборі одиниць для вибіркового спостереження:

б) вибірка стає більш достовірнішою

17. Якщо аналогічні вибіркові обстеження не проводились або в генеральній сукупності відбулися істотні зміни, то при визначені обсягу вибірки використовують характеристику варіації :

б) визначену за варіаційним розмахом;

18. При механічному відборі крок інтервалу залежить від:

в) правильної відповіді не запропоновано;

19. Завданням вибіркового спостереження є:

б) визначення середнього розміру ознаки та питомої ваги ознаки

20. Вибірковий метод грунтується на теоремах теорії ймовірності, згідно яких:

а) із збільшенням обсягів вибірки ймовірність появи великих похибок зменшується;

21. Жеребкування або таблиця випадкових чисел застосовується при:

б) типовій вибірці; .

22. Моментне спостереження:

а) застосовують при вивченні процесів; б) суцільне щодо повноти охоплення елементів сукупності; в) вибіркове впродовж часу; г) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.

23. Багатоступенева вибірка передбачає:

в) поетапне формування вибірки.

24. При вибірковому спостереженні використовують теореми:

а) Чебишева, Ляпунова, Бернулі, Пуасона; б) Бернулі, Спірмена, Фехнера , Кендела; в) Чебишева, Ласпейраса, Пааше, Пірсона;

25. Положення про те, що з імовірністю, скільки завгодно близько до одиниці, ми можемо стверджувати, що при достатньо великому обсязі вибірки, вибіркова частка мало відрізняється від її частки в генеральній сукупності, має назву:

а) теореми Чебишева;

б) теореми Ласпейраса;

в) теореми Бернулі.

26. Кінцевою метою вибіркового спостереження є:

б) поширення характеристик вибіркового спостереження на генеральну сукупність;

27. Вибірка, при якій генеральну сукупність спочатку поділяють на однорідні групи за певною ознакою, а потім відбирають певну кількість одиниць пропорційно питомій вазі групи в загальній сукупності, має назву:

в) типової

28. Чим більшою є варіація ознаки, тим:

в) обсяг вибірки не залежить від варіації ознаки.

29. Чим меншою повинна бути гранична похибка вибірки, тим:

б) більшим має бути обсяг вибірки;

30. Чим більша ймовірність, за якою необхідно гарантувати результат, тим:

б) більшим має бути обсяг вибірки

Статистична перевірка гіпотез

1. Статистична гіпотеза – це:

б) певне припущення щодо властивостей генеральної сукупності, яке можна перевірити, спираючись на результати вибіркового спостереження;

2. Зміст нульової гіпотези записують так:

а) Н₀ : G = А;

3. Зміст альтернативної гіпотези записують так:

в) Н_а : G ≠ А;

4. Слушність статистичної перевірки гіпотез полягає в тому, щоб:

б) визначити, випадковими чи невипадковими є розбіжності між даними вибірки і гіпотезою;

5. Ризик прийняття помилкового рішення І роду – це:

а) відхилення правдивої нульової гіпотези;

6. Ризик прийняття помилкового рішення ІІ роду – це:

б) прийняття нульової гіпотези, коли правдивою є альтернативна;

7. Під статистичним критерієм розуміють:

а) правило, за яким нульова гіпотеза відхиляється або приймається;

8. Математичною основою статистичного критерію є :

б) статистична характеристика Z, значення якої визначається за даними вибірки, а закон розподілу якої відомий;

9. Якщо вибіркове значення статистичної характеристики Z малоймовірне, то:

в)нульова гіпотеза відхиляється.

10. Рівень істотності α – це:

б) ймовірність відхилення правдивої нульової гіпотези;

11. Вибір рівня істотності α залежить від:

а) змісту нульової гіпотези і наслідків її відхилення;

12. Якщо вибіркове значення статистичної характеристики Z потрапляє у критичну область, то:

а) нульова гіпотеза відхиляється;

13. Якщо вибіркове значення статистичної характеристики Z потрапляє в область допустимих значень, то:

б) нульова гіпотеза приймається;

14. Що таке критичне значення статистичної характеристики Z_1-α ?

б) це значення статистичної характеристики, яке поділяє множину вибіркових значень Z на область допустимих значень і критичну область;

15. Критична область може бути двосторонньою, коли:

б) перевіряється справедливість Н₀ : G = А проти Н_а : G ≠ А;

16. Критична область може бути односторонньою, коли:

а) досліджується істотність відмінностей між генеральної і вибірковою сукупностями у певному напрямку;

б) коли перевіряється гіпотеза про відповідність між генеральною та вибірковою сукупностями;

в) здійснюється арифметичний і логічний контроль статистичних формулярів.

17. У разі двосторонньої перевірки статистичної гіпотези критичне значення статистичної характеристики Z знаходять для рівня істотності:

б) ;

18. Критеріальна статистика – це:

а) вираз розрахунку вибіркового значення статистичної характеристики згідно вибраного статистичного критерію;

19. Зміст одностороннього критерію – це:

а) нижня межа довірчого інтервалу;

б) верхня межа довірчого інтервалу;

в) верхня або нижня межі довірчого інтервалу.

20. В якості статистичних критеріїв використовуються певні випадкові величини, які є невипадковими функціями від від:

б) числа ступенів вільності;

21. Параметричні статистичні критерії служать для:

в) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.

22. Непараметричні статистичні критерії служать для:

в) всі вищеперераховані варіанти відповідей правильні.

23. Під потужністю статистичного критерію розуміють:

а) здатність критерію правильно відхиляти помилкову гіпотезу;

24. Під числом ступенів вільності розуміють:

б) число фактичних можливих напрямків мінливості;

25. Статистична перевірка гіпотез здійснюється в такій послідовності:

а) формулюються нульова та альтернативна їй гіпотези; вибирається статистичний критерій; задається рівень істотності α і її відповідності з ним за таблицями знаходиться критичне значення статистичної характеристики для ймовірності (1-α); розраховується значення критеріальної статистики, яке порівнюється з критичним;

26. Якщо випробовується гіпотеза на основі порівняння двох дисперсій, то використовується критерій:

б) F-розподілу;

27. Якщо випробовується гіпотеза на основі порівняння середніх величин двох вибірок, а генеральні дисперсії невідомі, то використовується критерій:

а) нормального розподілу;

28. Якщо випробовується гіпотеза на основі вибіркової середньої, а генеральна дисперсія невідома, то використовується критерій:

в) t-розподілу.

29. Якщо використовується гіпотеза на основі вибіркової частки, то використовується критерій:

а) нормального розподілу;

30. Якщо використовується гіпотеза на основі порівняння двох вибіркових часток, то використовується критерій:

а) нормального розподілу;

10.Статистичні методи аналізу

Кореляційних зв’язків

Якщо h²= 0, то це означає, що:

а) значення варіант в межах груп одинакові;

. Кореляційне відношення це:

а) частка міжгрупової дисперсії у залишковій;

3. Якщо R²= 1, тоді:

в) зв’язок функціональний.

Коефіцієнт детермінації характеризує:

а) частку варіації результативної ознаки за рахунок факторної

Серед наведених залежностей кореляційними вважаються:

а) “попит на товар” та “ціна одиниці товару і витрати на рекламу”;б) “урожайність культури” та “валовий збір і площа сільськогосподарських культур”;в) “рентабельність” та “прибуток і собівартість”.

Коефіцієнт детермінації змінюється в межах:

б) [0; +1];

Лінійний коефіцієнт парної кореляції (r) використовують для оцінки:

в) напряму і щільності лінійного зв’язку

Коефіцієнт парної кореляції змінюється в межах:

а) -1£ r £ 1;

Серед наведених залежностей функціональними можна вважати:

а) “площа кола” та “радіус кола”;

Для побудованого рівняння регресії розрахункове значення F- критерію Фішера перевищує критичне. В такому випадку модель вважається:

а) адекватною;

1. Відхилення фактичних даних від теоретичних (обчислених за рівнянням регресії) дорівнює 0. Тоді:

а) середнє значення результативної ознаки дорівнює 0;б) середнє значення факторної ознаки дорівнює 0;в) лінія регресії проходить через усі емпіричні точки.

2. Мультиколінеарність має місце, якщо:

б) дві або більше факторні змінні пов’язані між собою лінійною залежністю;

3. Для рівняння регресії y = -0,5 + 7,5x можна стверджувати, що коефіцієнт кореляції:

а) r = -0,5;б) r > 7,5;в) додатній;г) від’ємний;д) 0 < r £ 0,5.

Із двох регресійних моделей, що описують функціонування однієї економічної системи та адекватні за F – критерієм Фішера, перевагу слід надавати тій, у якої:

а) більше значення F – критерію;б) коефіцієнт кореляції додатній;в) більший коефіцієнт детермінації;г) коефіцієнт кореляції від’ємний.

4. Для тестування значимості коефіцієнтів рівнянь регресії використовують:

а) t – тест Стьюдента;б) F – тест Фішера;в) критерій Пірсона;г) критерій Спірмена.

5. Лінійний коефіцієнт кореляції між середньодушовим доходом сім’ї та бажаною кількістю дітей становить 0,4. Це означає, що варіація результативної ознаки пояснюється варіацією факторної на:

а) 40%;б) 60%;в) 16%;г) 84%.

6. Для оцінки адекватності моделі лінійної регресії використовується:

а) F – тест Фішера;

7. Коефіцієнт рангової кореляції використовують для оцінки щільності зв’язку між:

б) ознаками, значення яких можна упорядкувати;

Зв’язок між балансовим прибутком підприємств (тис. грн.) та числом днів прострочених платежів описано рівнянням регресії: y = 100 – 0,4x. Це означає, що з кожним днем прострочених платежів балансовий прибуток у середньому зменшуватиметься:

а) на 0,4%;б) у 0,4 рази;в) на 0,4 грн.;

г) правильної відповіді не запропоновано.

8. Що є передумовою проведення кореляційно – регресійного аналізу:

а) сукупність повинна бути неоднорідною ;

б) всі одиниці сукупності повинні залежати одна від одної;

в) фактори повинні дублювати один одного;

г) число факторів повинно перевищувати у 8 разів число спостережень.

9. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнює 0,07, це означає, що:

а) із зростанням факторної ознаки на 1% результативна ознака збільшилась на 0,07%;

10. Які з наступних показників є ідентичними за змістом:

б) h і R;

Міжгрупова дисперсія характеризує:

б) варіацію результативної ознаки, пов’язану з варіацією всіх факторних ознак, крім тієї, яка покладена в основу групування;

11. Зв’язок при якому кожному значенню ознаки х відповідає певна множина значень у, називають:

б) стохастичним;

12. Показник оцінки напряму і щільності зв’язку між двома факторними ознаками, який розраховується на основі підрахунку кількості співпадань і неспівпадань знаків відхилень ознак від їх середньої, називається:

а) коефіцієнт Фехнера;.

13. Допоміжною оцінкою точності наближення є:

а) середня похибка лінійного коефіцієнта кореляції;б) середня відносна похибка теоретичного кореляційного відношення;в) середня відносна похибка апроксимації.

14. Залежність між зростом дорослих людей (см) та їх вагою (кг) описана лінійним рівнянням регресії: у = 70 + 25х. Помилково обчислені параметри:

а) а;б) b;в) а і b; г) правильної відповіді не запропоновано.

15. Часткові коефіцієнти рівняння множинної регресії характеризують:

а) вплив незалежної змінної на залежну при умові незмінності значень інших факторних ознак;

б) сумарний вплив незалежних змінних на залежну;

в) щільність зв’язку між незалежною і залежною змінними;

г) сумарний коефіцієнт еластичності.

16. Кореляційна залежність – це коли:

а) кожному значенню факторної ознаки відповідає одне значення результативної ознаки;

б) кожному значенню факторної ознаки відповідає певна множина значень результативної ознаки;

в) кожному значенню факторної ознаки відповідає середнє значення результативної ознаки.

17. Розміщення точок кореляційного поля на всій площині графіка свідчить про:

а) функціональний зв’язок;б) кореляційний зв’язок;в) відсутність зв’язку.

⇐ Назад

Далее ⇒