РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Виявлення резервів збільшення виробництва продукції тваринництва

 

Головним джерелом резервів збільшення виробництва продукції тваринництва с зростання поголів'я і продуктивності тварин.

До резервів зростання поголів'я відносять скорочення яловості маточного поголів'я, падіжу тварин і реалізацію їх на м'ясо великою масою. Ці резерви визначаються під час аналізу виконання плану оборогу стада.

Для визначення резерву збільшення виробництва продукції слід можливий приріст середньорічного поголів'я помножити на середньорічну фактичну продуктивність однієї голови відповідної групи тварин.

У табл. 3.1 наведено інформацію щодо підрахунку резервів збільшення виробництва продукції за рахунок зростання поголів'я тварин.

Основними джерелами зростання продуктивності тварин є підвищення рівня їх годівлі та ефективності використання кормів, скорочення яловості корів, покращання вікового складу стада, а також умов утримання тварин.

Таблиця 3.1

Розрахунок резерву збільшення виробництва продукції за рахунок зростання поголів'я тварин

 

 

 

Джерело резервів зростання поголів 'я тварин Резерв приросту поголів 'я Приріст однієї голови за рік, кг Резерв збільшення виробництва продукції, ц
вихід­ного середньо­річного
Скорочення частки ялових корів у основному стаді 109,2
Скорочення падіжу тварин з іншії підприємства 36,4
Реалізація тварин на убій більшою масою 92,4
Усього

Для визначення резерву збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення рівня годівлі тварин необхідно недовиконання плану або планований приріст рівня годівлі (кількість кормових одиниць на одну голову) помножити на фактичну окупність кормів на даному підприємстві або поділити на фактичні витрати кормів у розрахунку на одиницю продукції. Отриманий резерв зростання продуктивності потім необхідно помножити па планове поголів'я тварин (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Розрахунок резерву збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення рівня годівлі тварин

 

 

 

Група тварин Витрати кормів на одну голову, ц к.од. Окуп­ність 1 ц к.од., Ц Резерв зростання продук­тивності, Н Плано­ване поголів'я тварин, гол. Резерв зростан­ня виробниц­тва продукції, Ц
фактич­ні плано­вані
Корови 46,3 48,6 0,91 2,093
Телята 25,3 26,6 0,18 0,234

 

Для визначення резерву збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення ефективності використання кормів необхідно плановане скорочення кормів на одиницю продукції помножити на фактичний обсяг виробництва і отриманий результат поділити на планову норму їх витрачання.

У табл. 3.3 наведено інформацію щодо підрахунку резервів збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення ефективності використання кормів.

Резерв збільшення виробництва продукції за рахунок покращання породного складу стада обчислюється таким чином: планову зміну питомої ваги породи необхідно помножити на фактичну продуктивність відповідної породи тварин, результати додати і потім отриману зміну середньої продуктивності тварин помножити на плановане загальне поголів'я відповідного виду тварин.

 

 

Таблиця 3.3

Підрахунок резервів збільшення виробництва продукції на рахунок підвищення ефективності використання кормів

 

 

Показники Вид продукції
молоко яловичина інші
Витрати кормів на виробництво 1 ц продукції, ц к.од.:      
• фактичні 1,39 10,1  
• планові 1,4 9,5
Економія на 1 ц продукції, ц к.од. 0,01 0,6  
Фактичний обсяг виробництва, ц  

 

Як свідчать дані, наведені у табл. 3.4, за рахунок зростання питомої ваги більш продуктивної групи породистих корів на 8 % середньорічний надій молока на фуражну корову за рік зростає на 0,4 ц, а від усього поголів'я буде додатково отримано 718 ц молока (0,41795).

Таблиця 3.4

Розрахунок резерву збільшення виробництва продукції за рахунок покращання породного складу стада корів

 

 

 

Порода корів Продуктив­ність однієї голови, ц Структура поголів'я, % Зміна середнього рівня продуктив­ності, и
Фактич­на Плано­вана Абсолют­не відхи­лення
Породисті 3,36
Інші -8 -2,96
Усього - - 0,4

 

Аналогічно визначають резерви збільшення обсягу виробництва молока за рахунок покращання вікового складу стада.

Значні втрати продукції мають сільськогосподарські підприємства в результаті яловості корів, продуктивність яких нижча приблизно на 50 %. При визначенні резервів збільшення виробництва молока за даними зоотехнічного обліку слід встановити втрати молока в середньому на одну ялову корову і помножити на позапланову кількість або можливе скорочення ялових корів.

Зростанню продуктивності тварин та виходу продукції сприяють гарні умови утримання тварин, належний догляд, правильний режим годівлі і напування, відповідальне ставлення працівників до своєї справи. Такі резерви виявляються за допомогою порівняльного аналізу діяльності різних сільськогосподарських підприємств, ферм, окремих працівників та вивчення передового досвіду.

Суттєвим резервом збільшення виробництва продукції тварин­ництва є скорочення її втрат. Значні втрати продукції обумовлені хворобами тварин, порушенням технологічної дисципліни. Результат цього - падіж тварин, вимушений забій, зниження приросту живої маси, виходу приплоду і молодняку.

На завершення аналізу слід узагальнити всі виявлені резерви збільшення виробництва продукції за кожним видом у натуральному вираженні, а в цілому по тваринництву - у вартісному вираженні (табл. 3.5).

Виявлені резерви необхідно пов'язати з конкретними і реальними заходами щодо їх використання. При цьому необхідно враховувати стан кормової бази, наявність трудових резервів, тваринницьких приміщень, а також ринки збуту. Резерви збільшення виробництва тваринництва повинні бути збалансовані з резервами рослинництва.

 

Таблиця 3.5

Узагальнення резервів збільшення виробництва продукції тваринництва

 

Джерело резервів Резерв збільшення виробництва
молока, ц яловичини, ц інші
Зростання поголів'я тварин -  
Підвищення:      
• рівня годівлі тварин  
• ефективності використання кормів  
Покращання:      
• породного складу стада  
Разом  

3.2 Виявлення резервів зменшення собівартості продукції

 

До основних джерел зменшення собівартості продукції можна віднести:

• збільшення обсягу виробництва продукції;

• скорочення витрат па її виробництво : рахунок підчищення рівня продуктивності праці, економного використання матеріальних ресурсів, скорочення непродуктивних витрат, втрат та ін.

Для підрахунку резервів зниження собівартості продукції потрібно знайти різницю між її фактичним і можливим рівнем, який враховує раніше виявлені резерви збільшення виробництва продукції і скорочення витрат на виробництво.

Резерви скорочення витрат виявляються за кожною статтею витрат за рахунок конкретних організаційно-технічних заходів, які будуть сприяти економії заробітної плати, зниженню матеріало­місткості, енергомісткості, фондомісткості та ін.

Економія витрат на оплату праці в результаті впровадження організаційно-технічних заходів обчислюється як добуток різниці між працемісткістю продукції до впровадженняі після впровадження відповідних заходів та прогнозованого рівня середньогодинної оплати праці і прогнозованого обсягу виробництва продукції .

Резерв зменшення матеріальних витратна виробництво запланованого випуску продукції за рахунок впровадження нових технологій та інших організаційно-технічних заходів визначається за таким алгоритмом.

Резерви економії накладних витрат виявляються на основі факторного аналізу кожної статті витрат за рахунок доцільного скорочення апарату управління, економного використання коштів на відрядження, поштово-телеграфні і канцелярські витрати, скорочення втрат від псування матеріалів і готової продукції та ін.

За кожним джерелом резервів визначається комплекс заходів, необхідних для їх освоєння, і витрати на їх виконання. При цьому різні види резервів збільшення виробництва продукції вимагають неоднакових додаткових витрат. Зокрема, для освоєння резервів збільшення виробництва продукції за рахунок розширення посівних площ слід виконати всі роботи щодо основної і передпосівної обробки грунту, посіву, догляду за посівами, збирання і доробки урожаю. Потребуються також додаткові добрива, насіння та ін.

При визначенні додаткових витрат за даним видом резервів можливий приріст посівної площі під окремі культури необхідно помножити на прогнозовані витрати в розрахунку на 1 га посівів відповідної культури (за вилученням накладних витрат), або резерв збільшення виробництва продукції за рахунок цього фактора помножити на прогнозовану собівартість 1 т продукції, попередньо вилучивши з неї величину накладних витрат.

Для попередження загибелі посівів потрібні додаткові витрати для догляду за ними, а також на збирання і доробку отриманого врожаю.

Якщо збільшення виробництва планується за рахунок додаткового внесення добрив, потрібно насамперед нарахувати їх вартість, а також витрати на навантаження, транспортування, внесення в ґрунт. Крім того, слід врахувати додаткові витрати на збирання, перевезення і доробку додаткового врожаю.

За рештою джерел резервів (покращання структури посівних площ, збирання врожаю в оптимальні строки, впровадження більш урожайних сортів культур тощо) в основному збільшаться витрати, пов'язані із збиранням, перевезенням, сортуванням і сушінням додаткового врожаю. При цьому необхідно мати на увазі, що використання більш урожайних сортів культур зумовлює збільшення витрат па насіння, оскільки елітне насіння коштує дорого.

Аналогічно підраховують резерви зменшення собівартості продукції тваринництва. За потреби резерви зменшення собівартості продукції можна визначити за кожним інноваційним заходом, що дає змогу оцінити його ефективність.