Емпіричне дослідження ЗВ’ЯЗКУ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗІ СХИЛЬНІСТЮ ДО ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРІВ СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ

РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

до дипломної роботи

ВИПУСНИКА ОСВІТНЬОГО СТУПЕНЯ

«БАКАЛАВР»

Тема: Зв`язок емоційно-вольових характеристик із схильністю до підприємницької діяльності менеджерів середньої ланки

Виконавець: Сайченко Микола Юрійович

Керівник: дoкт. пcиxoл. нaук, професор Помиткіна Любов Віталіївна

Київ 2016

Актуальність теми: Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку психологічної науки є вивчення емоційно-вольової сфери працівників, головним у роботі яких є спілкування як з клієнтами, так і з підлеглими. Адже зараз чи не перед кожною менеджером стоїть нелегка задача бути таким працівником, який вміє чітко виконувати вказівки, дотримуючись плану роботи, показників збуту товару, орієнтуватися на досягнення великих цілей, тобто, проявляти організованість і бути цілеспрямованим.

Об’єкт дослідження– емоційно-вольова сфера особистості.

Предмет дослідження – зв`язок емоційно-вольових характеристик зі схильністю до підприємницької діяльності менеджерів середньої ланки.

Мета роботи – виявити зв`язок емоційно-вольових характеристик із схильністю до підприємницької діяльності менеджерів середньої ланки.

Завдання:

1. Розглянути психологічну літературу з проблеми розвитку емоційно-вольових характеристик;

2. Визначити характеристики схильності до підприємницької діяльності менеджерів середньої ланки;

3. Здійснити емпіричне дослідження емоційно-вольової сфери менеджерів, визначити їх схильність до підприємницької діяльності;

4. Встановити зв`язок характеристик емоційно-вольової сфери менеджерів із їх схильністю до підприємництва;

Методики дослідження: Методика дослідження вольової саморегуляції А.Звєрькова-Є.Ейдмана, Методика «Вольова організація особистості» А.А. Хохлова, Тест на загальні здібності до підприємництва (GET TEST),Методика вивчення кар’єрних орієнтацій «Якоря кар’єри» Е.Шейна

Практичне значення:результати дослідження можуть бути під час вивчення дисциплін «Організаційна психологія» та «Психологія менеджменту». Результати дослідження також можна застосувати для створення тренінгових програм особистісного і професійного розвитку, командоутворення.

Емпіричне дослідження ЗВ’ЯЗКУ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЗІ СХИЛЬНІСТЮ ДО ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕНЕДЖЕРІВ СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ

За методикою дослідження вольової саморегуляції А.Звєрькова-Є.Ейдмана маємо такі результати (Таблиця 2.3.1, Додаток А). Бачимо, що взагальному рівень життєвих орієнтацій у більшості опитуваних на рівні середнього (68%). Такі респонденти здатні до самоконтролю і вміють підкорити собі власні почуття, у більшості ситуацій відчувають себе впевнено.

Таблиця 2.3.1.

Розподіл характеристик вольової саморегуляції у менеджерів

за методикою А.Звєрькова-Є.Ейдмана (%)

Шкали	Високий	Середній	Низький
Наполегливість
Самовладання
Загальний рівень

Високий бал за загальною шкалою проявили 20% досліджуваних респондентів. Цей рівень властивий емоційно зрілим, активним, незалежним, самостійним особам. Їх відрізняє спокій, упевненість у собі, стійкість намірів, реалістичність поглядів, розвинене почуття особистого обов’язку. Як правило, вони добре рефлектують особисті мотиви, планомірно втілюють власні наміри, вміють розподіляти зусилля і здатні контролювати свої вчинки, володіють вираженою соціально-позитивною спрямованістю. У граничних випадках у них можливе наростання внутрішньої напруги, пов’язаної з прагненням контролювати кожен нюанс власної поведінки і з тривожністю через найменшу її спонтанність.

Низький загальний бал спостерігається у 12% опитуваних. Такі люди чутливі, емоційно нестійкі, вразливі, невпевнені у собі. Рефлективність у них невисока, а загальний фон активності, як правило, занижений. їм властиві імпульсивність і нестійкість намірів.

За шкалою наполегливості у більшості менеджерів високий рівень (53% опитуваних). Тобто, такі люди маютьвисокі прагненнядо здійснення розпочатої справи. Це діяльні, працездатні люди, які активно прагнуть до виконання запланованого, їх мобілізують перешкоди на шляху до мети, не відвертають альтернативи і спокуси, головна їхня цінність - розпочата справа. Таким людям притаманна повага до соціальних норм, прагнення повністю підпорядковувати свою поведінку цим нормам.

37% менеджерів прагнутимуть власної мети, зважаючи на обставини і якщо це для них дійсно важливо.

10% опитуваних мають низькі значення за шкалою наполегливості, що вказує на підвищену лабільність, невпевненість, імпульсивність. Це може призвести до непослідовності у поведінці. Знижений фон активності та працездатності, як правило, компенсується в таких людей підвищеною чутливістю, гнучкістю, винахідливістю, а також тенденцією до вільного трактування соціальних норм.

За шкалою самовладання можемо простежити, що більшість опитуваних (40%) мають середній рівень вираженості. Тобто, рівень довільного контролю емоційних реакцій і станів залежить від ситуації та настрою менеджера.

У п’ятої частини опитуваних (26%) високий бал емоційної стійкості. Такі люди добре володіють собою в різноманітних ситуаціях. Характерний для них внутрішній спокій. В них немає страху перед невідомим, наявна готовність до сприймання нового, що поєднується із свободою поглядів, з тенденцією до новаторства і радикалізму. Разом з тим прагнення до постійного самоконтролю, надмірне свідоме обмеження спонтанності може призвести до підвищення внутрішньої напруженості, до переважання постійної стурбованості та втоми.

Третина опитуваних (34%) проявили низький рівень самоконтролю. Їм притаманнаспонтанність, що у поєднанні з вразливістю та переважанням традиційних поглядів, захищає людину від інтенсивних переживань і внутрішніх конфліктів, сприяє незворушному настрою.

Отже, можемо зробити висновки про те, що рівень загальної вольової регуляції у менеджерів середній (68% опитуваних). Вони вміють керувати власними емоціями та переживаннями, своїм настроєм і діями, здатні до вольових зусиль. Наполегливість (53% високий рівень) більшою мірою, ніж самовладання (40% середній рівень) проявлена в особистісних характеристиках менеджерів.

За методикою А.А. Хохлова «Вольова організація особистості» отримали наступні результати (рис. 2.3.1, Додаток А).

Так, за рис.2.3.1. бачимо, що найбільш яскраво виражені у менеджерів характеристики за шкалами рішучість (18 балів) і наполегливість (17 балів). Тобто, у них в значній мірі розвинена здатність швидко прийати рішення і досягати поставленої мети навіть за великих перешкод.

Рис.2.3.1. Середні показники шкал за методикою Хохлова

На середньому рівні розвинені організація діяльності (15 балів) та самостійність (14 балів). Такі опитувані вміють ситуативно брати на себе відповідальність, організовувати власну роботу і діяльність колективу, групи людей. Так як для менеджера важливим є управлінська функція, то варто працювати над розвитком данних якостей.

Ціннісно-смислова організація (7 балів) і самовладання (7 балів) в опитуваних недостатньо розвинені. Можемо говорити про те, що менеджерам важко керувати власними емоційними реакціями, стримувати негативні переживання і відсутність розуміння цінності власної мети. Тобто, їх наполегливість та рішучість не завжди супроводжується розумінням і чіткістю цілепокладання.

Більшість опитуваних (58%) мають середній рівень розвитку вольових якостей. Такі люди здатні зробити над собою зусилля, «зібрати волю в кулак» заради досягнення мети, цілеспрямовані, рішучі, наполегливі і дисципліновані.

Третина опитуваних (29%) здатні до усвідомлення власних цілей і способів їх досягнення, впевненні, стійкі у власному виборі, їх важко переконати.

Низький рівень вольової регуляції лише у 13% менеджерів. Таким людям важко приборкати власні емоції, імпульсивність, нестриманість, швидко переключаються з днієї діяльності на іншу, не завершуючи справу до кінця.

Отже, можемо сказати, що більшість менеджерів мають достатній рівень сформованості вольової саморегуляції (58% опитуваних). Також, опитувавним не вистачає самовладання і смислової організації власної діяльності.

За тестом на загальні здібності до підприємництва (GET TEST) було отримано наступні результати (табл.2.3.2, Додаток А). Так, за таблицею 2.3.2. і бачимо, що загальний рівень схильності до підприємницької діяльності у більшої частини менеджерів (52%) середній. Це означає, що вони добре працюють тоді, коли їх хтось орієнтує та надихає, мають обмежене коло друзів і не у всіх випадках беруть на себе відповідальність, роблять добре свою роботу, якщо їм все докладно пояснять, мають достатньо енергії для вирішення усіх робочих питань. Таким людям не вистачає ініціативності та впевненості у власних силах. Такі люди люблять радитись із партнерами або членами родини, колективно приймати рішення, не брати на себе відповідальність за результати роботи.

Таблиця 2.3.2.

Результати менеджерів за тестом на загальні здібності до підприємництва

(GET TEST)

Рівень сформованості задатків до підприємництва	Кількість досліджуваних у %
Високий рівень
Середній рівень
Низький рівень

30% респондентів показують високий рівень домагань. Тобто, можемо сказати, що люди із великим прагненням до успіху та ініціативністю проявляють вимогливість до себе навіть більше, ніж до інших, старанність у виконанні своїх обов`язків, ініціативність у прийнятті рішень, не бояться перешкод і труднощів, вміють відстоювати власну думку.

18% менеджерів не схильні до ведення підприємницької діяльності. Такі люди незацікавлені у результатах роботи, до всього відносяться як до проблем, яких не можна змінити, можуть у власних проблемах обвинувачувати інших, не мають цілеспрямованості. Якщо така людина хоче власну справу, варто найняти успішного керівника і делегувати власні повноваження.

Отже, серед менеджерів виявлено середній рівень (52% респондентів) схильності до підприємницької діяльності. Вони мають задатки і здібності, які необхідно розвивати і вдосконалювати.

Перейдемо до аналізу результатів за методикою «Якоря кар’єри» Е.Шейна (Додаток Б). За рис. 2.3.3. можемо сказати, що у менеджерів найбільш яскраво проявлена цінність менеджменту (8 балів) та інтеграція стилів життя і служіння (7 балів).

Особи із цінністю менеджменту орієнтовані на інтеграцію зусиль інших людей, повноту відповідальності за кінцевий результат та поєднання різних функцій організації. Людина з цією кар’єрною орієнтацією вважатиме, що не досягла цілей своєї кар’єри, доки не отримає посаду, па якій керуватиме різними сторонами діяльності організації: фінансами, маркетингом, виробництвом продукції, розробками, продажами.

Також, у менеджерів середньої ланки є такі здібності як орієнтація на інтеграцію різних сторін життя. Такий працівник намагається все збалансувати, більше цінує своє життя в цілому — де живе, як вдосконалюється, — ніж конкретну роботу, кар’єру, організацію. Головні цінності такої людини — це люди та робота на їх благо. Людина такої орієнтації не працюватиме в організації, яка має цілі та цінності, що суперечать її власним. Відмовиться від роботи та просування по службі, якщо вона може реалізувати головні цінності життя.

РРисРис.2.3.3. Рівень ціннісних орієнтацій менеджерів за методикою «Якоря кар’єри» Е.Шейна

Найменш вираженою цінністю у менеджерів є виклик (4 бали). Вони не люблять вирішувати складні задачі, боротися та підвищувати власну професійну компетентність.

Схильність до підприємництва у менеджерів на середньому рівні (6 балів). Така особистість прагне звільнення від організаційних правил, вимог та обмежень. Виражена потреба все робити на свій розсуд, самому вирішувати, коли, над чим і скільки працювати, але є схильність прислуховуватись до співробітників. Така людина неохоче підкоряється правилам організації, може відмовитися від просування по службі та інших можливостей заради збереження своєї незалежності. Така людина готова працювати в організації, що забезпечує достатній рівень свободи, не відчуватиме відданості організації та відкидатиме всі обмеження її автономності.

Вони люблять час від часу конкуренцію, перемогу над іншими, подолання перешкод, вирішення складних завдань. Процес боротьби чи перемоги є для такої людини не менш важливим, ніж конкретна діяльність чи професія.

Прагнення служити іншим виражена на середньому рівні (7 балів), що є дуже важливим і позитивним у роботі керівника. Людина такої орієнтації не працюватиме в організації, яка має цілі та цінності, що суперечать її власним. Відмовиться від роботи та просування по службі, якщо вона може реалізувати головні цінності життя. Менеджер може бути хорошим керівником, лише маючи добрі стосунки із підлеглими та клієнтами.

Отже, можемо дійти висновку, що у менеджерів найбільш провлена цінність керівництва колективом і вміння гармонійно поєднати усі сфери власного життя. Опитувані уникають стабільності у роботі. Підприємницькі здібності на середньому рівні (6 балів).

Нашою гіпотезоюбуло те, що наявний статистично значимий зв`язок компонентів емоційно-вольової сфери менеджерів середньої ланки із їх схильністю до підприємницької діяльності.

За допомогою методів математичної обробки ми будемо знаходити кореляційний зв`язок між усіма шкалами, які відносимо до емоційно-вольової сфери та загальними здібностями до підприємництва (GET TEST) і підприємництвом (методика «Якоря кар’єри» Е.Шейна), (Додаток В, Таблиця 2.4.1).

Таблиця 2.4.1.

Показник значущих зв`язків між «підприємництвом»

та емоційно-вольовими характеристиками менеджерів

	За критерієм Пірсона	Рішучість	Самовладання
Підприємництво	Показник кореляції	0,527^**	0,343^*
Показник значимості	0,001	0,038
Кореляция значима на рівні 0.05 (2-сторон.) *Кореляция значима на рівні 0.01 (2-сторон.).

Встановлено, що існує тісний прямий кореляційний зв`язок (рівень значимості 0,001) між підприємництвом та рішучістю у менеджерів. За показником кореляції можемо сказати, що цей зв`язок доволі тісний (показник кореляції 0,527). Тобто, здатність менеджера своєчасно приймати обгрунтовані рішення і без зайвих коливань виконувати їх має тісний зв'язок із його здатністю до підприємництва.

Бачимо, що наявний прямий не дуже тісний (показник значимості 0,038) кореляційний зв`язок (показник кореляції 0,343) між цінністю підприємництва та самовладанням у менеджерів. Значить те, наскільки менеджер готовий розуміти власні почуття та переживання та адекватно керувати ними, бути спокійним та врівноваженим, прямо пов’язано із його здібностями вести власну справу (Додаток В). Тобто вміння контролювати власні емоції, докладати ціленаправлено необхідних зусиль тісно пов’язано із підприємницькими здібностями.

ВИСНОВКИ

1. Розглянувши наукову літературу з проблеми розвитку емоційно-вольових характеристик, можемо сказати, що емоційно-вольова сфера- це система психічно стійких властивостей людини, які характеризують зміст, якість і динаміку емоцій, почуттів і волю людини.

2. Визначили характеристики схильності до підприємницької діяльності менеджерів середньої ланки. Схильність до підприємницької діяльності - це певний особистісний склад людських якостей та здібностей, які допомагають ефективно досягати поставленої мети у діяльності, пов’язаній із економічною вигодою. Таким людям притаманні лідерські, інтелектуальні, комунікативні та соціальні та психологічні характеристики.

3. Здійснили емпіричне дослідження емоційно-вольової сфери менеджерів, визначили їх схильність до підприємницької діяльності. Можемо зробити наступні висновки.

У більшості опитуваних (58%) рівень загальної вольової регуляції на середньому рівні, більше здатні до наполегливості, ніж самовладання. Третина опитуваних (29%) на середньому рівні здатні до усвідомлення власних цілей і способів їх досягнення, впевненні, стійкі у власному виборі, їх важко переконати. Низький загальний бал спостерігається у 12% опитуваних.

За шкалою наполегливості у більшості менеджерів високий рівень (53% опитуваних). Це діяльні, працездатні люди, які активно прагнуть до виконання запланованого, їх мобілізують перешкоди на шляху до мети, не відвертають альтернативи і спокуси, головна їхня цінність - розпочата справа. 37% менеджерів проявили середній рівень наполегливості, прагнутимуть власної мети, зважаючи на обставини і якщо це для них дійсно важливо. 10% опитуваних мають низькі значення за шкалою наполегливості, що вказує на підвищену лабільність, невпевненість, імпульсивність.

Більшість опитуваних (40%) мають середній рівень вираженості вольових реакцій. Тобто, рівень довільного контролю емоційних реакцій і станів залежить від ситуації та настрою менеджера. У п’ятої частини опитуваних (26%) високий бал емоційної стійкості. Такі люди добре володіють собою в різноманітних ситуаціях. Характерний для них внутрішній спокій. Третина опитуваних (34%) проявили низький рівень самоконтролю. Їм притаманнаспонтанність, що у поєднанні з вразливістю та переважанням традиційних поглядів, захищає людину від інтенсивних переживань і внутрішніх конфліктів, сприяє незворушному настрою.

За загальними здібностями до підприємництва (GET TEST) 52% менеджерів продемонстрували середній рівень схильності до підприємницької діяльності. Вони мають задатки і здібності, які необхідно розвивати і вдосконалювати.

30% респондентів показують високий рівень домагань. 18% менеджерів не схильні до ведення підприємницької діяльності.

У ціннісних професійних орієнтаціях для менеджерів яскраво виражена потреба керування певною групою людей не обов’язково у власній організації та гармонійність розвитку у всіх сферах життя. Середній рівень схильності до підприємницької діяльності (52% опитуваних).

Чим вище рівень агресивності та керованості власних емоцій, тим більш виражена схильність до підприємницької діяльності менеджера. Тобто, менеджерам, які прагнуть відкрити власну справу, варто вчитись більше впливати на інших людей через, бути більш відповідальними до власних обов’язків та менш залежати від зовнішньої мотивації керівництва.

4. Встановивши статистично значимий зв`язок емоційно-вольових характеристик менеджерів із їх схильністю до підприємництва, можемо сказати, що чим вищий рівень рішучості та самовладання, тим вище рівень схильності до підприємництва.

Вцілому, можемо сказати, що менеджери більше схильні ситуативно брати на себе відповідальність, керувати за чужими вказівками, пристосовуватись до ситуації, знаходити компроміс між власними прагненнями та орієнтованістю колективу.