Перелік витрат підприємства на охорону праці

Назва групи витрат Назва різновиду витрат Сума витрат
20_р 20_р 20_р
Додаткові витрати до страхових відшкодувань потерпілим у наслідок травм і професійних захворювань Тимчасова непрацездатність Одноразова допомога включаючи членів родини і утриманців загиблих Відшкодування витрат лікувальним установам Санаторно-курортне обслуговування Витрати на соціальну допомогу інвалідам Інші доплати      
Пільги і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах Додаткові відпуски Скорочений робочий день Лікувально-профілактичне харчування Надання молока чи інших рівноцінних продуктів. Підвищені тарифні ставки Доплати за умови і інтенсивність праці Пенсії на пільгових умовах      
Витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань Витрати на працеохоронні заходи за колективним договором Витрати на додаткові до колективного договора працеохоронні заходи Витрати на працеохоронні заходи з усіх джерел фінансування У т.ч.- придбання засобів захисту та захисного одягу, миючих засобів - страхування - на поліпшення умов праці (установка кондиціонерів, витяжні, заміна вікон, комп’ютерні столи, крісла, ремонт опалення, жалюзі) - реконструкція лабораторних приміщень - придбано вогнегасників та пожежних засобів - література з охорони праці, та нормативні документи - навчання з охорони праці - експертиза умов праці - поповнення аптечок - медогляд .      
Витрати на ліквідацію аварій і нещасних випадків на виробництві Вартість зіпсованого обладнання, будівель, інструментів Витрати на порятунок потерпілих, розслідування нещасного випадку Виплати заробітної плати і доплати за час вимушених простоїв Вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, будівель, інструментів Вартість підготовки та перепід-готовки працівників замість вибулих унаслідок загибелі чи інвалідності      
Штрафи та інші відшкодування   Штрафи підприємства, організації за недотримання нормативних вимог охорони праці Штрафи працівників за порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці Компенсації працівникам за зупинку робіт органами держнагляду за охороною праці Компенсаційні виплати населенню за пошкодження їх житлового фонду, частки майна і забруднення навколишнього середовища. Інші санкції.        
             

Оцінюючи ступінь ефективності СУОП на підприємстві слід виходити з того, що витрати на охорону праці можуть бути доцільними, частково доцільними і недоцільними. Доцільні – витрати спрямовані на збереження, відновлення здоров’я працівників, зростання продуктивності праці. Це витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань. Частково доцільні – пільги і компенсації за несприятливі умови праці . Недоцільні – витрати на ліквідацію аварій і нещасних випадків, штрафи, додаткові витрати до страхових відшкодувань потерпілим.

Особливу увагу слід звернути також на державний нагляд і громадський контроль стану охорони праці на підприємстві. Результати аналізу даних занести в таблицю Додатку А.

По узгодженню з керівником може бути виконана додаткова математико-статистична обробка зібраних даних за випадками травм з тимчасовою непрацездатністю потерпілих, яка дає можливість знайти залежність економічних втрат підприємств від кількості нещасних випадків, кількості днів непрацездатності і одержаної заробітної плати травмованих:

,

де е - економічні втрати підприємства за рік, грн.; N - кількість нещасних випадків за рік ; D - сумарна тривалість часу непрацездатності з причини травм, дн.; b - середня денна заробітна плата травмованого, грн. Перший член цієї формули (0,6N) характеризує втрати, пов'язані з доплатою в день травм, другий (1,28D) характеризує втрати, пов'язані з виплатою за лікарняними листками, переводом на легшу роботу, амбулаторним лікуванням, компенсації за відпустку; 8N дає середню характеристику розмірів матеріальної допомоги.

3.2.Аналіз умов праці на підприємстві (установі, організації)

В цій логічній частині не слід проводити експертизу небезпечних і шкідливих факторів усього виробництва, а потрібно лише розглянути умови праці в яких безпосередньо проходить практику студент, а також окремі факти порушення основ охорони праці та безпеки на підприємстві та надати управлінські пропозиції щодо усунення негативних проявів.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні). 1 клас – ОПТИМАЛЬНІ умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас – ДОПУСТИМІ умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас – ШКІДЛИВІ умови праці – характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Аналіз умов праці слід розпочати з характеристики приміщення і робочого місця, далі проаналізувати існуючі та вибрати оптимальні параметри мікроклімату, забрудненості повітряного середовища, освітленості, шумів, електробезпеки тощо; навести перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які супроводжують працю на даному робочому місці; вказати можливе джерело утворення цих факторів.

1. Санітарно-гігієнічні умов праці. Тут описується стан умов праці у відділі (офісі), в якому студент проходить практику. Слід висвітлити такі питання:

- загальна характеристика приміщення відділу (офісу): площа, об’єм, кількість працюючих, насиченість обладнанням. Коротко описати устаткування приміщення, де знаходиться робоче місце. Згідно з характером роботи, що виконується, вибрати норми за площею та об’ємом приміщення, що наведено дня одного робочого місця, та порівняти їх з фактичними значеннями.

- мікроклімат виробничого приміщення. Згідно з ДСН [1] визначаються категорія важкості роботи, що виконується та період року. Здійснюється характеристика метеорологічних параметрів на робочих місцях, їх відповідність нормативним значенням; наявність на робочих місцях, їх відповідність нормативним значенням; наявність вентиляції, кондиціювання і опалення тощо. Вказуються види та системи освітлення, що використовуються в даному приміщенні. Вказуються норми освітлення робочих місць, які порівнюються з фактичними даними, якість освітлення (спектральний склад, рівномірність освітлення оточуючих предметів, яскравість джерел світла) СНиП ІІ-4-79/85. «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования [17]. Нормативні значення параметрів порівнюються з фактичними даними, а результати заносять в таблицю 2. При заповненні таблиці та її аналізі отриманих результатів слід користуватись нормативними документами [16, 19] та таблицями Додатків Б-Д.

Таблиця 2.

Карта умов праці на робочому місці __________________

(посада)

№ з/п Назва чинника, одиниця вимірювання Рівень чинника Клас умов
нормативна реальна
Мікроклімат в приміщенні (на ділянці): а) відносна вологість, % б) температура, С° в) швидкість руху повітря     40-60 22-24 0,1    
Запиленість повітря, мг/м3    
Шум (звук), дБА    
Освітленість приміщення (на ділянці): а) природна б) штучна (загальна, комбінована), вид світильників і ламп, рівень освітленості у лк       200-500    
Загазованість повітря мг/м3: а) озон (від лазерних вивідних пристроїв, ламп УФ-випромінювання) б) СО2   0,1    
Робоча поза      
Напруженість зору      
Тривалість зосередження уваги 51-75%    
Інші шкідливі чинники (випромінювання, статична електрика, одноманітність тощо)      

- перелік потенційних небезпек: Вказуються джерела виділення шкідливих речовин у виробничому приміщенні, лабораторії, обчислювальному центрі і т.д. Проводиться санітарна характеристика кожної шкідливої речовини – клас небезпечності, ГДК, біологічна дія на організм людини; порівнюється фактичний вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони (дані інструментальних вимірювань під час переддипломної практики) з допустимими концентраціями. Вказуються джерела шуму у виробничому приміщенні, а також, якщо вони є, вібрації, ультразвуку (УЗ), інфразвуку (ІФЗ). За [5, 6] згідно з типом виробничого приміщення наводяться норми за спектральним та загальним рівнем шуму (вібрації, УЗ, ІФЗ ). Наводяться їх фактичні значення. Вказуються види та джерела виробничих випромінювань: випромінювання оптичного діапазону - ультрафіолетові (УФВ), лазерні (ЛВ), інфрачервоні (ІЧВ); – електромагнітні випромінювання (ЕМВ) НЧ. ВЧ, УВЧ, НВЧ діапазонів; – іонізуючі випромінювання. Навести норми з кожного виду випромінювань, які порівнюються з їх фактичними значеннями.

2. Оцінка важкость праці та напруженость праці

Спочатку встановлюється клас кожного із вимірюваних показників, а кінцева оцінка важкості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь важкості. За наявності двох і більше показників класу умови праці за важкістю трудового процесу оцінюються на один ступінь вище Оцінка напруженості праці здійснюється на підставі обліку всіх наявних значущих показників, які можуть перевищувати нормативні рівні. Спочатку встановлюється клас кожного з показників, що визначались. Кінцева оцінка напруженості праці встановлюється за показником, який має найвищий ступінь напруженості. Нормативні значення показників дані в Додатку Д.

4. Небезпека ураження електричним струмом

Вказуються ймовірні травмонебезпечні місця та можливі причини ураження людей електричним струмом (внаслідок дотику до відкритих струмоведучих частин, до струмопровідних неструмоведучих елементів обладнання, що опинилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, а також потрапляння під дію крокової напруги електричної дуги).

5. Наявністьна підприємстві медпункту, набору побутових приміщень (роздягальні, душові кімнати, майстерні по пранню та ремонту спецодягу, кімнати особистої гігієни жінки – де працює на відпочинку і споживання їжі, буфети, їдальні тощо), забезпеченість індивідуальними засобами захисту.

6. Забезпеченістьусіх підрозділів аптечками першої медичної допомоги, та їх укомплектованість; інформація про проходження медичного огляду працівниками підприємства (установи, організації); (санкції щодо порушення графіків).

4. Стан виробничого травматизму і професійних захворювань Аналіз причин нещасних випадків захворювань, стану виробничого травматизму проводиться на основі змісту актів про нещасний випадок ф.Н-1, професійних захворювань на виробництві, звітності підприємства за ф. 7-Т та лікарняних листів за останні 3 роки (Табл.3).

Таблиця 3

Показники стану виробничого травматизму та захворюваності на підприємстві

№ з/п Показники 20__р 20__р 20-__
Середньорічна кількість працюючих (Р), чол.      
Кількість нещасних випадків (Nтр) всього: у тому числі: - з тимчасовою втратою працездатності - з стійкою втратою працездатності - із смертельним наслідком      
Втрати працездатності від травм, дні (Т тр)      
Число захворювань (Nз)      
Втрати працездатності через захворювання, дн (Тз)      
Коефіцієнт частоти (на 1000 працюючих): -нещасних випадків (Кч тр=Nтр.×1000/Р) -захворювань (Кч.з=Nз.×1000/Р)      
Коефіцієнт тяжкості: - -нещасних випадків (Кт.тртр/Nтр) захворювань (Кт.зз /Nз)      
Коефіцієнт втрати робочого часу - по нещасним випадкам Кв.трчтрт.тр; по захворюванням Кв.зч.зт.з      

 

 

Вихідні данні беруться зі статзвітності Ф.№ 6-ПВ (річна) – юридичних осіб. Наприкінці слід зробити висновок про в виявлені небезпечні і шкідливі виробничі фактори на підприємстві і вказати ймовірний їх вплив на здоров’я працюючих, на довкілля.

3.3. Безпека праці при виконанні основних видів робіт (вибирається один із пунктів у відповідності до теми роботи)

1. Чинники, що впливають на функціональний стан користувачів електронно-обчислювальних машин (ЕОМ).

Основним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ЕОМ є «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» ті «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» [13, 14].

Слід вияснити, чи відповідають вимогам нормативних актів: розміщення слідування робочих місць користувачів ЕОМ; їх освітлення; наявність випромінювання іонізуючого, оптичного, радіочастотного діапазонів, шуму і вібрацій; статичної електрики; перенапруження скелетно-м’язової системи; нервово-емоційне напруження та розумове перенапруження.

В якості вихідних даних необхідно посилатись на результати атестації робочих місць за умовами праці.

Слід розробити пропозиції щодо заходів і засобів захисту здоров’я користувачів ЕОМ на конкретному об’єкті (технічні засоби, ергономічна організація робочого місця), методичні профілактичні заходи.

Необхідно мати на увазі, що режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається у залежності від виконуваної категорії роботи. Тому необхідно визначити належність виконуваних робіт до однієї з трьох груп трудової діяльності: група А – діяльність, яка характеризується виконанням одноманітних, ритмічних, легких у виконанні операцій, що не вимагають значної розумової напруги; група Б – діяльність, пов'язана зі здійсненням повторюваних логічних операцій; група В – творчі види діяльності, що вимагають прийняття у процесі роботи рішень за відсутністю заздалегідь відомого алгоритму. На підставі цього встановити раціональний режим праці та відпочинку, додаткові перерви (див. СанПіН 3.3.2-007-98). Також необхідно визначити рівень навантаження за робочу зміну: кількість знаків за робочу зміну (у тисячах) або тривалість роботи за зміну (годин).

2. Дотримання правил безпеки під час роботи на ЕОМ[20].

Необхідно показати, чи дотримуються на об’єкті вимоги до: розташування виробничих приміщень; способу захисту людей від ураження електричним струмом; організації робочого місця оператора; заходів безпеки під час роботи з ЕОМ; засобів індивідуального захисту оператора від травмонебезпечних випромінювань оптичного діапазону, електромагнітних та інших полів ЕОМ.

3. Дотримання правил безпеки під час проведення навчання в кабінетах інформатики [6, 15].

Слід вияснити чи відповідають нормативним документам приміщення кабінету, їх розміщення, освітлення обладнання робочих місць студентів і педагогів; чи експлуатуються системи електропостачання, електрообладнання та електричного освітлення у відповідності до вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації.

Треба вияснити, як організована безпечна робота в кабінеті інформатики, як виконують свої обов’язки посадові особи щодо забезпечення охорони праці під час навчання в кабінеті.

4. Дотримання Державних санітарних правил і норм влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки[15, 20].Описується дотримання на об’єктів дослідження вимог до приміщень та розташування робочих місць з ЕОМ, освітлення приміщень та робочих місць, захисту користувачів ЕОМ від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань, вимог до мікроклімату, захисту від шуму та вібрації, обладнання та організації режиму праці на відпочинку.

5. Електробезпека[22, 23, 25].В даній частині підрозділу необхідно приділити увагу управлінським рішенням та організаційним заходам з електробезпеки. Наводиться характеристика електричної мережі живлення із зазначенням кількості фаз, проводів, виду струму, напруги, частоти струму, режиму роботи нейтралі:

- перелік електрообладнання на об’єктів проходження практики;

- рівень електробезпеки приміщень (з достатньою безпекою, з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні);

- захист електрообладнання (підключення до електромережі через плавкі вставки (запобіжники) чи автоматичні вимикачі; заземлення чи занулення корпусу);

- підключення системного блока комп’ютера до мережі струму з допомогою спеціальної розетки;

- захист обладнання від прямих сонячних променів і нагрівальних приміщень;

- призначення відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрообладнання (на малих підприємствах власник може залучити фізичну особу чи спеціалістів споріднених підприємств, які мають відповідну підготовку);

- розробка і затвердження інструкцій з безпечної експлуатації обладнання.

6. Дотримання правил безпеки в наукових та навчальних лабораторіях[6, 24]. Відповідно до СниП 11-90-81 наукові та навчальні лабораторії відносяться до категорій В – пожежонебезпечне виробництво. Згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕТ), приміщення таких лабораторій відносяться до класу В-16.

Виходячи з цього рекомендується отримати таку інформацію:

- місце розташування наукової лабораторії (в окремих будівлях, спеціальних прибудовах, на верхніх поверхах);

- ступінь вогнестійкості будівель (не нижче третьої);

- матеріали, що використовуються для обробки підлоги, стін, стелі;

- можливість загальнообмінної, припливно-витяжної вентиляції, витяжних шаф, а при необхідності – місцевих відсмоктувачів від робочих стендів;

- наявність переліку речовин, роботу з якими обов’язково виконують у витяжних шафах;

- наявність спеціальних гідрантів для промивання струменем води уражених ділянок шкіри та очей;

- використання рушника при руйнуванні скла та захисними окулярами чи щитками – при механічній чи термічній обробці виробів за скла;

- дотримання вимог безпеки при нагріванні тонкостінних колб і склянок на відкритому вогні;

- дотримання вимог щодо гранично допустимої маси при підійманні і переміщенні вантажів вручну для жінок і чоловіків;

- дотримання вимог безпеки при переміщенні вантажів механізованим способом;

- дотримання вимог до місць виконання вантажно-розвантажувальних робіт.

7. Дотримання вимог безпеки при експлуатації холодильного обладнання і установок [12].

- коротка характеристика холодильного обладнання і установок, що експлуатуються на об’єкті дослідження;

- порядок прийому в експлуатацію новозмонтованої чи реконструйованої холодильної установки;

- дотримання холодильного обладнання і установок у справному стані (обслуговування, призначення відповідальних за безпечну експлуатацію, організація навчання персоналу тощо);

- дотримання правил безпечної експлуатації;

- дотримання правил завантаження і очищення.

8. Дотримання вимог безпеки при митному огляді транспортних засобів і вантажів, що ними перевозяться[26].

Особливості вимог безпеки при митному огляді транспортних засобів залежить від виду транспорту (автомобільний, залізничний, морський та річковий, повітряний). Вибір виду транспорту залежить від об’єкту дослідження, але загальними вимогами є:

- дотримання вимог до обладнання місця і території митного пункту пропуску;

- знання небезпечних і шкідливих чинників, які можуть мати місце при здійсненні митного огляду;

- дотримання вимог безпеки при підготовці до митного огляду;

- дотримання вимог безпеки до попереджувального маркування вантажів;

- дотримання вимог безпеки при митному огляді транспорту і вантажів;

- поведінка працівника митниці при виявленні небезпечних вантажів без супровідних документів, речовин, схожих на наркотики, вибухових пристроїв тощо;

- дотримання правил безпеки при закінченні митного огляду;

- дотримання вимог безпеки в аварійних ситуаціях.