Тема 3. Аналіз та комплексна оцінка території регіону
Тема 2. Районування території
Короткий зміст.
Регіон, район – територія, яка є однорідною з точки зору прийнятих критеріїв. Перша ознака регіону - функціональна та територіальна єдність (зв'язаність елементів, своєрідність); друга ознака регіону –багатозначність функцій, що визначаються у характеристиках природних елементів, економічної діяльності (виробничої, господарчої), соціально-економічної, рекреаційної та інших.
В Україні введено такий розподіл країни і районування: адміністративно-територіальне, економічне – виділення економічних районів і зон для планування та організації виробничих відносин; географічне. Існують також інші системи районування території України: агрокліматичне, історико-етнографічне та етногеографічне, містобудівне районування та ін. У різні періоди в районуванні були пріоритетними різні критерії (наприклад раніше – економічні чинники, потім соціальні і нарешті екологічні), однак повноту і практичну користь дає районування лише на основі синтезу факторів та критеріїв. Так, за відмінними особи-востями функціонування, за планувальними характери-стиками, виділено такі типи регіонів: столичні, з особливими природними умовами (прирічкові, приморські, з родовищами корисних копалин), транскордонні (за Ю.М.Білоконем).
На сьогодні достатньо характерним є розподіл України на 9 соціально-економічних регіонів, з містами-центрами: Сто-личний, Центральний (Черкаси), Придніпровський (Дніпро-петровськ), Північно-східний (Харків), Донецький, Причорно-морський (Одеса), Подільський (Хмельницький), Північно-західний (Рівне), Карпатський (Львів). Розробляються такі напрямки як соціально-економічне, еколого-економічне, урболандшафтне, урбоекологічне районування, розвива-ється поняття „інтегральний регіон”.
Контрольні запитання:
1. Які існують варіанти визначення регіону?
2. Опишіть та порівняйте географічне етногеографічне та адміністративне районування України.
3. Опишіть та порівняйте соціально-економічне, кліматичне та адміністративне районування України.
4. Як ви розумієте поняття "інтегральний регіон"?
Література: 4.с.12-147.с.73-90. 11.с.8-20.
Тема 3. Аналіз та комплексна оцінка території регіону
Короткий зміст.
У теперішній час містобудування має справу лише з освоєними раніше територіями. Подальший розвиток території повинен бути адекватним до існуючих умов, – з економічних, екологічних та культурно-історичних міркувань. Аналіз території – комплекс досліджень для визначення перспектив раціонального використання території та можливостей збереження природного середовища; він є базовим етапом кожного виду проектних та аналітичних робіт з регіонального планування. У цьому проявляється принцип конкретності регіонального планування. Підсум-ковим результатом аналізу є комплексна оцінка території щодо придатності ділянок для відповідних видів викорис-тання та розрахунок демографічної ємності. Також визнача-ється система вимог до розпланувальної організації тери-торії, планувальний потенціал її форм.
Етапи аналізу території: (1) обґрунтування планувальних меж регіону, окреслення об'єкту проектування; (2) вивчення природних умов території (морфологія, клімат, ландшафт) та природних ресурсів (мінерально-сировинних, водних, ґрунтів, лісових, тваринного світу; територіальних, рекреацій-них); (3) аналіз розміщення населення (як основи розрахун-ків, як трудових ресурсів) та антропогенних умов – опорних планувально-структурних умов, доступності центрів, інже-нерно-технічних та санітарно-гігієнічних, архітектурно-ланд-шафтних якостей території; (4) комплексна оцінка території з розрахунком демографічної ємності.
Контрольні запитання:
1. З яких проектних процедур складається аналіз території у регіональному плануванні?
2. Який зв'язок між аналізом природних умов і ресурсів та комплексною оцінкою території?
3. Яка послідовність роботи з комплексної оцінки території та які прийоми її виконання?
4. Як співвідноситься визначення демографічної ємності території з результатами аналізу природних умов і ресурсів та з комплексною оцінкою території?
5. Зміст переліку резервних ділянок.
Література: 3.с.27-54. 8.с.55-60.
Тема 4. Соціально-економічні основи регіонального планування. Соціально-функціональна програма розвитку регіону
Короткий зміст.
Містобудування в широкому розумінні – це засіб управління соціальними та економічними процесами у різних просторових формах, отже усі сфери життєдіяльності сус-пільства комплексно відбиваються у характері розселення. Необхідно, щоб роботи з регіонального планування відпові-дали реальним потребам та умовам розвитку територі-альних об'єктів, щоб вони були ефективним засобом регу-лювання перспективного розвитку, щоб у них були враховані вимоги "надзадачі" - соціальні, екологічні, культурологічні якості. З цих мотивів проводиться робота з міжгалузевого соціально-економічного прогнозування. Складається відпо-відний документ - програма соціально-економічного розвитку регіону, який є базою та обґрунтуванням проектних рішень, фактично "завданням на проектування". Суттєвим завдан-ням даної розробки є збалансування вимог тих сегментів розвитку, між якими завжди є протиріччя: держава, регіон і місто; промисловість, населення та природне середовище; різні галузі економіки та промисловості, зрештою економіка в цілому та відповідність соціально-екологічним цінностям.
До основних розділів програм належать: (1) характе-ристика населення, яке розглядається як об'єкт розселення, як трудовий ресурс та як споживач послуг; (2) програма розвитку промислового виробництва, сільського, водного та лісового господарства, науково-проектної галузі, транспорту і зв'язку; (3) програма розвитку сельбищної території з комп-лексом її обслуговування, створення сприятливого санітар-но-гігієнічного та соціально-культурного середовища; (4) програма охорони та відновлення природних умов. Ці розді-ли відповідають триєдиному базису розвитку "соціальне-еко-номіка-екологія".
Слід приділити велику увагу особливостям демографії населення, яка є ключовою характеристикою розвитку регі-ону, його базисом – власне заради розселення й проводять роботи з планування. Показники чисельності, структури (ста-тево-віковий склад), природного руху населення, міграційних процесів, приросту й деградації (природній чи механічний, позитивний чи негативний), перспективи росту чи зниження чисельності, тривалість життя, соціальний статус, сфера інтересів тощо; характеристики населення у якості трудових ресурсів – за статтю, за віком (кількість працездатних та непрацездатних).
Контрольні запитання:
1. Які крупні галузі формують районоутворюючу базу об'єкта регіонального планування?
2. Які методи визначення перспективної чисельності населення застосовують у регіональному плануванні?
3. Які завдання регіонального планування з розвитку та розміщення промисловості?
4. Які особливості територіальної організації галузей невиробничої сфери у регіоні?
Література:
3.с.55-80. 4.с.157-158. 6.с.106-115, с.162. 8.с.44-54.
Розділ ІІ. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЇ РЕГІОНУ. АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ.