Оперативне управління виробництвом: сутність та зміст

Оперативне планування й управління є частиною загальної системи менеджменту і спрямоване на вирішення комплексу завдань у часі і просторі, пов'язаних з контролем, обліком і регулюванням ходу проведення робіт відповідно до запланованих показників. Оперативне управління виробництвом являє собою складну організаційно-планову систему, до складу якої входять такі підсистеми: функціональна, поелементна, організаційна. Оперативне управління виробництвом має на меті забезпечення чіткого виконання заданого плану випуску продукції за кількістю кожної номенклатури і в заданий час на основі раціонального використання виробничих ресурсів, а також за допомогою виявлення та мобілізації внутрішніх виробничих резервів.

Для реалізації мети підсистема оперативного управління виробництвом вирішує такі завдання:

- комплектне та рівномірне виконання виробничої програми з дотриманням терміну відправки продукції споживачам;

- повне і раціональне використання засобів виробництва і трудових ресурсів;

- ефективне застосування оборотних засобів виробництва;

- розвиток передових форм організації виробництва;

- підтримання гнучкості у виробничій діяльності до коливань зовнішнього середовища;

- забезпечення стабільного рівня матеріально-технічних запасів, обсягу виробництва і зайнятості відповідно до рівня обсягу продажів.

Іншими словами, можна сказати, що зміст оперативного управління виробництвом полягає:

у визначенні місця (цех, дільниця, робоче місце) і часу (квартал, місяць, декада, зміна) виготовлення виробів;

в обліку фактичного часу виробничого процесу;

у встановленні відхилень від раніше наміченого плану;

у регулюванні ходу виробництва для ліквідації наслідків відхилень і забезпеченні своєчасного виконання основних завдань оперативного управління.

Модель загального процесу оперативного управління виробництвом

2. Діагностичне завдання

Першочерговим завданням систем управління енергетичним господарством є розробка науково обґрунтованого енергетичного балансу, який передбачає використання ефективних джерел енергії та застосування методів її економії в процесі виробництва продукції. Завдання: визначить витрати електроенергії з врахуванням величини її очікуваного надходження від різних джерел для діяльності підприємства.

Показник Надходження Витрати

Млн. кВт-год % Млн. кВт-год %

1.Отримано всього у тому числі: 562,1 100,0 - -

Вироблено на підприємстві 359,8 64,0 - -

Отримано зі сторони всього У тому числі: 202,3 36,0 - -

А) від ТЕЦ 117,7 20,9 - -

Б) від міської мережі 84,6 15,1 - -

2. Витрати усього, У тому числі: - - 562,1

А) витрати підприємства усього У тому числі - - 470,8 83,8

Технологічна енергія - - 98,5 17,5

Рухова енергія - - 324,1 57,7

освітлення - - 43,4 7,7

Нормативно припустимі втрати енергії - - 4,8 0,9

Б) відпущено енергії субабонентам - - 91,3 16,2

Приклади використання інших видів енергії на підприємствах (в господ організаціях)

Основними носіями енергії, що споживається на підприємстві, є електроенергія, пара, стиснуте повітря, газ , гаряча вода та різні види твердого і рідкого палива.

Електрична енергія використовується в основному для приведення в рух машин та механізмів, для освітлення виробничих приміщень та їх вентиляції. Частина електроенергії використовується на технологічні потреби. Джерелом постачання промислових підприємств електроенергією є міські або районі електростанції.

Пара та гаряча вода використовуються у великій кількості на технологічні потреби, а також на опалення приміщень, санітарні та побутові потреби. Джерелом теплопостачання підприємств є районні (міські) теплоелектроцентралі (ТЕЦ), районі групові котельні або власні котельні установки.

Стиснуте повітря використовується для технологічних цілей та приведення у рух деяких видів обладнання, наприклад, машин на пневматичному ході. Постачання підприємств стиснутим повітрям здійснюється звичайно від власних компресорних установок.