Грошові потоки підприємства
Грошовий потік (cash flow) – це різниця між кількістю отриманих і
витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму
(чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду. З позиції менеджменту підприємства з метою управління ліквідністю грошові потоки поділяють на два види: вхідні і вихідні — надходження і видатки, що знаходять своє відображення у Звіті про рух грошових коштів (П(С)БО 4). До зовнішніх варто відносити відносини підприємства з бюджетами всіх рівнів і позабюджетних фондів; з інфраструктурою фінансового ринку; з партнерами по операційній діяльності; з органами виробничої інфраструктури.
До внутрішніх варто відносити грошові відносини між материнськими й дочірніми підприємствами; між різними структурними підрозділами; підприємства з його засновниками, з персоналом. Грошові потоки підприємства можуть бути класифіковані за різними ознаками. А отже, саме з метою ефективного управління грошові потоки підприємства доцільно класифікувати за наступними ознаками:
1) За масштабами обслуговування: грошові потоки по підприємству в цілому; грошові потоки по структурних підрозділах; по окремих господарських операціях, а також по видах продукції.
2) За видами господарської діяльності грошові потоки класифікують на: грошові потоки по операційній, фінансовій та інвестиційній діяльності.
3) За напрямком руху грошових коштів: вхідний грошовий потік – сукупність надходжень грошових коштів по підприємству; вихідний грошовий потік – сукупність всіх видатків по підприємству. Як вхідний, так і вихідний, грошові потоки тісно взаємопов’язані, оскільки недостатність обсягів в часі одного грошового потоку обумовлює наступне скорочення обсягів іншого грошового потоку.
4) За методом визначення обсягу – валовий грошовий потік як вся сукупність надходжень та видатків підприємства. Чистий грошовий потік – сума чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.
5) За рівнем достатності обсягу грошового потоку розглядають:
- надлишковий грошовий потік – надходження грошових коштів значно перевищують реальну потребу підприємства;
- дефіцитний грошовий потік – надходження грошових коштів значно нижче реальних потреб підприємства.
6) За методами оцінки в часі – розглядають теперішній грошовий потік (поточний) та майбутній грошовий потік.
7) За ознакою безперервності формування в певному періоді:
- регулярний грошовий потік, що здійснюється за окремими операціями протягом певного періоду постійно з певним інтервалом;
- дискретний грошовий потік – надходження та видатки грошових коштів, що пов’язані із здійсненням одиничних господарських операцій підприємства, наприклад, придбання цілісного майнового комплексу, отримання безповоротної грошової допомоги, продаж частини майна підприємства і таке інше.
8) За стабільністю часових інтервалів формування грошові потоки поділяють на регулярний грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами в межах певного періоду – ануїтетний грошовий потік та регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами в межах певного періоду, наприклад, лізингові платежі, які сплачуються нерівномірно за погодженням сторін.
Для складання Звіту про рух грошових коштів за деякий звітний період необхідно мати дані Балансу на початок та кінець періоду, а також Звіт про фінансові результати за цей період. За даними балансів розраховують зміни в їх статтях за період. Сумарні зміни в статтях активу дорівнюють змінам у статтях пасиву і визначають приріст (зменшення) валюти балансу. Приріст статті активу свідчить про витрати грошових коштів, зменшення — про надходження коштів. (Так, придбання товарно-матеріальних запасів свідчить про витрати грошових коштів, а продаж запасів — про її надходження.) Навпаки, приріст статті пасиву вказує на надходження коштів і збільшення обсягу фінансових ресурсів, а зменшення статті пасиву — про відплив грошових коштів та зменшення ресурсів.
Зміни в статтях Балансу використовують у відповідних розділах Звіту при розрахунку чистих грошових потоків: зміни в пасивах — з таким самим знаком, зміни в активах — із протилежним. При цьому зміни в грошових коштах не використовуються при складанні Звіту, оскільки вони є основним результатом (підсумком) Звіту. Не використовують також дані про зміни у власному капіталі, які відбулися за рахунок чистого прибутку (наприклад, збільшення статутного, резервного капіталу за рахунок прибутку або збільшення статті "Нерозподілений прибуток"). Останнє зумовлено тим, що чистий прибуток входить до розділу І Звіту як одна із основних статей.
| 2.1. Звіт про фінансові результати – це звіт .... а) про перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати; б) який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду; в) про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал; г)який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді; д) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. |
| 2.2. Суть залишкової дивідендної політики полягає у тому, що: а) весь прибуток після сплати податків і процентів виплачують у вигляді дивідендів; б) прибуток перш за все спрямовують на інвестиційні проекти; в) дивіденди сплачують лише мажоритарним акціонером. |
| 2.3. Вкажіть, яку операцію руху грошових коштів із зазначених підприємство може здійснити за допомогою факторингу? а) надання підприємству позички під дебіторські рахунки; б) купівля банком у підприємства дебіторських рахунків; в) переказ коштів з рахунку покупця на рахунок підприємства; г) надання підприємству позики під заставу; д) продаж майна підприємства в розстрочку; е) укладення для підприємства угоди на купівлю його продукції на певну дату в майбутньому. |
| 2.4. Назвіть основні методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів а) період окупності; індекс рентабельності; індекс доходності; б) коефіцієнт інвестування; коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів; коефіцієнт фінансової незалежності; в) коефіцієнт поточної ліквідності; коефіцієнт інвестування; коефіцієнт маневрування власними коштами. 2.5. Єфект фінансового важелю буде негативний, якщо диференціал є: а) позитивним; б) від’ємним; в) нульовим. 2.6. Фінансова політика по окремих аспектах діяльності – це форма ..... а) прогнозування фінансової діяльності; б) поточного планування фінансової діяльності; в) оперативного планування фінансової діяльності. 2.7. Які складові не відноситься до оборотного капіталу? а) грошові кошти; б) готова продукції; в) основні активи. 2.8. Якщо здійснюється m- кількість разів нарахування складного процента протягом одного року, тоді: а) процентна ставка зменшується в m разів; б) процентна ставка збільшиться в m разів; в) кількість періодів зменшується в m разів; г) кількість періодів збільшується в m разів. |
3.2
Валюта балансу підприємства складає 500 тис.грн., з них власний капітал – 300 тис.грн. Нетто-результат використання інвестицій дорівнює 210 тис.грн. Середньорозрахункова банківська ставка складає 23% річних. Підприємство обкладається податком на прибуток у розмірі 25%. Розрахуйте економічну рентабельність підприємства і ефект фінансового важелю, зробіть висновки.
ЕР=НРЕІ/(СК+ЗК)*100%
ЕР=210000/(300000+200000)*100%=42%
ЕФВ=(1-СНП)*(ЕР-СРСП)*ЗК/СК
ЕФВ=(1-0,25)*(42-23)*200000/300000=21,11
3.1.Дані, що характеризують діяльність підприємства, подані в грн.: -20
Виторг від реалізації 19500
Змінні витрати 12500
Постійні витрати 3500
За даними таблиці визначить:
1. Яку частку прибутку збереже підприємство при падінні виторгу на 15 % ?