Обов'язкові умови щодо успішного кінцевого результату
ü Правильне харчування. Достатня кількість вітамінів; оптимальна кількість "живих" продуктів; відсутність переїдання; різноманітність харчування.
ü Очищення. Виконання загальних правил гігієни; одяг з натуральних тканин; дотримання режиму природного очищення.
ü Руховий режим.
ü Енергетичне живлення. Виконання комплексів вправ гімнастики "у-шу", цигун тощо.
ü Правильний та достатній відпочинок.
Загальні організаційні питання
· Укладають письмовий договір з лікарем щодо проведення медичного контролю за дітьми, які займаються за ризьким методом загартовування.
· Проводять батьківські збори з питань методики ризького методу загартовування та обговорюють умови занять.
· Проводять перше заняття з групою дітей, пояснюють принципи методу.
Особливості методики
ü Імітується морська прогулянка. Для цього на дно тазу насипають дрібні камінці (галька). Тазик наповнюють розчином кухонної солі (10-20 г солі на 1 л води) таким чином, щоб вода покривала гомілки дитини.
ü Стоячи у тазику, дитина виконує фізичні вправи.
ü Після закінчення вправ ноги малюка споліскують чистою водою.
ü Починати треба з температури води +36 °С, потім кожні 2-3 дні треба іііижувати її на 1 °С і довести до 1-22-24 °С для 3-4-річних дітей, до +20 °С - для и'ятитирічних, а для тих, кому 6 років-до +18 °С.
ü Навчальний курс для дітей складає 21 заняття: два занятгя на тиждень навчальних, 4 - повторних, які практикують вдома, 1 день на тиждень (неділя) - вихідний.
ü Після курсу загартовування дітям рекомендується виконувати вивчені вправи. Це можна робити перед сном, протягом 5-10 хв (вода без солі, з камінцями).
Структура заняття
Вступна частина - 3—5 хв.
1. Підготовка води необхідної сольової концентрації.
2. Підготовчі загальнорозвивальні вправи.
Основна частина — 20 хв.
1. Спеціальні вправи.
2. Ігри — на навчальних заняттях. Гімнастика - на повторних заняттях.
3. Спеціальні вправи.
4. Ігри, гімнастика.
Заключна частина — 3—5 хв.
1. Підсумок заняття.
2. Записи для самостійних занять вдома'.
3. Контроль лікаря.
4. Записи до зошита (щоденника)2.
Додаток 16 ФОЛЬКЛОР В ОЗДОРОВЛЕННІ ДІТЕЙ
Під час пошуку сучасних засобів оздоровлення дітей необхідно також відродити найліпший досвід народної педагогіки. Фольклор дозволяє урізноманітнити процес фізичного виховання шляхом знаходження нових форм розвитку рухово-творчої ініціативи дітей.
З дітьми дошкільного віку рекомендуємо проводити таку фізкультурно-оздоровлювальну роботу:
1. Ранкова і оздоровча гімнастика після сну з використанням фольклору.
2. Ритмічна гімнастика в народному стилі.
3. Фізкультурні хвилинки на засадах фольклору.
4. Дитячі народні рухливі ігри, ігри-забави, ігри-атракціони. Основною формою організації навчання фізичних вправ у дошкільному
навчальному закладі с фізкультурні заняття. Фізичні вправи у поєднанні з фольклором у структурі заняття використовують у певному порядку, який обумовлений фізіологічними та психологічними особливостями дитячого організму. Важливо будувати заняття таким чином, щоб підготувати дітей до сприйняття та виконання складніших рухів, за допомогою яких вирішуються рухові завдання.
У роботі з дітьми варто використовувати різні типи фольклорних фізкультурних занять:
ü Рухово-творчі заняття, які базуються на одному з видів усної народної творчості - забавлянках, загадках, казках.
Наприклад, під час виконання загальнорозвивальних вправ використовують забавлянку: "Ой ти, коте Опанасе, не спіймаєш нас ні разу. То лови ж нас безупинно, не знімаючи хустину!" Під час виконання вправ можна пропонувати дітям промовляти слова знайомих забавлянок. Відгадавши загадку про зайця, діти із задоволенням виконують стрибки на двох ногах, а про білку - якісно виконують стрибки на одній нозі з просуванням уперед. Під час вивчення та відпрацювання основних рухів рекомендуємо використовувати невеликий уривок з казки. Наприклад, з казок "Колобок", "Гуси-лебеді" тощо. На таких заняттях можна використовувати 10-15 забавлянок або загадок на рухи, задіяти сюжет однієї або двох казок.
ü Сюжетні фізкультурні заняття із "вплетінням" елементів фольклору. Ці заняття проводять у формі "рухливої" розповіді або казки.
Наприклад: у заключній частині фізкультурного заняття "У бабусі були гуси" можна використовувати ходьбу по колу у поєднанні з речитативом: "Гиля, гуси! Ген з-за гаю вовк голодний виглядає. Голосно не ґелґочіте! Всі гуртом додому йдіте".
ü Театралізовані фізкультурні заняття - з використанням імітаційних, мімічних і пантомімних вправ, інсценівок, ігор-драматизацій.
Імітації відрізняються емоційною насиченістю: "легко стрибають птахи", "весело, легко стрибає заєць", "високо підіймає ноги, крокує півник" тощо. У рухах діти мають можливість відобразити горе зайчика (народна казка "Зайчикова хатка"). В інсценівках діти виконують різні ролі, копіюють дії людини, тварин, птахів, явищ.
ü Музично-ритмічні заняття засновані на народних танцях, іграх і хороводах, з використанням пісень та народних мелодій. Такі заняття рекомендують організовувати з музичним супроводом.
Наприклад: під час ходьби на носках можна використовувати українські народні пісні: "Ой, на горі два дубки", "Ой, на горі калина".
ü Ігрові фізкультурні заняття на основі українських народних рухливих ігор: "Квач", "Подоляночка", "Мак" та ін.
ü Пізнавальні заняття з серії "Турбота про своє здоров'я" з використанням елементів фольклору.
На таких заняттях педагог знайомить дітей із будовою їхнього тіла, різних органів, правилами гігієни, значенням фізичних вправ для людини. Як фольклорний матеріал можна використовувати забавлянки загадки, приказки. Можна використовувати казки.
ü Інтегровані фізкультурні заняття рекомендують організовувати з метою вивчення необхідного навчального матеріалу.
Такі заняття дозволяють якісніше здійснювати засвоєння знань, вмінь і навичок з фізичної культури. Наприклад, "Малюки-здоров'яки", "Серце та його робота" тощо.
Література
1. Аксьонова О. П. Наука бути здоровим. Програма формування фізичної культури учнів початкової школи. — Запоріжжя, 2005.
2. Булич Е. Г., Муравов І. В. Валеологія. Теоретичні основи валеології: Навч. посібник. — Київ: ІЗМН, 1997.
3. Вільчковський Е. С Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навчальний посібник. —Львів: ВНТЛ, 1998.
4. Вільчковський Е. С, Денисенко Н. Ф. Організація рухового режиму у дошкільних навчальних закладах: Навчально-методичний посібник. — Тернопіль: Мандрівець, 2008.
5. Денисенко Н. Ф. Управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. — Запоріжжя, ЛІПС, 2001.
6. Денисенко Н. Ф. Оздоровчі технології в освітньому процесі // Дошкільне виховання. — 2004. — № 12. — С. 4-6.
7. Державна Національна програма "Освіта" (Україна XXI ст.). — Київ: Райдуга, 1994.
8. Дмитренко Т. І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. — Київ: Вища школа, 1979.
9. Дубовис Марк, Стеценко А. В. Відновлювальні засоби для учнів з відхиленням в стані здоров'я // Фізичне виховання в школі. — 1998. — № 3. — С 3-16.
10. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Науково-методичний посібник / Науковий редактор О. Л. Кононко. — Київ: Редакція журналу "Дошкільне виховання", 2003.
11. Закони України: "Про дошкільну освіту", "Про охорону дитинства". — Київ, 2001.
12. Національна Доктрина розвитку освіти України у XXI ст. // Бюлетень: Програма підтримки вироблення стратегії реформування освіти. — 2001. — №1. —С 13-22.
13. Цимбал Н. М. Практикум з валеології. Методи зміцнення фізичного здоров'я. Навч.-метод, посібник для студентів вищих педаг. навч. закладів та вчителів-валеологів загальноосвітніх шкіл. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2000.
14. Чіп Л. В., Цибульська О. Д., Цибульська Н. Е., Ломака Ю. М. Валеологічні проблеми медичної біоритмології // Здоров'я України. — 1999.-№ 1. —С 1-8.
15. Яцук Г. Ф., Царенко А. В., Бабин І. І., Черняк В. М. Практикум з валеології (Посібник для лабор. і самост. робіт учнів старших класів загальноосвітньої школи): У 2-х частинах. — Тернопіль: Астон, 1997.
16. Абзалов Р. А., Зиятдинов А. И. Экология физической культуры // Теория и практика физической культуры. — 1997. — № 3. — С. 53-54.
17. Амосов Н. М. Здоровье и счастье ребенка. — Москва: Знание, 1979.
18. Апанасенко Г. Л. Физическое развитие детей и подростков. — Киев: {доровье, 1985.
19. Аркин Е. А. Ребенок в дошкольные годы. — Москва: Просвещение, 1968.
20. Базарный В. А. Главная опасность цивилизации. Здоровых детей -единицы... //Народное образование. — 1998. —№№9-10. — С. 157-170.
21. Баринов А. Е. Избавляемся от простуды // Физическая культура в школе. — 1997. — № 2. — С. 83-85.
22. Вавилова Е. Н. Учите детей бегать, прыгать, лазать, метать. — Мо-киа: Просвещение, 1983.
23. Вайнруб Е. М. Гигиена обучения и воспитания детей с нарушениями ч-анки и больных сколиозом. —Киев: Здоровье, 1988.
24. Васильков А. А. Системный подход в решении проблемы "Теория ; юровья" // Теория и практика физической культуры. — 1997. — № 5. — '- 18-20.
25. Волкова Л. Н. Как воспитать здорового ребенка. — Київ: Радянська школа, 1981.
26. Глушанок Т. Г., Волкова Л. Н. Тайны здоровья ребенка. — Санкт-іетербург: Интерспект, 1994.
27. Гримак Л. П. Резервы человеческой психики. — Москва: Политиз-..лт, 1989.
28. Герцен А. И. Письма из Франции и Италии. С того берега. — МОСКВІ, 1931.
29. Донской Д. Д. Развитие идей П. Ф. Лесгафта о физических упражнениях как двигательных действиях // Теория и практика физической культури. — 1997. — №3. — С. 2-4.
30. Дубровский В. И. Валеология. Здоровый образ жизни. — Москва: UI10RIKA-A: Флинта, 1999.
31. Зинатулип С. Н. Как я жил без кислорода. — Новосибирск: Динами-
.. 2002.
32. Змановский Ю. Ф. Воспитаем детей здоровыми. — Москва: Медицина, 1989.
33. Лесгафт П. Ф. Руководство по физическому образованию детей школьного возраста. — Санкт-Петербург, 1912. ♦
34. Лубышева Л. И. Современный ценностный потенциал физической \ л ьтуры и спорта и пути его усвоения обществом и личностью // Теория и : >актика физической культуры. — 1997. — № 5. — С. 10-14.
35. Мартынов С. М. Здоровье ребенка в Ваших руках. — Москва: Прочтение, 1997.
36. Никитин Б. П., Никитина Л. А. Резервы здоровья наших детей. — Москва: ФиС, 1990.
37. Сухарев В. А. Характер - здоровье - судьба. — Минск: Беларусь, 1993.
38. Таркиэля Ж., Бурдуазо Я. Руководство по релаксации и сну. —Франция: Ларусс. — 1985.
39. Тартаковский М. С. Нетрадиционная физкультура // Новое в жизни науки и техники. — Серия "ФиС". — 1986. — № 1.
40. Чистякова М. И. Психогимнастика. — Москва: Просвещение, 1990.
41. Чупаха И. В., Гужаева Е. 3., Соколова И. Ю. Здоровьесберегающис технологии в образовательно-воспитательном процессе. — Москва: Илекса, Народное образование; Ставрополь. 2003.
42. Шалыгина Г. В. Динамика показателей двигательной подготовленности детей 4-7 лет // Воспитание самостоятельности и активности у детей дошкольного возраста. — Москва, 1973.
43. Ше Я Линь. В Китае нет близоруких детей // Народное образование. — 1998. — №№ 9-10. —С. 215.