Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі
Інструкція з охорони праці № 16
для користувачів комп’ютерної техніки
м.Запоріжжя
Відділ освіти Жовтневої районної адміністрації
Запорізької міської ради
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Наказ начальника відділу
освіти Жовтневої райадміністрації
17 травня 2007 № 343
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ
для користувачів комп’ютерної техніки
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на всіх працівників та спеціалістів відділу освіти які працюють на персональному комп‘ютері.
1.2. Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці", ДНАОП 0.00-1.31-99 “Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальної техніки”.
1.3. За даною інструкцією користувач персонального комп’ютеру інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис особи, яка інструктує, та оператора (користувача).
1.4. Начальник повинен застрахувати оператора від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров'я оператора (користувача) з вини власника, він (оператор) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції оператор несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До роботи на персональної електронно-обчислювальної машині (ПЕОМ) допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, медичний огляд, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з питань пожежної безпеки.
1.7. Оператор (користувач) повинен:
1.7.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.7.2. Не допускати в робочу зону сторонніх осіб.
1.7.3. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
1.7.5. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.7.6. Вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.7.7. Виконувати правила особистої гігієни.
1.8. Основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що можуть впливати на оператора (користувача):
а) фізичні:
- підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
- підвищений рівень рентгенівського випромінювання;
- підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;
- підвищений рівень інфрачервоного випромінювання;
- підвищений рівень статичної електрики;
- підвищений рівень запиленість повітря робочої зони;
- підвищений зміст позитивних аероіонів у повітрі робочої зони;
- знижений вміст негативних аероіонів у повітрі робочої зони;
- знижена чи підвищена вологість повітря робочої зони;
- знижена чи підвищена рухомість повітря робочої зони;
- підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, процесорів, аудіоплат, принтерів);
- підвищений чи знижений рівень освітленості;
- підвищений рівень прямої і відбитої блискості;
- підвищений рівень засліпленості;
- нерівномірність розподілу яскравості в поле зору;
- підвищена яскравість світлового зображення;
- підвищений рівень пульсації світлового потоку;
- ураження електричним струмом;
б) хімічні:
- підвищений зміст у повітрі робочої зони двоокису вуглецю, озону, аміаку, фенолу, формальдегіду;
в) психофізіологічні:
- напруга зору;
- напруга уваги;
- інтелектуальні навантаження;
- емоційні навантаження;
- тривалі статичні навантаження;
- монотонність праці;
- великий обсяг інформації, оброблюваної в одиницю часу;
- нераціональна організація робочого місця;
г) біологічні:
- підвищений вміст у повітрі робочої зони мікроорганізмів.
1.9. Під час вибору приміщення для розміщення робочих місць ПЕОМ необхідно враховувати, що вікна можуть давати блискість на екранах дисплеїв і викликати значне осліплення в тих, хто сидить перед ними, особливо влітку та в сонячні дні.
1.10. Приміщення з ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора ПЕОМ , можливі короткозорість, швидка втомленість.
1.11. Організація робочого місця користувача ПЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 “ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования”; характеру та особливостям трудової діяльності.
1.12. Не допускається розташування робочих місць ПЕОМ в підвальних приміщеннях і цокольних поверхах.
1.13. Робочі місця з ПЕОМ під час виконання творчої роботи, яка потребує значної розумової напруги чи великої концентрації уваги, слід ізолювати одне від одного перегородкою висотою 1,5-2,0 м.
1.14. Площа, на якій розташовується одне робоче місце з ПЕОМ, повинна становити не менше як 6,0 м2, об'єм приміщення - не менше як 20 м3.
1.15. Поверхня підлоги має бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості.
1.16. При розміщенні робочих місць необхідно виключити можливість прямого засвічування екрана джерелом природного освітлення.
1.17. Вимоги до освітлення для візуального сприймання операторами інформації з двох різних носіїв (з екрана ВДТ та паперового носія) різні.
Надто низький рівень освітленості погіршує сприймання інформації при читанні документів, а надто високий призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані.
Тому відношення яскравості екрана до яскравості оточуючих його робочих поверхонь не повинно перевищувати у робочій зоні 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) – 5:1.
1.18. Штучне освітлення у приміщеннях треба здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які слід розташовувати над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку.
1.19. Для запобігання засвітлювання екранів прямими світловими потоками, лінії світильників повинні бути розташовані з достатнім бічним зміщенням відносно рядів робочих місць або зон, а також паралельно до світлових отворів. Бажане розміщення вікон з одного боку робочих приміщень.
При цьому кожне вікно повинно мати світлорозсіювачі штори з коефіцієнтом відбивання 0,5-0,7.
1.20. Штучне освітлення повинно забезпечити на робочих місцях ПЕОМ освітленість 300-500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж 300 лк.
1.21. У разі природного освітлення слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, з цією метою можна використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються.
1.22. Розташовувати робоче місце, необхідно таким чином, щоб в поле зору оператора не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходитися й безпосередньо за його спиною.
1.23. На робочому місці має бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного розподілу світла.
1.24. Світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин у напрямку очей оператора не повинно бути.
Для їх виключення необхідно застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран ВДТ з обох сторін.
1.25. Для запобігання засліплення, світильники місцевого освітлення повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу чи скло молочного кольору. Захисний кут відбивача повинен бути не менше 40 °.
1.26. Не бажано, щоб одяг оператора був світлим і особливо блискучим.
1.27. Для оздоблення приміщень повинні використовуватися дифузно-відбиваючі матеріали з коефіцієнтами відбиття: стелі - 0,7-0,8; стін - 0,4-0,5; підлоги - 0,2-0,3.
1.28. Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.
Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщеннях з ВДТ не повинен перевищувати концентрацій вказаних у ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».
1.29. Робочі місця з ПЕОМ повинні розташовуватись на відстані не менше як 1,5 м від стіни з віконними прорізами, від інших стін - на відстані 1 м; між собою на відстані не менше як 1,5 м.
1.30. Основним обладнанням робочого місця оператора є монітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним - пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та інше.
1.31. При розташуванні елементів робочого місця слід враховувати:
1.31.1. Робочу позу оператора.
1.31.2. Простір для розміщення оператора.
1.31.3. Можливість огляду елементів робочого місця.
1.31.4. Можливість огляду простору за межами робочого місця.
1.31.5. Можливість робити записи, розміщення документації і матеріалів, які використовує оператор (користувач).
1.32. Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно заважати виконанню всіх необхідних рухів та переміщень для експлуатації ПЕОМ; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача).
1.33. Розташовувати ПЕОМ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилась на відстані 500-600 мм від очей оператора (користувача), в залежності від розміру екрана.
1.34. Необхідно розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання, або на окремому столі на відстані 100-300 мм від краю ближче до працюючого.
Положення клавіатури та кут її нахилу повинен відповідати побажанням оператора (користувача) - кут нахилу в межах 5° ‑ 15°.
1.35. Принтер треба розташовувати так, щоб доступ до нього оператора (користувача) та його колег був зручним; щоб максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищувало довжину витягнутої руки (по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм).
1.36. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей (розмір ВДТ, клавіатури, принтера, ПЕОМ та інше) та характеру його роботи.
1.37. Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися у межах 680-800 мм; у середньому вона повинна становити 725 мм.
1.38. Ширина і глибина робочої поверхні повинні забезпечувати можливість виконання трудових операцій в межах моторного поля, межа якого визначається зоною в межах видимості приладів і досяжності органів керування.
Перевагу слід віддавати модульним розмірам столу, на основі яких розраховуються конструктивні розміри; ширину слід вважати: 600, 800, 1000, 1200, 1400; глибину - 800, 1000 мм, при нерегульованій його висоті - 725 мм.
1.39. Поверхня столу має бути матовою з малим відбиттям та теплоізолюючою.
1.40. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше як 600 мм, шириною не менше як 500 мм, глибиною на рівні колін не менше, як 450 мм та на рівні витягнутої ноги - не менше як 650 мм.
1.41. Крісло повинно забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози.
З метою попередження втоми крісло повинно забезпечувати зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової ділянки та спини.
1.42. Тип робочого крісла повинен обиратися залежно від характеру та тривалості роботи.
Воно має бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння.
Регулювання кожного параметра має бути незалежним і мати надійну фіксацію.
Всі важелі та ручки пристосування (для регулювання) мають бути зручними в управлінні.
1.43. Висота поверхні сидіння повинна регулюватись у межах 400-550 мм.
Ширина та глибина його поверхні має бути не менше як 400 мм.
Поверхня сидіння має бути плоскою, передні краї - закругленими.
1.44. Сидіння та спинка крісла мають бути напівм'яким, такими, що не електризуються та з повітронепроникним покриттям, матеріал якого забезпечує можливість легкого очищення від забруднення.
1.45. Зміна кута нахилу поверхні сидіння повинна бути в межах від 15° уперед та 5° назад.
1.46. Опорна поверхня спинки крісла повинна мати висоту 280-300 мм, ширину - не менше як 380 мм та радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм.
Кут нахилу спинки у вертикальній площині повинен регулюватися у межах (-30°) -(+30°) від вертикального положення.
Відстань спинки від переднього краю сидіння повинна регулюватися у межах 260 – 400 мм.
1.47. Крісла повинні мати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше як 250 мм, шириною у межах 50-70 мм, що можуть регулюватися по висоті над сидінням у межах 200-260 мм та регулюватися по параметру внутрішньої відстані між підлокітниками у межах 350-500 мм.
1.48. Робоче місце має бути обладнане стійкою підставкою для ніг, параметри якої просто регулюються.
1.49. Підставка повинна мати ширину не менше як 300 мм, глибину не менше як 400 мм, з регулюванням, по висоті до 150 мм та по куту нахилу опорної поверхні підставки до 20°.
Поверхня підставки має бути рифленою, а по передньому краю мати бортик висотою 10 мм.
1.50. Робоче місце оператора (користувача) має бути обладнане легко переміщуваним пюпітром для розташування на ньому документів, розміщеним на одному рівні з екраном та віддалений від очей оператора (користувача) приблизно на таку ж відстань (припустима розбіжність цих відстаней не більше як 100 мм).
1.51. Пюпітр не повинен вібрувати, бути стійким.
1.52. Значення площини пюпітра має бути не меншою за розміри найбільшою з джерел інформації, що застосовується оператором (користувачем).
При необхідності перегортання оригіналу обидві його сторони повинні розташовуватися на підставці.
Рукопис повинен слабо прилипати до підставки або кріпитися за допомогою спеціальних затискачів. Поверхня пюпітра має бути матовою.
Пюпітр повинен мати лінійку, що легко пересувається по рядках, прозору та зручну для використання.
1.53. Раціональна поза оператора (користувача): розташування тіла при якому ступні працівника розташовані на площині підлоги або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук - вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70-90°, зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови - у межах 15-20°, а також виключені часті її повороти.
1.54. Для забезпечення оптимальної робочої пози оператора (користувача) необхідно:
1.54.1. Засоби праці, з якими оператор (користувач) має тривалий або найбільш частий зоровий контакт, повинні розташовуватися у центрі зони зорового спостереження та моторного поля.
1.54.2. Забезпечити відстань між найважливішими засобами праці, з якими оператор (користувач) працює найбільш часто близько до 500 мм.
1.54.3. Виробничі завдання користувачів розробляти зурахуванням мінімізації перепадів яскравості між найбільш важливими об'єктами зорового спостереження.
1.55. Під час розташування екрана необхідно передбачити зручність зорового нагляду в вертикальній площині під кутом ±30° від нормальної лінії погляду оператора (користувача) ПЕОМ, відстань від екрана до ока працівника повинна складати 500-900 мм в залежності від розміру екрана.
1.56. Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на ПЕОМ, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів.
1.57. Крім даної інструкції користувач повинен виконувати інструкцію з безпечної експлуатації ПЕОМ заводу-виробника.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Увімкнути систему кондиціювання повітря в приміщенні.
2.2. Оглянути робоче місце і привести його в порядок; впевнитись, що на ньому відсутні сторонні предмети; все обладнання і блоки ПЕОМ з'єднані з системним блоком за допомогою з'єднувальних шнурів.
2.3. Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Екран має стояти не на краю стола. Повернути його так, щоб було зручно дивитися на екран - під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути трохи нахиленим - нижній його край ближче до оператора (користувача).
2.4. Перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана.
2.5. Забороняється:
– експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;
– застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам Правил будови електроустановок до переносних електропроводок;
– застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
– користування пошкодженими розетками, з’єднувальними коробками, вимикачами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
– підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);
– використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.
2.6. Відрегулювати освітленість робочого місця.
2.7. Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки.
2.8. У разі необхідності приєднати до процесора необхідну апаратуру (принтер, сканер тощо).
Усі кабелі, що з'єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, слід вмикати та вимикати тільки при вимкненому комп'ютері.
2.9. Ввімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах в послідовності: стабілізатор напруги, ВДТ, процесор, принтер (якщо передбачається друкування).
2.10. Відрегулювати яскравість свічення екрана, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність.
Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очей.
Рекомендується:
- яскравість свічення екрана - не менше 100 кд/м;
- відношення яскравості екрана до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні - не більше 3:1;
- мінімальний розмір точки свічення - не менше 0,4 мм для монохромного і не менше 0,6 мм для кольорового;
- контрастність зображення знаку - не менше 0,8.
2.11. У разі виявлення будь-яких несправностей роботу не розпочинати, повідомити про це керівника робіт.
3. Вимоги безпеки під час роботи