Приклади опису організації розв’язання задач

 

Приклади призначені для оволодіння студентами прикладної сутності аудиторської процедури, на основі узагальненого теоретичного подання структури процедури та її виконання, що є передумовою для її формалізації та застосування конкретної інформаційної технології реалізації в середовищі облікової системи.

Процес розв’язання облікової задачі на АРМі розглядається з позиції бухгалтера як послідовне виконання процедур за сценаріями діалогу, які задають порядок потрібних для цього дій користувача й комп’ютера.

Процедури поділяються на два види: процедури, що складаються з господарських операцій, і процедури, що складаються бухгалтерських технологічних операцій.

Наприклад, задача ″ Облік надходження грошових коштів на поточний рахунок в банку ″ складається з таких процедур першого виду: ″ Надходження готівкових грошових коштів на поточний рахунок банку″, ″ Надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок банку ″. У першій процедурі відображають, наприклад, такі господарські операції: ″ надходження готівки з каси підприємства на поточний рахунок банку ″; ″ надходження готівки від засновників, в рахунок погашення неоплаченого капіталу, на поточний рахунок банку ″. У другій – , наприклад, такі господарські операції: ″ надходження коштів на поточний рахунок банку від покупців і замовників за безготівковими розрахунками ″; ″ надходження короткострокових банківських позик поточний рахунок банку″.

До даної задачі входить процедура другого виду ″ дебетові обороти рахунка 311 ″Поточні рахунки в національній валюті″″, в якій виконуються такі технологічні операції: ″нагромадження дебетових оборотів рахунка 311 за кожним кореспондуючим рахунком за звітній період″; ″розрахунок обороту за дебетом рахунка 311 за звітний період″.

Тому, під процедурою, яка формалізується, розуміється сукупність операцій (формалізованих логічних і розрахункових операцій), що реалізує за певним прийомом чи набором прийомів відповідні алгоритми облікового процесу. В частинах контрольних і аналітичних функцій бухгалтерів – ще і алгоритми виявлення відхилень від визначених параметрів господарської діяльності, причин відхилень і вибору варіанта їх усунення.

В основу побудови процедур покладено прийоми: подвійний запис, ґрунтування на рахунках, документування, оцінювання й калькуляція, інвентаризація, балансове узагальнення й звітність, перевірка бухгалтерської кореспонденції рахунків, взаємний контроль, балансовий метод контролю, спосіб різниці, прийом ланцюгових підстановок та ін. Облікові, контрольні й аналітичні процедури можуть бути синтезовані у складні процедури.

Процедура виконується бухгалтером на комп’ютері як технологічна операція чи кілька операцій шляхом конкретних технологічних дій та повідомлень діалогової системи (Рис.1).

Знаючи логічну схему розв’язання задач і зміст процедур, бухгалтер самостійно може змоделювати діалог у вигляді схеми й описати сценарії як маршрути руху по схемі (граф-схемі), які задаватимуть порядок виконання процедур.

Сценарії складають на основі схеми та кадрів діалогу. Схема відображає загальну конструкцію діалогу, тобто послідовність обміну даними через кадри між бухгалтером і комп’ютером. Вузли схеми (вершини граф-схеми) описують за допомогою кадрів діалогу. В кадрах повідомлення системи (АРМ), які налаштовують бухгалтера на виконання конкретних дій, запропонованих у цих повідомленнях.

Діалогове виконання процедур задачі передбачає закріплення за процедурами відповідних кадрів діалогу. Розв’язання задачі шляхом виконання процедур за сценарієм діалогу описується послідовностями пунктів, до яких прикріплені кадри, які становитимуть маршрути руху за схемою діалогу. Кадр діалогу містить «меню», підказки, запитання-відповіді, з допомогою яких виконують конкретні технологічні дії на комп’ютері. Приклад схеми діалогу у спрощеному вигляді зображений на рисунку.2.

 

 
 

 


.

 

 
 

 


 


Рис. 2. Схема діалогового розв’язання комплексу задач обліку оплати праці в «1 С: Бухгалтерії »

 

Перелік процедур задачі, зміст процедур і сценарії діалогового виконання процедур із розв’язання облікової задачі на «1 С: Бухгалтерії» подати за формою таблиці 1. Схему діалогового розв’язання облікової задачі за зразком рисунка 2.

Таблиця 1

 

Опис розв’язання задачі (код задачі) ″ (Назва задачі)″

 

Код процедури Назва процедури Сценарії виконання процедур за стадіями облікового процесу
документування систематизація узагальнення
зміст проце-дури на даній стадії маршрут на схемі діалогу зміст проце-дури на даній стадії маршрут на схемі діалогу зміст проце-дури на даній стадії маршрут на схемі діалогу

 

Примітки:

код задачі і назва задачі – Z двозначний номер задачі в переліку назв задач і назва задачі з переліку, наприклад, Z01 і ″Облік ПДВ в операціях купівлі-продажу″, Z17 і ″Обліку нарахувань заробітної плати″;

код процедури та назва процедури – Р код задачі і двозначний номер процедури в задачі та назва процедури в задачі, наприклад, Р1701 та ″Нарахування відрядної заробітної плати ″;

зміст процедури на стадії ″ документування ″ – описати вхідну документацію, яка створюється на цій стадії;

маршрут на схемі діалогу стадії ″ документування ″ – , наприклад, ″ Довідники″ → ″ Журнали″ → ″Відрядна оплата″ → ″Відрядний наряд″ (див. рис.2.);

зміст процедури на стадії ″ систематизації ″ – назвати господарські операції, записати кореспонденції рахунків, назвати поточні регістри обліку;

маршрут на схемі діалогу стадії ″ систематизація ″ – , наприклад,

″ Довідники″ → ″ Журнали″ → ″ Зарплата″ →″Нарахування і утримання″ →″Рух документа″;

зміст процедури на стадії ″ узагальнення ″ – описати відображенням узагальнення у зведених регістрах обліку і звітності;

маршрут на схемі діалогу стадії ″ узагальнення ″ – , наприклад,

″ Довідники″ → ″ Регламентовані звіти″ → ″ Баланс″, ″ Довідники″ → ″″Аналіз рахунка″, ″ Довідники″ → ″″Оборотно-сальдова відомість″