Економічна діяльність органів ООН.ЕКОСОР
Сучасна система міжнародних економічних організацій, їх
Класифікація.
Об’єктивна необхідність регулювання МЕВ з’являється в ХХ ст. і обумовлена:
§ значним збільшення масштабів МЕВ
§ існування валютних системи, яка заснована на використанні паперових грошей, починають виникати міжнародні валютні організації.
МЕО – це сукупність міжнародних, міжурядових і неурядових організацій і установ, створених для розвитку економічного співробітництва, регулювання МЕВ, стабілізації розвитку світової економіки
Матеріальна основа їх виникнення і розвитку – це процес інтернаціоналізації і МПП
Міжнародні урядові організації:
§ МЕО створюється на основі добровільної участі країн
§ Передбачає існування наддержавних органів
§ Затверджується міжурядовими угодами
Міжнародні не урядові організації передбачають колективні колективне та індивідуальне членство: не затверджується міжурядовими угодами.
В світі приблизно 5000 організацій. Групи країн:
§ Консультативні групи країн – які не мають жорстокої організаційної структури;
§ Універсальні організації – які охоплюють більшість країн світу (МВФ, МОП, ВТО та ін)
§ Галузеві організації – які, займаються проблемами виробництва і торгівлі визначними товарами;
§ Регіональні – які, концентруються на питаннях взаємного інтересу географічному, з економічною близькістю.
§ Фінансові організації – МВФ, Світовий банк, МБРР.
Функції міжнародних економічних організацій:
§ сприяння – організація міжнародних конференцій, збір статистичних даних, публікації, розповсюдження результатів досліджень, допомога організації переговорів сторін.
§ Спостереження – організація формулює свій погляд на проблеми країни і таким чином впливає на її економічне положення. При цьому аналізується, як правило, первинні данні та вторинні джерела.
§ Нагляд – більш жорстке спостереження при якому країна повинна регулярно повідомляти в установленій формі дані про своє економічне положення і приймати рекомендації.
§ Регулювання – нагляд з примусом країни до всіх рекомендацій МЕО через розробку відповідних норм, механізмів примусу. Країни домовляються про створення та виконання механізмів (СОТ).
Економічна діяльність ООН, її рівні.
Організації в системі ООН. ООН виникла в 1945р. (Ліга Націй)
Основний орган – Генеральна асамблея
 |  |
Рада безпеки ЕКОСОР
Групи організацій, щовходять в ЕКОСОР:
§ ПРОГРАМИ ООН (штаб-квартира в Нью-Йорку. Найбільш значима – програма розвитку)
§ Регіональні економічні комісії для Африки, Європи, Латинській Америці
§ Спеціалізовані установи: МОП, Продовольча, с/г організації, Організація ООН в сфері освіти, науки і культури – ЮНЕСКО, МВФ, Світовий банк; Організація ООН по програмі розвитку (ЮНІДО)
§ Автономні органи ООН: МАГАТЕ, Міжнародна туристична організація, Конференційна організація ЮНКТАД – конференції із торгівлі і розвитку.
Економічна діяльність органів ООН.ЕКОСОР
Робота, яка проводиться ООН протягом року, засновується головним чином на рішеннях Генеральної Асамблеї, тобто волі більшості членів, яка виражається у резолюціях, які приймає Генеральна Асамблея. Ця робота здійснюється:
1) комітетами та іншими органами, створеними асамблеєю для вивчення конкретних питань;
2) на міжнародних конференціях;
3) Секретаріатом ООН – Генеральним секретарем та його персоналом, який складається з міжнародних громадських службовців.
Рада Безпеки, згідно Статутом, несе головну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Рада складається з 11 членів: 5 постійних – Китай, СРСР, США, Англія, Франція і 6 вибраних Генеральною Асамблеєю на 2 роки. Всі члени ООН погоджуються підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх.
Функції та повноваження Ради Безпеки:
1) підтримка міжнародного миру та безпеки;
2) розслідування суперечок, які можуть привести до конфліктів;
3) надання рекомендацій, щодо методів врегулювання таких суперечок;
4) розробка планів для створення системи регулювання озброєння
5) закликати держав-членів організацій до застосування економічних санкцій та інших мір для попереднього або попередження або припинення агресій;
6) застосування військових дій проти агресора;
7) робити рекомендації відносно прийому нових членів;
8) робити рекомендації Генеральній Асамблеї відносно призначення Генерального секретаря.
Економічна і Соціальна Ради були створені Статутом в якості головного органу по координації економічної і соціальної діяльності ООН і спеціалізованих закладів та інститутів. Рішення Економічної і Соціальної рад приймаються простою більшістю голосів.
Економічна і соціальна ради наділені такими функціями та повноваженнями:
1) є центральним форумом для обговорення економічних і соціальних проблем глобального характеру;
2) здійснює дослідження, робить рекомендації у справах економіки, соціальної сфери, культури, освіти, охорони здоров’я;
3) слідкує за дотриманням прав людини.
Протягом року робота Ради проводиться в її допоміжних органах – комісіях і комітетах, які регулярно збираються і подають доповіді Раді. Головні з них – Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, або ФАО, Європейська організація континентального транспорту, Міжнародна організація торгівлі, чи ІТО, Міжнародна організація у справах біженців, або ІРО, ООН з питань освіти, науки і культури, чи ЮНЕСКО, Міжнародна організація праці[4, c. 211-213].
При створенні міжнародної системи освіти опіки Статутом була затверджена Рада з Опіки, в якості одного з головних органів ООН, і на неї була покладене завдання по нагляду за управлінням підконтрольними територіями, які були включені у систему опіки. Рада діє під егідою Генеральної Асамблеї, або у випадку стратегічного розвитку – під егідою Ради Безпеки. Рішення в Раді приймаються простою більшістю. Рада з Опіки вивчає і розглядає звіти урядів з політичного, економічного і соціального прогресу кожної з країн учасниць.
Міжнародний суд є головним судовим органом ООН. До юрисдикції Суду входять всі питання, які передається йому державами і всі питання передбачені Статутом ООН. При прийнятті рішень, суд спирається на такі джерела права:
1) міжнародні конвенції, визнані конфліктуючими державами;
2) міжнародний звичай як доказ всезагальної практики визнані в якості правової норми;
3) загальні принципи права, визнані націями;
4) судові рішення і документи найбільш кваліфікованих спеціалістів.
Міжнародний суд складається з 15 суддів, які обираються Генеральною Асамблеєю та Радою Безпеки, і які голосують незалежно один від одного. До складу суду не може бути включено двох представників однієї держави. Судді обираються на 9-річний термін і можуть бути переобрані. Місцезнаходження суду – Гаага (Нідерланди).
Секретаріат обслуговує всі органи ООН, виконує програми і втілює в життя політику, прийняту ними. На чолі Секретаріату стоїть Генеральний секретар, який призначається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки. Секретаріат, нараховує близько 25 тис. чоловік з більш ніж 150 країн, виконує поточну роботу ООН. Робота Секретаріату включає:
1) керівництво операціями по підтримці миру;
2) організація міжнародних конференцій;
3) складання оглядів світових економічних і соціальних тенденцій і проблем;
4) підготовка досліджень з таких питань, як права людини, роззброєння та розвиток;
5) наділення засобів масової інформації свідченнями про ООН.
Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) — головний орган з координації економічної діяльності ООН та спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН. Важливість цього органу засвідчує той факт, що на нього припадає майже 70 % всіх бюджетних ресурсів, а також персоналу ООН. У 1965 р. кількість членів Економічної і Соціальної Ради було збільшено з 18 до 27 і в 1973 р. — до 54 членів (друга і четверта поправки до Статуту). По регіонах представництво розподіляється так: 14 місць — квота Африки, 10 — Латинської Америки, 11 — Азії, 13 — Західної Європи й інших країн і 6 — країн Східної Європи. Членів ЕКОСОР обирають строком на три роки, щорічно по 18 членів. Кожен член Ради має один голос, рішення приймаються простою більшістю голосів[10, c. 98-99].
ЕКОСОР проводить щорічно дві сесії тривалістю в один місяць: у Нью-Йорку і в Женеві. Як один із шести головних органів ООН Економічна і Соціальна Рада має такі функції і повноваження:
· обговорює міжнародні економічні й соціальні проблеми глобального і міжгалузевого характеру і розробляє рекомендації щодо політики з цих проблем для країн-членів і для системи ООН;
· проводить дослідження, складає доповіді, розробляє рекомендації з міжнародних проблем в економічній і соціальній сферах Генеральній Асамблеї, членам Організації та зацікавленим спеціалізованим установам;
· заохочує держави до дотримання прав людини і основних свобод для всіх;
· скликає міжнародні конференції і розробляє для подання Генеральній Асамблеї проекти конвенцій з питань, що входять до її компетенції;
· веде переговори зі спеціалізованими установами відносно домовленостей, угод, що стосуються взаємовідносин цих установ з ООН;
· погоджує діяльність спеціалізованих установ через консультації з ними і надання рекомендацій;
· надає послуги і допомогу (за ухвалою Генеральної Асамблеї) членам ООН, а також спеціалізованим установам на прохання останніх;
· консультує відповідні неурядові організації з питань, які входять до її компетенції.
Протягом року робота ЕКОСОР провадиться в її допоміжних органах: комісіях і комітетах, які регулярно збираються, і подають доповіді і звіти.
Механізм допоміжних органів ЕКОСОР складається з функціональних комісій, постійних комітетів, регіональних комісій, постійних експертних органів. Крім того, сімнадцять спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН спеціальними угодами про співробітництво і координацію, взаємодіють з нею і одна з одною через координуючий апарат ЕКОСОР. Це самостійні міжнародні організації, створені на основі міжурядових угод, які мають широку компетенцію і працюють у співробітництві з ООН. Спеціалізовані установи користуються самостійністю і мають повну юридичну правоспроможність. ЕКОСОР координує їхню діяльність[8, c. 79-82].