Методи визначення фінансових потреб підприємства

Самостійна робота

Методи визначення фінансових потреб підприємства.

Методи планування фінансових показників»

План

1. Методи визначення фінансових потреб підприємства.

2. Методи планування фінансових показників.

Література:

1. Л. 1 с. 325 – 340

Методи визначення фінансових потреб підприємства.

Фінансове планування – визначення обсягів надходження відповідних видів фінансових ресурсів (прибутку, амортизації тощо) і їх розподілу за напрямками використання в запланованому році (періоді).

Фінансове планування є необхідним елементом управління економікою. Якщо фінанси охоплюють усі аспекти діяльності підприємств, то фінансове планування виражає їх у відповідних фінансових показниках, що використовуються в управлінні економікою. Без фінансового планування неможливо досягти рівня управління економікою, що забезпечить підприємству підвищення ефективності, успіх на ринку, розширення матеріальної бази, успішне вирішення соціальних питань і матеріального стимулювання працівників. У цьому зв’язку в умовах ринку потрібен значно вищий, ніж існує нині, Набоков обґрунтований рівень планування фінансово-господарської діяльності підприємств.

Призначення фінансового планування полягає у визначенні сукупної потреби підприємства в такій кількості фінансових ресурсів, щоб забезпечувалося фінансування розширення виробництва, виконання фінансово-кредитних зобов’язань перед бюджетом, банками тощо, розв’язання соціальних завдань і матеріального стимулювання працівників підприємства. Крім того, фінансове планування сприяє запобіганню понаднормативних і понад планових витрат товарно-матеріальних цінностей і фінансових ресурсів як за окремими видами заходів, так і по підприємству загалом.

2. Методи планування фінансових показників.

Методи фінансового планування– це конкретні способи планових розрахунків. Планування фінансових показників здійснюється за допомогою кількох методів. До них належать:

1. балансовий;

2. нормативний;

3. розрахунково-аналітичний;

4. оптимізація планових розрахунків;

5. економіко-матемтичне моделювання.

Балансовий метод – полягає в тому, що балансуються не тільки підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрт зазначаються конкретні джерела покриття. Застосовується при прогнозі надходжень і виплат їх грошових фондів, квартального планцу доходів і витрат, платіжного календаря та ін..

Нормативний – полягає в тому, що на основі встановлених норм та техніко-економічних нормативів (ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків коштів) розраховується потреба господарського суб’єкта у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів.

Розрахунково-аналітичний – планові показники розраховуються на основі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та індексів їх зміни у плановому періоді.

Оптимізація планових розрахунків – полягає у складанні кількох варіантів планових розрахунків. З метою отримання найоптимальнішого варіанта планових рішень проводять їх оптимізацію. Для цього можуть використовуватись різні критерії вибору:

ü максимум прибутку на грошову одиницю вкладеного капіталу;

ü мінімум фінансових витрат;

ü мінімум поточних витрат;

ü мінімум вкладень капіталу за максимально ефективного результату;

ü максимум абсолютної суми одержавного прибутку.

Економіко-математичне моделювання – дає змогу знайти кількісне вираження взаємозв’язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель – це поточний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються за допомогою математичних прийомів.