Цифри у телерепортажах. Способи донесення до глядача

П'ять причин появи журналіста у кадрі. Обставини, за яких не варто писати стендап.

Стендап (з англ. stand-up – той, що стоїть) – знятий на місці події крупний план репортера, що є візуальним свідченням його присутності там.

Тобто Стендап – це поява журналіста у кадрі. Стендап може бути і на початку сюжету, і в середині, і в кінці.

Кадр (франц. cadre – оправа, рамка) – 1) у телебаченні – обрамлене телеекраном зображення, що характеризується певними просторовими і часовими особливостями

 

2) частина телепередачі або фільму, де зафіксована яка-небудь сцена, знята за період безперервної роботи камери у певний відрізок часу.

 

Тобто кадр – це частина відеоряду, знята одним поглядом відеокамери за час її безперервної роботи.

 

5 причин появи журналіста у кадрі:

1) Довести, підтвердити, що журналіст безпосередньо був на місці події;

2) Коли треба щось продемонструвати;

3) Якщо журналіст є частиною історії, про яку розповідає;

4) Коли бракує відео,щоб перекрити закадровий текст.

5) Стендап є ланкою між двома ідеями в сюжеті.

 

Не варто з’являтися у кадрі:

1) Коли журналіст не був на місці події;

2) Ніколи не вдягати у стендапі військову форму;

3) Не брати до рук зброю і не стріляти;

4) Не вдягати професійний одяг (спецодяг заради розваги);

5) Не писати стендап коли журналіст виглядає погано або смішно;

6) Коли не має гарної ілюстрації, невдале тло, розмитий задній фон;

7) Коли журналіст не має про що сказати.

 

Зовнішній вигляд журналіста у кадрі: виключно діловий стиль. Жодної шапки, рукавиць, верхнього одягу. Жодних переодягань, переодягання лише тоді, коли це технічна необхідність.

 

Текст Стендапу займає 7% уваги глядача.

38% - тембр голосу та інтонація

55% - зовнішній вигляд та жести.

 

! Стендап не може складатися з одного речення. Має бути декілька простих речення на 20-30 сек.

 

! В стендапі не бажано вводити цифри, до того ж великі.

 

! Не співати пісень, не розказувати віршів.

 

! Стендап проходка (переходи, рухи) мають бути виправданими.

 

 

Цифри у телерепортажах. Способи донесення до глядача.

 

Сприймати цифри, до того ж великі, на слух завжди досить складно, а увага глядача, що сидить біля телевізора, прикута ще й на відеоряд. Тому при будь-якій можливості, якщо це не шкодить змісту сюжету в цілому, цифр необхідно уникати. У деяких випадках (наприклад, в сюжеті про динаміку курсу валют) цілком можна оперувати в закадровому тексті цифрами, але в цьому випадку треба постаратися, щоб цей текст збігався з відповідним відеорядом (табло з курсами валют, про яке ви говорите).

Для того, щоб уникнути вживання в тексті складних цифр, можна користуватися округленням. Для цього кореспондент повинен при написанні тексту позайматися арифметикою. Вам необхідно дати інформацію про масштаби міграції жителів м. Бішкека, є дані статистики: виїхали 160 тисяч чоловік. Глядачеві навіть слово «тисячі» скаже не дуже багато. У масштабі, скажімо, Москви, це дрібниці. Спробуйте вирахувати відсоток: при населенні міста в 800 тисяч це буде 20 відсотків. І якщо в сюжеті замість 160-ти тисяч прозвучить «виїхало двадцять відсотків», глядач набагато краще представить реальний масштаб явища. Можна вжити й такий зворот: «з Бішкека виїхала одна п'ята частина населення». Вражає. Інший приклад. «Борг Киргизії Міжнародному валютному фонду становить 250 мільйонів доларів». Для російського глядача, щодня чула і читала про мільярдних кредитах і траншах для Росії, це здасться мізерним: подумаєш, копійки. Однак у цьому випадку використовуйте порівняльний спосіб. Порівняйте цю цифру з бюджетом республіки, з якимись іншими базовими показниками і глядач набагато краще зрозуміє вашу, наприклад, схвильованість.

При читанні тексту цифри найкраще вимовляти повністю. Виняток можуть становити роки, особливо, якщо ви повторюєте їх в сюжеті кілька разів. Тоді краще всього в перший раз сказати повністю: «Тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий», а потім користуватися спрощеною формою: «у дев'яносто п'ятому». Сказане не стосується дат, значення яких загальновідомо і зрозуміло з контексту: якщо мова йде про Велику Вітчизняну війну, всім будуть зрозумілі вжиті вами скорочені при проголошенні «сорок перший», «сорок третій», або «сорок п'ятий».

При написанні тексту всі цифри краще писати словами - це полегшить безпомилкове прочитання.