Загальна характеристика суб’єктів цивільного процесу

Тема 2.1: Процесуально-правове становище учасників цивільних процесуальних правовідносин в різних країнах світу

1.Загальна характеристика суб’єктів цивільного процесу.

2.Сторони в цивільному процесуальному праві зарубіжних країн. Процесуально-правове становище позивача та відповідача в державах, що належать до різних правових систем світу.

3.Цивільна процесуальна правосуб’єктність за законодавством різних країн.

4.Поняття цивільної процесуальної правоздатності в романо-германській правовій системі.

5.Поняття процесуальної дієздатності в країнах континентальної правової системи.

6.Процесуальна співучасть. Пасивна, активна, факультативна і обов’язкова співучасть у зарубіжних країнах.

7.Треті особи в цивільному процесі держав різних правових систем (на прикладі Франції, Німеччини та США).

8.Представництво у цивільному процесі зарубіжних держав.

9.Процесуально-правове становище адвокатів у Франції.

10.Класифікація процесуальних представників за законодавством Великобританії.

Загальна характеристика суб’єктів цивільного процесу.

Інститути, що стосуються розділу цивільного процесуального права «Учасники цивільного процесу», зокрема сторони, процесуальна співучасть, треті особи, мають на меті визначення найбільш оптимального з точки зору принципу процесуальної економії складу учасників та для залучення до участі в процесі усіх юридично заінтересованих суб’єктів.

Головна роль серед учасників цивільного процесу відводиться сторонам, до яких у позовному провадженні відносять позивача та відповідача. Саме сторонам адресується більшість процесуальних приписів.

Складні зв’язки матеріально-правових стосунків і наслідки судового розгляду справи нерідко призводять до того, що спір між сторонами впливає на права чи обов’язки інших осіб, які також можуть брати участь у процесі і іменуютьсятретіми особами.Їх участь у процесі не є обов’язковою, а наданий їм статус визначається таким чином, щоб вони сприяли вирішенню спору між позивачем та відповідачем, або хоча б не перешкоджали цьому.

Позивач, відповідач і треті особи відіграють особливу роль. Вони беруть участь у цивільному процесі від власного імені, мають у справі юридичний інтерес, і цей суб’єктивний інтерес зачіпається судовим рішенням, що приймається по справі. Вони є суб’єктами судочинства, оскільки наділені правом вчиняти дії, від яких безпосередньо залежить рух справи. В українському праві ця категорія учасників іменується особами, що беруть участь у справі, а у західних правових системах вони іноді ототожнюються зі сторонами. Наприклад, один із судів США до сторін у широкому значенні відніс всіх осіб, що мають право контролювати процес, здійснювати захист, посилатися на покази свідків та вести перехресний допит і при допустимості апеляції оскаржувати рішення. До сторін у Федеративній республіці Німеччині відносять не лише позивача і відповідача, але і третіх осіб, що вступили у справу.

Також у цивільному процесі іноземних держав беруть участь і інші особи, виступаючи в якості представників сторін, свідків, експертів, перекладачів, судових розпорядників, секретарів. Їм відводиться другорядна роль, хоча нерідко їх участь може мати вирішальне значення для вирішення справи.

Особливий державний орган, на який покладено функції нагляду за виконанням законів, захисту державних та суспільних інтересів, - це прокурор. Він не являється типовим учасником процесу, його присутність у процесі розгляду і вирішення приватноправових спорів виправдовується тільки у виняткових випадках. Наприклад, служба Генерального атторнея США представляє Федерацію, що бере участь у процесі в якості сторони, захищає інтереси уряду у спорах, що випливають з контрактів, укладених між урядом та приватною корпорацією. У ФРН прокуратура допускається до участі в процесі по окремим шлюбно-сімейним справам.