Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
Згідно зі статтями 85, 176 КПК про пред'явлення для впізнання, як і про інші слідчі дії, складається протокол. Для фіксації пред'явлення для впізнання застосовуються також фотографування, кіно-, відеозйомка та звукозапис.
Протокол пред'явлення для впізнання повинен мати вступну, описову і заключну частини.
У вступній частині зазначаються такі дані: місце і дата складання протоколу; посади і прізвища осіб, які проводять слідчу дію; прізвища і адреси понятих; прізвища інших учасників даної слідчої дії (фахівець, працівник міліції та ін.); статті КПК, з дотриманням яких проводиться слідча дія; вказівка про роз'яснення понятим їх прав, обов'язків, а також про місце безпосереднього проведення цієї слідчої дії. Якщо впізнаючим є потерпілий чи свідок, то потерпілий попереджається про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, а свідок — ще й за відмову від дачі показань із засвідченням цього їхніми підписами.
В описовій частині протоколу викладаються відомості щодо осіб, яких пред'являють, та інших об'єктів з описом їх прикмет і ознак.
Стосовно живих осіб зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, вік, зріст, будова тіла, колір волосся, тип обличчя. Не менш важливо описати в протоколі ознаки одягу — вид, фасон, колір, покрій тощо.
При пред'явленні предметів зазначаються (наприклад, щодо годинника): форма, розмір, колір металу корпусу, циферблат, вид кріплення — ремінець, браслет, ланцюжок тощо. У протоколі повинно бути зазначено, що впізнаючий сам зайняв певне місце серед інших пред'явлених осіб.
У заключній частині протоколу зазначаються час початку і закінчення пред'явлення для впізнання, чи проводилась фото, відеозйомка (тип апарата, чутливість плівки тощо), зауваження, які надійшли від учасників пред'явлення для впізнання, якщо такі мали місце. Протокол підписується слідчим і всіма учасниками даної слідчої дії.
Якщо під час пред'явлення для впізнання застосовувався звукозапис, слідчий повинен повідомити про це всіх учасників впізнання і зробити відповідну відмітку в протоколі. У ньому також повинні бути дані про марку магнітофона, тип стрічки, швидкість тощо. Фонограма в опечатаному вигляді зберігається при справі (ст. 85-1 КПК).
При фіксації пред'явлення для впізнання за особливостями голосу має бути точно зазначено, хто говорив першим, другим тощо, інакше звукозапис втратить зв'язок з протоколом і свою ілюстративну цінність. Необхідність застосування звукозапису при пред'явленні для впізнання визначається слідчим з урахуванням конкретних обставин справи. Використання звукозапису є доцільним:
а) для фіксації процесу пред'явлення для впізнання, коли впізнаючим є малолітній;
б) для фіксації показань особи, яка коментує відео-фільм, де зафіксовано процес пред'явлення для впізнання;
в) для одержання зразків голосу, що необхідно для впізнання за межами місця проведення розслідування;
г) для фіксації впізнання, коли впізнаючий на попередньому допиті називав тільки загальні ознаки об'єкта.
Кіно-, відеозйомка при пред'явленні для впізнання теж є одним із способів фіксації. Доцільно використання відеозйомки при пред'явленні для впізнання живих осіб за особливістю ходи, оскільки це дозволяє зафіксувати її в динаміці. Використання кіно- або відеозйомки для фіксації ведення і результатів пред'явлення для впізнання має бути належним чином підготовлено. У протоколі слід зазначити, за допомогою якої камери здійснюється кінозйомка, яка частота кадрів і на яку плівку знято фільм (або відеозапис). Після зйомки, запису та виготовлення кінострічки (відеострічки) вона демонструється всім учасникам слідчої дії, про що складається окремий протокол (ст. 85-2 КПК).