Розкрийте сутність та назвіть складові важкості і напруженості праці. Визначте їх спільні риси та відмінності

Важкість праці— характеристика, що відображає переважне навантаження на

опорно-руховий апарат та функціональні системи організму людини (серцево-су-

динну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність під час реалізації трудових процесів.

Основними факторами важкості праці є:

1. Фізичне динамічне навантаження (виражається в одиницях зовнішньої

механічної роботи за зміну)

2. Маса вантажу, що піднімається і переміщується вручну (кг)

Для визначення маси вантажу (що піднімається або переноситься працівни-

ком протягом зміни постійно або в чергуванні з іншою роботою) його зважують

на товарних вагах.

3. Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну, сумарно на дві руки)

Поняття «робочий рух» у даному разі означає рух елементарний, тобто од-

норазове переміщення рук (або руки) з одного положення в інше.

4. Статичне навантаження (величина статичного навантаження за зміну, яке пов’язане з утриманням вантажу, докладанням зусиль, кгс · с)

5. Робоча поза

Характер роб пози (вільна, незручна, фіксована, вимушена) визнач візуально.

6. Нахили корпусу (кількість за зміну)

Кількість нахилів за зміну визначається прямим їх підрахунком в одиницю

часу (кілька разів за зміну), потім установлюється кількість нахилів за весь час

виконання роботи або визначається їх кількість за одну операцію і множиться

на кількість операцій за зміну.

7. Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом,

протягом зміни по горизонталі або вертикалі — по драбинах, пандусах та ін., км)

Напруженість праці— характеристика, що відбиває навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуття, емоційну сферу працівника. Навантаження інтелектуального характеру

1. Зміст роботи вказує на ступінь складності виконання завдання: від

розв’язання простих завдань до творчої (евристичної) діяльності з розв’язанням

складних завдань за браку алгоритму.

2. Сприйняття сигналів (інформації) та їх оцінка. Критерійним з погляду від-

мінностей між рівнями напруженості праці є настановча мета, яка береться для зіставлення інформації, що надходить під час роботи, з номі-

нальними значеннями, необхідними для успішного перебігу робочого процесу.

3. Розподіл функцій за ступенем складності завдання. Будь-яка трудова ді-

яльність характеризується розподілом функцій між працівниками.

4. Характер виконуваної роботи — у тому разі, коли робота виконується за

індивідуальним планом, рівень напруженості праці невисокий.

Сенсорні навантаження

1. Тривалість зосередженого спостереження (у % від часу зміни) — що бі-

льший відсоток часу відводиться протягом зміни на зосереджене спостережен-

ня, то вища напруженість. Загальний час робочої зміни береться за 100 %.

2. Частота сигналів (світлових, звукових) і повідомлень у середньому за 1 го-

дину роботи — кількість сигналів (повідомлень, розпоряджень), що сприймаються передаються, дає змогу оцінювати зайнятість, специфіку діяльності працівника.

3. Кількість виробничих об’єктів одночасного спостереження — зі збіль-

шенням кількості об’єктів одночасного спостереж зростає напруженість праці.

4. Розмір об’єкта розрізнення за тривалості зосередженої уваги (% від часу

зміни). Що менший розмір даного предмета (виробу, деталі, цифрової або бук-

веної інформації і т. п.) і що триваліший час спостереження, то більше наванта-

ження на зоровий аналізатор. Відповідно зростає рівень напруженості праці.

5. Робота з оптичними приладами (мікроскоп, лупа і т. п.) за тривалості зосе-

редженого спостереження (% від часу зміни). На основі хронометражних спостережень визначається час (години, хвилини) роботи з оптичним приладом..

6. Спостереження за екраном відеотермінала (годин протягом зміни). Згід-

но з цим показником фіксується час (год, хв) безпосередньої роботи користува-

ча відеотермінала з екраном дисплея протягом усього робочого дня, коли вво-

дяться дані, редагуються текст або програми, читається буквена, цифрова,

графічна інформація з екрана.

7. Навантаження на слуховий аналізатор. Ступінь напруження слухового

аналізатора визначається залежно від розбірливості слів у відсотках від співвід-

ношення між рівнем інтенсивності мови і білого шуму.

8. Навантаження на голосовий апарат (сумарна кількість годин, що наго-

ворюється протягом тижня). Ступінь напруження голосового апарату зале-

жить від тривалості мовних навантажень.

Емоційні навантаження

1. Ступінь відповідальності за результат власної діяльності. Значущість

помилки — показує, якою мірою працівник може впливати на результат власної

праці за різних рівнів складності здійснюваної діяльності.

2. Ступінь ризику для власного життя. Мірою ризику є ймовірність настан-

ня небажаної події, яку з достатньою точністю можна виявити зі статистичних

даних виробничого травматизму на даному підприємстві й аналогічних підпри-

ємствах сфери діяльності.

3. Відповідальність за безпеку інших осіб. Оцінюючи напруженість, необхідно

враховувати лише пряму відповідальність, що передбач посадовою інструкцією.

4. Кількість конфліктних виробничих ситуацій за зміну. Виникнення конф-

ліктних ситуацій у діяльності за багатьма істотно збільшує емоційне наван-

таження і підлягає кількісній оцінці.

Монотонність навантажень

1 і 2. Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого за-

вдання або операцій, що багато разів повторюються; тривалість (с) виконан-

ня простих виробничих завдань або операцій, що повторюються

3. Час активних дій (у % до тривалості зміни).. Що менший час вико-

нання активних дій і більший час спостереження за перебігом виробничого

процесу, то, відповідно, вища монотонність навантажень.

4. Монотонність виробничого оточення (час пасивного спостереження за

перебігом техпроцесу, у % від часу зміни)..

Режим роботи

1. Фактична тривалість робочого дня

2. Змінність роботи — визначається на підставі внутрішньовиробничих до-

кументів, що регламентують режим праці на підприємстві (в організації).

3. Наявність регламентованих перерв та їхня тривалість.