Таким чином, контролюючий орган діяв відповідно до наданих йому чинним законодавством повноважень
Частиною 8 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З вище наведеного виходить, що суд правомірно частково задовольнив позовні вимоги.
Слід зазначити, що в судовій практиці можливі випадки, коли скарг залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду - без змін. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАВА і КУЧЕ Україна»(далі Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області (далі - Відповідач) про визнання нечинними постанов №№90 та 94 від 07.02.2011 року. Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 травня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з»ясування та недоведеність обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Звідси Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що працівниками Управління у справах захисту прав споживачів у Одеській області 09.08.2010 року проведено перевірку хімчистки, розташованої в ТРК «Рівєра» за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, та належить субєкту господарювання ТОВ «ЛАВА і КУЧЕ Україна», з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів. Перевірка проводилась на підставі направлення на проведення перевірки №ОЗ-0001259 від 06.08.2010 року, зазгодою Держспоживстандарту України від 03.08.2010 року №203/18-7357-2010 та за зверненням споживача ОСОБА_2 від 20.07.2010 року за № Ш-681. За результатами перевірки складено акт № 00016040 від 09.08.2010 року. В ході проведення перевірки встановлено допущення Позивачем порушень законодавства про захист прав споживачів, зокрема, проведено контрольне замовлення з хімічної чистки жіночої дублянки, вартістю 100,00 грн., при оформленні якого в порушення п.2 Інструкції щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, затвердженої Наказом Українського союзу об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення №20 від 27.08.2000 року у чек не внесено позначення вартості прийнятих виробів за погодженням споживача-замовника, вид обробки, наявні дефекти, інформацію про можливість проявлення прихованих дефектів та усадку виробу після обробки, не проведено маркування виробу шляхом нанесення (прикріплення) позначення. У приміщенні, де проводиться приймання та видавання замовлень, відсутня інформація про умови, за яких вироби в обробку не приймаються; перелік допустимих прихованих дефектів після хімічної чистки та перефарбування, згідно з діючими стандартами, а також відомості про встановлені ступені зносу та їх характеристики
За результатами перевірки Відповідачем вчинено Припис, який є обов’язковим для виконання, яким Позивача зобовязано усунути вказані в акті перевірки недоліки, а також надати копії ряду документів. Проте, Позивачем вимоги Припису не виконано. Також важливим фактом, на який необхідно акцентувати сво увагу є, те, що в ході проведення перевірки встановлено, що у порушення вимог п.2.2, п.4.4 Інструкції щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, затвердженої Наказом Українського союзу об'єднань, підприємців і організацій побутового обслуговування населення від 27.08.2000 року №20, у приміщенні, де провадяться приймання та видавання замовлень, на видному та доступному місці відсутня інформація про умови, за яких вироби в обробку не приймаються, відомості про встановлені ступені зносу та їх характеристики (в наявності знаходилась лише інформація, що речі приймаються у хімічну чистку з 50% ступенем зносу, що не відповідає вимогам Інструкції); вироби видаються замовником без гарантійних документів; у порушення п.7 «Правил побутового обслуговування населення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №313 від 16.05.1994 року на видному та доступному місці, в приміщенні, де проводиться приймання та видача замовлень відсутня інформація про гарантійні зобов'язання виконавця послуг, чим відмовлено споживачам у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про послуги, чим порушено вимоги ст.ст. 15,21 Закону України «Про захист прав споживачів».
Як вбачається з актів проведених позапланових перевірок, у приміщенні хімчистки, що належить Позивачу, на видному та доступному для замовників місці була відсутня інформація, а саме: Правила побутового обслуговування населення, затвердженими Постановою КМУ від 16.05.94р. №313, витяг із Закону України «Про захист прав споживачів» в частині надання послуг, інформація про повне найменування виконавця, його адреса, номери телефонів, прізвище, ім'я та по батькові керівника (власника); копії сертифікатів; перелік нормативно - технічних документів, вимогам, яких повинні відповідати послуги; гарантійні зобов'язання виконавця послуг; інформація про працівників, які обслуговують замовників; номери телефонів місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів Держстандарту; книга заяв і пропозицій; на фасаді підприємства відсутнє позначення режиму роботи крім того відсутня інформація про найменування та місцезнаходження виконавця послуг і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживачів. Позивачем не надано жодного доказу у підтвердження наявності передбаченої інформації у вказаному приміщенні. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів Позивача про невиконання Відповідачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року за №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 21.12.2010 року», оскільки положеннями даної постанови надано право органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 21.12.2010 року: видавати суб'єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки, якщо інший строк не передбачено законом; приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути); не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.
Таким чином, контролюючий орган діяв відповідно до наданих йому чинним законодавством повноважень.
Отже з вище викладеного, підтверджується положення ЗУ ,,Про захист прав споживачів» відповідно до якого у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видівобслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть
відповідальність за:
1) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає
вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків
вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару,
виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли
відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде
обов'язковий облік доходів і витрат
2) реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій
сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її
передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката
відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або
декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним
регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид
продукції,
3) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає
вимогам нормативних документів, нормативно-правових актів стосовно
безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього
природного середовища 4) реалізацію продукції, забороненої відповідним державним
органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання), - у
розмірі п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації
партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли
відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде
обов'язковий облік доходів і витрат 5) реалізацію небезпечного товару (отрути, пестицидів,
вибухо- і вогненебезпечних речовин тощо) без належного
попереджувального маркування, а також без інформації про правила і
умови безпечного його використання. 6) відсутність необхідної, доступної, достовірної та
своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків
вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи,
наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт
господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і
витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян;
7) невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових
осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері
захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у
розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
8) реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у
розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для
реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян; 10) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про
виконання роботи, надання послуги; Отже, контролюючі заходи, що здійснюються органами у сфері захисту прав споживачів здійснюються з метою забезпечення коннтролю за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт з боку держави та громадсько-суспільний рух на його підтримку.