Д. Задишка при звичайному фізичному навантаженні

Диференційний діагноз і лікування дихальної недостатності

Еталони відповідей:

Варіант 1	1-г	2-а	3-б	4-а
Варіант 2	1-в	2-г	3-в	4-в
Варіант 3	1-в	2-б	3-в	4-г
Варіант 4	1-в	2-в	З-в	4-б
Варіант 5	1-г	2-б	3-б	4-г
Варіант 6	1-в	2-а	3-г	4-г
Варіант 7	1-б	2-а	3-в	4-а
Варіант 8	1-а	2-б	3-д	4-б
Варіант 9	1-а	2-а	3-б	4-а
Варіант 10	1-б	2-г	3-б	4-в
Варіант 11	1-в	2-б	3-в	4-в
Варіант 12	1-б	2-в	3-в	4-б
Варіант 13

Диференційний діагноз і лікування дихальної недостатності:

1. Для з’ясування початкових порушень оксигенації крові в легенях найбільш
інформативним є визначення:

А. Коефіцієнта використання кисню;

Б. Артеріовенозної різниці по кисню;

В. РО₂ артеріальної крові;

Г. Величини насичення артеріальної крові киснем

2. Чи може бути показником гіперкапнії:

А. Пітливість;

Б. Поліурія;

В. Блювання;

Г. Діарея.

3. Основною біохімічною ознакою дихальної недостатності є:

А. Дихальний алкалоз;

В. Артеріальна гіпоксемія; В. Циркуляторна гіпоксія;

Г. Гіпокапнія.

4. В комплекті терапії рестриктивної ДН ведуче місце займає:

А. Оксигенотерапія;

Б. Бронхолітики;

В. Відхаркуючі;

Г. Антибактеріальні.

1. Найбільш простим і доступним методом оцінки напруги СО₂ в
альвеолярному повітрі є:

А. Оксигемометрія з датчиком до вуха;

Б. Кюветна оксиногемонетрия;

В. Комнографія;

Г. Визначення РСО₂ артеріальної крові;

2. Для гострої дихальної недостатності не характерно:

А. Тахіпное;

Б. Тахікардія;

В. Ціаноз;

Г. Поліурія.

3. Ранніми центральними ознаками дихальної недостатності є:

А. Депресія;

Б. Порушення поведінки;

В. Порушення ритму сну;

Г. Спутаність свідомості.

4. В комплексі терапії обструктивної ДН ведуче місце займають:

А. Відхаркуючі;

Б. Позиційний дренаж;

В. Бронхолітики;

Г. Антибактеріальні.

1. Функціональна залишкова ємність легень складається з:

А. Життєвої ємності легень і остаточного об’єму легень;

Б. Остаточного об’єму легень і резервного об'єму видиху;

В. Остаточного об’єму легень і ємності видиху;

Г. Резервного об’єму вдиху і дихального об’єму.

2. Кардинальним клінічним симптомом дихальної недостатності 3 ст. є:

А. Набряки на нижніх кінцівках;

Б. Задишка в спокою;

В. Ціаноз;

Г. Задишка при фізичному навантаженні.

3. Найбільш ранньою ознакою дихальної недостатності обструктивного
типу є:

А. Задишка при фізичному навантаженні;

Б. Участь в акті дихання допоміжних м'язів;

В. Свистячі хрипи при форсованому видиху;

Г. Кашель з невеликою кількістю мокроти.

4. В комплексній терапії реструктивного типу дихальної недостатності
визначальне значення має:

А. Бронхіальний дренаж;

Б. Антибактеріала терапія;

В. Вітамінотерапія;

Г. Оксигенотерапія.

ІV

1. Основний фактор дифузії газів в легенях:

А. Швидкість дифузії;

Б. Величина альвеолярно-капілярного градієнту газів;

В. Товщина дифузної мембрани;

Г. Бронхіальна прохідність.

2. Дихальна недостатність відрізняється від хронічного легеневого серця:

А. Малою ефективністю серцевих глікозидів;

Б. Характером задишки;

В. Відсутністю ЄКГ ознак гіпертрофії правого шлуночка;

Г. Порушенням вентиляції по обструктивному типу.

5. Для діагностики дихальної недостатності обструктивного типу найбільш інформативним є:

А. Визначення ОФВ - 1;

Б. Пневмотахометрія;

В. Індекс Тиффно;

Г. ЖЄЛ.

4. Для відновлення і підтримання дренажної функції у хворих з обструктивним типом ДН вирішальне значення мають:

А. Бета - адреноблокатори;

Б. Бронхолітики;

В. Відхаркуючі;

Г. Антибактеріальні.

1. Найбільш частою причиною гістотоксичної форми гіпоксії у хворих з
захворюванням легень є:

А. Лихоманка;

Б. Легенево-серцева недостатність;

В. Інактивація гемоглобіну;

Г. Інтоксикація.

2. Центральний тип ДН характеризується наступними вентиляційними
порушеннями:

А. Регіональною гіповентиляцією;

Б. Альвеолярною гіповентиляцією;

В. Альвеолярною гіпервентиляцією;

Г. Порушенням рівномірного розподілу повітря в легенях.

3. При огляді хворого з легенево-серцевою недостатністю на наявність в
організмі гіпоксії вказує:

А. Суха шкіра;

Б. Ціаноз язика;

В. Гіперемія шкіри;

Г. Дрібна сітка вен на шкірі грудей.

4. Основним методом профілактики інвалідності при дихальній
недостатності є:

А. Раціональне харчування;

Б. Кинути палити;

В. Диспансерне спостереження;

Г. Антибактеріальна терапія.

VІ

1. Основна функція легень:

А. Терморегулююча;

Б. Видільна;

В. Газообмінна;

Г. Депо крові.

2. Найбільш часта причина зменшення дихальної поверхні при
реструктивному типіДН:

А. Пневмонічна інфільтрація легень;

Б. Ателектаз;

В. Ексудативний плеврит;

Г. Резекція долі легені.

3. При рівному ступеню зниження всіх спірографічних показників вентиляції
діагностується варіант вентиляційних порушень:

А. Обструктивний;

Б. Рестриктивний;

В. Дифузний;

Г. Змішаний.

4. При гострій ДН в першу чергу необхідно:

А. Введення лобеліну;

Б. Введення строфантину;

В. ШВЛ;

Г. Інтубація трахеї.

VІІ

1. Найбільш частою причиною альвеолярної гіповентиляції є:

А. Однобічний параліч діафрагми;

Б. Порушення прохідності дихальних шляхів;

В. Міозит міжреберних м'язів;

Г. Пригнічення дихального центру.

2. Обструктивний тип порушення вентиляції легень зумовлений:

А. Звуженням просвіту бронхів;

Б. Зменшенням рухомості діафрагми;

В. Послабленням сили дихальних м'язів;

Г. Порушенням перфузії.

3. Основною клінічною ознакою ДН І ст. є:

А. Відхилення від норми показників функції зовнішнього дихання;

Б. Ціаноз;

В. Поява задишки при доступних раніше зусиллях;

Г. Гіпертрофія дихальних допоміжних м'язів.

4. Бронходілятатором є:

А. Беротек;

Б. Індерал;

В. Парацитамол;

В. Мілдронат.

VIII

1. Гіперкапнія починає розвиватися при:

А. Ра СО₂ - 50 мм рт.ст.;

Б. РА СО₂ - 100 мм рт.ст.;

В. Ра СО₂ - 75 мм рт.ст.;

Г. Ра СО₂ - 25 мм рт.ст..

2. Оксигемометрична проба з інгаляцією кисня дозволяє визначити в першу
чергу:

А. Стан вентиляційно-перфузійних відносин;

Б. Дефіцит насичення крові;

В. Основний обмін;

Г. Остаточний об'єм легень.

3. Кардіональний клінічний симптом ДНII ст. є:

А. Задишка при значному фізичному навантаженні;

Б. Ціаноз;

Г. ЕКГ ознаки гіпертрофії правого шлуночка;

Д. Задишка при звичайному фізичному навантаженні.

4. Синоніми препарату, крім:

А. Упрадол;

Б. Фенотерол;

В. Салбутамол;

Г. Астмонент.

ІХ

1. Найчастіша причина гострої дихальної недостатності:

А. Обструкція бронхів;

Б. ТЕЛА;

В. Гостра пневмонія;

Г. Колапс.

2. Гіперкапнія у хворих ДН викл икає наступне порушення:

А. Бронхіолоспазм;

Б. Парез бронхів;

В. Зменшення альвеолярної вентиляції;

Г. Збільшення судинного опору малого кола.

3. Тип ДН найбільш характерний для крупозної пневмонії:

А. Обструктивний;

Б. Рестриктивний;

В. Змішаний;

Г. Порушення дифузії газів.

4. При гіперкапнічній комі необхідно:

А. ШВЛ;

Б. Введення лобеліну;

В. Дегідратація;

Г. Інтубація трахеї.

1. Найбільш часта причина торокодіафрагмальної ДН:

А. Хвороба Бєхтєрєва;

Б. Киоросколіоз;

В. Деформація ребер;

Г. Асцент.

2. Причина появи ДН при гострій пневмонії:

А. Дистресс-синдром;

Б. Перфузійне порушення;

В. Дифузійне порушення;

Г. Рестриктивне порушення.

3. До якого типу ДН призведе двостронній випіт в плевральну порожнину:

А. Обструктивного;

Б. Рестриктивного;

В. Змішаного;

Г. Перфузійні порушення.

4.В комплексній терапії обструктивної ДН ведуче місце займає:

А. Антибактеріальна терапія;

Б. Оксигенотерапія;

В. Бронхоліотична терапія;

Г. Терапія відхаркуючими.

ХІ

1. Ціаноз розвивається внаслідок:

А. Підвищення рівня гемоглобіну;

Б. Зниження рівня гемоглобіну;

В. Зниження рівня оксигемоглобіну;

Г. Підвищення рівня меланіну.

2. Найбільш часта причина вентиляційних порушень при ДН Є:

А. Рестрикція;

Б. Бронхіальна обструкція;

В. Пошкодження дихальних м’язів;

Г. Порушення дренажної функції бронхів.

3. Найбільш надійна ознака компенсації ДН є:

А. Відсутність задишки в спокої;

Б. Нормальна вологість шкіри;

В. Нормальний, центральний венозний тиск.

Г. Нормальне АТ.

4. В комплексній терапії рестриктивної ДН ведуче місце займає:

А. Бронхолітична терапія;

Б. Терапія відхаркуючими;

В. Оксигенотерапія;

Г. ЛФК.

ХП

1. Першою компенсаторною реакцією організму на гіпоксію при
захворюваннях легень є:

А. Гіперглобулія;

Б. Гіпервентиляція;

В. Гіперкапнія;

Г. Артеріальна гіпертензія.

2. Порушення газообміну через альвеолярно-капілярну мебрану легень
характерно для типу ДН:

А. Центральною;

Б. Горокодлафрагмальною;

В. Дифузійною;

Г. Обструктивною.

3. Індекс Тиффно є показником:

А. Загальної життєвої ємкості легень;

Б. Альвеолярної вентиляції;

В. Ефективності вентиляції;

Г. Стану бронхіальної обструкції.

4. При гострій ДН в першу чергу необхідно:

А. Інтубація трахеї;

Б. Введення строфантину;

В. Введення лобеліну;

Г. Введення еуфіліну.

ХШ

1. Основний механізм, що забезпечує легеневий газообмін:

А. Мукоцеліарний кліренс;

Б. Вентиляція, дифузія, перфузія;

В. Дифузія і перфузія;

Г. Перфузія і вентиляція.

2. Для визначення початкових порушень оксигенізації крові в легенях,
найбільш інформативним є визначення:

А. Величини насичення артеріальної крові киснем;

Б. Коефіцієнту використання кисню;

В. Ра О₂ артеріальної крові;

Г. Артеріовенозної різниці по кисню;

5. До бронхітичного типу обструкції не відносять:

А. Бронхоспазми;

Б. Закупорка бронхів в’язким секретом;

В. Експіраторний колапс стінок бронхів;

Г. Потовщення слизової оболонки бронхів.

4. Основним методом профілактики інвалідності при дихальній недостатності є:

А. Кинути палити;

Б. Диспансерне спостереження;

В. Раціональне харчування;

Г. Антибактеріальна терапія.