Засоби і структура соціокультурної регуляції
Змістовий модуль В. Культура в системі виробництва і соціальної регуляції.
Тема 22. Культура і діяльність. Різноманітність видів діяльності. Співвідношення людської діяльності і системи сукупного виробництва. Базисно-надбудовна концепція і її редукціонізм. Діяльність як загальна антропологічна і філософська категорія. Діяльність і поведінка. Культура як особлива, спеціально випрацювана система регуляції діяльності і поведінки. Самостійність сфери культури і її взаємодія з іншими базами сукупної системи соціальної регуляції. Суспільство як суперсистема, диференційована на основі сфери життєдіяльності: економіка, соціальна реляція, політика, культура.
Загальна класифікація культурних імперативів в концепції Т. Парсона: адаптація до середовища, пізнання і оцінка ситуації, ціле покладання і забезпечення взаємодії суспільства.
Тема 23. Культура як сфера духовного виробництва. Відмінності між природними, технологічними, соціальними і духовними аспектами сукупного виробництва. Специфіка духовного виробництва: роль унікальних зразків (авторський початок), значення суб’єктивного фактору, збереження зразків і творів. Опредметнення в духовному виробництві. Матеріальне забезпечення духовного виробництва. Співвідношення матеріальних і духовних факторів.
Система духовного виробництва: творчість, збереження і репродукування, розповсюдження, розподіл і освоєння. Форми збереження культурних досягнень.
Культурні фактори розподілу праці: професійна диференціація, ціннісне схвалення різних типів поведінки (накопичення майна, капіталу, підтримка стосунків, професіоналізм, збереження моральних принципів і т. п.).
Соціальна структура духовного виробництва і роль інтелігенції. Культурна діяльність еліти і народних мас. Культурні центри і периферія. Інституціональна структура культури. Структура духовних потреб: повсякденні, групові, суспільні, державні, високі духовні потреби.
Взаємодія культури з іншими сферами соціальної життєдіяльності: господарство, соціальні відносини. Культура і техніка.
Тема 24. Культура і політика. Компоненти і види політичної культури. Поняття про політику і її функції. Політична поведінка. Типи політичної культури. Політична субкультура. Політична культура в Україні. Легітимність влади і культура.
Тема 25. Типи соціальності і культура. До індустріальне середовище. Індустріальне середовище. Постіндустріальне середовище. Історична зміна і синхронна взаємодія типів соціальності.
Змістовий модуль Г. Змістові елементи духовного життя суспільства: звичаї, норми, цінності, смисли і знання.
Тема 26. Афективна і культурно-регульована поведінка. Співвідношення соціальної психології і соціології. Сфери емоційної поведінки і засоби її регуляції. Культурні і правові критерії девіантної поведінки. Чи може культура розглядатися як репресивний початок?
Тема 27. Звичаї як зразки поведінки, що не піддаються рефлексії. Роль формування звичок в життєдіяльності індивіда і соціальної групи.
Тема 28. Норми як засіб добровільного і усвідомленого співробітництва людей. Очікувана поведінка. Класифікація норм за сферами діяльності. Норми в поведінці, господарській діяльності, політиці, мові, художній культурі. Рольові функції і рольові конфлікти. Санкціонування норм. Норми і право. Нормотворчість і межа нормативності. Порушення норм і зміна стереотипів. Ставлення індивіда до приємних норм. Проблематика норм у художній літературі.
Тема 29. Цінності як вибір об’єкту чи стану, що мають особливе позитивне значення. Схоже і відмінне у поняттях «цінності», «інтереси», «потреби», «орієнтири», «мотивації», «ідеали». Цінності як найбільш загальний термін. Класифікація цінностей: вітальні (життєві), моральні, соціальні, політичні, релігійні і естетичні. Окремі типи цінностей в різних культурах: сім’я, міжособистісні стосунки, багатство, праця, краса і т.п. дуалістичне ставлення до багатства в світових культурах. Моральні фактори підприємництва.
Антиномічні орієнтири: робота – дозвілля, багатство – солідарність, наука – мораль і т.п. ціннісний поліморфізм в різних культурах: «хризантема і меч» (японська), «палац, собор і багаття» (Європа епохи Відродження), «ікона і сокира» (епоха Середньовіччя) і т.д.
Соціальний розподіл ціннісних орієнтирів. Принципи впорядкування ціннісного поліморфізму і налагодження соціальної комунікації. Повсякденна культура.
Тема 30. Знання як елементи культури, що фіксує результат пізнавальної діяльності людини. Типи знань: практичне, духовне, емпіричне і теоретичне. Соціальні і культурні фактори, що впливають на формування свідомості і функціонування знань. Гносеологічні і соціальні аспекти процесу пізнання. Соціологія знань в системі культурології. Знання і віра. Знання і інформація. Гносеологічна і операційна оцінка інформації. Соціологія знань і теорія інформації.
Тема 31. Значення (смисли) як елементи культури. Значення як специфічно культурний засіб єднання людини зі світом і суспільством. Роль культурних значень в орієнтації людської життєдіяльності. Основні сфери означування: природна, предметна і духовна. Проблема збереження і зміни значень. Механізм табуювання. Типи значень. Мова, знакові системи, символи як засоби передачі значень. «Об’єктивні» значення і «внутрішні» смисли людського буття. Знакові засоби в різних сферах культури.
Змістовий модуль Д. структурні компоненти духовної діяльності: міфологія, релігія, ідеологія, художня культура, наука.
Тема 32. Культура і міфологія. Міфологія в різні періоди розвитку культури. Стійкість міфологічної свідомості. Міф як нероздільність чуттєвого образу і ідеї, речі і символу. Міфологічна організація культурних смислів. Пізнавальна функція міфу. Роль міфології в релігії, художній культурі, політиці, соціальних відносинах і господарській діяльності. Ідеологізовані міфи ХХ століття. Міфологія в масовій культурі.
Тема 33. Культура і релігія. Подолання атеїстичного і заходо-центристського розуміння релігії. Культурологічний підхід до сутності релігії. Зв'язок релігії з культурним середовищем. Співвідношення між релігійним і світським в культурі. Градація священного – світського.
Культурні типи світових релігій: теїстичні і законницькі (або космічні) варіанти релігійної свідомості.
Тема 34. Загальні соціокультурні функції релігії: розширення духовних і соціальних горизонтів. Релігійний механізм раціоналізації поведінки. Види релігійного спасіння. Компоненти релігійної системи: вчення, культ, інститут.
Релігія як сакральний зв'язок часу. Лінійний і циклічний час. Священне минуле і есхатологічне майбутнє. Діахронний зв'язок поколінь в релігійному житті. Релігійна організація основних подій життєвого циклу. Релігія у функції соціального інтегратора. Структура релігійної інтеграції.
Духовна і соціальна структура релігії. Велика і мала традиції в релігійному житті. Санкціоновані і допустимі варіанти. Секти як сепараційний шлях спасіння.
Іманентне протиріччя релігійної системи: розходження між орієнтацією на диференційоване спасіння і вимога інтеграції усіх віруючих (антиномія «Христос і Великий інквізитор»). Містика.
Тема 35. Проблематика Реформації, її зміст в різних релігіях. Наслідки Реформації. Анти реформаторські тенденції і зміст фундаменталізму. Релігія в сучасному світі.
Тема 36. Культура і ідеологія. Антропологічний і соціологічний підходи до ідеології. Ідеологія – джерело помилок чи відображення соціальних потреб і інтересів різних спільнот, прошарків і груп населення? Аналіз ідеології в марксизмі і ліворадикальній соціології. Ідеологія і масова свідомість. Соціокультурний підхід до функції ідеології. Функції ідеології в радянському суспільстві.
Тема 37. Художня культура як сукупна сфера різних форм мистецтва. Загальні принципи соціологічного розгляду художньої культури і приватних варіантів мистецтва. Соціальна функція художньої культури – виробництво ціннісних і смислових елементів культури в образній формі і їх впровадження у стосунки, образне освоєння широких сфер соціального буття і внутрішнього світу людини.
Співвідношення соціальних і естетичних сторін в художній творчості. Художня культура і релігія. Вплив сакральних образів і мотивів і їх використання в світському мистецтві. Вплив соціальних і культурних факторів на художній процес. Структура художньої діяльності: творча еліта – критика – виконавці – публіка.
Духовні фактори, що впливають на жанрову різноманітність і стильову динаміку культури.
Тема 38. Наука як специфічний спосіб пізнання світу, заснований на виробленні і систематизації об’єктивних знань про дійсність. Специфіка наукового пізнання по відношенню до буденного, гуманітарного, філософського знання, емпіричні джерела наукового пізнання. Понятійний апарат науки. Диференціація наук. наука в співвідношенні з релігією, мораллю, художньою культурою. Наука в різному соціальному і культурному контексті, в західній і незахідних культурах. Структура наукової діяльності.
Змістовий модуль Е. функції культури.
Тема 39. Поліфункціональність культури. Духовне виробництво як сукупність функцій, необхідних для регулювання суспільної діяльності людини. Класифікація функцій культури у відповідності до структури духовного виробництва.
Тема 40. Функція виробництва нових норм, цінностей, значень і знань, духовна творчість. Історична еволюція виробництва значень і знань: від способів гадання до наукових систем. Роль практичного досвіду, художньої творчості і науки у введенні інновацій. Індустрія знань і інформації у сучасному світі. Соціальні умови прийняття інновацій.
Тема 41. Функція накопичення, збереження і передачі культури. Культура як пам'ять про минуле, як берегиня часу. Культурна організація пам’яті і відліку часу: цикли повторень, календар, свята і пам’ятні дні. Принципи збереження і втрати елементів культури. Специфічні принципи культурної і колективної пам’яті.
Категорія «культурна спадщина» як означення всіх сукупних досягнень конкретного суспільства (або всього людства). Засоби накопичення і збереження досвіду минулого. Мова як засіб колективної пам’яті. Організація збереження культурного досвіду в релігійному суспільстві. Догматизація як засіб впорядкування і захисту комплексу сакральних смислів і знань.
Нові інформаційні технології і досягнення у сфері накопичення, збереження і обробки даних.
Розширене і термінологічно коректне вживання слова «традиція». Традиційні культури як сфера етнографії. Проблема співвідношення традиції і сучасності. Принцип самобутності культур. Науковий статус терміну «самобутність» («ідентичність») і його використання в сучасній культурології.
Тема 42. Функція цілепокладання. Спеціалізована культура і розподіл праці. Типи спеціалізованих культур. Раціональне цілепокладання і програмування діяльності. Розподіл праці і професіоналізація діяльності в механізмі культури.
Раціональність як ціннісний вимір людської діяльності. Раціональне і ірраціональне в культурі.
Аномія і відчуження. Соціальні і культурні джерела аномії. Протиріччя між ціннісними орієнтаціями і можливостями їх досягнення. Аномія як проблема художньої літератури, права і соціології девіантної поведінки. Етичні принципи приватної конкуренції. Відчуження як соціологічна категорія, що використовується для критики антолоністичних відносин у суспільстві. Концепція відчуження у марксизмі і радикальній соціології. Відчуження у культурному житті.
Тема 43. Комунікативна функція. Взаємодія між індивідами або між спільнотами. Роль культури в диференціації і інтеграції суспільства, в підтримці єдності групи і суспільства. Мова як найважливіший і системний носій комунікативної функції. Новітні комунікативні засоби і формування постіндустріального суспільства. Концепція Г. Маклуена про роль комунікативних технологій в історії культури. Типи комунікації: традиційна, функціонально-рольова, масова.
Тема 44. Соціалізуюча функція культури. Норми і значення як засоби соціалізації індивідів. Роль виховання, спілкування і самосвідомості в процесі соціалізації. Роль повсякденної культури в процесах соціалізації.
Статусне значення культурних норм в різних соціальних середовищах. Статусне присвоєння культури в умовах масового виробництва. Мода і престиж як символ статусу. Статусна символіка в субкультурах: гендерна, молодіжна, професійна, кримінальна і т.п.
Тема 45. Компенсаторна функція культури, що забезпечує різні форми духовної і психологічної розрядки, відпочинку від життєвих проблем і відволікає від життєвих труднощів. Культура і форми рекреації.
Тема 46. Ігрова функція культури. Природа і значення гри як функції культури і явища культури. Принципи ігрової поведінки: наявність правил, часове і просторове розмежування від решти діяльності. Розважальні, змагальницькі, сакральні варіанти гри. Гра і святкове дійство. Свято в житті суспільства. Й. Хейзінга про роль гри в житті суспільства.
Тема 47. Функція – дисфункція – латентна (прихована) функція. Функціональний плюралізм як можлива характеристика одного і того ж культурного явища. Розходження між суб’єктивною мотивацією і реальною функцією дії. Діалектика функціональності і дисфункціональності. Прояви дисфункціональності. Прояви дисфункціональності в різних сферах культури.
Змістовий модуль Є. Культура і особистість.
Тема 48. Соціальна сутність особистості. Розгляд особистості у філософській антропології, соціальній психології і соціології культури. Детермінація особистості соціокультурною системою і місце особистості в системі культурної регуляції. Рольові структури особистості. Особистість як об’єкт і суб’єкт культурної діяльності.
Тема 49. Особистість в різних культурах. Прояви особистості в історії культури як індивідуального самостійного початку. Відображення невлаштованості особистості в художній культурі давнини. Деперсоналізація особистості у стосунках із сакральним початком в різних світових релігіях. Культурний поліморфізм особистості. Структура індивідуалізації в різних релігіях і культурних системах. Особистість у східних культурах. Статус особистості в світських культурах. Особистість в класичній європейській культурі. Образ людини в літературі і мистецтві Сходу і Заходу.
Гуманістичний потенціал раціонально-естетичного індивіда і культурна проблемність індивідуальності. Втеча від «Я» і пошуки альтернативних форм персоналізації. Роль східних культів і нових релігійних і комуні тарних течій.
Тема 50. Типи соціалізації особистості. Індивідуалізм і сфери його прояву. Кордони індивідуалізму. Форми соціалізації особистості в різному соціальному і культурному середовищі. Роль сім’ї і культура дитинства.
Тема 51. Модернізація і особистість. Показники адаптації особистості до змін. Маргінальна особистість на межі культур: внутрішній розлад або розширення духовних горизонтів? Показники відчуження і шляхи його подолання.
Тема 52. Особистість у системі соціальних зв’язків. Сутність влади. Основні форми та виміри влади. Структура влади. Механізми соціального контролю у суспільстві. Чим викликаний конформізм у суспільстві? Методи реалізації соціального контролю. Загальна характеристика основних теорій лідерства. Основні стилі управління і якості лідера. Соціальна група. Форми міжособистісних стосунків. Причини і типи конфліктних відносин. Механізм розв’язання соціального конфлікту.
Змістовий модуль Ж. Типологія культур.
Тема 53. Багатоманітність типологій культури як відображення її багатофункціональності (взаємодія з господарською діяльністю, політикою і т. п.). Культурні системи. Виділення культур за схожістю: господарсько-культурні, етно-лінгвістичні, історико-етнографічні. Культурні ареали. Формаційний і класовий типи культури.
Тема 54. Соціокультурна стратифікація і субкультури. Багатовимірний характер соціокультурної диференціації. Характер виробництва, рівень освіти, соціальний престиж як фактори диференціації. Соціальний прошарок як форма культурної диференціації. Роль культурної мобільності у зміні соціальної стратифікації. Субкультури і функціональні культури, їх роль у диференціації життя суспільства. Молодіжна субкультура в сучасному суспільстві.
Тема 55. Культура і етнос. Культури історичних спільнот. Етнічні культури, пов’язані із спільнотою походження і проживання. Основні характеристики етнічної культури: локальна солідарність і антагонізм по відношенню до інших етносів. Значення етнодиференціюючих характеристик у мові, звичаях, обрядах, нормах поведінки, народному мистецтві. Функціональність і умовність поділу «ми – вони». Етнічна ідентифікація людини і проблема міграції в сучасному світі.
Тема 56. Національна культура і націоналізм. Основні підходи у вивченні і оцінці національних утворень. Формалістична концепція. Обмеженість і умовність характеристик для визначення нації. Релятивістська концепція. Культурно-комунікативний підхід. Роль мови, освіти і художньої культури в утвердженні національної самосвідомості. Націоналізм і модернізація. Значення економічних, політичних і культурних факторів у національній інтеграції.
Націоналізм і історія. Звернення національної свідомості до історії.
Тема 57. Цивілізація як тип соціокультурної спільноти. Основні характеристики цивілізації: а) створення всезагального соціокультурного зв’язку індивідів і груп; б) диференціація життєдіяльності, що забезпечує різноманітність суспільного життя; в) забезпечення спадковості як зв’язку з минулим і перспективи на майбутнє. Співвідношення релігійного і світського начал у цивілізації. Класифікація цивілізацій. Цивілізаційний поділ на Схід і Захід, на релігійні цивілізації. Духовна і соціальна структура цивілізацій. Динаміка цивілізаційних змін.
Змістовий модуль З. Динаміка культури.
Тема 58. Різноманітність підходів до пояснення динаміки культури: господарсько-матеріалістична чи соціокультурна детермінація? Характеристика динамічної концепції способу життя.
Тема 59. Місце культури: надбудова, традиція чи самобутність? Критика формаційної концепції. Поняття «прогресу» і «відставання» в культурі.
Тема 60. Типи культурних змін: 1. Історична зміна духовних фаз і етапів, пов’язана зі зміною основних типів соціальності (доіндустріальний, індустріальний і постіндустріальний). 2. Зміна духовних стилів, художніх жанрів і напрямів, орієнтацій і мод. 3. збагачення і диференціація. 4. Культурний застій. Прояви застою в класичних східних цивілізаціях. 5. Ослаблення диференціації, занепад і деградація. 6. Криза культури як прояв невідповідності різних частин соціокультурної системи. Шляхи подолання кризи: ізоляція від зовнішнього світу, реформація, посилення серединної культури, регуляція різноманітності, перетворення культури. 7. Циклічні зміни. Стійкість циклічних змін в культурі, великі і малі, всезагальні і локальні цикли. Час як школа циклічних змін. Масштаби вимірювання часу. Інверсія як «маятниковий» перехід від одного крайнього стану до другого і навпаки, викликаний слабкістю серединної культури. Взаємне відторгнення крайніх принципів і втрата накопиченого в період інверсії. 8. Відродження як звернення до раннього і більш багатого періоду культурного життя. Відродження і ревайвал. Дискусії щодо статусу європейського Ренесансу. Співвідношення тенденцій Відродження на Заході і Сході. 9. Перетворення як радикальна зміна культури. Поліморфізм культурної динаміки. Духовна і соціальна структура змін в культурі. Культурна динаміка як сукупність різних процесів і тенденцій. Неспівпадіння ритмів в різних сферах культури і порушення їх кореляції.
Тема 61. джерела і фактори культурної динаміки: 1. Інновація – винахід. Соціальні і культурні передумови інновації. 2. Наслідування. Соціальні і культурні варіанти звернення до минулого. Культурний садок як сума досягнень певного суспільства у сфері культури. Відродження і реставрація як процес звернення до культурного спадку. Традиціоналізм як спротив до нововведення. 3. Дифузія як розповсюдження культури в географічному територіальному чи соціальному сенсі. Фактори, що мають вплив на дифузію: ступінь інтенсивності контактів, умови контактів, добровільність або примус, рівень розвитку взаємодіючих суспільств. 4. Синтез як поєднання запозиченого і елементів власного. Роль синтезу у формуванні національних культур і цивілізацій.
Динаміка цивілізацій Заходу і Сходу. Проблема динаміки у різних світових цивілізаціях. Сутність і причини застою у східних цивілізаціях.
Динаміка культур в сучасному світі. Значення міжнаціональних контактів у розвитку культур. Роль субкультур, національних меншин і соціальних конфліктів в динаміці культури.
Змістовий модуль И. Соціальні інститути культури і управління культурою.
Тема 62. Роль соціальних інститутів у культурі. Поняття соціального інституту. Структура соціального інституту (основні компоненти).
Тема 63. Соціокультурні інститути в до індустріальному суспільстві. Типи підтримки духовного виробництва і художньої культури.
Тема 64. Соціальне управління. Мета і функції управління. Принципи здійснення управління. Завдання управління організацією і в організації. «Ідеальний тип бюрократії» за М. Вебером. Співвідношення категорії «управління», «менеджмент», «керівництво». Принципи формування і розвитку управлінських рішень. Етапи і процедури процесу ухвалення рішень.
Тема 65. Держава і культура. Протиріччя державного регулювання культурного життя. Держава і управління культурою. Різноманітність форм, органів, інститутів регулювання культурного життя і діяльності (фонди, спонсорство, патронаж, академії, премії, звання і т. п.).
Тема 66. Державна культурна політика, її завдання і структура. Загальні передумови і межі управління культурною політикою. Чи можна управляти культурою? Типи управління. Державні принципи управління культурою в розвинених країнах і в країнах що розвиваються. Управління культурою в СРСР і пострадянському суспільстві. Органи управління культурою. Культурне планування. Методи фінансування культури.
Тема 67. Культура і ринок. Ринкові механізми в підтримці культури. Твори культури як товар. Комерційне регулювання культурним життям у минулому і сучасному суспільстві. Підприємництво і культура. Роль меценатства, фондів, конкурсів у регулюванні культурної діяльності.
Тема 68. Структура саморегуляції культури. Склад мережі культурних закладів. Індустрія культури і шоу-бізнес.
Тема 69. Принципи саморегуляції культурної діяльності: субординації, координація і змагальність. Суспільні інститути і механізм регуляції культури. Заклади культури. Інституційне забезпечення художньої культури. Інститути науки у різних суспільствах.
Тема 70. Освіта і культура. Духовні функції освіти: розповсюдження і передача знань, підтримка культурного рівня, підвищення диференціації, соціальної мобільності і зміцнення інтеграції суспільства. Залежність освіти від суспільних стосунків, типу культури і динаміки суспільства. Зворотня залежність динаміки суспільства від стану освіти. Загальнокультурні, виховні і професійні завдання освіти.
Тема 71. Багатофункціональність соціальних інститутів. Співвідношення і взаємодія держави, ринку і системи освіти у підтриманні культури. Труднощі, викликані багатофункціональністю і взаємозв’язком соціальних інститутів.
Тема 72. Інтелігенція як провідна соціальна група в духовному виробництві. Соціальна роль і функції інтелігенції в розвитку і збереженні культури і динамічності соціальних процесів. Місце інтелігенції в соціальній структурі, сучасна структура інтелігенції. Інтелігенція і влада, функції інтелігенції і її складові. Орієнтації і спосіб життя інтелігенції. Професійні типи інтелігенції: гуманітарна, технічна, церковна, наукова, педагогічна, управлінська, мистецька.
Блок змістових модулів ІІІ. Типи соціокультурної регуляції.
Змістовий модуль І. Доіндустріальний (традиційний) тип соціальності і культурна регуляція.
Тема 73. Соціальний механізм комунітарних зв’язків. Комунітарні зв’язки у традиційних структурах і притаманні їм принципи соціокультурної регуляції. Соціокультурна різнорідність традиційних суспільств. Співвідношення локальної солідарності і антагонізму « ми – вони». Соціальна ієрархія і система експлуатації.
Тема 74. Духовне виробництво в до індустріальному суспільстві. Структура і цінності традиційної культури. Особливості сприйняття світу в традиційній свідомості. Синкретизм функцій традиційних культур. Міфологізм як нерозривність нормативних, ціннісних, пізнавальних і комунікативних елементів. Культ предків, роль обряду, соціальні функції магії. Культура сорому і культура провини. Ставлення до праці, багатства, часу і влади в до індустріальних суспільствах. Статусне споживання і ранги престижу.
Тема 75. Соціокультурна різноманітність до індустріальних суспільств. Держава в до індустріальній системі стосунків. Ставлення до влади в традиційній масовій свідомості. Культ влади і правителя. Умови легітимності влади. Уявлення про «справедливе правління». Принципи впорядкування управління. Проблема існування «Східного деспотизму». Межі державно-бюрократичного регулювання. Протиріччя політичної системи. Роль релігії в соціокультурній регуляції.
Змістовий модуль Й. Світові релігії в соціокультурній системі.
Тема 76. Типи світових релігій. Теїстичні і законницькі варіанти релігійної регуляції. Поліморфізм духовного змісту і системна визначеність релігій.
Тема 77. Духовний механізм світових релігій. Поняття «осьового часу» і поле напруженості між буденним і трансцендентним. Загальні принципи і специфіка різних релігій. Принципи перебудови повсякденних ціннісних орієнтацій, подолання безпосереднього чуттєвого ставлення до світу, виділення суб’єкта і об’єкта.
Тема 78. Соціологічний зміст релігійного спасіння. Види спасіння: моральне удосконалення, ритуалізм, віра, виконання обов’язку, любовне благочестя, інституційне спасіння. Секта як сепаратний шлях спасіння. Типи сектантства.
Тема 79. Релігія і господарська життєдіяльність до індустріального суспільства. Релігія і соціокультурна інтеграція. Соціальні функції церкви, пророків, Святого Писання, догматики. Цивілізаторська роль світових релігій.
Тема 80. Світові релігії і держава. Специфіка взаємодії сакральної і політичної сфер. Світська духовність в класичних цивілізаціях Сходу і середньовічної Європи.
Тема 81. Духовне значення європейської Реформації. Соціологічні характеристики середньовічного знання, публічне і таємне знання. Принципи регулювання стосунків між сакральною і світською сферами, протиріччя і конфлікти. Причини застою і занепаду науки і техніки у східних суспільствах. Структура європейської культури середньовіччя. Аристократична культура. Християнство в культурі Заходу. Народна культура – святкова і магічна. Етичні принципи приватної власності і підприємництва. Етичні основи відділення релігії від держави.
Тема 82. Соціокультурний плюралізм і формування громадянського суспільства в Західній Європі. Принципи і фактори, які сприяли соціокультурному плюралізму. Культурні і соціальні протиріччя всередині суспільства викликані плюралізмом.
Змістовий модуль Ї. Соціокультурні характеристики індустріального суспільства.
Тема 83. Принципи соціальності індустріального суспільства. Новий тип соціальних стосунків і його характеристика. Соціальні аспекти розподілу праці в капіталістичному суспільстві. Цивілізуючи роль капіталу.
Тема 84. Господарська культура буржуазного суспільства. Ціннісні мотивації підприємництва. Об’єднання духу підприємництва з національним духом як важливий засіб інтеграції суспільства.
Тема 85. Базові культурні характеристики буржуазного суспільства. Секуляризація і ріст освіченості. Формування національної культури. Утворення національної мови і художньої культури. Громадянське право як компонент соціокультурної регуляції.
Тема 86. Соціокультурні характеристики зрілого капіталістичного суспільства. Техніка і культура. Масовість виробництва. Розподіл людського буття на «роботу і дозвілля». Споживання енергії як критерій рівня життя. Світ як функціональна предметність. Постійний розрив з традицією. Нові засоби комунікації (мас-медіа). Моделі мислення.
Тема 87. Функціональні цінності буржуазного суспільства: орієнтація на досягнення, активність, право, прогрес, індивідуалізм, універсалізм,повага до науки і спеціальних знань.
Тема 88. Етика підприємництва. Соціокультурні фактори попиту. Найпростіші форми соціальної відповідальності підприємства і їх загальна характеристика. Ціле направлене формування попиту. Характеристика культурного стереотипу сприйняття нового як фактору попиту. Стереотипи споживчої поведінки.
Тема 89. Соціокультурні протиріччя буржуазного суспільства. Соціальне і духовне відчуження. Соціокультурні витоки соціалістичної критики капіталізму. Колоніалізм. Фрустрація і аномія як наслідки технологічної і бюрократичної раціоналізації. Антагонізм людини і техніки. Соціологічний аналіз споживання і реклами. Альтернативні рухи в буржуазному суспільстві. Місце соціалістичних елементів в соціальних стосунках і соціалістичних орієнтаціях. Антитехніцистські рухи. Критика техногенної цивілізації. Екологічні межі індустріалізму. Критика індустріального суспільства в роботах Е. Фрома.
Тема 90. Криза класичної культури. Культура модерну. Характеристика декадентства. Ціннісно-інтелектуальні мотивації модернізму. Принципово нові моделі буття у модерні.
Змістовий модуль К. Масове суспільство і культура.
Тема 91. Виробництво і культурне споживання. Технологічні і соціальні фактори, що формують масову культуру.
Тема 92. Засоби масової комунікації в масовій культурі. Мас-медіа як чинник процесу «культурної гомогенізації». Мас-медіа як носій культури і засіб маніпуляції.
Тема 93. Механізм масової культури і її функції: адаптація до масового суспільства, релаксація чи маніпуляція? Види масової культури, жанри масової літератури і музики, аудіовізуальні засоби, глядацький спорт, наркотики. Соціальні і духовні характеристики масової культури. Культивування розширеного споживання і роль реклами у формуванні образу життя різних прошарків населення.
Тема 94. Критика масової культури. Позитивні і критичні оцінки масового суспільства і його культури. Соціологічна і елітарна критика. Еволюція масової культури. Тенденції формування етилованої культури «середнього рівня».
Змістовий модуль Л. Взаємодія культур і міжкультурна комунікація.
Тема 95. Принципи взаємодії культур у міжнародних відносинах. Взаємодія культурних, економічних і політичних зв’язків – постійні і суттєві компоненти спілкування між народами. Відмінності в міжнародних політичних відносинах і міжнародних культурних зв’язках. Принцип рівноправ’я культур. Структура взаємодії культур в сфері художньої культури, політичної культури, моралі, права, науки.
Тема 96. Рівні взаємодії культур: а) етнічний; б) національний; в) цивілізаційний. Амбівалентність взаємодії: взаємне збагачення і відштовхнення. Механізм взаємодії культур. Торгівля і війна як способи взаємодії. Шляхи залагодження міжетнічних конфліктів: розподіл праці, створення міжетнічної культури (мова, спілкування, культи, свята і т.п.), самоізоляція, сегрегація.
Колоніалізм і етнокультурні процеси. Особливості європейського колоніалізму у сфері культури в ХІХ – ХХ століттях. Механізм духовної колоніалізації. Критерії «цивілізованості». Вплив колоніалізму на культуру підкорених країн. Просвітництво і реформаторство.
Тема 97. Сучасна культурна експансія Заходу. Характерні риси: а) перенесення способу життя і орієнтацій капіталістичного заходу; б) стереотип про західну культуру як універсальну; в) спрямованість досягнення шляхом культурних зв’язків політичних цілей; г) односторонній потік інформації від «центру» до «периферії»; д) формування в залежних країнах прозахідної культурної еліти.
Механізм культурної експансії: демонстраційний ефект, впровадження масової культури Західного типу, створення прозахідної інтелігенції.
Боротьба за культурну незалежність і утвердження культурної самобутності. Зміст самобутності і її межі.
Тема 98. Характеристики світової міжнаціональної культури. Сучасні тенденції міжкультурної взаємодії. Розширення сфери загально світової культури (наука, право, спосіб життя, висока і масова культура). Посилення плюралізму національних культур. Діалог світових культур. Концепції і досвід ЮНЕСКО, Європейського співтовариства і т.п. принципи міжкультурного спілкування і взаєморозуміння.
Змістовий модуль М. Соціокультурні аспекти модернізації.
Тема 99. Формування теорії модернізації і шляхи подолання Заходоцентризму в оцінці духовних аспектів розвитку. Внесок М. Вебера і пізніших соціологів у створення порівняльної теорії модернізації. Ознайомлення з ранніми концепціями вестернізації.
Тема 100. Сутність модернізації. Соціально-економічні, політичні і соціокультурні аспекти модернізації. Основні фактори модернізації: посилення різноманітності суспільного життя, зростання розподілу праці, освоєння нових типів виробництва, накопичення засобів виробництва. Основне протиріччя модернізаційного процесу: накладення і взаємодія принципово різних типів соціокультурної регуляції. Соціокультурні прояви протиріччя: між традиціями і сучасністю, між потребою у розвитку і збереженням стабільності.
Тема 101. Варіанти взаємодії самобутності і сучасності.1. Симбіоз як співіснування різних установлених порядків у взаємно ізольованих сферах. Анклави сучасності і «море традиційності». Кордони прямого перенесення елементів західної культури в інші країни. 2. Модернізація проти традиційності і конфлікт культур. Руйнування традиційних форм культури і форсоване проведення вестернізації. Індивідуалізація стосунків, розрив або деформація попередніх форм соціального зв’язку і духовних орієнтацій. Соціальні і міжетнічні протиріччя. 3. Синтез як адаптування сучасних елементів культури до традиційного соціокультурного надбання. Духовна трансформація суспільства.
Тема 102. Соціальні розрізи культури перехідного суспільства. Роль соціально активних прошарків, еліти, буржуазії, робочого класу і селянства в процесах модернізації. Протиріччя між вестернізованими групами і традиційним прошарком населення. Інтелігенція і культура в умовах модернізації суспільства.
Тема 103. Модернізація і ідеологія. Культурний націоналізм і фактори міжетнічної напруженості. Релігія і націоналізм у процесах самовизначення. Соціалістичні течії. Основні тенденції в релігійному житті. Консервативний традиціоналізм. Реформаторство як осучаснення релігії і пристосування її до нових умов і форм діяльності. Фундаменталізм як відродження інтегративних принципів релігії і консолідація суспільства у протистоянні прозахідній модернізації.
Змістовий модуль Н. Соціокультурні характеристики постіндустріального суспільства.
Тема 104. Поняття постіндустріального суспільства. Основні соціокультурні протиріччя науково-технічної революції. Постіндустріальне суспільство як комплексне формування. Перспективи людства.
Тема 105. Технології і культура. Економіка, заснована на науці, збереженні ресурсів і природного середовища. Значення виробництва знань, роль інформатики і сфери послуг. Динаміка зайнятості і дозвілля. Формування працівника нового типу і роль інтелектуальної праці.
Тема 106. Зміни в соціальних структурах. Роль професіоналізації у виробництві. Роль плюралізму у споживанні.
Тема 107. Політичні зміни. Процес диференціації суспільно-політичного життя. Масовість і плюралізм в політичному житті суспільства.
Тема 108. Зміни в культурі. Нове культурне обличчя суспільства. Піднесення ролі духовного виробництва. «Книжна» і «екранна» культура. Роль аудіовізуальних засобів і інформаційних систем. Інтернаціональність, компактність, різноманітність інформації. Орієнтування на майбутнє. Нові ціннісні орієнтації і відношення до праці. Роль університетів і системи освіти у виробництві і впровадженні знань і орієнтацій. Значення освіти у формуванні нової еліти.
Тема 109. Соціокультурні проблеми праці і підприємництва в постіндустріальному суспільстві. Культура виробництва і культурне споживання. «Роздвоєння» культури: принципи раціональності і ефективності проти орієнтації на чуттєве споживання і розвагу.. протиріччя постіндустріального суспільства. Тенденції «відродження мистецтва», престижний вплив високої культури.
Тема 110. Постмодернізм у культурі. Естетичні обґрунтування постмодернізму. Функції постмодернізму у суспільстві.
Тема 111. Критика новітніх тенденцій у культурі. Контркультура і альтернативні рухи (екологічні, утопічні комуни, організації, що виникають на основі різних східних містичних вчень, авангардні течії і т.п.). Проблема глобальних центрів і периферії в постіндустріальну епоху.
ІІІ курс (ІV семестр)
Блок змістових модулів ІV.
Основні соціокультурні характеристики українського суспільства.
Змістовий модуль О
Ретроспективний аналіз соціологічних ідей українського суспільства.
Тема 112. Характеристика ідей, що домінували в ході формування і розвитку Київської держави. Розвиток системи суспільних відносин. Світоглядна традиція населення Київської Русі. Засоби регуляції діяльності соціальних груп та індивідів. Формування якісно нових ідеологічних, соціально-політичних концептуальних елементів світосприйняття у свідомості русичів.
Тема 113. Осмислення суспільних відносин за часів козацької доби. Козаччина як унікальний своєрідний соціокультурний «ідеологізований об’єкт», вершина в ієрархії цінностей.
Тема 114. Соціально-економічні та культурно-ідеологічні передумови, що сприяли розвитку соціально-політичної думки в Україні у кінці ХVІ – першій половині ХVІІ століть. Характеристика українського Ренесансу. Передумови утвердження порівняно прогресивних ідей. Полемічна боротьба як провісник радикальних соціально-політичних змін.
Тема 115. Ідейна поляризація поглядів на людину в суспільно-політичній думці України кінця ХVІ – ХVІІ століть. Авторське волевиявлення. Розвиток індивідуальної самосвідомості. Ідеї абсолютизації духовного початку в людині. Осмислення людини як фізично і духовно досконалої істоти.
Тема 116. Події духовного життя України, що сприяли розвитку ідей про гідність людини та патріотизм (друга половина ХVІІ століття). Період формування світогляду Просвітництва. Києво-Могилянська академія – головний центр культури і освіти в Україні.
Тема 117. Характеристика соціологічних поглядів Г.С. Сковороди. Ідеї Сковороди Г.С. проти соціального відчуження людини, проти влади речей, багатства, накопичування. Ідея «трьох світів». Способи самовдосконалення за Г.С. Сковородою. Філософська концепція спорідненої праці. Проблема рівності людей.
Тема 118. Основні риси українського романтичного світогляду. Національна культурна самобутність як основна цінність історичної епохи. Філософія серця як специфічна концепція українського світосприйняття. Видатні представники українського романтизму.
Тема 119. Осмислення буття українського народу в ідеях мислителів революційно-демократичного напряму. Соціологічні погляди В.Г. Шевченка. Теорія особливості української душі П. Куліша. Ідея месіанства українського народу М.І. Костомарова. Закономірності суспільного розвитку, які виділяв І.Я. Франко.
Тема 120. Осмислення проблеми людини та історичного розвитку представниками релігійного екзистенціалізму в українській соціології. «Нова релігійна свідомість» у кінці ХІХ – на початку ХХ століть в Україні. Представники релігійного екзистенціалізму і характеристика їх ідей.
Тема 121. Осмислення проблеми мови, національної ідеї та феодального устрою в соціологічних думках громадівців. О.О. Потебня про денаціоналізацію і плекання національної ідеї. Принцип культурності і освіти висунутий М. Драгомановим і його характеристика.
Тема 122. Варіанти досягнення державного суверенітету запропоновані В. Липинським і Д. Донцовим. Культ сили і великої людини. Воля нації до життя, влади, експансії як найважливіша основа національної ідеології. Розходження у поглядах на проблему нації та держави.
Змістовий модуль П.
Сучасне українське суспільство: сутнісні характеристики соціокультурного розвитку і змін. Дослідження проблем трансформації культурної сфери та шляхів реалізації ключової ролі культури в соціально-економічному розвитку України.
Тема 123. Теоретичні та методологічні проблеми трансформації суспільства. Трансформація суспільства: огляд сучасного стану проблеми. Теоретичний аналіз та проблемне поле суспільної трансформації. Соціокультурна трансформація в контексті еволюційних та циклічних теорій. Сутність та явища модернізації в українському суспільстві.
Тема 124. Особливості трансформації українського суспільства. Трансформація соціальних норм та соціальної структури. Парадокси соціальної трансформації. Соціальна криза в українському суспільстві. Механізми та рівні трансформації.
Тема 125. Соціально-економічні та політичні зміни. Політичний режим сучасної України. Умови життєдіяльності у суспільстві, що трансформується. Національні відносини у суспільстві, що трансформується.
Тема 126. Реакція суспільства на процеси трансформації. Мотивація діяльності в умовах трансформації. Культурологічні розбіжності модернізаційної і традиційної свідомості українців. Між поколінні проблеми українського суспільства, яке трансформується.
Тема 127. Альтернативні концепції сучасного українського суспільства. Україна як постмодернізаційне суспільство. Україна як віртуальне суспільство. Україна як вірусне суспільство. Україна як суспільство стійкого розвитку. Україна як «сателітне» суспільство.
Тема 128. Україна в аспекті глобалізації. Сучасна масова культура та комунікація в умовах глобалізації. Глобалізацій ні процеси, що притаманні Україні. Сприйняття глобалізації українським суспільством.
Тема 129. Особливості соціокультурного розвитку сучасного суспільства і оновлення ролі культур в ньому. Еволюція уявлень про зв'язок між культурою і економікою.
Тема 130. Культура, національний культурний простір та суспільна консолідація в сучасній Україні. Роль національної культури у формуванні стабільної спільноти. Національний культурний простір, його повнота і цілісність. Структура і елементи національного простору. Стислий огляд шляхів формування національного культурного простору України. Сучасні національні культурні індустрії України та вітчизняний ринок культурних благ. Законодавче забезпечення державного протекціонізму щодо національного культурного продукту.
Тема 131. Головні напрями реалізації ключової ролі культури в суспільному розвитку сучасної України. Забезпечення широкого доступу до культурних надбань, у тому числі, і світової культури. Розвиток творчого потенціалу суспільства. Збереження і актуалізація культурно-історичної спадщини України. Культурне різноманіття й формування спільної «соцієтальної культури» української громадянської нації.
Залік
Блок змістових модулів V.
Культурна політика в Україні: пріоритети та шляхи реалізації.
Змістовий модуль Р.
Особливості сучасного організаційного та законодавчого забезпечення державної політики у культурній галузі в Україні.
Тема 132. Культурна політика в Україні. Україна: земля, народ, культура. Мовно-етнічна характеристика українського суспільства. Релігійна ситуація. Короткий огляд розвитку культури в Україні.
Тема 133. Головні аспекти культурної політики України. Принципи, цілі, пріоритетні завдання державної політики у сфері культури. Система управління галуззю та мережа державних і комунальних закладів культури. Законодавча база культури. Правова база для державного фінансування культури. Правове регулювання господарчої діяльності закладів культури та надання ними культурно-мистецьких послуг населенню. Оподаткування у сфері культури. Правова база діяльності професійних митців. Законодавство щодо культурних індустрій. Авторське право. Законодавство про неприбуткові організації та благодійництво. Фінансування культури. Фінансування розвитку культури через цільові держпрограми. Фінансування культури з місцевих і регіональних бюджетів. Власні зароблені кошти, благодійництво.
Тема 134. Підтримка мистецької творчості. Література. Образотворче, монументальне, фотомистецтво. Виконавські мистецтва (театр, музика, та ін..). театр. Музичне мистецтво. Культурно-мистецька освіта. Початкова культурно-мистецька освіта. Середня спеціальна культурно-мистецька освіта. Вища культурно-мистецька освіта.
Тема 135. Історична та культурна спадщина. Нерухомі пам’ятки, заповідники. Система управління пам’яткоохоронною справою. Фінансування пам’яткоохоронної справи. Пам’яткоохоронне законодавство. Співробітництво з неурядовими пам’яткоохоронними організаціями. Музеї. Бібліотеки. Мережа публічних та спеціалізованих бібліотек. Законодавство в бібліотечній справі. Управління бібліотечною мережею. Питання бібліотечних стандартів. Нові інформаційні технології в бібліотеках. Традиційне народне мистецтво. Культури меншин.
Тема 136. Культурні індустрії. Книговидання. Кінематографія. Музична індустрія. Телебачення. Радіо. Реклама. Інтернет. Індустрія моди. Туристична індустрія.
Тема 137. Забезпечення суспільства культурними послугами. Зміни в культурних практиках в сучасній Україні. Базова мережа закладів культури.
Тема 138. Міжнародне культурне співробітництво. Двостороннє культурне співробітництво. Співробітництво з міжнародними організаціями. Інтеграція у світовий культурний простір. Культурні зв’язки з українською діаспорою.
Тема 139. Наукові дослідження у сфері культури і культурної політики. Український центр культурних досліджень: історія центру, його функції. Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. Державний центр театрального мистецтва імені Л. Курбаса. Науковий центр розвитку туризму.
Тема 140. Дослідження проблем узгодження законодавчої бази культури України із законодавством для сфери культури Європейського Союзу. Загальні засади правового забезпечення культурної сфери в країнах Заходу. Реформування правової бази культури: принципи й засоби. Правове забезпечення культурної політики Європейського Союзу. Правове регулювання культурної сфери в країнах Європи. Особливості реформування культурної політики в Центральній і Східній Європі. Основні напрямки вдосконалення правової бази культурної сфери України з використанням європейського досвіду.
Тема 141. Реалізація державної політики у галузі культури в сільській місцевості. Стан мережі закладів культури у сільській місцевості (технічний стан об’єктів, матеріально-технічне забезпечення тощо). Мережа клубних заходів, бібліотек. Пам’ятки, музеї та заповідники. Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання). Кінообслуговування.
Тема 142. Фінансування діяльності закладів культури у сільській місцевості. Бюджетне фінансування культури у сільській місцевості. Отримання та використання позабюджетних коштів. Правове забезпечення фінансування культури у сільській місцевості.
Тема 143. Кадрове забезпечення діяльності закладів культури у сільській місцевості. Професійна підготовка та соціальний захист. Проблема зайнятості та оплати праці. Якісний кадровий склад працівників культури на селі. Правові заходи з кадрового забезпечення культурної сфери села. Задоволення культурно-дозвіллєвих потреб сільських жителів. Розвиток сільського туризму.
Тема 144. Державна політика щодо культурного різноманіття та етнічних меншин: порівняльний аналіз вітчизняних та зарубіжних підходів. Вивчення світового досвіду підтримки меншинних культур та подолання колоніальної спадщини в культурній сфері.
Тема 145. Аналіз досвіду державного протекціонізму щодо вітчизняних культурних індустрій у світі й Україні.
Тема 146. Нові форми господарювання та фінансування культурно-мистецьких організацій (продюсерство, конкурсні гранти, ангажемент тощо) ті їх розвиток.
Змістовий модуль С. Стратегічні дилеми культурної політики: пошук рівноваги.
Тема 147. Культурний сектор у системі державного управління: характеристика поглядів. Діяльність уряду у сучасному світі.
Тема 148. Системні дилеми. Культура як мистецтво чи культура як спосіб життя. Культурна демократія чи демократія культури. Культура як самодостатня цінність чи культура як розвиток. Мистецтво як суспільне добро чи мистецтво як соціально зумовлена діяльність.
Тема 149. Дилеми реалізації культурної політики. Прямий контроль чи відокремлення від політики. Державний чи приватний сектор. Престиж чи інтереси громади. Національне чи міжнародне.
Тема 150. Дилеми суспільного розвитку. Меншини чи спільнота. Культурне розмаїття чи монокультура. Спадщина та сучасність. Гості чи місцеві жителі. Зовнішній образ чи внутрішня реальність.
Тема 151. Дилеми економічного розвитку. Дотація чи інвестиції. Споживання чи виробництво.
Тема 152. Дилеми управління. Централізація чи децентралізація. Державне постачання чи контракт. Мистецтво чи митець. Інфраструктура чи послуги. Митці чи менеджери.
Екзамен
Блок змістових модулів VI.
Змістовий модуль
Основні характеристики (логічні, семіотичні, психологічні тощо) суперечки як складного комунікативного процесу.
Тема 153. Предмет та історія еристики. Суперечка як предмет еристики. Учасники суперечки. Позитивні та негативні точки зору. Типи суперечок. Стадії суперечки. Сучасний стан розвитку мистецтва суперечки. Аргументативна проблематика як предмет обговорення на міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах.
Тема 154. Аналіз аргументації. Поняття про аргументацію. Складові аргументації. Контекст аргументації. Алгоритм аналізу аргументації.
Тема 155. Форма аргументації. Поняття про форму аргументації. Поняття про дедуктивне міркування. Дедуктивна аргументація. Форми дедуктивних міркувань. Приклади дедуктивної аргументації. Поняття про правдоподібне міркування. Правдоподібна аргументація. Форми індуктивних міркувань. Правила побудови індуктивної аргументації. Форми міркувань за аналогією. Правила побудови аргументації за аналогією. Алгоритм визначення форми аргументації.
Тема 156. Структура аргументації. Поняття про структуру аргументації. Підрядна аргументація. Сурядна аргументація. Множинна аргументація. Рівні складності аргументації. Алгоритм визначення структури аргументації.
Тема 157. Правила та помилки в суперечці. Правило свободи (типові помилки). Правило тягаря доведення. Правило обґрунтування точки зору. Правило критики точки зору. Правило обґрунтування аргументів. Правило заборони неправдивих аргументів. Правило ролевантності аргументації. Правило подання аргументації. Правило логічності. Правило завершення суперечки.
Тема 158. Прийоми впливу в суперечці. Поняття про прийом впливу в суперечці. Коректні і некоректні прийоми. Прийоми мовного впливу в суперечках. Софізми в суперечках. Тактичні прийоми впливу в суперечках. Психологічні прийоми впливу. Невербальні прийоми впливу в суперечках.
Організаційні форми вивчення навчальної дисципліни «Соціальна культурологія».
Послідовність навчального процесу виражена через те, що лекція є першим кроком, за яким іде самостійна робота студента, консультація викладача і завершується вивчення проблем на семінарських заняттях.
Вимоги до знань і вмінь студентів.
В процесі вивчення курсу «Соціальна культурологія», студенти повинні опанувати знаннями, вміннями і навичками, які полягають:
- в оволодіння культурою розумової праці;
- вмінням орієнтуватися у потоці наукової інформації;
- формуванні власної точки зору на питання, що вивчаються.
В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, головним об’єктом стають уміння, навички та результати творчої діяльності студентів упродовж вивчення тем навчального курсу, а критеріями оцінки – ступінь оволодіння різними формами роботи.
Студенти мають опанувати вміннями: аналізувати, узагальнювати, систематизувати, порівнювати і пояснювати факти на основі альтернативних поглядів на проблеми, спираючись на здобуті знання:
- методологічних основ соціальної культурології;
- засобів і структури соціокультурної регуляції;
- типів соціокультурної регуляції;
- основних соціокультурних характеристик українського суспільства.
Системне і послідовне засвоєння навчального матеріалу дисципліни відіграє визначну роль в опануванні студентами вмінь:
- оцінка соціального значення культурних явищ у їхньому співвідношенні з іншими сферами суспільної життєдіяльності;
- аргументоване обстоювання власних поглядів на ту чи іншу проблему, критичне сприйняття тенденційної інформації, толерантне ставлення до протилежних думок;
- складання конспектів, тез, списку літератури з теми, підготовка доповіді, активна участь у дискусії, конференції, усний відгук на доповідь однокурсника, поважаючи його право на власну точку зору;
- самостійне здобуття знань з використанням різних джерел і ресурсів – документів, науково-популярної літератури, періодичної преси тощо;
- володіння понятійним апаратом, правильне вживання і тлумачення термінології.
Пропоновані останнім часом світові і національні стандарти в основу навчання кладуть самостійну, творчу роботу того, хто навчається. На цьому принципі базується процес вивчення навчальної дисципліни «Соціальна культурологія», з використанням новітніх інформаційних технологій навчання.
Самостійна робота студента є основним засобом засвоєння навчального матеріалу із даної навчальної дисципліни, в час вільний від обов’язкових навчальних занять (лекції, практичні заняття), без участі викладача. Зміст і обсяг самостійної роботи визначено у робочій навчальній програмі з навчальної дисципліни «Соціальна культурологія» та в методичних рекомендаціях.
З метою створення умов для якнайбільшої реалізації творчих можливостей студентів у процесі засвоєння навчального матеріалу застосовується форма організації навчального процесу – індивідуальна робота студента. Індивідуальні заняття з навчальної дисципліни «Соціальна культурологія» проводиться під керівництвом викладача в поза аудиторний час, за визначеним графіком кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін. З метою самостійного вивчення частини програмного матеріалу, систематизації і закріплення знань студентів з пропонованого навчального курсу та курсу навичок самостійної роботи використовується індивідуальне навчально-дослідне завдання, як вид поза аудиторної індивідуальної роботи навчально-дослідницького характеру.
З метою отримання студентами відповідей на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їхнього практичного застосування протягом семестру проводяться консультації. У процесі консультацій, як одного із видів навчальних занять, використовується діагностичне тестування знань студентів отриманих під час аудиторних занять із навчальної дисципліни «Соціальна культурологія».
Питання організації і проведення модульного та семестрового контролю успішності студентів розкриваються у робочій навчальній програмі дисципліни.
Нормативна база програми навчальної дисципліни
«Соціальна культурологія»:
1. Болонський процес у фактах і документах / Упорядники: Стенко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубіянко В.В., Бабін І.І., – Київ – Тернопіль: видавництво ТДПУ імені В. Гнатюка, 2003.
2. Болонський процес 2020 – Європейський простір вищої освіти у новому десятиріччі. Комюніке конференції Європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, Льовен і Лувен-ла-Ньов, 28 – 29 квітня 2009.
3. Навчальний план спеціальності «Культурологія». Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр. Форма навчання: денна. 25 червня 2010.
4. Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка. – Полтава: ВІЦ ПДПУ, 2009.
5. Робочий навчальний план спеціальності «Культурологія». Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр. Форма навчання: денна. 25 червня 2010р.