Шляхом написання реферату з пропущеної теми
В будь-якому випадку відпрацювання можливе у разі наявності письмового виконання завдань у робочому зошиті.
Для правильного і повного виконання завдань курсанти (студенти) повинні: по-перше, ознайомитися з методичними вказівками до кожної теми, по-друге, вивчити рекомендовані нормативні акти і літературу і, по-третє, перевірити опанування теми за питаннями для самоконтролю. Після цього курсанти (студенти) повинні розібратися з умовами завдання, з'ясувати юридичне значення кожного наведеного у завданні факту, проаналізувати взаємовідносини сторін, позиції суду, прокурора або адвоката, продумати відповіді на поставлені запитання, змоделювати контраргументи. Слід мати на увазі, що в деяких завданнях передбачена можливість двох і більше рішень шляхом самостійного внесення змін і доповнень у фактичні обставини справи.
Своє рішення курсанти (студенти) повинні викласти у спеціально відведеному для цього конспекті (робочому зошиті) письмово (бажано кожне рішення розміщати на новій сторінці) із зазначенням номера теми та завдання. Вирішення практичного завдання повинно бути повним, ясним, чітким, без зайвої деталізації, яка не має правового значення у даній справі.
В вступній частині необхідно, зокрема, вказати зміст і підстави позовних вимог; чи визнає відповідач позов; якщо визнає – повністю чи частково; у разі заперечень – у чому суть заперечень проти позову; зміст пояснень прокурора, заявників, заінтересованих і третіх осіб; пояснення (висновки) органів, організацій або громадян, які захищають в силу закону права інших осіб.
Описова частина рішення має містити встановлені курсантами (студентами) обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких сторони виходили при визнанні грошових та інших майнових вимог. Якщо курсант (студент) вважає за необхідне вийти за межі фабули практичного завдання, він зобов’язаний це мотивувати.
Мотивувальна частина рішення має обов’язково містити посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, а в окремих випадках – на норми Конституції України, на підставі яких визначено права і обов’язки сторін у спірних правовідносинах, у певних випадках – на керівні постанови Пленуму Верховного Суду України чи Вищого господарського суду України з питань застосування законодавства при вирішенні цивільних справ. Практичне вирішення у разі необхідності можливо мотивувати за допомогою доктрини цивільного права та тлумачень норм права, що містяться в підручниках, посібниках, періодичних виданнях, матеріалах лекційного курсу.
Резолютивна частина рішення практичного завдання повинна мати вичерпні, чіткі, безспірні, логічно узгоджені висновки, які випливають зі встановлених фактичних обставин по суті розглянутого завдання. В ній, зокрема, має бути зазначено:
а) повністю чи частково задоволено позовні вимоги чи в позові відмовлено;
б) які саме права позивача визнано чи поновлено, розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених позивачу;
в) вартість майна, яке належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна у наявності не буде;
г) які конкретно дії і на чию користь відповідач повинен вчинити чи яким іншим передбаченим законом способом підлягає захисту порушене право;
д) в яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов’язаний або вправі його застосувати.
Слід звернути увагу курсантів (студентів) на те, що вони вправі за своєю ініціативою з метою більш повного аналізу умов завдання та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб, про яких йдеться в фабулі завдання, вийти за межі умов завдання та поставлених до завдання запитань.