Порядок укладення трудового договору .Фактичний допуск до роботи

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати наступні документи:

- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

- трудову книжку,

- у випадках, передбачених законодавством, документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Особи, які вперше шукають роботу і не мають трудової книжки, повинні пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку.

Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України та інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України та військовослужбовці, звільнені із Збройних сил держав учасниць СНД, пред'являють військовий квиток.

Звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов'язані пред'явити довідку про звільнення.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу. У випадку укладення трудового договору в усній формі в наказі( розпорядженні) повинні бути зазначені всі істотні умови договору безпосередньо, чи з посиланням на конкретні локальні нормативні акти ( колективний договір, тарифна сітка, штатний розпис тощо).

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. За відсутності усного чи письмового узгодження істотних умов трудового договору, але за умови фактичного допуску працівника до виконання роботи з відома роботодавця має місце укладення так званого конклюдентного договору.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

- роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

- ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

- проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Власник (роботодавець) вправі запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації працівників, за умови що вони:

- є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя),

- у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному.

В обов”язковому порядку вказані обмеження встановлюються на підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності. Порядок запровадження таких обмежень встановлюється Постановою Ради Народних Комісарів УРСР „Про суміщення посад і службу родичів в установах, підприємствах і організаціях усуспільненого сектора” від 04.06.1933 року.

Постанова РНК УРСР передбачає обмеження не будь - якої спільної роботи, а тільки спільної служби, тобто роботи на посадах керівників, спеціалістів, службовців. На підприємствах недержавної форми власності обмеження можуть встановлюватись і для інших робіт.

4. Випробування та стажування при прийнятті на роботу

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (факультативна умова).

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

- осіб, які не досягли вісімнадцяти років;

- молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

- молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

- осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

- інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.

Випробування не встановлюється також:

- при прийнятті на роботу в іншу місцевість

- при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію,

- в інших випадках, якщо це передбачено законодавством (сезонні,

тимчасові договори).

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.

Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній

При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців. При цьому, погодження з профспілковим комітетом цього строку не передбачено.

Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, роботодавець протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.

Звільнення за результатами випробування здійснюється у всіх випадках без згоди профспілкового комітету.

5. Особливості окремих видів трудових договорів

Трудовий договір з роботодавцем-фізичною особою

При реєстрації трудового договору сторони повинні подати такі документи: -

1) фізична особа, суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників - паспорт, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код;

2) фізична особа, яка використовує найману працю, пов'язану з наданням послуг, - паспорт, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код;

3) працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи, - паспорт, трудову книжку, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код;

4) особа, яка вперше шукає роботу і не має трудової книжки, - паспорт, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код.

Відповідальна особа центру зайнятості в день подання фізичною особою трудового договору реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів за формою, що додається. Трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації а також на всіх трьох примірниках трудового договору робиться запис встановленої форми.

Форма трудового договору працівником і фізичною особою затверджено наказом Мінпраці та соціальної політики № 260 від 08.06.2001року.

Трудовий договір про тимчасове заступництво керівника підприємства

Порядок оформлення трудового договору про тимчасове заступництво регламентується Роз”ясненням Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965р. № 30/39 „Про порядок оплати тимчасового заступництва”.

Дане Роз”яснення не діє в частині регулювання оплати праці заступництва.

Тимчасовим заступництвом вважається виконання службових обов”язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, якщо це викликано виробничою необхідністю.

Необхідно видати наказ про заступництво.

Якщо мова йде про заступництво керівника підприємства, то штатним заступником керівника вважається перший заступник керівника (головний інженер). В такому випадку видавати наказ не потрібно, за умови, що обов”язки заступника заміняти керівника передбачено в інших нормативних локальних актах (колдоговорі, положенні , статуті тощо).

Трудовий договір з працівником про тимчасове виконання обов”язків за вакантною посадою

За загальним правилом тимчасове виконання обов”язків за вакантною посадою не допускається.

Це можливо тільки щодо посади, призначення на яку або укладення контракту за якою проводиться вищестоящим органом управління.(наприклад: в.о. керівника структурного підрозділу АТ призначається наказом директора підприємства, а в.о директора підприємства призначається рішенням правління чи наглядової ради АТ).

Керівник підприємства зобов”язаний у термін не пізніше ніж 1 місяць з дня прийняття працівника представити до вищестоящого органу всі необхідні документи для його призначення на посаду. Цей орган у місячний термін повинен розглянути документи та ухвалити рішення.