суть стратегії підприємства
Стратегія означає «мистецтво ведення військ у бою».
Поняття "стратегія" ввійшло в практику в середині 20 століття як відповідь на нові умови функціонування підприємств.
Стратегія — це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей.
Вона визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких, конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану.
39. Стратегія лідирування за рахунок зниження витрат
Стратегія диференціації
Стратегія фокусування
40. одна із загальних конкурентних стратегій фірми, що полягає в орієнтації на зайняття лідируючого положення в галузі (або на великому сегменті ринку) за рахунок економії на витратах при виготовленні масової продукції.
Для реалізації цієї стратегії потрібні стабільні інвестиції, висока компетентність, жорсткий контроль за виробництвом і збутом, наявність простих у виготовленні, стандартних товарів.
· ніхто не зробить це дешевше
41. Суть стратегій фокусування (гасло)
Виготовлене саме для тебе
42. Суть стратегій диференціації (гасло)
Ніхто не зробить це краще
Еталонні стратегії
Ø Стратегія концентрованого зростання (посилення позицій на ринку, стр. розвитку ринку, стр розвитку продукту)
Ø Стратегія інтегрованого зростання (вертикальна та горизонтальна)
Ø Стратегія диверсифікованого зростання (концентричної диверсифікації, горизонтальної диверсифікації, конгломеративної диверсифікації)
Ø Стратегія скорочення (відсіювання зайвого, збір урожаю, негайна ліквідація)
Елементи які враховують при виборі еталонних стратегій
Продукти
ü Ринок
ü Галузь
ü Положення фірми у галузі
ü Технології
Суть стратегії концентрованого росту
Відбувається зміна продукту і (або) ринку не торкають такі елементи ринок, положення фірми у галузі, технології; тобто відбувається поліпшення продукту або введення нового не міняючи галузі.
46. Стратегія інтегрованого зростання –розширення фірми шляхом додавання нових структур(придбання власності або розширення зсередини):
· стратегія вертик.зрост
· страт. горизон. зрост
47. Стратегія диверсифікованого зростання – вибирається за умови, що фірма не може розвиватися на ринку з освоєнним товаром, тому вона проникає в нові галузі шляхом розширення асортименту аж до моменту перетворення її у багатоцільові комплекси:
· концентрич. диверсиф.
· горизонтал. диверсиф.
· конгломеративна диверсиф.
48. Стратегія скорочення – реалізується коли фірма потребує перегрупування сил після тривалого рівня зростання:
· відсікання зайвого
· збір урожаю
· негайна ліквідація
· скорочення і переорієнтація
49. Основні чинники вибору стратегії організації:
- цілі організації;
- розмір організації;
- привабливість ринку;
- стратегії конкурентів;
- стан ринку та позицію організації на ньому;
- конкурентні переваги організації;
- потенціал організації;
- особливості послуг;
- стадію життєвого циклу підприємства та послуги;
- витрати на виробництво послуг;
- пріоритети керівництва;
- фінансові ресурси сервісного підприємства тощо
Стратегічна піраміда
Стратегії розробляються на чотирьох організаційних рівнях:
1) корпоративна стратегія — стратегія для компанії та сфер її діяльності в цілому. Необхідна для досягнення цілей на загальнокорпоративному рівні;
2) ділова стратегія — для визначення кожного окремого виду діяльності компанії;
3) функціональна стратегія — для кожного функціонального напряму відповідної сфери діяльності. Кожна сфера діяльності має виробничу стратегію, стратегію маркетингу, фінансів тощо;
4) операційна стратегія — вужча стратегія для основних структурних одиниць. Стратегія нижнього рівня підтримує й доповнює стратегію вищого рівня та робить свій внесок у досягнення цілей на вищому рівні, який охоплює компанію в цілому
Стратегічна піраміда вузькопрофільної організації (за А. Томпсоном)
51. Стратегічне планування – це набір дій та рішень, заснований на проведеному стратегічному аналізу, який дозволяє обґрунтувати можливі варіанти забезпечення цілей, які відповідають можливим прогнозним сценаріям розвитку підприємства, та довгострокової конкурентоспроможності, яка зумовлює стійкість підприємства на ринку.
52. Мета планування – це створення максимально наближених до умов діяльності підприємства планів в мінімальна терміни і з мінімальними доступними витратами матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
53. Типологія планування
1. З точки зору обов’язковості планових завдань:
- Директивне планування – процес прийняття рішень, які мають обов’язковий характер для об’єктів планування.
- Індикативне планування – найбільш розповсюджена у всьому світі форма державного планування макроекономічного розвитку (антипод директивному тому, що цей план не має обов’язкового до виконання характеру, хоча в ньому можуть бути і обов’язкові завдання? В цілому він має направляючий, рекомендаційний характер).
2. Залежно від терміну, на який складається план:
- перспективне планування – (понад 5 років) – визначає довгострокову стратегію підприємства
- середньострокове планування – від 1 до 5 років
- поточне планування – до 1 року
54. Види планування:
- стратегічне планування є довгостроковим плануванням діяльності підприємства. Його особливість є відсутність конкретних значень показників, що характеризують конкретні результати діяльності підприємства.
- тактичне планування є плануванням діяльності підприємства на поточний період існування з чітко вираженою конкретною метою і завданнями. Утворює поточні плани, що включають конкретні показники і межі їх значень.
- оперативне планування деталізація тактичного планування і без нього не існує. Дозволяє створювати оперативні планові завдання конкретним виконавцям поточних планів підприємства.
55. Схема розробки стратегічного плану пі йдприємства
Процес планування проходить 4 етапи:
1. Розробка загальних цілей
2. визначення конкретних, деталізованих цілей і завдань на порівняно короткий період часу (2,5,10 років)
3. Визначення шляхів і засобів їх досягнення
4. Контроль за досягненням поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників з фактичними
56. Важливою особливістю стадії виконання стратегії є те, що вона потребує висококваліфікованого менеджменту. Після вибору стратегії настає етап перетворення її в дії і позитивні результати. Вимоги до менеджерів на етапах розробки і реалізації стратегії істотно відрізняються. Якщо успішне створення стратегії залежить від бачення бізнесу, грамотного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища організації, підприємницького мистецтва, то реалізація стратегії вимагає вирішення різних управлінських завдань і визначається лідерством, мотивацією і наявністю відповідних навичок.
59. Методи подолання опору організаційним змінам:
· Навчання і надання інформації
· Залучення до участі в проекті
· Стимулювання і підтримка
· Переговори і угоди
· Кадрові перестановки і призначення
· Приховані і явні заходи примушення
60 Корпорати́вна культу́ра (англ. corporate culture)— це система цінностей та переконань, які розділяє кожен працівник фірми та передбачає його поведінку, обумовлює характер життєдіяльності організації. Корпоративна культура — це також спосіб і засіб створення організації, яка самостійно розвивається.
61 Стратегічний контроль - це особливий вид управлінської діяльності на підприємстві, що полягає в спостереженні та оцінці проходження процесу стратегічного управління, який забезпечує досягнення поставлених цілей та виконання обраних стратегій через встановлення стійкого зворотного зв'язку