Регуляція діяльності залоз внутрішньої секреції

Фізіологіч­ні процеси в організмі характеризуються ритмічністю, тобто за­кономірною повторюваністю через певні проміжки часу.

У ссавців і людини спостерігаються статеві цикли, сезонні коливання фізіологічної активності щитовидної залози, надниркових, статевих залоз, добові зміни рухової активності, темпера­тури тіла, частоти серцебиття, обміну речовин тощо. У складній інстинктивній діяльності тварин велику роль відіграє нервово-гуморальна регуляція. Від неї залежить вживання їжі, розмно­ження, запасання корму, порятунок від ворогів тощо.

Виділення гормонів залозами внутрішньої секреції регулю­ється нервово-рефлекторними і гуморальними механізмами. Центральна залоза внутрішньої секреції — гіпофіз, яка контро­лює діяльність залоз внутрішньої секреції, у свою чергу, знахо­диться під контролем проміжного мозку. В проміжному мозку знаходяться ядра, управляючі обміном речовин і станом внутріш­нього середовища організму. Взаємодія гіпофіза із залозами внут­рішньої секреції здійснюється за принципом зворотного зв'язку. Так, посилене виділення щитовидною залозою тироксину гальмує вироблення тиреотропного гормону гіпофіза, який регулює сек­рецію тироксину. Внаслідок цього кількість тироксину в крові падає. Зменшення кількості тироксину в крові веде до прямо про­тилежного ефекту. Так само адренокортикотропний гормон гіпо­фіза регулює вироблення гормонів корою надниркових залоз.

У низці випадків два або декілька гормонів мають скупну дію на функцію клітини або органу. Вище згадувалося, що в ендо­кринній частині підшлункової залози крім інсуліну утворюється гормон, активуючий розпад глікогену, — глюкагон. Таку ж дію має адреналін. З іншого боку, гормони можуть впливати на який-небудь фізіологічний процес прямо протилежно один одному. Так, якщо інсулін знижує рівень цукру в крові, то адреналін під­вищує цей рівень. Біологічні ефекти деяких гормонів, зокрема кортикостероїдних, полягають у тому, що вони створюють умови для вияву дії іншого гормону.

Крім наведених прикладів впливу на обмінні процеси і життєді­яльність організму гормони мають багато інших властивостей. Слід пам'ятати, що одна і та ж клітина піддається дії багатьох гормонів. Тому кінцевий біологічний результат залежатиме не від одного, а від багатьох гормонних впливів. Таким чином, ендокринна регуляція життєдіяльності організму є комплексною і строго збалансованою. Зміни фізіологічних і біохімічних реакцій під дією гормонів сприя­ють пристосуванню тварин до умов зовнішнього середовища, що по­стійно змінюються.

 

Гуморальна регуляція- це координація фізіологічних функцій організму людини через кров, лімфу, тканинну рідину. Гуморальна регуляція здійснюється біологічно активними речовинами -гормонами, які регулюють функції організму на субклітинному, клітинному, тканинному, органному і системному рівнях та медіаторами, які передають нервові імпульси. Гормони утворюються залозами внутрішньої секреції (ендокринні), а також залозами зовнішньої секреції (тканинні - стінками шлунку, кишечнику та інші)

Гормони є досить активними, регулюють обмін речовин, а також змінюють ріст і розвиток усього організму. Нестача чи надлишок гормонів викликає зміни в обміні речовин, що призводить до появи хворобливих станів в організмі людини.

Секреція більшості гормонів регулюється на основі негативного зворотного зв'язку. Виділення гормонів викликає певні зміни в організмі, які, своєю чергою, гальмують їх подальшу секрецію. Негативний зворотний зв'язок - основний механізм, під впливом якого ендокринна система підтримує гомеостаз.

Гіпофіз вважали раніше головним "диригентом ендокринного оркестру", який керує всіма іншими залозами й органами. На сьогодні відомо, що його діяльність багато у чому керується гіпоталамусом. Тому гіпофіз більш правильно розглядати як проміжну ланку між регулюючим центром нервової системи і периферичними ендокринними залозами.

 

Гормон Функції
Гіпофіз
Гормон росту Забезпечує ріст і розвиток усіх тканин тіла в період статевого дозрівання; підвищує інтенсивність білкового синтезу, але обов'язково у присутності гормонів щитоподібної залози
Регуляторні гормони Регулює кількість гормонів, які виділяються щитоподібною залозою. Регулює секрецію гормонів наднирниками; стимулює розвиток молочних залоз і секрецію молока. Забезпечує секрецію гормонів статевими залозами
Вазопресин Сприяє регулюванню виділення води нирками; підвищує тиск крові внаслідок звужування судин
Окситоцин Стимулює скорочення м'язів матки, секрецію молока
Гормон Функції
Щитоподібна залоза
Тироксин і три-йодтиронін Підвищує інтенсивність клітинного метаболізму, а також частоту і скорочувальну здатність серця
Кальцитонін Регулює концентрацію іонів кальцію у крові
Паращитоподібна залоза
Паратгормон Регулює концентрацію іонів кальцію у міжклітинній рідині, впливає на кістки, нирки і кишечник
Наднирники
Адреналін Мобілізує глікоген; підсилює кровотік у скелетні м'язи; підвищує частоту серцевих скорочень, скорочувальну здатність серця і споживання кисню
Норадреналін Звужує артеріоли і венули, підвищує тиск крові
Гюкокортикоїди Регулює метаболізм вуглеводів, жирів і білків
Мінерало-кортикоїди Збільшують затримку натрію і виділення калію через нирки
Статеві гормони Забезпечує розвиток статевих ознак
Підшлункова залоза
Інсулін Регулює рівень глюкози крові, знижує вміст глюкози у крові; підвищує утилізацію глюкози клітинами і синтез білків
Глюкагон Підвищує концентрацію глюкози у крові; стимулює розщеплення глікогену, білків і жирів
Статеві залози
Тестостерон Забезпечує розвиток статевих ознак чоловіків; зміна голосу, поява волосся на обличчі; розвиток м'язів
 
Естрогени Забезпечують розвиток жіночих статевих ознак і органів; підвищують накопичення жиру, сприяють регуляції менструального циклу, молочних залоз, яєчників, матки