Особливості дослідження трупів новонароджених

Судово-медичному дослідженню підлягають трупи не тільки дорослих людей, а й новонароджених, які померли поза лікарнею, в разі підозри на насильну смерть. Це спостерігається у випадках виявлення трупа невідомого новонародженого, народження мертвої дитини вдома чи в іншому місці, смерті новонародженого в процесі пологів, відразу після них або за сумнівних обставин.

Місцем виявлення трупів новонароджених, які підляга­ють судово-медичному дослідженню, можуть бути смітник, брудна канава, кучугура снігу тощо.

Цей різновид судово-медичної експертизи відрізняєть­ся не тільки технікою виконання, що зумовлене певними анатомічними і фізіологічними особливостями організму немовляти, ай характером питань, які потребують розв'я­зання із використанням спеціальних методів дослідження. Насамперед, потрібно з'ясувати обставини, за яких був виявлений труп, в яких умовах він перебував (наприклад, у вологому середовищі, сухому приміщенні тощо).

Зовнішнє дослідження починається з ретельного вив­чення та опису речей, предметів, в які труп був загорнутий, а також предметів, які з ним були доставлені.

За допомогою сантиметрової стрічки визначають дов­жину тіла, окружність голови нарівні перенісся і потилич­ного виступу. Циркулем визначають розміри голови: пря­мий (від перенісся до зовнішнього потиличного виступу), великий навкісний (від підборіддя до зовнішнього поти­личного виступу), малий навкісний (від центра великого

_————————————— 168 ——————————————


У

Експертиза трупів новонароджених


 


тім'ячка до підпотиличної ямки), поперечний (між тім'я­ними горбами). Крім того, визначають ширину плічок, відстань між вертлюгами стегнових кісток, лобковим зчле­нуванням (симфізом) і пупком, пупком і мечоподібним відростком грудини. Визначають масу тіла, його загальну будову (правильна чи неправильна), виявляють вади роз­витку, деформації, якщо вони є.

Після описання ранніх і пізніх трупних змін звертають увагу на стан шкіри: її колір, еластичність, підшкірну жи­рову клітковину, наявність ділянок мацерації, сироподіб-ного мастила, плям крові, меконію тощо.

Потім досліджують і описують окремі частини тіла. Відмічають форму голови, наявність пологової пухлини, деформацію, довжину і колір волосся. Оглядаючи очі, визначають наявність чи відсутність зіничної перетинки, яка атрофується на 8-му місяці внутрішньоутробного роз­витку, а також ступінь розвитку хрящів носа, вушних раковин, вміст носових ходів і слухових проходів. Під час огляду ротової порожнини відмічають її вміст, зміни сли­зової оболонки. Потім описують зміни на шиї, (якщо вони є), визначають форму грудної клітки, її симетричність, вимірюють її окружність. Досліджуючи живіт, відмічають колір шкіри передньої черевної стінки. Особливу увагу при цьому звертають на пуповину, її вигляд, консистенцію, колір, наявність запального демаркаційного кільця в ділянці основи, стан вільного кінця (перев'язана, обрізана чи обір­вана). Якщо разом з трупом доставляють плаценту, по­трібно визначити її форму, розміри, товщину, окружність, діаметр, масу, стан плодової! материнської поверхні, місце прикріплення пуповини.

При описі зовнішніх статевих органів звертають увагу на можливі вади розвитку. У новонароджених хлопчиків


Т

Експертиза трупів новонароджених


 


відзначають, чи обидва яєчка в мошонці, як сформований статевий член, як розташований отвір сечівника; у дівча­ток—чи прикривають великі статеві губи малі. Звертають увагу на сліди меконію на шкірі навколо відхідника.

Після опису стану розвитку верхніх і нижніх кінцівок, вклю­чаючи нігтьові пластинки на пальцях кистей і стоп, дослід­жують ядра скостеніння (ядра Бекляра) в нижніх епіфізах стег­нових кісток (рис. 12) за такою методикою. Ногу максимально згинають у колінному суглобі і нижче від колінної чашечки роб­лять дугоподібний розріз. Шкірно-м'язовий клапоть разом

Рис. 12. Дослідження ядер скостеніння (ядра Бекляра) в нижньому епіфізі стегнової кістки (за Л.Пашкевичем)

із колінною чашечкою відкидають догори та оголюють стегнову кістку. На ній роблять кілька поперечних пара­лельних розрізів, поки не виявиться ядро скостеніння у вигляді щільної, бурувато-червоної плями діаметром 0,5-0,7 см.

Виявлення ядер скостеніння проводиться також у над­п'яткових і п'яткових кістках, а також в ручці грудини довжиною 1 см (ядро В.А.Журавльової).

Перед внутрішнім дослідженням трупа новонародже­ного іноді проводять його рентгенографію — пробу Діло-на, за допомогою якої визначають наявність повітря в легенях і травному каналі.

Внутрішнє дослідження трупа немовляти також має певні особливості.

Секці йний розріз роблять по серединній лінії, починаю­чи з нижньої губи через підборіддя, нижню щелепу, шию,


Експертиза трупів новонароджених

грудну клітку і верхню части­ну живота. На 1,5-2 см вище від основи пуповини розріз роздвоюють на дві гілки, які доходять до середини пахвин­ної зв'язки (рис. 13). Цей розріз дозволяє докладніше огляну­ти порожнину рота, горла, м'я­зи шиї, а також забезпечує цілість пупкових судин, які підлягають ретельному макро і мікроскопічному досліджен­ню.

Рис. ІЗ. Огляд порожнини рота та входу в гортань новонарод­женого. Схема розтину

Перед тим, як витягти органи ротової порожнини, шиї, грудної і черевної порожнин, накладають відповідні ."іга-тури. Утворюють два органокомплекси:

1) серце; загрудинна залоза, легені;

2) шлунок і кишки.

Їх використовують для проведення плавальних проб. Внутрішні органи досліджують звичайним способом. Проте під час розтину порожнин серця оглядають оваль­ний отвір, вивчають стан артеріальної (боталової) прото­ки. Із правого шлуночка проходять у легеневу артерію, її праву і ліву гілки. В отвір артеріальної протоки вводять зонд у напрямку справа наліво і знизу вгору в аорту.

Розтин порожнини черепа новонароджених потребує особливої техніки для виявлення і оцінки внутрішньоче­репних пошкоджень, які можливі під час пологів. Після відсепарування м'яких тканин голови оцінюють стан по­логової пухлини, тім'ячок, кісток склепіння черепа. Потім замість звичайного циркулярного розпилу вирізують но­жицями в кістках склепіння черепа (лобової і тім'яної) два


Г

Експертиза трупів новонароджених


 


симетричних вікончастих отвори так, що вздовж стрілопо­дібного шва залишається непошкоджена кісткова смуга завширшки 2-3 см. Після того, як через ці отвори оглянуто півкулі мозку, останні вилучають і ретельно досліджують та описують стан великого серпоподібного відростка твер­дої мозкової оболонки намету мозочка і венозних пазух.

Внаслідок драглистої консистенції.речовини головного мозку півкулі його доцільно досліджувати після поперед­ньої фіксації в 10% розчині формаліну протягом 3-5 діб.

Під час судово-медичного розтину трупа новонародже­ного досліджують також спинномозковий канал і спинний мозок.

Експертиза трупа немовляти нерідко потребує викори­стання додаткових лабораторних досліджень (судово-гісто­логічного, імунологічного для встановлення групи крові та судово-токсикологічного.

При судово-медичному розтині трупів новонароджених експерт має визначити:

1) чи є дитина новонародженою;

2) чи доношеною і зрілою вона народилася;

3) чи була ця дитина життєздатною;

4) живою чи мертвою народилася дитина;

5) якщо дитина народилася живою, скільки часу вона жила після народження;

6) чи були надані дитині потрібна допомога і належний догляд;

7) причину смерті новонародженого.