Диференційна діагностика міоми матки
Класифікація
1. За топографією вузлів:
• субмукозна (підслизова)
• інтрамуральна (міжм`язова)
• субсерозна (підочеревинна)
Атипові за локалізацією:зашийкова, передшийкова, заочеревинна, надочеревинна, парацервікальна, міжзв`язкова.
Ріст вузла може бути: центрипетальним (усередину), експансивним (розмежування тканин), ексцентричним (назовні), інтралігаментарним (у листках широкої зв`язки ).
2. За кількістю вузлів:
n поодинока
n множинна
3. За швидкістю росту:
n швидкоросла
n з повільним ростом
Швидкоросла пухлина протягом року може збільшитися в декілька разів, що є несприятливою ознакою (загроза переродження в саркому). Ріст пухлини залежить від її живлення, а також віку хворої. Найчастіше швидкий ріст притаманний жінкам молодого віку і вагітним. Аналогічне явище може виникати і в преклімактеричному віці, коли в організмі жінки проходять процеси гормональної перебудови, ановуляторний менструальний цикл, у результаті чого виникає гіперестрогенія. У постменопаузі, як правило, відбувається зворотний ріст пухлини.
Етіологічний фактор міоми матки не визначений, але відомо, що кожна міома матки є моноклональною, тобто розвивається з однієї м’язової клітини.
Запропоновані теорії розвитку міоми матки:
n з гладком’язової клітини міометрія;
n з гладком’язових клітин маткових артерій;
n шляхом метапластичної трансформації сполучнотканинних клітин;
n з персистуючих ембріональних залишків.
Останніми дослідженнями виявлено невелику кількість генів, мутації яких спостерігають у клітинах міоми, але не в нормальному міометрії
ЭСТРОГЕНИтрадиційно розглядаються, як головні стимулятори росту лейоміоми.
В лейоміомі, в порівнянні з нормальним міометрієм, значно більше естрогенів та їх рецепторів.
За останні роки накопичено дані, що ПРОГЕСТЕРОН поряд з естрогенами стимулює ріст міоми матки.
Обидва цих гормони приймають участь в патогенезі міом, використовуючи протилежні шляхи.
ПРОГЕСТЕРОН:
По - перше, обмежує відповідь тканини на стимуляцію естрогенами за рахунок зменшення кількості естрогенових рецепторів;
По-друге, він сам може стимулювати проліферацію.
n Міома матки має псевдокапсулу, яка складається зі стиснутих гладком’язових клітин і лімфатичних судин.
n При зростанні міоми може спостерігатися порушення її кровопостачання, інфаркт і некроз, що спричинює больовий синдром.
n Дегенеративні зміни міоми також включають гіалінізацію, кістозну дегенерацію, червону (геморагічну) кальцифікацію і саркоматоз.
n Малігнізуюча трансформація міоми матки може мати місце в 1:1000 випадків. Але ці випадки можуть являти собою розвиток саркоми de novo, а не
малігнізацію існуючої міоми.
Клініка
n у більшості жінок (50-65 %) міома матки має безсимптомний перебіг.
n дисфункціональні маткові кровотечі:
• збільшення площі поверхні ендометрія;
• поява виразок ендометрія в ділянці міоми;
• супутня гіперплазія ендометрія біля з’єднання міоми і нормального ендометрія;
• недостатня контрактильна спроможність
стінки міометрія для закриття спіральних
артерій протягом менструації внаслідок
його дисторсії міомою;
• аномальна мікроваскуляризація зі стазом
і зміни венозного дренажу.
| Симптоми | Характеристика |
| Кровотечі | Тривалі, надмірні менструації та міжменструальні кровотечі Виразки ендометрія |
| Тиск | Відчуття тиску і роздування в тазі Запори; тиск у прямій кишці Часте сечовипускання; затримка сечі |
| Біль | Вторинна дисменорея Гострий інфаркт міоми (особливо при вагітності) Диспареунія |
| Репродуктивні проблеми | Безплідність (порушення імплантації / мимовільні викидні) Затримка утробного розвитку плода Збільшення частоти аномалій положення і передлежання плода Зростання частоти кесаревого розтину |
Диференційна діагностика міоми матки
| Симптоми | Диференційний діагноз |
| Аномальні маткові кровотечі | Поліп ендометрія Гіперплазія ендометрія Рак ендометрія Аденоміоз Екзогенна маткова кровотеча |
| Збільшення матки або наявність пухлиноподібних утворень | Вагітність Аденоміоз Кіста яєчника Пухлина яєчника Тубооваріальний абсцес Лейоміосаркома |