Причини та наслідки інфляції
Тема 6. Інфляційний механізм
Крива Філліпса у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
Мета заняття: провести макроекономічний аналіз інфляційного механізму, визначити сутність і види інфляції. Проаналізувати причини та вплив інфляції на економіку країни.
План
Сутність і види інфляції.
Причини та наслідки інфляції.
Інфляція та безробіття.
Література:3-7,11-18,34,94,106,126,133,146.
Сутність і види інфляції
Неодмінними супутниками ринкової економіки є інфляція та безробіття.
Інфляція (від лат. inflatio – вливання, здуття) – збільшення кількості грошей в обігу понад необхідний економіці рівень (MV>PQ), що веде до тривалого перевищення сукупного попиту над сукупною пропозицією (невідповідність між грошовою та товарною масами), внаслідок чого відбувається ріст цін.
Вперше інфляція виникла в Європі в період біметалізму[1] і відома в економічній літературі як «революція цін 16 століття». Її причиною було відкриття Америки і завезення з Мексики та Перу великої кількості металів (срібла та золота), з яких європейці накарбували гроші, внаслідок чого їх кількість у обігу значно зросла та спровокувала небувалий ріст цін.
Пізніше, внаслідок появи та розповсюдження в обігу паперових грошей (18-19 ст.) та їх знецінення, завдяки надмірній емісії, викликало раз за разом явище інфляції,яка спочатку мала тимчасовий характер і провокувалася надзвичайними обставинами (тривалі колоніальні війни, що збільшували видатки держави).
Сучасна інфляція має хронічний (постійний) характер. Отже, інфляція в сучасному розумінні – це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін.
Але знецінення грошей це лише момент в інфляційному процесі, бо інфляція – це хвороба, яка супроводжується зростанням загального рівня цін, підвищенням грошової вартості життя, та, відповідно падінням добробуту громадян, занепадом господарства.
Від інфляції слід відрізняти так званий інфляційний шок – одноразове підвищення рівня цін, котре може стати (а може і не стати) імпульсом для прискорення процесу інфляції.
Види інфляції:
І. За темпами інфляції розрізняють такі види інфляції:
- помірна – від 3 -5 % на рік;
-повзуча–до 10 % на рік;
- галопуюча – від 20 % до 200 % рік;
- гіперінфляція – понад 200 % на рік (або 1-2% щодня).
ІІ. Залежно від переважаючого впливу факторів: інфляція попиту[2], інфляція витрат[3], інфляція грошей (емісійна)[4], інфляція пропозиції (структурна)[5], імпортована інфляція[6], кредитна інфляція[7].
ІІІ. За характером прояву: відкрита (вільно розвивається, ніким не стримується) і прихована/адміністративна(керована державою, шляхом стримування, «заморожування» цін – товарний дефіцит і «чорний ринок» її ознаки).
IV. За ступенем прогнозування: очікувана (прогнозована, є прямим результатом дій влади), неочікувана(раптове зростання цін[8]; сприяє боржникам і спекулянтам, водночас шкодить кредиторам, людям з фіксованими доходами та власникам заощаджень) та вбудована(характеризується середніми темпами за визначений період часу).
V. За співвідношенням темпу та масштабу синхронізації зростання цін: збалансована (зростання цін відбувається одночасно на більшість товарів і послуг, а ціни різних товарів відносно один одного не змінюються) і незбалансована(співвідношення цін між різними товарними групами змінюється хаотично).
Поєднання інфляції попиту та інфляції витрат створює так звану інфляційну спіраль.
Вимірювання інфляції:
- Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економці і вимірюється за допомогою індексів цін (див. нижче: дефлятор ВВП, індекс цін Ласпейреса, Пааше, Фішера).
- Коли з’ясовують рівень інфляції та поряд з цим застосовують так зване «правило величини 70» для прогнозування інфляції, воно дозволяє швидко підрахувати кількість років, по сплину яких ціни зростуть в 2 рази. Для цього число 70 ділять на рівень інфляції.[9]
- Темп інфляціїпоказує, як змінилася сама інфляція за певний період (див. нижче).
Протилежним до інфляції явищем є дефляція(обернене явище до інфляції, здуття або скорочення кількості грошей в обігу) –нестача грошей в обігу, якамає місце, коли загальний рівень цін падає і купівельна спроможність грошей підвищується, виникають складнощі з кредитуванням економіки, що породжує безробіття. Дефляція веде до кризи надвиробництва, нестача грошей породжує зменшення сукупного попиту, що знову ж таки загрожує скороченням масштабів виробництва та зайнятості, зниженням добробуту населення. Дефляція трапляється вкрай рідко.
Дезінфляція– заходи (важелі, інструменти) урядової політики щодо подолання інфляції (переважно галопуючої, гіперінфляції), які супроводжуються вилученням з обігу частини надлишкової грошової маси, випущеної в період інфляції, з метою зниження темпу зростання цін. Такі заходи здійснюються за допомогою:
- збільшення податків,
- «заморожування» зарплат,
- скорочення видатків з державного бюджету,
- скорочення грошової маси та підвищення облікової ставки,
- грошова реформа (деномінація[10], нуліфікація[11]).
Вищевказані заходи з дезінфляції можуть реалізовуватись як окремо, так і в комплексі.
Інфляційні процеси ускладнюють розрахунки макропоказників. Подолання негативного впливу інфляції при розрахунках вимагає чіткого розмежування номінального і реального ВВП.
Номінальний ВВП (ВВПн) –це ВВП у поточних цінах (ціни, що існують на момент виробництва):
,
де: g1 – обсяг виробництва i-го товару в поточному році;
g1 – ціна i-го товару в поточному році
Таким чином, на величину ВВПнвпливають два процеси – динаміка обсягу виробництва, динаміка рівня цін.
Реальний ВВП (ВВПр) – це ВВП, який вимірюється в постійних[12] (сталих, незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна (динаміка) обсягів виробництва:
,
де: p0 – ціна i-го товару в базисному році.
ВВПрможна розраховувати шляхом коригування ВВПн на індекс цін (Іц):
де: дефлятор ВВП – це індекс цін, розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП:
Індекс цін (Іц) вираховується для з’ясування зміни цін на товари і послуги. Якщо величина Іц < 1 – то відбувається коригування ВВПн у бік збільшення, яке називається інфлюванням.Якщо ж величина Іц > 1, то відбувається ефілювання – коригування ВВПн у бік зменшення.
Якщо дефлятор (індекс цін) розраховується для ВВП, то для споживчого кошика використовують індекси цін Пааше і Ласпейреса.
Індекс цін Паашерозраховується для мінливої структури споживчого кошика, -як співвідношення поточних споживчих витрат на придбання асортиментного набору споживчого кошика поточного періоду до споживчих витрат на придбання такого ж самого асортиментного набору споживчого кошика в цінах базисного періоду:
де: Qt – обсяг i-го товару (послуги) споживчого кошика в поточному періоді;
Pt – ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в поточному періоді;
P0 – ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в базовому періоді.
Відображаючи динаміку цін (зміну цін – рівень інфляції, рівень дефляції) за споживчим кошиком поточного періоду (Qt), індекс Пааше (Іp) не в повній мірі відображає ефект доходу[13]. В результаті маємо занижену оцінку зміни цін (рівня інфляції) при зростанні доходів (і відповідно цін) і, завищену у випадку їх зниження.
Індекс цін Ласпейресарозраховується для незмінної структури споживчого кошика,- як співвідношення поточних споживчих витрат на придбання асортиментного набору споживчого кошика базисного періоду до споживчих витрат на придбання такого ж самого асортиментного набору споживчого кошика в цінах базисного періоду:
де: Q0 – обсяг i-го товару (послуги) споживчого кошика в базовому періоді;
Pt – ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в поточному періоді;
P0 – ціна одиниці i-го товару (послуги) споживчого кошика в базовому періоді.
Відображаючи динаміку цін за споживчим кошиком базисного періоду (Q0), індекс Ласпейреса (IL) не враховує зміни в структурі споживання, що виникають через зміни цін споживчих благ. Відображаючи лише ефект доходу і ігноруючи ефект заміщення[14], цей індекс дає завищену оцінку інфляції при зростанні цін і занижену у випадку їх зниження.
Індекс цін Фішера (IF)нівелює недоліки (усереднює значення інфляції), притаманні індексам Пааше і Ласпейреса, розраховується як їх середня геометрична величина:
.
Отже, інфляція вимірюється за допомогою індексу цін (Іц).
Темп інфляції (Ті) вираховується наступним чином:
,
де Іц1- індекс цін поточного року, Іц0 – індекс цін минулого року (базисного періоду).
Причини та наслідки інфляції
Інфляція може викликатися як внутрішніми (пов’язані з економічним розвитком в середині країни), так і зовнішніми (пов’язані з розвитком світової економіки) причинами, що провокує відповідні наслідки (табл. 1, 2)
Таблиця 1
Причини інфляції
| Внутрішні | Зовнішні |
| Грошовий характер прояву: - лібералізація цін (повне або часткове зняття цінових обмежень); - надмірна емісія паперових грошей; - поява в економіці грошових сурогатів (іноземної валюти, приватизаційних чеків); | - ефективність міжнародної валютної системи та валютна політика* країн світу; - світові економічні та валютно-фінансові кризи; - світові війни та міжнародні конфлікти; - міграція населення; - технічні досягнення зарубіжних країн; - зростання зовнішньо-боргового тягаря; - геополітична та геоекономічна міць країни в світі, її роль та спеціалізація у міжнародних економічних відносинах («сировинний придаток», країна-споживач, країна-виробник і т.д.); - вступ країни у міжнародні інтеграційні об’єднання. |
| Негрошовий характер прояву: - інфляційні очікування[15]; - підвищення зарплат; - споживче кредитування; - громадські заворушення та воєнні конфлікти; - розірвання господарських зв’язків; - ріст витрат виробництва (номінальних зарплат, цін на сировину, податкових платежів); - технологічна відсталість та зношення (моральне, фізичне) засобів виробництва; - порушення пропорцій суспільного виробництва; - дефіцит державного бюджету; - зростання внутрішнього державного боргу; - мілітаризація економіки; - монополізація економіки. |
*Валютна політика виражається в зміні вартості валюти (девальвація[16], ревальвація[17]). Чим нижче вартість національної валюти по відношенню до іноземних, тим вище ціни в даній країні, і навпаки.
Таблиця 2