Волино-Поділля в герцинський етап
Протягом герцинської ери (середина девону-початок тріасу) можна виділити два таласократичних періоди (пануванням морських умов) та геократичний період ( панування континентальних умов). Панівними ландшафтами протягом цих періодів були наземні ландшафти окраїнних морів.
В девоні на території Волино-Поділля панували морські умови (в середньому девоні море було мілким проте до кінця цього періоду площа і глибина моря значно зросла), це так званий перший таласократичний етап в герцинській палеогеографічній ері. В цей період основними відкладами що нагромаджувались були теригенні і карбонатні формації, мергелі, ангідрити, доломіти та доломітизовані вапняки. На суходолі існував рослинний покрив лише в прибережній частині водойм, а суша була в цей час переважно незаселена.
В ранньому і середньому карбоні клімат на території Волино-Поділля стає гуміднішим. Море продовжує займати значні площі, але деколи навіть покидає значну територію і наступає короткотривале панування континентальних кліматичних умов. В цей період відбулась найбільша трансгресія, в так званий візейський час, коли площа морів досягла свого максимального значення. Взагальному над територією протягом карбону панують континентальні і перехідні до морських, кліматичні умови. Відклади, що нагромадились представлені алювіально-болотними, озерними, болотними відкладами перехідного типу. Тут ми маємо багаторазове чергування морських, озерних та континентальних відкладів (95% займають теригенні піски і алевроліти, 3% вапняки і 2% вугіллі поклади), що є індикатором частих трансгресій і регресій, а їх невелика потужність вказує на незначну тривалість. Саме візейський час карбону є основною епохою вугленагромадження, близько 30 пластів вугілля в розрізі.
В геократичний період а це пізній карбон, перм і ранній тріас на території Волино-Поділля починають домінувати континентальні умови, які абсолютно домінують в середній частині рему і в тріасі. Клімат спочатку в пізньому карбоні порівняно вологий і холодний а згодом в перм-тріасовий період переважно теплий і сухий. В першій половині тріасу клімат стає дуже азидним, і формують пустельні і напівпустельні ландшафти. Відклади, що нагромадились в цей період панування континентальних умов представлені глинистими пісками ( які є індикатором існування низинних ландшафтів). Потужність континентальних відкладів близько 500м, проте вони є бідними на палеотологічні рештки.
Герцинська палеогеографічна ера на території Волино0Подільської області характеризується сухістю клімату, контрастним переважно височинним рельєфом території, пануванням низинних ландшафтів та ландшафтів пустель і напівпустель, найбільшим вугленагромадженням, стабілізованої тектонічною ситуацією.
3,3 Дніпровсько-Донецька обл в герцинську еру
Геократичного періоду
За час геологічного вивчення Дніпровсько-Донецької області (з 1721 р.) багатьма поколіннями геологів була проведена величезна робота з пошуку і вивчення мінеральних багатств даної території. Поступове вивчення Дніпровсько-Донецької області відкривало перед дослідниками її своєрідність і неповторність. Територія області унікальна в багатьох геологічних відносинах, у тому числі в плані палеонтології і стратиграфії.
Дніпровсько-Донецька область виникла в арфеї, саме в цей час розпочинається прогинання даної території. Проте це лише передбачення, оскільки достовірних даних, які б підтверджували цей фак, на сьогодні немає. Найдавніші відклади, які знайдені в області, датуються середнім девоном. В цей час розпочинається формування Дніпровсько-Донецького прогину. Відомо також, що в девоні сформувалися 2 соленосні формації: рання – 3 км та пізня – 1,3 км. Клімат на даній території в девоні був азидним. Згідно Веклича він змінювався від субаридного до екстрааридного. Нагромадження соленосної світи свідчить про аридні кліматичні умови.
Ландшафти як підводні, так і наземні, а також перехідні. Їх формування відбувалося досить швидко. Такі ж події були характерними і для карбону. Але кліматичні умови були уже гумідними та гумідно-тропічними. Виникли передумови для формування та вугілля. Кам'яновугільні відкладення Дніпровсько-Донецької області за своїми особливостями представляють унікальне геологічне утворення. Вони характеризуються безперервністю розрізу, поліфаціальним складом і частим циклічним переслоюванням континентальних і морських відкладень, великою кількістю різноманітних органічних залишків, витриманістю на великих площах численних горизонтів вапняків, пластів вугілля і пачок континентальних відкладень. Загальна потужність верхнього карбону досягає в області 2500 м.
Відкладення верхнього карбону також характеризуються різноманітною флорою і фауною. Найважливіші в стратиграфічному відношенні наступні групи: корали, брахіопод, моховаткі, пелециподи. Відомі також представники інших груп: остракод, губок, цефалопод, криноидей, морських їжаків, конулярій та ін
В пермо-тріасовий час опускання сповільнилися. Переважали перехідні та низовинні наземні ландшафти.
Відкладення нижньопермского віку даної області характеризуються морськими, лагунними і континентальними породами, що містять різноманітні органічні рештки. Особливо різноманітні і численні морські фауністичні комплекси з карбонатних порід Микитівської та слов'янської світ. Пермські відкладення Дніпровсьоко-Донецької області своєрідні за своїм літологічним складом: велика частина розрізу представлена гіпсо-ангидритовой товщею, яка містить потужні пласти кам'яної солі, що мають важливе промислове значення.
У пермському періоді органічний світ набув своєрідних рис, хоча на самому початку періоду він був багато в чому схожий з кам'яновугільним. На початку перму рослинний світ незначно відрізнявся від пізньокам’яновугільного, однак, у зв'язку зі зменшенням вологості поступово почала виявлятися диференціація рослинності, виникли нові групи. Зміна складу наземної рослинності в області фіксується в кінці кам'яновугільного періоду, появляються ранньопермські флористичні комплекси Змінюється також і тваринний світ - в розрізах перехідних між карбоном і пермом спостерігається різке скорочення родового і видового складу майже всіх груп морських організмів, появляються нові роди і види у нижньопермських відкладах.
В кінці карбону - початку перму відбулися істотні зміни ландшафтно-кліматичних умов, які фіксуються в області появою і подальшим переважанням у верхньому карбоні строкато- і червонокольорових порід, значним скороченням, а потім і повним припиненням вуглеутворення.
Поступовий перехід кам'яновугільних відкладень в пермські, повнота розрізів цього рубежу в Дніпровсько-Донецькій області, дозволяють вивчати найважливіші зміни в органічному світі на кордоні змін карбону і перму. Спільне вивчення кам'яновугільних і нижньопермских відкладень області, дає важливу інформацію про великий відрізок в палеозойській історії Землі.
В ранньому тріасі почалося згасання тектонічної і магматичної активності, що призвело до розмиву численних гірських споруд, які виникли на рубежі перму і тріасу. По всій планеті поширився дуже посушливий клімат, що зумовило накопичення потужних товщ евапоритових відкладень і широкий розвиток червоноколірних осадових порід. Посушливий клімат тріасского періоду значно вплинув на еволюцію органічного світу. У тріасі деякий час ще продовжували існувати типові для палеозою групи організмів. Закінчують свій розвиток спіріферіди і ортоцератіти, а серед хребетних - стегоцефали. У тріасі оновлюється склад хребетних. В ранньому тріасі виникли іхтіозаври, в середньому - плезіозаври, а таож костисті риби. Вимирають звіроподібні і котилозаври, поширені в пермському періоді, на зміну їм приходять нові, більш розвинені і пристосовані до суворих умов групи - динозаври і перші ссавці. Масове зникнення численних груп організмів в кінці пермського періоду і поява нових груп на початку тріасу було початком сходження нової ери - ери середнього життя, або мезозою.
На території області тріас представлений відкладами нижнього, середнього і верхнього відділів. Тріас Дніпровсько-Донецької області в обсязі нижнього і середнього відділів представлений континентальними і лагунними відкладеннями, що містять мізерні комплекси викопних організмів. А що стосується верхнього тріасу, то тут він представлений континентальними відкладеннями, які є найбільш повними на території Східно-Європейської платформи. Відкладення верхнього тріасу містять численні рослинні залишки в доброму стані, які складають різні за віком та складом флористичні комплекси.
Отже, протягом усієї герцинської ери в геократичний період, Дніпровсько-Донецька область характеризується багаторазовою зміною кліматичних умов, формуванням різноманітних товщ відкладів, а також різноманіттям видового складу флори і фауни, що змінювався упродовж всього геократичного періоду, від карбону до середнього тріасу.
3,4Ранній період альпійської палеогеографічної ери у рівнинно – платформ енній частині України
Ранній період альпійської ери потрібно поділити на ранню г/к епоху, рання т/к епоха, пізня г/к епоха, пізня т/к епоха.
Клімат напередодні ери винятково сухий і жаркий, а вже з пізнього тріасу – вологий, але жаркий. В ранню г/к епоху рельєф височинний, бо в цей час низький рівень світового океану. Ще одна особливість – формування потужної кори вивітрювання. Вирівнювання відбувається тому що не дивлячись на низький рівень світового океану він має тенденцію до підвищення ( відбувається повільне підняття базису денудації ). По друге – тектонічна стабільність території. В рівнинній частині України вертикальні тектонічні рухи незначні, і до того ж клімат сприяв вирівнюванню (епоха пенеплену). На Українському кристалічному масиву кора перекрита відкладами пізньої юри (темні глини, сланці, пісковики). Море існувало в Добруджі, Карпатах, центральній частині Дніпрово-Донецькій западині. На передкарпатті відбувається інтенсивне прогинання земної кори, пов’язане з прогинанням рифтової структури приуроченої до пограничної області східно-європейської платформи. Карпатський прогин є сушею і похований під товщею флішу. У зв’язку із заляганням рифту у при крайовій зоні волино-поділля, закладаються долини. В інших рівнинних територія України, суша є денудаційного типу. Алювіальні рівнини пояснюється наявністю озер і боліт.
Рання т/к епоха приурочена до кінця середньої юри (Батський час) і кінець пізньої юри. В Дніпровсько-Донецькій западині присутній обширний морський басейн, який виходить на сусідні щити. Дана трансгресія є короткотривала. Після Батської трансгресії море із Дніпровсько-донецької області відступає і встановлюються теократичні умови. Після чого з початку пізньої юри відбувається нова трансгресія, яка проявляється не лише в Дніпрво-донецькій області, але й на Волино-Поділлі. Східне море має зв'язок із Чорним морем, Тетісом. Інтенсивно відкладаються гіпси. В інших рівнинних територіях відбувається малопомітні зміни.