Б) система маркетингового спостереження;
в) система маркетингового дослідження;
г) система аналізу маркетингової інформації.
100. Комплексне планування, збирання, опрацювання й аналіз інформації з метою розв’язання конкретного маркетингового завдання компанії – це:
а) маркетингове управління;
б) маркетинговий процес;
в) маркетингове спостереження;
г) маркетингове дослідження.
101. Метою маркетингових досліджень є:
а) виявлення маркетингових можливостей фірми;
б) зниження частки невизначеності й ризику;
в) підвищення ефективності маркетингової діяльності;
г) всі відповіді вірні.
102. Основними завданнями маркетингових досліджень є:
а) постійний пошук, збирання і збереження маркетингової інформації;
б) обробка, інтерпретація і аналіз даних;
в) дослідження поведінки споживачів;
г) вірні відповіді б) і в).
103. Маркетингове дослідження має відповідати таким вимогам:
а) комплексність;
б) цільове спрямування;
в) об’єктивність;
г) всі відповіді вірні.
104. Фірми, які самостійно збирають, а потім продають інформацію за встановленими розцінками називаються:
а) автономно працюючими фірмами;
б) вузькоспеціалізованими фірмами;
в) комплексними фірмами;
г) консалтинговими агентствами.
105. Маркетингове дослідження включає:
а) три етапи;
б) чотири етапи;
в) п’ять етапів;
г) шість етапів.
106. Маркетингове дослідження, яке проводиться з метою уточнення формулювання маркетингової проблеми, ситуації чи потенціалу ринку називається:
а) пошуковим;
б) описовим;
в) причинним;
г) наслідковим.
107. Пошукове маркетингове дослідження проводиться з метою:
а) збору попередньої інформації, яка допомагає виявити проблему і запропонувати можливі шляхи її розв’язання;
б) уточнення формулювання маркетингової проблем, ситуації чи потенціалу ринку;
в) перевірки причинно-наслідкових зв’язків між двома явищами;
г) вірні відповіді а) і в).
108. Існують такі види маркетингових досліджень:
а) кабінетні;
б) лабораторні;
в) офісні;
г) аудиторні.
109. За неможливості збирання та узагальнення інформації використовуються:
а) кабінетні маркетингові дослідження;
б) польові маркетингові дослідження;
в) пілотні маркетингові дослідження;
г) панельні маркетингові дослідження.
110. Метод фокус-груп полягає у:
а) спілкуванні з представниками інших підприємств чи зі споживачами під час виставок, ярмарок, презентацій, дружніх зустрічей тощо;
б) невимушеному спілкуванні із 6-10 особами, які мають подібні характеристики, з метою визначення їхніх поглядів, ставлення до певної маркетингової проблеми, до способів її розв’язання;
в) регулярному спілкуванні з визначеною групою споживачів, що робить можливим аналіз стану та динаміки їхніх запитів, мотивацій, ставлень тощо;
г) спілкуванні з засобами масової інформації з метою пропаганди власної продукції, і, таким чином, впливу на широку споживчу аудиторію.
111. Перевагами кабінетних досліджень є:
а) безпосередній контакт зі споживачами;
б) безпосередній контакт із суб’єктами ринку;
в) безпосередня участь дослідника в маркетингових процесах;
г) швидкість збирання інформації.
112. Безпосередній контакт зі споживачем характерний для:
а) пілотних досліджень;
б) польових досліджень;
в) панельних досліджень;
г) правильна відповідь не наведена.
113. Висока вартість характерна для:
а) кабінетних досліджень;
б) методу фокус-груп;
в) панельних досліджень;
г) польових досліджень.
114. Недоліком панельних досліджень є:
а) висока вартість;
б) тривалість процесу збирання інформації;
в) суб’єктивність суджень споживачів;
г) надто загальний характер отриманої інформації.
115. Перевагами пілотних досліджень є:
а) безпосередній контакт зі споживачами;
б) безпосередній контакт зі суб’єктами ринку;
в) безпосередня участь дослідника в маркетингових процесах;
г) швидкість збирання інформації.
116. Для польових досліджень характерно:
а) конкретність;
б) цільовий характер;
в) контрольованість процесів збирання інформації;
г) всі відповіді вірні.
117. Найбільший ризик отримання недостовірної інформації характерний для:
а) кабінетних досліджень;
б) польових досліджень;
в) ділових контактів;
г) методу фокус-груп.
118. До тимчасових маркетингових структур на підприємстві належать:
а) венчурні групи;
б) антикризові групи;
в) творчі групи;
г) правильна відповідь не наведена.
119. Чинниками вибору суб’єкта, який проводитиме маркетингове дослідження є:
а) вартість дослідження;
б) швидкість виконання;
в) можливість збереження комерційної таємниці;
г) всі відповіді вірні.
120. Ділові контакти передбачають:
а) контрольованість процесів збирання інформації;
б) тривалий час збирання інформації;
в) суб’єктивність суджень споживачів;
г) правильна відповідь не наведена.
121. Сукупність активних суб’єктів ринку та зовнішніх чинників, що впливають на можливості компанії успішно співпрацювати з цільовими ринками – це:
а) маркетингове середовище фірми;
б) макросередовище фірми;
в) мікросередовище фірми;
г) зовнішнє мікросередовище фірми.
122. Сукупність тенденцій, що безпосередньо впливають на маркетингові можливості фірми – це:
а) макросередовище;
б) мікросередовище;
в) зовнішнє мікросередовище;
г) внутрішнє мікросередовище.
123. Мікросередовище фірми складається з:
а) внутрішнього і зовнішнього мікросередовища;
б) службового і приватного мікросередовища;
в) відкритого і закритого мікросередовища;
г) всі відповіді вірні.
124. Внутрішнє мікросередовище фірми складають:
а) маркетингова стратегія;
б) загальні показники діяльності;
в) підприємницька культура;
г) всі відповіді вірні.
125. Постачальники, посередники, конкуренти, клієнти, контактні аудиторії складають:
а) мікросередовище фірми;
б) макросередовище фірми;
в) внутрішнє мікросередовище фірми;
г) зовнішнє мікросередовище фірми.
126. Виділяють такі види постачальників:
а) ексклюзивні;
б) індивідуальні;
в) формальні;
г) правильна відповідь не наведена.
127. Постачальники, які обслуговують лише конкурентів називаються:
а) вузькоспеціалізованими;
б) сторонніми;
в) зрадниками;
г) спеціалістами.
128. Лояльними називаються постачальники, які:
а) працюють лише з конкретною фірмою;
б) обслуговують і фірму, і її конкурентів;
в) обслуговують лише конкурентів;
г) задовольняють всі потреби фірми.
129. За пропонованим асортиментом розрізняють такі види постачальників:
а) ексклюзивні, лояльні, сторонні;
б) лояльні, сторонні, вузькоспеціалізовані;
в) вузькоспеціалізовані, широкоспеціалізовані, ексклюзивні;
г) вузькоспеціалізовані, широкоспеціалізовані, комплексні.
130. Постачальники, які постачають цілу товарну групу називаються:
а) товарними постачальниками;
б) широкоспеціалізованими постачальниками;
в) комплексними постачальниками;
г) лояльними постачальниками.
131. Фірми, що допомагають компанії у просуванні та збуті товарів – це:
а) постачальники;
Б) посередники;
в) клієнти:
г) всі відповіді вірні.
132. Посередники, які допомагають компаніям визначати цільові ринки та просувати на них товари називаються:
а) торговими;
Б) маркетинговими;
в) рекламними;
г) правильна відповідь не наведена.
133. Фірми-спеціалісти з організації товаропросування:
а) допомагають компаніям шукати вигідних клієнтів з метою продажу їм товару;
б) допомагають компаніям просувати запаси готової продукції від місця виробництва до місця призначення;
в) допомагають компаніям визначати цільові ринки та просувати на них товари;
г) всі відповіді вірні.
134. Сукупність окремих осіб та домогосподарств, що купують товари і послуги для кінцевого споживання – це:
а) клієнтурний ринок;
б) ринок покупців;
В) споживчий ринок;
г) ринок товарів виробничого призначення.
135. До кредитно-фінансових посередників відносяться:
а) дилерські компанії;
б) брокерські контори;
в) лізингові компанії;
г) правильна відповідь не наведена.
136. Ринок посередників – це:
а) сукупність фірм та організацій, що купують товари для подальшого їх використання у процесі виробництва;
б) сукупність підприємств та організацій, що купують товари і послуги для перепродажу з метою отримання прибутку;
в) сукупність підприємств та організацій, що купують товари і послуги для кінцевого споживання;
г) правильна відповідь не наведена.
137. Фірми, організації чи окремі особи, що купують вироблену продукцію компанії – це:
а) посередники;
б) споживачі;
в) конкуренти;
г) клієнти.
138. Конкуренція між фірмою, яка виробляє автомобілі та фірмою, яка виробляє меблі називається:
А) загальною;
б) формальною;
в) галузевою;
г) абсурдною.
139. Конкуренція між компанією „Авто-ZAZ DAEWOO” та підприємством „Львівський мотозавод” називається:
а) конкуренцією торгових марок;
б) загальною конкуренцією;
в) галузевою конкуренцією;
г) правильна відповідь не наведена.
140. Конкуренція між компаніями “BMW” та “AUDI” називається:
а) формальною;
б) загальною;
в) жорстокою;
Г) галузевою.
141. Конкуренція між компаніями-виробниками твердих сирів „Сири Бурлука” та „Гауда” називається:
а) формальною;
б) галузевою;
в) конкуренцією торгових марок;
г) правильна відповідь не наведена.
142. Будь-яка група, яка проявляє реальний чи потенційний інтерес до компанії чи впливає на досягнення нею поставленої мети – це:
а) конкуренти;
б) споживачі;
в) клієнти;
г) контактні аудиторії.
143. До контактних аудиторій належать:
а) засоби масової інформації;
б) місцеві органи влади;
в) олігархія;
г) всі відповіді вірні.
144. До місцевих контактних аудиторій належать:
а) органи місцевої влади;
б) регіональні засоби масової інформації;
в) працівники компанії;
г) правильна відповідь не наведена.
145. Працівники компанії, її керівники належать до:
а) місцевих контактних аудиторій;
б) внутрішніх контактних аудиторій;
в) службових контактних аудиторій;
г) правильна відповідь не наведена.
146. Макросередовище фірми формують такі групи чинників:
а) економічні;
б) екологічні;
в) енергетичні;
г) всі відповіді вірні.
147. Рівень освіти та регіональні відмінності враховують:
а) соціально-культурні чинники;
б) економічні чинники;
в) демографічні чинники;
г) економічні чинники.
148. Чинниками демографічного середовища є:
а) вікова і статева структура населення;
б) рівень доходів домогосподарств;
в) релігія і традиції;
г) всі відповіді вірні.
149. На купівельну спроможність споживачів впливають чинники:
а) демографічного середовища;
б) економічного середовища;
в) соціально-культурного середовища;
г) політико-законодавчого середовища.
150. Платоспроможність споживачів залежить від:
а) доступності кредиту;
б) заощаджень;
в) боргів;
г) всі відповіді вірні.
151. Природне середовище складається з:
а) природних ресурсів, які забезпечують промисловість сировиною, і на які впливає людська діяльність;
б) капітальних ресурсів, які використовуються фірмами для подальшого виробництва;
в) екологічно-орієнтованих виробництв (очисні споруди, центри утилізації відходів тощо);
г) правильна відповідь не наведена.
152. Що є проявами небезпек природного середовища?
а) подорожчання енергоносіїв;
б) зростання забруднення довкілля;
в) скорочення тривалості життя населення;
г) вірні відповіді а) і б).
153. Яке твердження неправильне?
а) в країнах з вищим рівнем доходів та заощаджень можливості реалізації виробленої продукції більші, ніж в бідних країнах;
б) кожна вікова чи етнічна група має свої специфічні потреби і споживчі звички;
в) збільшення боргів та заощаджень збільшує можливості для реалізації виробленої продукції;
г) всі відповіді вірні.
154. Ринок екологічних рішень охоплює:
а) будівництво очисних споруд;
б) створення центрів переробки та утилізації відходів;
в) пошук альтернативних методів виробництва та створення упаковки, яка б не забруднювала довкілля;
г) всі відповіді вірні.
155. Нові товари та маркетингові можливості виникають завдяки чинникам:
а) демографічного середовища;
б) економічного середовища;
в) технологічного середовища;
г) політико-законодавчого середовища.
156. За умови НТП та появи значних можливостей для фірм, головне завдання маркетолога полягає у тому, щоб:
а) провести вдалу рекламну кампанію;
б) переконати споживача в необхідності йому новоствореного товару;
в) зробити товар доступним споживачеві;
г) правильна відповідь не наведена.
157. Яке твердження щодо технологічного середовища неправильне?
а) завдяки новим технологіям з’являються нові товари;
б) в умовах прискорення НТП з’являються великі можливості для фірм;
в) сукупність сил, що створюють нові технології називається технологічним середовищем;
г) нові товари мають дорого коштувати.
158. Більш придатними до змін є:
а) базові переконання;
б) національні цінності;
в) вторинні переконання;
г) правильна відповідь не наведена.
159. Суспільні інститути та інші сили, під впливом яких формуються основні цінності, погляди та норми моралі суспільства – це:
а) політико-законодавче середовище;
б) демографічне середовище;
в) соціально-культурне середовище;
г) природне середовище.
160. До складу соціально-культурного середовища входять:
а) звичаї та традиції;
б) закони моралі та менталітет;
в) релігія та субкультури;
г) всі відповіді вірні.
161. До зовнішніх чинників ціноутворення відносять:
а) маркетингові цілі;
б) маркетингову стратегію;
в) особливості організаційної структури компанії;
г) правильна відповідь не наведена.
162. Виживання компанії стає головною метою її діяльності у випадках:
а) загострення конкуренції;
б) максимізації поточного прибутку;
в) максимізації частки ринку;
г) підвищення якості продукції.
163. Витрати фірми, величина яких не залежить від обсягу виробництва чи збуту називаються:
а) змінними;
б) постійними;
в) капітальними;
г) загальними.
164. Ринок, на якому жоден покупець чи продавець істотно не впливає на ціну – це:
а) ринок досконалої конкуренції;
б) ринок монополістичної конкуренції;
в) олігополістичний ринок;
г) правильна відповідь не наведена.
165. Чутливість величини попиту до зміни ціни називається:
а) ефектом доходу;
б) ефектом заміщення;
в) еластичністю попиту;
г) рівновагою.
166. Еластичність попиту залежить від:
а) якості товару;
б) ціни товару;
в) витрат виробництва;
г) періоду часу.
167. Причинами популярності методу „середні витрати плюс прибуток” є:
а) те, що він мінімізує цінову конкуренцію;
б) те, що він мінімізує нецінову конкуренцію;
в) те, що він полегшує оцінку попиту;
г) всі відповіді вірні.
168. Беззбитковий обсяг продажу – це:
а) обсяг продажу, який забезпечує фірмі виторг, рівновеликий величині загальних витрат;
б) обсяг продажу, який забезпечує фірмі виживання в довгостроковому періоді;
в) обсяг продажу, який забезпечує фірмі перевагу в конкурентній боротьбі;
г) всі відповіді вірні.
169. До стратегій ціноутворення в рамках товарної номенклатури належать:
а) диференційоване ціноутворення;
б) ціноутворення для стимулювання збуту
в) ціноутворення на комплекти;
г) всі відповіді вірні.
170. До стратегій коректування цін належать:
а) ціноутворення на комплекти;
б) ціноутворення в межах товарного асортименту;
в) ціноутворення з врахуванням особливостей споживача;
г) всі відповіді вірні.
171. Знижки бувають таких видів:
а) функціональні;
б) галузеві;
в) інструментальні;
г) правильна відповідь не наведена.
172. Зниження ціни на новий товар за умови здачі старого – це:
а) гуртові знижки;
б) сезонні знижки;
в) товарообмінні заліки;
г) заліки.
173. Коли призначається різна ціна на один і той же товар в різних регіонах – це:
а) диференційоване ціноутворення;
б) ціноутворення за географічним принципом;
в) встановлення ціни FOB;
г) правильна відповідь не наведена.
174. Якщо після відвантаження продукції усі права власності та відповідальність за неї переходять до замовника, який і оплачує усі витрати пов’язані з її транспортуванням – це стратегія:
а) встановлення зональних цін;
б) встановлення цін стосовно базисного пункту;
в) встановлення цін з прийняттям на себе транспортних витрат;
г) встановлення ціни FOB.
175. Причинами зниження цін можуть бути:
а) збільшення частки ринку;
б) інфляція витрат;
в) великий попит;
г) правильна відповідь не наведена.
176. Небезпеками зниження ціни можуть бути:
а) зниження ціни може розцінюватися споживачами як зниження якості продукції;
б) зниженням ціни можна не добитися прихильності споживачів;
в) сильні конкуренти можуть також знизити ціни і витіснити дану фірму з ринку.
г) всі відповіді вірні.
177. Сукупність незалежних організацій, за допомогою яких товари і послуги стають доступнішими для споживання чи їх використання в інших цілях – це:
а) прямий маркетинг;
б) гуртова торгівля;
в) інфраструктура;
г) правильна відповідь не наведена.
178. Функціями каналу розподілу є:
а) встановлення контактів;
б) проведення переговорів;
в) організація товаропросування;
г) всі відповіді вірні.
179. Транспортування і складування товару передбачає така функція каналу розподілу:
а) просування товару;
б) прийняття ризику;
в) організація товаропросування;
г) правильна відповідь не наведена.
180. Виділяють такі рівні каналу розподілу: