ФАКТОРИ ЩО ВПЛИВАЮТЬ Н РАЖЕННЯ СТРУМОМ
Вплив вібрації на організм людини, функціональні порушення окремих систем та регуляторної функції центральної нервової системи. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрації
Вібропоглинання - це перетворення енергії механічних коливань (вібрації) в інші види енергії (теплову) Вібропоглинання здійснюється покриттям машин в'язкими матеріалами (мастикат), використанням масляних ванн для зубчастих зчеплень
Заходи щодо боротьби з вібрацією поділяють на: огороджувальні (захисні), віброізоляційні, віброгасильні і вібропоглинаючі, засоби автоматичного контролю, сигналізації та дистанційного керування, позначення вібруючих поверхонь знаком або фарбою
Для стандартних порогових значень прийняті наступні величини параметрів вібрації: віброзміщення 8-1012м, віброшвидкості 5108 м/с; віброприскорення 310-4 м/с2 .
Розрізняють загальні та локальні вібрації . Для зменшення амплітуди вібрації застосовують віброізоляцію, вібродемферування, амортизатори, пружні основи й опори, килимки, прокладки .
Заходи щодо боротьби з вібрацією поділяють на: огороджувальні (захисні); віброізоляційні; віброгасильні і вібропоглинаючі; засоби автоматичного контролю, сигналізації та дистанційного керування; позначення вібруючих поверхонь знаком або фарбою
Засоби індивідуального захисту від вібрації: спеціальне віброзахисне взуття; віброгасні рукавиці з м'якими надолонниками; пружнодемпфіруючі прокладки та пластини для обхвату вібруючих рукояток та деталей
ШУМ
Шум - це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів . Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки (їх сукупність), які заважають нормально працювати, сприймати потрібні звуки, відпочивати . Шум несприятливо впливає на людину і може спричинити хворобливі наслідки: з'являються симптоми перевтоми, послаблюється увага, підвищується нервова збудливість, знижується працездатність, порушується робота шлунково-кишкового тракту . Шум - це одна з форм фізичного (хвильового) забруднення природного середовища, адаптація до якого організму людини практично не можлива
Сьогодні добре відомо, що шуми шкідливо впливають на здоров'я людей, знижують їх працездатність, викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія) В осіб які мають "шумні" професії, шлункові захворювання (гастрити тощо) трапляються у 4 рази частіше, ніж у інших . Від тривалого сильного шуму на 60% знижується продуктивність розумової праці . Шум має акумулятивний ефект, тобто акустичні подразнення, накопичуючись в організмі людини, все сильніше пригнічують нервову систему Тому перед втратою слуху від впливу шумів виникає функціональний розлад центральної нервової системи . Особливо шкідливий вплив шуму позначається на нервово-психічній діяльності людини Процес нервово-психічних захворювань вищий серед осіб, що працюють в умовах шуму, ніж у людей, що працюють у нормальних звукових умовах Вчені довели, що гучні звуки, шуми, стрілянина з гармат, гуркіт танків чи літаків-винищувачів, а також музика на концертах виявляють вплив не тільки на слуховий аналізатор, а й на шкіру, серце, органи дихання Вони збуджують людину, спричиняють виділення наднирниками в крові великої кількості адреналіну, який сприяє виникненню почуття страху, небезпеки, провокує до агресивності, бійок, погромів
При регламентуванні фізичних факторів, як допустимі норми для шуму використовують здебільшого такий показник як ГДР (гранично допусти мий рівень) Допустимі межі сили звуку в різних мовах становлять 45 . . . 85 дБ, больовий поріг - 140 дБ . У разі постійного шумового фону 70 дБ виникає розлад ендокринної та нервової системи; 90 дБ - порушується слух; 120 дБ - з'являється фізичний біль, який стає нестерпним Вухо людини сприймає шум до 130 дБ . При 150 дБ шум для людини стає нестерпним . Нормою виробничого шуму є рівень звуку до 85 дБ . Згідно з діючими нормативними документами рівні шумового тиску в смугах з частотами 2, 4, 8, 16, Гц повинен бути не більше 105 дБ, а для смуг з частотою 32 Гц - не більше 102 дБ .
Відомо, що коли виступають сучасні рок-ансамблі, в перших рядах інтенсивність звуку досягає 118-120 дБ, що впливає не тільки на втрату слуху на 10%, але і на вегетативну систему людини: серце, кровообіг, органи дихання Вуличний шум інтенсивністю 75 80 дБ веде до безсоння у 55-60% жителів сучасних великих міст і призводить до хвороб На пристосування до сильного шуму організм людини витрачає велику кількість енергії, перенапружується нервова система, виникають втома, нервовий і психічний розлади
Найбільш ефективний засіб боротьби з шумом зниження його в джерелі створення: заміна шумних технологічних процесів або обладнання малошумними, звуковбирання та звукоізоляція, екранування, використання глушників шуму, застосування малошумного обладнання, заміна металевих частин на пластмасу, установка глушників, установка обладнання на демпфіруючих прокладках, установка "антизвуку", оснащення шумних машин засобами дистанційного та автоматичного управління
До індивідуальних засобів захисту від шуму відносять: протишумні навушники, вкладиші, шоломи, костюми, звукоізолюючі кабіни, акустичні екрани.
ІНФРАЗВУК, УЛЬТРАЗВУК
Ультразвук широко використовуються в багатьох галузях промисловості Джерелами таких коливань є генератори, які працюють в діапазоні частот від 12 до 22 кГц для обробки рідких розплавів, очищення відливок, в апаратах для очищення газів В гальванічних цехах ультразвук виникає під час роботи очищувальних та знежирювальних ванн . Його вплив спостерігається на віддалі 25-50 м від обладнання
Механізми дії ультразвуку на живі організми вкрай різноманітний Він викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров'яного тиску та складу і властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищену втомлюваність Ультразвук впливає на людину через повітря а також через рідке і тверде середовище Ультразвукові коливання поширюються у всіх згаданих вище середовищах з частотою понад 16000 Гц .
Допустимі рівні ультразвуку в місцях контакту частин тіла оператора з робочими органами машин не повинні перевищувати 110 дБ . За умови сумарної дії ультразвуку від 1 до 4 год . за зміну нормативне значення допускається збільшити на 6 дБ, при впливі від 1/4 до 1 год . - на 12 дБ, від 5 до 15 хв . - на 18 дБ, від 1 до 5 хв . - на 24 дБ . При вимірюванні ультразвуку вимірювальну точку беруть на рівні голови людини на відстані 5 см від вуха Мікрофон повинен бути спрямований в сторону джерела ультразвуку і віддалений не менше, ніж на 0,5 м від людини, яка здійснює вимірювання
Інфразвук - це коливання в повітрі, в рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц Всі механізми, котрі працюють при частотах обертання менше 20 об/с, випромінюють інфразвук При русі автомобіля з швидкістю понад 100 км/год він є джерелом інфразвуку, який утворюється за рахунок зриву повітряного потоку з його поверхні В машинобудівній галузі інфразвук виникає при роботі вентиляторів, компресорів, двигунів внутрішнього згорання, дизельних двигунів Завдяки великій довжині інфразвук поширюється в атмосфері на великі відстані
Дослідження довели, що звук, якого не чути, також шкідливо впливає на здоров'я людини . Так, інфразвуки особливий вплив роблять на психічну сферу людини: уражають усі види інтелектуальної діяльності, погіршують настрій, іноді з'являється відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху, а при високій інтенсивності - почуття слабкості, як після сильного нервового потрясіння Навіть слабкі інфразвуки можуть робити на людину істотний вплив, особливо якщо вони носять тривалий характер . На думку вчених, саме інфразвуками, що нечутно проникають крізь самі товсті стіни, викликається багато нервових захворювань жителів великих міст Високий рівень інфразвуку викликає порушення функції вестибулярного апарату, зумовлюючи запаморочення, біль голови Знижується увага, працездатність
Практично неможливо зупинити інфразвук за допомогою будівельних конструкцій на шляху його поширення . Неефективні також засоби індивідуального захисту Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його випромінювання Серед таких заходів можна виділити наступні: збільшення частот обертання валів до 20 і більше обертів на секунду; підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів; усунення низькочастотних вібрацій; внесення конструктивних змін в будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань в область звукових; в цьому випадку їх зниження може бути досягнуте застосуванням звукоізоляції та звукопоглинання
ВИДИ ЕЛЕКТРОТРАВМ
Різноманітність впливу електричного струму на організм людинї призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:
— місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодженні
організму;
— загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або
виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення
нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.
Місцева електротравма — яскраво виявлене порушення щільності тканин тіла, в тому числі кісток, викликане впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше — це поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри, а інколи й інших м'яких тканин, зв'язок та кісток. Небезпеку місцевих електротравм та складність к лікування залежать від місця, характеру та ступеня ушкодження тканин, а також від реакції організму на це ушкодження. Місцеві електротравми виліковуються і працездатність потерпшого відновлюється повністю або частково. Однак при важких опіках людина помирає. При цьому безпосередньою причиною смерті є не електричний струм, а місцеве ушкодження організму, викликане струмом. Характерні місцеві електротравми — електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження та електроофтальмія.
Приблизно 75% випадків ураження людей струмом супроводжується виникненням місцевих електротравм.
ФАКТОРИ ЩО ВПЛИВАЮТЬ Н РАЖЕННЯ СТРУМОМ
Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, поділяються на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища. Основні чинники електричного характеру - це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму. Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом. За характером дії на організм виділяють: - відчутний струм — викликає при проходженні через організм відчутні подразнення; - невідпускаючий струм — викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м'язів руки, в якій затиснуто провідник; - фібриляційний струм — при проходженні через організм викликає фібриляцію серця. Відповідно до наведеного вище: - пороговий відчутний струм (найменше значення відчутного струму) для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6-1,5 мА і 5-7 мА - для постійного струму; - пороговий невідпускаючий струм (найменше значення не-відпускаючого струму) коливається в межах 10-15 мА для змінногоструму і 50-80 мА - для постійного; - пороговий фібриляційний струм (найменше значення фібри-ляційного струму) знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного.
Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного.
Величина напруги, під яку потрапляє людина, впливає на тяжкість ураження електричним струмом в тій мірі, що зі збільшенням прикладеної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє призводить до збільшення струму в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження. Гранично допустима напруга на людині при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2-3 В для змінного струму і 8 В для постійного. Електричний опір тіча людини. Тіло людини являє собою складний комплекс тканин. Це шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля, хрящі, м'язова тканина, кров, лімфа, спинний і головний мозок і т.д
Електричний опір цих тканин суттєво відрізняється, а питомий об'ємний опір (Ом-м) знаходиться в межах: шкіра суха 3-Ю3...2-Ю4 кістки Ю4...2-106 жирова тканина ЗО...60 м'язова тканина 1,5...3 кров 1...2 спинномозкова рідина 0,5...0,6.