Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці
Міжнародне співробітництво з охорони праці полягає у:
· вивченні, узагальненні та впровадженні світового досвіду з організації охорони праці, поліпшення умов і безпеки праці;
· у виконанні міжнародних договорів та угод з охорони праці;
· проведенні й участі в наукових та науково-практичних конференціях і семінарах з охорони праці.
Результатом міжнародного співробітництва в галузі охорони праці є участь у міжнародних угодах і договорах.
Міжнародні договори та угоди, що стосуються охорони праці:
1. Конвенції, Рекомендації та інші документи Міжнародної Організації Праці;
2. Директиви Європейського Союзу;
3. Договори та угоди, підписані в рамках Співдружності Незалежних Держав;
4. Двосторонні договори та угоди.
Значне місце серед міжнародних договорів, якими регулюються трудові відносини, займають конвенції Міжнародної організації праці (МОП), Україна ратифікувала 174 конвенції.
Міждержавні проекти та програми:
· Проект (МАР) Міжнародної Організації Праці по моніторингу та оцінці гідної праці.
· Проект (ЄС-МБП) «Поліпшення стану безпеки праці на робочих місцях в контексті гідної праці».
· Програма викорінення дитячої праці Міжнародної Організації Праці (ІПЕК).
Приклади угод:
Угода про співробітництво в галузі охорони праці (країни СНД, 9 грудня 1994 р).
Угоду про співробітництво в галузі охорони праці передбачає
· узгодженість дій при встановленні вимог охорони праці до машинобудівної продукції, технологій, матеріалів та речовин при створенні засобів захисту працівників;
· розробку й реалізацію міждержавних програм і технічних проектів; створення єдиної системи показників та звітності в галузі охорони праці.
1998 р. - угода між Україною та МБП "Політика активного партнерства. Національні цілі для України".
Міжнародні організації в сфері охорони праці:
– Міжнародна організація праці (МОП)
– Міжнародне бюро праці (МБП)
– МОМ Міжнародна Організація Міграції;
– Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ),
– Всесвітня організація охорони здоров‘я (ВООЗ),
– Міжнародна організація по стандартизації (ІСО),
– Міжнародна організація авіації (ІКАО)
– ЮНІСЕФ Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй;
– ОЕСР Організація Економічного Співробітництва та Розвитку
Наведемо коротку характеристику деяких із цих організацій:
Міжнародна Організація Праці (МОП)
Створена у 1919 р. за ініціативою та за активної участі західної соціал-демократії (відповідно до Версальського мирного договору при Лізі Націй у 1946 p., вона стала першою спеціалізованою установою ООН. Якщо на момент її створення у ній брали участь 42 держави, нині в складі - 183 країн). Україна є членом МОП з 1954 р.
Основними завданнями МОП є такі:
• розробка погодженої політики й програм, що спрямовані на вирішення соціально-трудових проблем;
• розробка й прийняття міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій для здійснення визначеної політики;
• допомога країнам, що сприяють вирішенню проблем зайнятості та скороченню безробіття;
• захист прав людини (права на працю, на об'єднання, захист від примусової праці, дискримінації і т. ін.);
• боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня працюючих, розвиток соціального забезпечення;
• розробка програм стосовно поліпшення умов праці та виробничого середовища, техніки безпеки і гігієни праці, охорони та відтворення довкілля;
• сприяння об'єднанням працюючих і підприємців у їх роботі спільно з урядами щодо регулювання соціально-трудових відносин;
• розробка дій стосовно захисту найуразливіших груп працюючих (жінки, молодь, люди похилого віку, працюючі емігранти).
Міжнародна конференція праці (МКП), або Генеральна конференція, є вищим органом МОП, робота котрого визначається спеціальним Регламентом. МКП збирається щорічно в Женеві зазвичай на початку червня. Кожна держава на Конференції представлена двома делегатами від уряду та по одному від трудящих та підприємців з правом вирішального голосу. До складу делегацій також входять радники, у великих делегаціях у кількості 40—50 чоловік. Всі делегати користуються рівними правами та голосують відповідно до своїх переконань та незалежно один від одного. Різні точки зору не завдають перешкод прийняттю рішень, оскільки ті приймаються переважно значною більшістю голосів або консенсусом.
Міжнародне бюро праці (МБП)
Це постійний секретаріат та одночасно дослідний центр із соціальних питань і світовий довідково-інформаційний центр МОП, штаб-квартира якого знаходиться в Женеві (Швейцарія). До головних функцій МБП відносять: здійснення різноманітних обстежень у сфері соціально-трудових відносин за дорученням Адміністративної ради та Генеральних конференцій, контроль за дотриманням ратифікованих конвенцій, підготовка матеріалів для генеральних конференцій, видання та поширення публікацій з питань праці.
Напрямки роботи МБП в Україні від початку 90-х років XX ст.:
• розвиток ринку праці, сприяння зайнятості та професійному навчанню, в тому числі допомога інвалідам;
• соціальний захист і соціальне забезпечення;
• реформування статистики праці та дослідження рівня соціально-економічної захищеності населення;
• соціально-трудові відносини, підтримка соціального діалогу;
• забезпечення тендерної рівності;
• запобігання та ліквідація дитячої праці.