Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

Робота з екраном, нанесення розмірів та виконання штриховки у системі AutoCAD

 

Мета роботи: Набуття навичок використання команд роботи з екраном графічного редактора, виконання команд нанесення розмірів на креслення та заштриховування об’єктів.

 

4.1. Теоретична частина.

4.1.1. Система AutoCAD має достатню кількість команд, що дозволяють керувати зображенням на екрані. Найчастіше використовуються наступні команди: ПОКАЖИ, ПАН, ВИД, ПЛАН, ОСВЕЖИ, РЕГЕН, ВСЕРЕГЕН, ВСЕОСВЕЖИ, ЗАКРАСЬ, МАРКЕР, КТЕКСТ, СЛЕДИ, НАСТРВИД, РЕГЕНАВТО.

ПОКАЖИ команда дозволяє змінити видимий розмір об’єкту, не змінюючи при цьому його фактичних розмірів. ця команда має декілька способів задавання супеню збільшення тієї частини креслення, що має бути показана. Після введення команди ПОКАЖИ з’являється підказка

Все/Центр/Динамика/ Границы/Левый/Предыдущий/Рамка/<Масштаб(X)>

ПОКАЖИ Все – команда дозволяє вивести всі зображення на екран, включно з тими, що знаходяться за межами поля креслення (заданого командою ЛИМИТЫ).

ПОКАЖИ Центр – команда дозволяє задавати вікно зображення, шляхом задавання точки центру нового зображення.

ПОКАЖИ Динамика – команда забезпечує показ генерованої частини креслення разом видовим вікном, що позначає видовий екран.

ПОКАЖИ Левый – команда дозволяє задати лівий кут зображення.

ПОКАЖИ Предыдущий – команда забезпечує повернення до попереднього виду креслення

ПОКАЖИ Рамка – команда дозволяє вказати область яку необхідно збільшити. Для цього задаються протилежні кути прямокутної рамки. Системи намагатиметься збільшити зображення, що знаходиться у рамці на весь екран. Чим менша рамка ти більше збільшення, та навпаки.

ПАН – команда забезпечує пересування у будь-яку точку креслення, що знаходиться за межами видового екрану.

ВИД – команда дозволяє зберегти зображення поточного видового екрану, яке надалі можна відновити.

План –

ОСВЕЖИ – команда поновлює зображення на графічному екрані: видаляє маркери та перемальовує об’єкти, що були частково затерті під час редагування інших об’єктів.

РЕГЕН – команда регенерує все креслення та перемальовує поточний видовий екран.

ВСЕРЕГЕН, ВСЕОСВЕЖИ – команди ОСВЕЖИ та РЕГЕН діють тільки в межах одного видового екрану. Якщо мається декілька діючих видових екранів, то для їх перемальовування треба використовувати команду ВСЕРЕГЕН, ВСЕОСВЕЖИ. Команду ВСЕОСВЕЖИ можна використовувати прозоро.

ЗАКРАСЬ – команда керує зафарбовуванням внутрішніх областей смуг, фігур та широких поліліній.

МАРКЕР – команда керує малюванням тимчасових маркерів на графічному екрані.

КТЕКСТ – команда діє аналогічно команді ЗАКРАСЬ та задає режим контурного тексту, що визначає вид примітивів тексту та атрибутів при їх кресленні.

СЛЕДИ – команда вмикає або вимикає режим стеження.

НАСТРВИД – команда керує режимом «швидкого емалювання» та задає точність креслення кіл, дуг та ліній різних типів на поточному видовому екрані.

РЕГЕНАВТО – команда вмикає та вимикає автоматичну регенерацію малюнку.

 

 

4.1.2. У системі AutoCAD передбачено чотири основних типи розмірів: лінійні, кутові, діаметр та радіус.

Розміри можна проставляти вручну, використовуючи графічні примітиві для зображення виносних та розмірних ліній, дуг, стрілок, текстових елементів, а також використовуючи команди ДИСТ та СПИСОК для отримання інформації про розміри.

Для нанесення на креслення розмірів у відповідності до вимог ЄСКД ЄСТД необхідно надати певне значення розмірним змінним. Особливо це стосується змінних: рзмтекст, рзмтмежг, рзмтнрл, рзмвлст.

Розміри також наносяться за допомогою команд РАЗМЕР та РАЗМЕР1. Різниця полягає в тому, що РАЗМЕР1 дозволяє проставляти тільки один розмір.

Команди нанесення розмірів можна поділити на 5 груп (у версії 10 та вище додається ще одна – асоціативні розміри):

1. лінійні.

2. кутові

3. діаметр

4. радіус

5. розмірні утиліти

ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ – виконує лінійний розмір з горизонтальною розмірною лінією.

ВЕРТИКАЛЬНИЙ - виконує лінійний розмір з вертикальною розмірною лінією.

ПАРАЛЕЛЬНИЙ – виконує лінійний розмір з розмірною лінією, що є паралельною до лінії на якій лежать вказані початкові точки, що дозволяє вирівняти виносну лінію по об’єкту.

ПОВЕРНУТИЙ – виконує лінійний розмір з розмірною лінією, що повернута на заданий кут.

БАЗОВИЙ – продовжує лінійний розмір від базової лінії (першої виносної лінії) попереднього розміру. Кожна нова розмірна лінія зсовується, щоб запобігти накладанню з попереднім розміром.

ПРОДОЛЖЕНИЕ – продовжує лінійний розмір від другої виносної лінії попереднього розміру. В результаті ця команда розбиває один довгий розмір, на декілька коротких сегментів.

УГЛОВОЙ – будує дугу, що показує кут між двома непаралельними лініями.

ДИАМЕТР – показує діаметр кола або дуги.

РАДИУС – показує радіус кола або дуги з необов’язковим маркером центру або осьової лінії.

Утиліти

ЦЕНТР – виведення маркеру центра кола або дуги або осьові лінії.

ВЫНОСКА – креслення однієї або декількох виносних ліній до вказаного положення розмірного тексту. Звичайно використовується при оброзмірюванні кіл та дуг.

ОСВЕЖИ – перемальовування на екрані витирає усі маркери.

СТАТУС – виводить на екран усі розмірні змінні та їх значення.

СТИЛЬ – перемикання гарнітури шрифту.

ОТМЕНИ – витирає результати останньої команди проставлення розмірів.

4.1.3. Асоціативні розміри. У деяких випадках неможливо точно передбачити значення окремих розмірів. У таких випадках застосовують використання асоціативних розмірів примітивів. Після виконання креслення та отримання інформації про точні розміри відбувається коригування асоціативних розмірів графічних примітивів і відповідно коригується розмірний текст.

4.1.4. Штрихування. у системі AutoCAD штрихування об’єктів виконується за допомогою команди ШТРИХ. Штрихувати можна використовуючи стандартні або власні зразки, або створюючи зразки безпосередньо у процесі роботи.

При штрихування заповнюються тільки області обмежені відрізками, колами, дугами, дво- та тривимірними полілініями або тривимірними гранями. Область яку штрихують повинна бути повністю обмеженою. Штрихування відбувається вздовж обраного об’єкту. У випадку коли область не обмежена, тобто, одна з меж об’єкту виходить за межі області, штриховка виходить за межі області. Примітиви, що визначають область штрихування, повинні перетинатись у своїх кінцевих точках.

Допустимі три стилі штрихування:

нормальний – штрихування виконується з обох кінців ліній штриховки у напрямку від зовнішньої межі до її внутрішньої межі. При перетині першого із внутрішніх об’єктів, лінія штрихування переривається та відновлюється при перетині наступного об’єкту;

зовнішній – перервавшись при перетині першого з внутрішніх об’єктів, штрихування уже не поновлюється;

ігноруючий – у цьому випадку штрихуються усі внутрішні об’єкти

 

 

4.2.Послідовність виконання роботи.

 

4.2.1. Завантажити систему AutoCAD.

4.2.2. Завантажити файл, що був створений під час виконання лабораторної роботи № 3.

4.2.3. Відповідно до варіанту завдання виконати перегляд значень та редагування розмірних змінних, проставлення розмірів та штрихування об’єктів.

Завдання
1. Проставити: лінійні розміри відрізків, кожної сторони одного трикутника; діаметр кола; радіус дуги; висоту та ширину еліпсу. Проставити маркери центру кола та дуги. Зробити штрихування кола, еліпса та трикутника.
2. Проставити: лінійні розміри відрізків, кожної сторони одного трикутника, прямого сегменту полілінії; діаметр двох кіл, радіус дуги. Проставити маркер центру кола та дуги. Зробити штрихування кола та одного з трикутників.
Проставити: лінійні розміри відрізків, кожної сторони одного ромбу, прямого сегменту полілінії; діаметр кола у вигляді лінійного горизонтального розміру, радіус дуги. Проставити маркер центру кола та дуги. Зробити штрихування кола та двох ромбів.
4. Проставити: лінійні розміри відрізків, двох сторін зовнішнього та внутрішнього квадратів, прямого сегменту полілінії; діаметр кола у вигляді лінійного горизонтального розміру. Проставити маркер центру кола. Зробити штрихування площі, що лежить між двома квадратами.
5. Проставити: лінійні розміри кожної сторони трапеції, кожного сегменту полілінії; діаметр кола у вигляді лінійного вертикального розміру та у вигляді діаметру. Проставити маркер центру двох кіл. Зробити штрихування кола та двох трапецій.
6. Проставити: лінійні розміри відрізків, кожної сторони одного прямокутника та трапеції, діагоналі квадрату, прямого сегменту полілінії; діаметр кола у вигляді лінійного горизонтального розміру та діаметру. Проставити маркер центру кола. Зробити штрихування кола, квадрату, трапеції, та двох прямокутників.
7. Проставити: лінійні розміри кожної сторони трикутника, еліпса, прямих сегментів полілінії; двох сторін прямокутника, діаметр кола у вигляді лінійного горизонтального розміру та діаметру. Проставити маркер центру кола. Зробити штрихування кола, прямокутника, трикутника, еліпса.
8. Проставити: лінійні розміри відрізків, кожної сторони одного прямокутника, усіх сегментів полілінії; радіус дуги та довжину хорди. Проставити маркер центру дуги. Зробити штрихування плоші, знаходиться між прямокутником та внутрішніми об’єктами.
9. Проставити: лінійні розміри квадрату, кожної сторони одного прямокутника, діагоналі квадрату, діаметр кола у вигляді лінійного горизонтального розміру та діаметру, радіус дуги. Проставити маркер центру кола, та центру дуги. Зробити штрихування кола, квадрату та прямокутника.
10. Проставити: лінійні розміри сторін та діагоналі прямокутника, еліпсу, сегментів полілінії; радіус дуги. Проставити маркер центру дуги. Зробити штрихування половини площі прямокутника, еліпса.
11. Проставити: лінійні розміри кожної сторони ромбу, діагоналей ромбу, сегментів полілінії; діаметр кола у вигляді лінійного горизонтального розміру та діаметру, радіус дуги. Проставити маркер центру кола. Зробити штрихування площі між двома концентричними колами, однієї чверті ромбу, еліпса.

 

4.2.4. Результати виконання продемонструвати на екрані для перевірки.

 

4.3 Зміст звіту.

Протокол до лабораторної роботи має містити мету роботи, необхідну теоретичну інформацію, що дозволить виконати та захистити лабораторну роботу, послідовність виконання з необхідними командами системи AutoCAD відповідно до варіанту завдання.

Студенти, що не мають належним чином оформлений протокол до виконання та захисту лабораторної роботи не допускаються.